Файл: Методичн_ рекомендац_ї 4 частина.doc

Виділення гемокультури Ендо

в перші години захворювання

Вісмут-сульфіт агар

Кров Жовчний бульйон

Олькеницького

Випорожнення, Жовчний селенітовий МПА

інше бульйон

Ідентифікація виділеної культури

1. За культуральними ознаками;

2. За морфологічними, тинкторіальними властивостями;

3. Біохімічна ідентифікація;

4. Серологічна ідентифікація за допомогою реакції аглютинації відповідно класифікації Кауфмана-Уайта:

А) З адсорбованою групоспецифічною О-сироваткою (В, С, Д, Е);

Б) З адсорбованою О-сироваткою серогруп 4, 7, 9, 10;

В) З адсорбованими Н-сироватками (i, r, c, g, m, e, h);

5. Фаготипування

Біологічне дослідження для визначення джерела захворювання.

per os

Через 24-48 год. загибель від септицемії

Висіви з органів, крові на елективні і

Рештки їжі, Білі миші диференційні середовища і проводять

змиви з рук, ін. Ідентифікацію виділених культур, як

при бактеріологічній діагностиці.

Серологічна діагностика

Можна здійснювати з перших днів захворювання з повторним дослідженням через 7-10 днів. Використовують реакцію аглютинації або РНГА з сальмонельозними полівалентними і групоспецифічними (А, В, С, Д, Е) діагностикумами. Діагностичне значення має збільшення титрів антитіл в 2-4 рази.

• Студенти записують препарати, що використовують при діагностиці сальмонельозних гастроентеритів.

6. Питання для самоконтролю.

• Актуальність теми “Сальмонели – збудники гострих сальмонельозних гастроентеритів”.

• Характеристика біологічних властивостей збудників сальмонельозних гастроентеритів. Що спільного і чим вони відрізняються від інших ентеробактерій.

• Які особливості патогенезу гострих сальмонельозних гастроентеритів?

• Імунітет при сальмонельозі. Як пояснити формування тривалого бактеріоносійства і появу повторних захворювань?

• Яким чином здійснюють мікробіологічну діагностику сальмонельозних гастроентеритів, як встановити джерело інфекції?

Практичне заняття №6 Тема: Шигели. Мікробіологічна діагностика дизентерії.

1. Актуальність теми:

Кишкові інфекції і на сьогодні займають одне з провідних місць в інфекційній патології людини. Особливе місце серед них займає дизентерія. За даними ВООЗ у деяких країнах Азії, Африки та Америки на долю дизентерії припадає 54,7-75% загального числа кишкових інфекцій. За клінічними ознаками не можна диференціювати дизентерію від ешеріхіозів і тільки лабораторні дослідження дають можливість визначати етіологічний діагноз.

Усе це підтверджує актуальність вивчення мікробіологічної діагностики дизентерії в курсі спеціальної мікробіології.

2. Конкретні цілі:

1. Інтерпретувати біологічні властивості шигел.

2. Пояснювати патогенетичні закономірності дизентерії, викликаної шигелами.

3. Визначати методи мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та профілактики бактеріальної дизентерії.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

1. Теоретичні питання до заняття:

• Загальна характеристика роду шигел.

• Біологічні властивості шигел.

• Сучасна класифікація шигел.

• Фактори вірулентності шигел.

• Патогенез дизентерії.

• Імунітет.

• Методи мікробіологічної діагностики дизентерії.

• Профілактика і препарати специфічної терапії.

1. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

• Студенти мікроскопують препарати з чистих культур шигел (вивчення морфології).

• Вивчають ріст шигел на середовищах Ендо і Плоскірєва.

• Вивчають ферментативну активність шигел на середовищі Гіcса.

• Складають схему мікробіологічної діагностики бактеріальної дизентерії.

• Проводять серологічну ідентифікацію виділеної копрокультури в РА на склі.

4. Зміст теми:

На практичному занятті студенти вивчають морфологічні, культуральні, біохімічні та серологічні властивості шигел, класифікацію шигел, патогенез дизентерії, методи мікробіологічної діагностики дизентерії, препарати специфічної профілактики.

Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.