Файл: BZhD_metodichka.doc

1. Усне опитування та (або) експресс-контроль щодо глибини знань студентами сутності менеджменту безпеки, правового забезпечення та організаційно-функціональної структури захисту населення та адміністративно-територіального округу від надзвичайної ситуації.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем пов’язаних з визначенням критеріїв та показників оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкту господарювання у надзвичайних ситуаціях.

3. „Мозковий штурм” на тему: „Ідентифікація джерел фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відшкодування збитків постраждалим.”.

Інформаційне забезпечення:

Презентація до семінарського заняття (комплект слайдів).

Наочні та навчальні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Бабенко О.І., Задорожна О.М., Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.

3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. посібник. –Кіровоград, 1998.- 292с.

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003, - 430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

8. Інтернет видання.

Рівень оцінювання знань на занятті:

3 бали – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у „мозковому штурмі”;

2 бали – студент отримує за участь в дискусіях, вірні але не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у „мозковому штурмі”;

1 бал – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання свідчили про поверхневий характер знань, слабо аргументовані, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у „мозковому штурмі” малоактивні;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у нього були відсутні.

V. Приклади типових індивідуальних завдань та порядок їх розвязання завдання 1

Тема: Виявлення та оцінка обстановки в осередку ураження землетрусом.

Навчальна та виховна мета:

1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на території об’єкту господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є землетрус.

2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності щодо забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.

Навчально-матеріальне забезпечення:

Література:

1. Панкратов О.М., Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. – К.: КНЕУ, 2010. – 179 с.

2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. – К.: КНЕУ, 1997. – 135 с.

3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.

4. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 232 с.

Наочні матеріали та технічні засоби:

• схема місцевості (за вказівками викладача);

• комплект слайдів з довідковою інформацією;

• креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);

• калькулятор.

Короткі відомості про землетруси.

Найнебезпечнішими геологічними процесами є землетруси. Протягом року на Землі відбувається понад 100 000 таких природних явищ, в наслідок чого щорічно від дії їх факторів ураження гине до 10 000 людей.

Землетруси – це сильні коливання, струси або зсуви земної кори, породжені тектонічними або вулканічними процесами. Місце де вивільняється енергія і виникають підземні поштовхи називають осередком землетрусу, а його центр − гіпоцентром. Проекція гіпоцентру на поверхню літосфери є епіцентром землетрусу.

З гіпоцентру випромінюється сейсмічна енергія у формі сейсмічних хвиль − пружних подовжніх і поперечних коливань.

Основними характеристиками землетрусів є глибина осередку, магнітуда та інтенсивність енергії сейсмічних хвиль на поверхні літосфери.

Глибина осередку землетрусу (Н) – це відстань від епіцентру до гіпоцентру. Залежно від значення цього параметру землетруси поділяються на поверхневі – Н = 0 – 70 км, проміжні – Н = 70 – 300 км та глибинні – Н > 300 км. Понад 75% енергії, що вивільняється при землетрусах, належить поверхневим землетрусам. Магнітуда є кількісним показником загальної енергії, що випромінюється при сейсмічному поштовху у формі пружних коливань. Це безрозмірна величина, яка представляє собою логарифм максимальної амплітуди (Z_m) зсуву ґрунту (поверхневої хвилі), зміряної в мікрометрах (мкм) сейсмографом на відстані 100 км від епіцентру землетрусу, тобто:

M ~ lg Z_m.

Значення магнітуди коливається від 0 до 9 і характеризує вихід сейсмічної енергії в епіцентрі землетрусу. Тому для більш об'єктивної оцінки сили коливання земної поверхні в районі, який видалений від епіцентру, введено поняття інтенсивності землетрусу.

Інтенсивність землетрусу – це величина, що характеризує енергетичний параметр коливання верхнього шару літосфери. Вона є функцією магнітуди (M), відстані до епіцентру (R), глибини осередку землетрусу (H) і розраховується за формулою:

, (2.1.1)

де К₁, К₂, К_3, – константи, величина яких залежить від місця розташування зони землетрусу. Для сейсмонебезпечних районів України їх значення можна прийняти відповідно − 3; 1,5; 3,5.

Отже, інтенсивність оцінює силу землетрусу на поверхні літосфери і вимірюється в балах за такими шкалами:

• 9-ти бальною шкалою Ріхтера, яка використовує величину магнітуди ( 1<M<9 );

• 12-ти бальною шкалою Меркаллі, що характеризує інтенсивність землетрусу (модифіковані шкали: Меркаллі ММ – використовується в США; шкала Меркаллі КЗ – в деяких країнах Європи);

• 12-ти бальною шкалою MSK-64 (шкала Медведева, Шпонхойера, Карника), яка рекомендована ЮНЕСКО.

В країнах СНД застосовується 12-ти бальна шкала MSK-64.

Інтенсивність позначають римськими цифрами, а магнітуду – арабськими.

В залежності від інтенсивності землетруси поділяють на слабкі (I-III бала), помірні (IV бала), сильні (V-VI балів), дуже сильні (VII балів), руйнівні (VIII-X балів), катастрофічні (XI балів) і сильно катастрофічні (XII балів).Оцінка масштабів зруйнувань при землетрусах здійснюється з використанням в якості критерію інтенсивність землетрусу (J) в балах. При цьому J для конкретного об'єкту по 12-ти бальній шкалі знаходять по формулі (2.1.1) На практиці в розрахунках при оцінці стійкості об’єктів до землетрусів характер і ступінь зруйнувань визначають за допомогою, наприклад, табл. 2.1.1 − 2.1.5 для різних дискретних значень J.

Таблиця 2.1.1

Ознаки та характер дії землетрусів певної інтенсивності

за 12-бальною шкалою Меркаллі (MSK-64)

Таблиця 2.1.2

Співвідношення між шкалами Ріхтера і MSK-64

Таблиця 2.1.3

Ступінь зруйнувань будівель і споруд при землетрусі