Файл: BZhD_metodichka.doc

Таблиця 6.2.1.4

Стійкість систем життєзабезпечення

Таблиця 6.2.1.5

Безповоротні втрати населення в будівлях при землетрусі, відсотки

Таблиця 6.2.1.6

Варіанти завдання та значення параметрів H, Z_m, R.

Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 1:

М = lg Z_m; ; ;

К₁ = 3,0; К₂ = 1,5; К₃ = 3,5.

Завдання 2

Тема: Виявлення шляхом прогнозу та оцінка інженерної обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні греблі водосховища та вибуховому перетворенні паливо-повітряної суміші.

Навчальна та виховна мета:

1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на території об’єкта господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є гідродинамічні та вибухонебезпечні об’єкти.

2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.

Навчально-матеріальне забезпечення

Література:

1. Панкратов О.М. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. – К.: КНЕУ, 2010. –179 с.

2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. – К.: КНЕУ, 1997. – 135 с.

3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.

4. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 232 с.

Наочні матеріали та технічні засоби:

• схема місцевості (за вказівками викладача);

• комплект слайдів з довідковою інформацією;

• креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);

• калькулятор.

Підготовка студентів до заняття.

Активна робота студентів на попередньому практичному занятті дозволила усвідомили роль і місце виявлення та оцінки обстановки на території об’єкта господарювання у комплексі заходів захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій. У своїх висновках вони зосередили увагу на загрозі утворення та поширення вторинних небезпек, джерелами яких є повені, вибухи ємностей з краплинним газом, зруйнування небезпечних в хімічному відношенні підприємства, АЕС. В зв’язку з цим дане і наступні заняття присвячені дослідженням обстановки, що утворюється в наслідок зруйнувань цих об’єктів.

Підготовку до практичного заняття студенти починають з отримання завдання. Після його усвідомлення вони вивчають матеріали лекцій та рекомендованої літератури. Корисні та важливі положення студенти фіксують у робочому зошиті, чим доповнюють конспект лекції. Результатом цього процесу є засвоєння студентами основ практики виявлення обстановки в осередку ураження, методів її відображення на картах (схемах) місцевості. Студенти визначають критерії оцінки ступеня небезпеки катастрофічного затоплення при аваріях і катастрофах на гідродинамічно небезпечних об’єктах, а також зон дії хвиль детонації, продуктів вибухового перетворення паливо повітряної суміші та ударної повітряної хвилі.

Під час самостійної роботи над матеріалом першого навчального питання студенти повинні твердо засвоїти основні теоретичні положення щодо характеристики осередку ураження, який виникає при зруйнуванні греблі водосховища.

Готовність до опрацювання другого навчального питання вимагає знань характеристик осередку ураження, що виникає при вибуховому перетворенні паливо повітряної суміші. Не заглиблюючись у фізику процесів його утворення та поширення, студенти мусять уявляти механізм впливу його факторів ураження на об’єкти та природні утворення. Вони повинні засвоїти принципи зонування території, де діють фактори ураження вибуху та знати які вторинні негативно діючі чинники при цьому можуть утворюватися.

За тематикою навчальних питань заняття студенти готують матеріали для доповідей, рефератів та аналітичних оглядів наукових праць.

Виступи на практичному занятті не повинні перевищувати 5 − 7 хв., а реферативна доповідь (за узгодженням з викладачем) − більше 10 хв. Структура доповіді (виступу) включає коротку вступну, основну - змістову частини та закінчення (висновки).

На занятті студенти повинні бути готовими до проведення письмової летючки (тривалістю до 10 хв.) з метою поточного контролю знань фронтальним методом.

Підготовка до практичного заняття повинна бути закінчена за 1 – 2 доби до його проведення. В цей період проводяться консультації з викладачем.

Короткі теоретичні відомості.

Гідродинамічний небезпечний об'єкт − це штучне або природне утворення, що вирізняється різкою зміною рівня води у руслі річки. До таких відносять гідротехнічні споруди напірного типу і природні дамби.

Гідротехнічні споруди напірного типу це греблі та дамби, які будують з метою використання кінетичної енергії води для вироблення електроенергії, охолодження технологічних процесів, меліорації, захисту прибережних територій, забору води для водопостачання і зрошування, рибозахисту, регулювання рівня води, забезпечення діяльності морських і річкових портів та для забезпечення судноплавства.

Гідротехнічні споруди напірного типу залежно від вірогідних наслідків їх зруйнування поділяються на класи, що наведені у табл. 2.2.1.

Таблиця 2.2.1

Класи гідротехнічних споруд напірного типу

Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного типу залежить від важливості об'єктів, розташованих нижче греблі (дамби), висоти останніх, максимального розрахункового тиску води і типу ґрунтів основи (табл. 2.2.2).

Типи ґрунтів розподіляються так: А − скельний, Б − піщаний, глинистий в твердому і напівтвердому стані. В − глинистий, водонасичений в пластичному стані.

Стійкість і міцність гідротехнічних споруд напірного типу задається у відповідності з максимальним розрахунковим рівнем води, швидкостю вітру, висоти хвилі. Так, наприклад, максимальний розрахунковий рівнь води повинен мати місце не частіше: для споруд I класу − 1 раз у 100 років (1%), II і ІІІ − 1 раз у 20 років (5%), IV класу − 1 раз у 10 років (10%).

Таблиця 2.2.2

Класи гідротехнічних споруд напірного в залежності від їх висоти і типу ґрунтів основи

Прорив гідродинамічно небезпечних об'єктів може відбутися через дії сил природи (землетрусу, урагану, обвалу), конструктивних дефектів, порушення правил експлуатації, дії паводків, руйнування основи, недостатності водоскидів, застосування зброї.

При прориві в дамбі або греблі утворюється проран, від розмірів якого залежать обсяг та швидкість падіння води, а також параметри хвилі прориву − основного фактору ураження цього виду аварій.