Файл: Методичн_ рекомендац_ї 4 частина.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 05.07.2024

Просмотров: 232

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Національний медичний університет

Практичне заняття №1 Тема: Стафілококи і стрептококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стафілококами і стрептококами.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

Рекомендації для оформлення протоколу

Ознаки, які диференціюють види стафілококів

Ознаки, які диференціюють роди родини micrococcaceae

Фактори патогенності

Практичне заняття №2 Тема: «Менінгококи і гонококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених менінгококами і гонококами».

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

Рекомендації для оформлення протоколу

Практичне заняття №3 Тема: Ешеріхії. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою.

2. Конкретні цілі:

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №4 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика черевного тифу і паратифів.

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №5 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів.

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №6 Тема: Шигели. Мікробіологічна діагностика дизентерії.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

Рекомендації для оформлення протоколу.

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу

2. Конкретні цілі:

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу

Завдання №3 Властивості коринебактерій. Диференціація коринебактерій за біохімічними властивостями

Диференціюючі ознаки біоварів збудника дифтерії

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №9 Тема: «Мікобактерії. Мікробіологічна діагностика туберкульозу».

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу. Метод забарвлення за Цілем-Нільсеном.

Методи мікробіологічної діагностики туберкульозу.

Класифікація мікобактерій

6. Питання для самоконтролю

Практичне заняття №10 Тема: «Збудники анаеробних інфекцій. Мікробіологічна діагностика анаеробних інфекцій».

1. Актуальність теми:

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

5. Зміст теми:

Виділення чистої культури анаеробів.

Рекомендації для оформлення протоколу.

Хід досліджень при виявленні збудника ботулізму.

6. Питання для самоконтролю.

7. Рекомендована література.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

  • Історія відкриття та вивчення нейсерій.

  • Особливості морфології, антигенної будови та культуральних властивостей збудників менінгококової та гонококової інфекцій.

  • Біохімічні властивості та фактори патогенності Neisseria meningitidіs та Neisseria gonorrhoeae.

  • Епідеміологія, патогенез та клініка захворювань спричинених Neisseria meningitidіs та Neisseria gonorrhoeae.

  • Особливості мікробіологічної діагностики інфекцій, спричинених Neisseria meningitidіs та Neisseria gonorrhoeae.

  • Лікування та профілактика гонореї і менінгококової інфекції.


4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

  • Вивчити морфологічні, культуральні та ферментативні властивості Neisseria meningitidіs та Neisseria gonorrhoeae (демонстрація).

  • Створити схеми мікробіологічної діагностики менінгококової інфекції та менінгококового бактеріоносійства.

  • Засвоїти основні принципи мікробіологічної діагностики гонореї.

  • Ознайомитись з препаратами для діагностики, специфічної профілактики і терапії менінгококової інфекції та гонореї.

  1. Зміст теми:

На практичному занятті студенти вивчають морфологію менінгококів та гонококів, здійснюючи мікроскопування препаратів з чистої культури менінгококів (за Грамом), менінгококи в спинномозковій рідині ( за Грамом), явище незавершеного фагоцитозу гонококів в матеріалі з уретри. Студенти також на демонстраційних препаратах знайомляться з культуральними, біохімічні та інші біологічні властивості менінгококів та гонококів, крім того, вони самі створюють схему мікробіологічної діагностики менінгококового захворювання. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

Рекомендації для оформлення протоколу

Фактори патогенності менінгококів та гонококів

  1. Капсула.

  2. Ендотоксини.

  3. Пілі, білки зовнішньої мембрани.

  4. Tg-протеази.

Диференційні ознаки нейсерій за культуральними та біохімічними властивостями

Вид

Оксидаза

Ферментація глюкози та мальтози до кислоти

Ріст при 22°С

Ріст на МПА

Пігментоутворення

Neisseria meningitidіs

+

+

-

-

-

Neisseria sicca

+

+

+

+

+

Neisseria catarrhalis

+

-

+

+

-


Диференціація гонокока від інших нейсерій

Вид мікробу

Розщеплення цукрів

лактоза

глюкоза

манніт

мальтоза

Гонокок

-

±

-

-

Менінгокок

-

+

-

+

Катаральний мікрокок

-

-

-

-

6. Питання для самоконтролю.

