Файл: Методичн_ рекомендац_ї 4 частина.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 05.07.2024

Просмотров: 256

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Національний медичний університет

Практичне заняття №1 Тема: Стафілококи і стрептококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стафілококами і стрептококами.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

Рекомендації для оформлення протоколу

Ознаки, які диференціюють види стафілококів

Ознаки, які диференціюють роди родини micrococcaceae

Фактори патогенності

Практичне заняття №2 Тема: «Менінгококи і гонококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених менінгококами і гонококами».

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

Рекомендації для оформлення протоколу

Практичне заняття №3 Тема: Ешеріхії. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою.

2. Конкретні цілі:

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №4 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика черевного тифу і паратифів.

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №5 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів.

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №6 Тема: Шигели. Мікробіологічна діагностика дизентерії.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

Рекомендації для оформлення протоколу.

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу

2. Конкретні цілі:

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу

Завдання №3 Властивості коринебактерій. Диференціація коринебактерій за біохімічними властивостями

Диференціюючі ознаки біоварів збудника дифтерії

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №9 Тема: «Мікобактерії. Мікробіологічна діагностика туберкульозу».

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу. Метод забарвлення за Цілем-Нільсеном.

Методи мікробіологічної діагностики туберкульозу.

Класифікація мікобактерій

6. Питання для самоконтролю

Практичне заняття №10 Тема: «Збудники анаеробних інфекцій. Мікробіологічна діагностика анаеробних інфекцій».

1. Актуальність теми:

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

5. Зміст теми:

Виділення чистої культури анаеробів.

Рекомендації для оформлення протоколу.

Хід досліджень при виявленні збудника ботулізму.

6. Питання для самоконтролю.

7. Рекомендована література.

    1. Теоретичні питання до заняття:

  • Історія відкриття та вивчення грампозитивних коків.

  • Особливості морфології, антигенної будови та культуральних властивостей представників родин Micrococcaceae та Streptococcaceae.

  • Ферментативні властивості та фактори патогенності стафілококів, стрептококів та пневмококів.

  • Епідеміологія, патогенез та клініка захворювань, спричинених стафіло-, стрепто- та пневмококами.

  • Особливості мікробіологічної діагностики інфекцій, спричинених грампозитивними коками.

  • Лікування та профілактика стафіло-, стрепто- та пневмококових інфекцій.


4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Вивчити морфологічні, культуральні та ферментативні властивості стафілококів, стрептококів та пневмококів (демонстрація).

2. Записати схеми мікробіологічної діагностики стафілококових та стрептококових захворювань.

3. Здійснити бактеріоскопічну діагностику гнійного процесу.

4. Розпочати бактеріологічну діагностику гнійного і септичного процесу.

5. Ознайомитись з препаратами для діагностики, специфічної профілактики і терапії захворювань, спричинених грампозитивними коками.

  1. Зміст теми:

На практичному занятті студенти здійснюють приготування бактеріологічних препаратів з чистих культур стафілококів та стрептококів і здійснюють їх мікроскопування знайомлячись, таким чином, з морфологічними та тинкторіальними властивостями піогенних коків. Засвоюють культуральні, біохімічні та інші біологічні властивості грампозитивних коків, створюють схему мікробіологічної діагностики стафілококових та стрептококових інфекцій. Студенти розпочинають мікробіологічну діагностику гнійного процесу, для цього гній, взятий у хворого, засівають за методом Дригальського на жовтково-сольовий агар. Крім того, під час практичного заняття студенти розпочинають мікробіологічну діагностику септичного процесу, засіваючи кров хворого на м’ясо - пептонний бульйон з 1% розчином глюкози.

Рекомендації для оформлення протоколу

До протоколу слід внести:

  1. Ознаки, які диференціюють види стафілококів.

  2. Ознаки, які диференціюють роди родини Micrococcaceae.

  3. Фактори патогенності стафілококів і стрептококів.

  4. Схему мікробіологічної діагностики гнійного процесу стафілококової та стрептококової етіології.

  5. Перелік діагностичних, профілактичних і лікувальних препаратів.

Ознаки, які диференціюють види стафілококів

Ознаки

S. aureus

S. epidermidis

S. saprophyticus

Коагулаза

++

-

-

Термостійка ендонуклеаза

+

-

-

Ферментація маніту у анаеробних умовах

+

-

-

Протеїн А

+

-

-

α токсин

+

-

-

Чутливість до новобіоцину

+

+

-


Ознаки, які диференціюють роди родини micrococcaceae

Ознаки

Рід Micrococcus

Рід Staphylococсus

Зброджувати глюкозу у анаеробних умовах

-

+

Вміст Г+Ц у ДНК (гуанін+цитозин)

66-75%

30-40%

Фактори патогенності

Стафілококів

стрептококів

ТОКСИНИ

a-гемолізин

О-стрептолізин

β-гемолізин

S-стрептолізин

-гемолізин

лейкоцидин

σ-гемолізин

цитотоксини

ентеротоксини

еритрогенні токсини

(скарлатинозні АВС)

ексфоліативні токсини А,В,

токсин синдрому токсичного шоку

ФЕРМЕНТИ ПАТОГЕННОСТІ

плазмокоагулаза

дезоксирибонуклеаза

гіалуронідаза

гіалуронідаза

фібринолізин

стрептокіназа (фібринолізин)

лецитиназа

протеїназа

ендонуклеаза

протеїназа

фосфатаза

ПОВЕРХНЕВІ СТРУКТУРИ

мікрокапсула

мікрокапсула (капсула у пневмокока)

білок А

білок М (фімбріальний)


  1. Питання для самоконтролю:

  • Які захворювання викликають стафілококи, стрептококи та пневмококи?

  • Який матеріал досліджують при захворюваннях, викликаних з стафілококами?

  • Які основні методи лабораторного дослідження для виявлення стафіло -, стрепто - та пневмококів?

  • Які токсини та фактори патогенності утворюють стафілококи, стрептококи та пневмококи ?

  • На яких середовищах вирощують стафілококи та стрептококи?

  • Яка методика постановки реакції плазмокоагуляції?

  • Яка серологічна група стрептококів найбільш патогенна для людини?

  • З якою метою проводять фаготипуванння?


Практичне заняття №2 Тема: «Менінгококи і гонококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених менінгококами і гонококами».

  1. Актуальність теми:

Серед збудників запальних процесів, що супроводжуються гноєтворенням, особливе місце займають менінгококи і гонококи. Дані збудники викликають такі захворювання як епідемічний цереброспінальний менінгіт та гонорея.

Менінгококова інфекція належить до широко розповсюджених захворювань. За даними ВООЗ в наш час вона реєструється більш ніж в 150 країнах, особливо в зоні так званого поясу менінгіту, куди входять 15 країн Екваторіальної Африки з населенням більш ніж 35 млн. людей.

Захворюваність на гонорею також являється однією з важливих медико-соціальних проблем, що зумовлено її широким розповсюдженням, серйозними ускладненнями та не завжди ефективним лікуванням. В Україні чисельність хворих на гонорею, які реєструються, зросла з 105,6 осіб на 100 тис населення в 1990р. до 139,0 осіб в 2000 р. Наведені дані свідчать про актуальність теми заняття та спрямовані на формування позитивної мотивації її вивчення.

  1. Конкретні цілі:

  • Засвоїти основні біологічні властивості менінгококів та гонококів.

  • Оволодіти основними методами мікробіологічної діагностики менінгококової інфекції та гонореї.

  • Аналізувати сучасні підходи до лікування та профілактики менінгококової інфекції та гонореї.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

    1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

Менінгококова інфекція

Менінгококова інфекція – це гостре інфекційне захворювання людини, викликане Neisseria meningitidіs, яке передається повітряно-краплинним шляхом і характеризується локальним враженням слизової оболонки носоглотки з подальшою генералізацією у вигляді менінгококової септицемії (менігококцемія) та запалення м’яких мозкових оболонок (менінгіт).

1

2

IgA - протеази

IgA – протеази – білки, що розщеплюють молекули IgA в шарнірній області, і цим самим захищають мікроорганізми від дії антитіл.

Незавершений фагоцитоз

Незавершений фагоцитоз – процес, при якому поглинуті мікроорганізми блокують ферментативну активність фагоциту, не гинуть, не руйнуються і навіть розмножуються в фагоцитах.

Гонококова інфекція

Гонококова інфекція – це гостре або хронічне інфекційне захворювання людини, викликане Neisseria gonorrhoeae, яке передається статевим шляхом і характеризується гнійним запаленням слизової оболонки сечовивідних шляхів (гонорея), кон’юнктиви ока (бленорея), інших органів, інтоксикацією.