Файл: BZhD_metodichka.doc

Таблиця 6.2.2.4

Відносна частота аварій гідротехнічних споруд напірного типу

Таблиця 6.2.2.5

Відносна частота зруйнування різних типів дамб

Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 2:

, год; , м; ,год; t=m1T , год; .

Завдання 3

Тема: Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні об’єкту, небезпечного в хімічному відношенні.

Навчальна та виховна мета.

1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на об’єкті господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є об’єкт, небезпечний в хімічному відношенні.

2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.

Література:

1. Панкратов О.М., Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. – К.: КНЕУ, 2010.– 190 с.

2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. – К.: КНЕУ, 1997. – 135 с.

3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.

4. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 232 с.

Наочні засоби:

• схема місцевості (за вказівками викладача);

• комплект слайдів з довідковою інформацією;

• креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);

• калькулятор.

Підготовка студентів до заняття.

Головною метою практичного заняття є ознайомлення студентів з методикою виявлення хімічної обстановки шляхом прогнозу для подальшого планування заходів захисту населення та територій від надзвичайної ситуації як результату зруйнування хімічно небезпечного об’єкту.

Підготовка студентів до практичного заняття починається з отримання завдання. Після його усвідомлення вони вивчають матеріали лекцій, працюють з рекомендованою літературою. В процесі вивчення теоретичних положень щодо оцінки ступеня небезпеки хімічного зараження довкілля, студенти доповнюють конспект лекції додатковою інформацією з питань утворення, поширення, дії факторів ураження та принципів захисту від них, готують доповіді (або їх плани, тези), реферати відповідних наукових праць, а також довідки з рекомендованих та додаткових джерел інформації. Студенти знайомляться з основними положеннями методики виявлення хімічної обстановки, способами її відображення на картах (схемах) місцевості.

Під час вивчення матеріалу навчальних питань студенти повинні твердо засвоїти основні теоретичні положення щодо поняття осередку хімічного ураження, негативно діючих у ньому факторів, час їх існування, масштаби поширення у навколишньому середовищі. Ті, хто навчаються, мусять уявляти механізм впливу факторів хімічного ураження на людей, тварин, рослини, а звідси й принципи їх ідентифікації.

В процесі доповіді (виступу), тривалість якої не повинна перевищувати 5 – 10 хв., для демонстрації її ключових моментів студенти повинні застосувати схеми, презентації, дані розрахунків.

На занятті студенти повинні бути готовими до написання письмової летючки (тривалістю до 10 хв.) з метою поточного контролю знань фронтальним методом.

Підготовка до практичного заняття повинна бути завершена за 1–2 доби до його проведення. В цей період проводяться консультації з викладачем.

Короткі теоретичні відомості.

З метою оцінки масштабів можливого забруднення довкілля сильнодіючими отруйними речовинами і ступеня небезпеки негативної події здійснюється виявлення наслідків аварії (зруйнувань) на хімічно-небезпечному об’єкті шляхом хімічної розвідки та (або) прогнозування. Хімічна розвідка виконується підготовленими мобільними підрозділами і вимагає певного часу. Для оперативного отримання інформації про хімічну обстановку остання прогнозується з використанням спеціально розроблених методик. З однією з них студенти знайомляться на практичному занятті. Вона застосовується тільки для небезпечних хімічних речовин, які зберігаються у краплинному стані під тиском і які в момент викиду (виливу) переходять в газоподібний стан та створюють первинну та (або) вторинну хмари зараженого повітря. Методика, що пропонується для розгляду, передбачає проведення розрахунків для планування заходів захисту людей, які знаходяться у шарі повітря висотою до 10 м над поверхнею землі.

В методиці використовуються специфічні терміни і визначення, вони такі.

Небезпечна хімічна речовина (НХР) – хімічна сполука (речовина), безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і завдати шкоди довкіллю.

Хімічно небезпечний об`єкт (ХНО) – промисловий об`єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться, завантажуються або розвантажуються, використовуються у виробництві, розміщуються або зберігаються постійно чи тимчасово, знищуються) одна або декілька небезпечних хімічних речовин.

Аварія на хімічно небезпечному об’єкті – це подія техногенного характеру, яка сталася внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів і призвела до пошкодження технічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР у довкілля і реально загрожує життю та здоров'ю людей.

Хмара небезпечної хімічної речовини – це суміш пари, дрібних крапель (аерозолів) небезпечної хімічної речовини і повітря в обсягах (концентраціях), небезпечних для людей і довкілля.

Первинна хмара небезпечної хімічної речовини – це суміш пари та аерозолів небезпечної хімічної речовини, яка утворюється в процесі руйнування хімічно небезпечного об’єкту.

Вторинна хмара небезпечної хімічної речовини – це суміш пари та аерозолів небезпечної хімічної речовини, яка утворюється в процесі випаровування останньої з поверхні, де вона опинилася в наслідок аварії (зруйнування) на хімічно небезпечному об’єкті.

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) – територія, в межах якої під впливом вітру можуть поширюватися первинна та вторинна хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями.

Зона хімічного забруднення небезпечною хімічною речовиною (ЗХЗ) – територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилися і поширюються первинна і вторинна хмари.

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) – це частина зони можливого хімічного забруднення, яка визначена шляхом прогнозування.

Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) – адміністративно-територіальна одиниця, до якої відносяться області, райони, а також будь-які населені пункти областей, що потрапляють у зону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) в результаті аварій на хімічно небезпечних об`єктах.

В інтересах запобігання та захисту людей та територій від небезпечних хімічних речовин проводиться довгострокове (оперативне) та аварійне прогнозування наслідків зруйнувань хімічно небезпечних об`єктах.

Довгострокове прогнозування здійснюється завчасно для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів ліквідації надзвичайної ситуації.

Для довгострокового (оперативного) прогнозування потрібні такі вихідні дані: