Файл: BZhD_metodichka.doc

Маса пропану в цистернах, що знаходяться на залізничній станції БЕЛЬЦИ, становить N·10 т, а запаси води у водосховищі – N·10 млн. м³, де N – номер, за яким прізвище студента занесено до списку навчальної групи.

Метеорологічні умови для проведення розрахунків такі:

• напрям вітру у приземному шарі атмосфери, градуси – номер студента за порядком у списку навчальної групи, помножений на 10. Наприклад, номер за порядком у списку навчальної групи студента – 17, тоді напрям вітру буде 17·10 = 170^о;

• швидкість вітру на висоті 1 м та 10 м, – 3 м/с;

• температура повітря – реальна на час виконання розрахунків;

• температура ґрунту – реальна на час виконання розрахунків;

• ступінь вертикальної стійкості повітря студент визначає самостійно за методикою, що наведена у підручнику [Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.–К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.– 439 с.];

• відсоток радіоактивних матеріалів, що викинуто у довкілля – 50%.

Кожен студент опрацьовує свій варіант завдання згідно номеру, за яким позначено його прізвище у журналі поточної успішності (електронному чи паперовому).

Якщо його номер у списку прізвищ, що наведений у журналі поточної успішності групи:

1 – 6 – він (вона) виявляє та оцінює радіаційну обстановку в осередку ураження (в районах розташування офісу та підрозділів фірми);

7 – 12 – виявляє та оцінює обстановку в осередку ураження (в районах розташування офісу та підрозділів фірми) катастрофічним затопленням;

13 – 18 – виявляє та оцінює обстановку в осередку ураження (в районах розташування офісу та підрозділів фірми) вибуху пропано-повітряної суміші;

19 – 24 – виявляє та оцінює обстановку в осередку ураження (в районах розташування офісу та підрозділів фірми) землетрусом;

25 – 36 – виявляє та оцінює хімічну обстановку в районах розташування офісу та підрозділів фірми.

За бажанням та узгодженістю з викладачем студенти можуть отримати альтернативне завдання, яке мусить носити пошуковий, дослідницький, інноваційний характер, та відповідати тематиці, що визначена програмою дисципліни.

Методика виявлення та оцінки обстановки наведена у „Методичних матеріалах щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «Безпека життєдіяльності», що розміщені на внутрішньому сайті інтернету КНЕУ кафедри регіональної економіки.

Результати виконання індивідуального розрахункового завдання студенти оформляють у вигляді звіту (дивись „Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «безпека життєдіяльності») до якого додають карту (схему) місцевості з нанесеними на неї зоною надзвичайної ситуації, а саме: зонами зараження, осередком ураження, метеорологічною ситуацією, параметрами хвилі прориву та зоною можливого затоплення (підтоплення), маршрутами евакуації та іншими даними.

В період підсумкової сесії студенти заочної форми навчання прибувають на кафедру де протягом чотирьох годин проходять підготовку на практичних заняттях за наступними темами:

Заняття 1. Тема 2. Практичне заняття на тему: Геологічні процеси і явища.

Заняття 2. Тема 2, 3. Практичне заняття на тему: Небезпечні гідрологічні та термодинамічні процеси та явища.

Заняття 3. Тема 3. Практичне заняття на тему: Радіоактивність та життєдіяльність людини.

Заняття 4. Тема 3. Практичне заняття на тему: Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки.

Зміст, плани та порядок проведення практичних занять наведені в розділі 4 Методичних матеріалів.

На практичних заняттях та в часи індивідуально-консультативної роботи студенти захищають свої напрацювання, отримуючи таким чином оцінку поточної та підсумкової успішності.

Додаток до розділу VІІІ.

IX. Зразок білету модульної контрольної роботи

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

Кафедра регіональної економіки

Навчальна дисципліна: “Безпека життєдіяльності”

Модульний контроль

Білет № 1

Завдання 1, варіант 1.1.

Визначити ризик загибелі людини вдома протягом року при землетрусі, якщо вона мешкає в населеному пункті N, і знаходиться в помешканні 1/3 доби.

Вихідні дані:

• причина загибелі – дія факторів ураження землетрусу;

• глибина гіпоцентру землетрусу – Н, км;

• максимальна амплітуда коливання сейсмографа на відстані 100 км від епіцентру землетрусу – Z_m, мкм;

• відстань від населеного пункту до епіцентру землетрусу – R, км;

• будинок, де мешкає людина, багатоповерховий цегляний, збудований без урахування сейсмічної стійкості;

• населений пункт знаходиться в районі, який підлягає впливу сейсмічних хвиль визначеної інтенсивності один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 1.

Таблиця 1

Варіанти завдання та значення параметрів H, Z_m, R.

Завдання 2. Біосфера та її компоненти. Людина і біосфера.

Завдання 3. Тест № 1. До факторів ураження, що утворюються при зруйнуванні радіоактивно-небезпечного об’єкту, відносяться такі:

Затверджено на засіданні кафедри регіональної економіки

„____” ______________ 201___ року. Протокол № ______.

X. Список рекомендованої література

Основна література:

1. Закон України. Про цивільну оборону України, Київ, 1999.

2. Закон України. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, Київ, 2000.

3. Закон України. Про правовий режим надзвичайного стану, Київ, 1994.

4. Постановка КМУ № 1099 від 15 липня 1998. Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій.

5. Постанова КМУ № 1198 від 3 серпня 1998. Про єдину державну систему запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

6. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

7. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.

8. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. посібник. –Кіровоград, 1998.- 292с.

9. Чирва Ю.О.,Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

10. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с.

11. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.

12. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Додаткова література:

1. Литвак С.М., Михайлик В.О. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Миколаїв: ТОВ “Компанія ВІД”, 2001. – 230с.

2. Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи студентів з курсу “Безпека життєдіяльності людини”, КНЕУ, 1998. –44с.

3. Каммерер Ю.Ю., Кутырев А.К., Харкевич А.Е. Защитные сооружения гражданской обороны :Учеб. пособие.- М.: Энергоатомиздат, 1985. – 232 с.

4. Шубин Е.П. Гражданская оборона : Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1991. – 223с.

5. Жалібо Е.П. Безпека життєдіяльності. Львів.: “Новий світ”,2000,-320с.

78