  • Які захворювання викликають менінгококи ?

  • Назвіть основні вхідні ворота менінгококової інфекції.

  • Який токсин утворюють менінгококи?

  • Склад якої фракції дозволяє розділити менінгококи на серологічні групи ? Скільки описано серологічних груп менінгококів?

  • На яких середовищах вирощують менінгококи? Які умови необхідні для їх росту?

  • Яка стійкість менінгококів до фізичних та хімічних факторів?

  • Який матеріал служить для виявлення гонококів?

  • Якими способами отримують матеріал для дослідження?

  • Який метод дослідження являється основним при гострій формі гонореї?

  • Яку серологічну реакцію застосовують при хронічній формі гонореї?

  • З якими мікроорганізмами потрібно диференціювати гонококи?

Практичне заняття №3 Тема: Ешеріхії. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою.

  1. Актуальність теми:

Кишкові інфекції займають одне з провідних місць в інфекційній патології людини.


Проблема гострих кишкових інфекцій є дуже актуальною внаслідок їх широкого розповсюдження та високої вразливості всіх категорій населення.

Особливе місце серед них займають ешеріхіози – хвороби, обумовлені різними штамами кишкових паличок. Патогенні кишкові палички спричиняють колі-ентерит у дітей раннього віку, дизентерієподібні та холероподібні захворювання у дітей та дорослих. Серед кишкових інфекцій на долю ешеріхіозів припадає 15-30%.

Зростання захворюваності ешеріхіозами, тяжкість їх перебігу вимагає диференціальної діагностики з іншими кишковими інфекціями, такими як дизентерія, сальмонельоз та інші.

За клінічними ознаками не можна диференціювати дизентерію від колі-ентериту і тільки лабораторні дослідження дають можливість визначити етіологічний діагноз.

Усе це підтверджує актуальність вивчення теми в курсі спеціальної мікробіології.


2. Конкретні цілі:

  • Інтерпретувати біологічні властивості ешеріхій, збудників колі-ентеритів.

  • Пояснювати патогенетичні закономірності захворювань, спричинених патогенними ешеріхіями.

  • Визначати методи мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та профілактики колі-ентеритів.

  1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

  1. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

    1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

1

2

Ешеріхіози

Терміном ешеріхіози позначають групу інфекційних захворювань, які викликає бактерії роду Escherichia родини Enterobacteriaceae.

1

2

Види ешеріхіозів

Розрізняють два види ешеріхіозів:

  1. Захворювання, яке викликала умовно-патогенна кишкова паличка, звичайний представник нормальної мікрофлори кишечника;

  2. Захворювання, що викликають патогенні серовари ешеріхій (колі-ентерити, колі-інфекції).

Збудники колі-інфекцій

Збудники колі-інфекцій поділяються на п’ять типів: ентеропатогенні кишкові палички (ЕПКП), ентеротоксигенні кишкові палички (ЕТКП), ентероінвазивні кишкові палички (ЕІКП), ентерогеморагічні кишкові палички (ЕГКП) і ентероадгезивні кишкові палички (ЕАКП).

ЕПКП – викликають колі-ентерити.

ЕІКП – викликають дизентерієподібні ураження.

ЕТКП – викликають холероподібні захворювання.

ЕГКП – викликають діареї з виділенням крові.

Останні (ЕАКП) вивчені ще недостатньо.

Мікробіологічна діагностика ешеріхіозів

Мікробіологічна діагностика ешеріхіозів має особливо важливе значення, оскільки їх клінічні прояви характеризуються відсутністю патогенетичних симптомів відносно збудника. Провідним залишається бактеріологічний метод.

Особливості бактеріологічної діагностики ешеріхіозів

Її особливість полягає в тому, що виділення й ідентифікація збудника базується на вивченні його антигенної структури, а не на вивченні його культуральних і біохімічних властивостей.