ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 05.07.2024
Просмотров: 305
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Національний медичний університет
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Рекомендації для оформлення протоколу
Ознаки, які диференціюють види стафілококів
Ознаки, які диференціюють роди родини micrococcaceae
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.2. Теоретичні питання до заняття:
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Рекомендації для оформлення протоколу
Рекомендації для оформлення протоколу.
Практичне заняття №4 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика черевного тифу і паратифів.
Рекомендації для оформлення протоколу.
Практичне заняття №5 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів.
Рекомендації для оформлення протоколу.
Практичне заняття №6 Тема: Шигели. Мікробіологічна діагностика дизентерії.
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
Рекомендації для оформлення протоколу.
4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.
4.2. Теоретичні питання до заняття:
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Рекомендації для оформлення протоколу
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.2. Теоретичні питання до заняття:
4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Рекомендації для оформлення протоколу
Завдання №3 Властивості коринебактерій. Диференціація коринебактерій за біохімічними властивостями
Диференціюючі ознаки біоварів збудника дифтерії
Практичне заняття №9 Тема: «Мікобактерії. Мікробіологічна діагностика туберкульозу».
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.2. Теоретичні питання до заняття:
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Рекомендації для оформлення протоколу. Метод забарвлення за Цілем-Нільсеном.
Методи мікробіологічної діагностики туберкульозу.
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
Виділення чистої культури анаеробів.
Рекомендації для оформлення протоколу.
6. Питання для самоконтролю.
Етапи вивчення збудника дифтерії.
Коринебактерії, біологічні властивості.
Еволюція коринебактерій.
Диференціація патогенних від інших коринебактерій.
Біовари дифтерійних паличок, їх властивості.
Токсиноутворення. Характеристика екзотоксину. Генетичні детермінанти токсигенності. Вимірювання сили екзотоксину.
Фактори патогенності коринебактерій. Патогенез дифтерії, імунітет
Методи мікробіологічної діагностики дифтерії та дифтерійного бактеріоносійства. Визначення антитоксичного імунітету.
Теоретичні основи специфічної профілактики дифтерії, протидифтерійні препарати. Лікування дифтерії.
Практичне заняття №9 Тема: «Мікобактерії. Мікробіологічна діагностика туберкульозу».
Актуальність теми:
Рід Mycobacterium включає більше 50 видів та підвидів мікобактерій – патогенних, умовно-патогенних та сапрофітів, широко поширених в природі. Не менше 25 із них відіграють важливу роль в патології людини, є збудниками туберкульозу, мікобактеріозів та лепри (прокази). Туберкульоз – інфекційне захворювання, що спричинене мікобактеріями туберкульозу і характеризується розвитком гранульом в уражених тканинах, поліморфізмом клінічних ознак – інтоксикаційним і/або локальними синдромами. Залежно від локалізації уражень виділяють туберкульоз легень, шкіри, лімфатичних вузлів, мозкових оболонок, кісток і суглобів, органів сечостатевої системи і черевної порожнини. Для сучасного періоду характерне збільшення захворюваності, тяжкий перебіг, підвищення смертності і поява значної кількості штамів, резистентних до багатьох протитуберкульозних препаратів.
2. Конкретні цілі:
Створити схему мікробіологічної діагностики туберкульозу.
Вивчити морфологічні, тинкторіальні, культуральні властивості мікобактерій туберкульозу і середовища для їх культивування.
Здійснити бактеріоскопічний метод діагностики туберкульозу.
Вивчити препарати для діагностики, специфічної профілактики та терапії туберкульозу.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін |
Визначення |
1 |
2 |
Туберкульоз |
Туберкульоз – інфекційне захворювання, що спричинене мікобактеріями туберкульозу і характеризується розвитком гранульом в уражених тканинах, поліморфізмом клінічних ознак – інтоксикаційним і/або локальними синдромами. Залежно від локалізації уражень виділяють туберкульоз легень, шкіри, лімфатичних вузлів, мозкових оболонок, кісток і суглобів, органів сечостатевої системи і черевної порожнини. |
1 |
2 |
Туберкулін |
Р. Кох у 1890р. добув із туберкульозних мікобактерій туберкулін. Є кілька препаратів туберкуліну. Старий туберкулін Коха – АТК (Alttuberculin Koch) це фільтрат 5-6-тижневої культури мікобактерій у гліцериновому бульйоні, згущеному до 1/10 початкового об’єму. Новий туберкулін Коха – висушені мікобактерії туберкульозу, розтерті в 50% гліцерині до утворення гомогенної маси. Туберкулін із мікобактерій бичачого виду містить протеїни, жирні кислоти, ліпіди, нейтральні жири, кристалічний алкоголь. Крім того, є препарати туберкуліну, вільного від баластних речовин, – PPD (Purified Protein Derivative) і PT (Purificatum Tuberculinum). ППД випускають у двох формах: сухий очищений туберкулін по 50000 ТО в ампулі і ППД у стандартному розведенні в ампулах по 3 мл. У 0,1 мл розчину міститься одна доза (2 ТО). |
БЦЖ |
Вакцина, отримана А. Кальметом та Гереном з ослабленого багатолітнім пересівом штаму M. bovis. Застосовується для активної імунізації проти туберкульозу. |
Проба Манту. |
Туберкулінова проба Манту є специфічним діагностичним тестом. Його використовують для визначення інфікованості населення туберкульозом, масового обстеження на туберкульоз дітей і підлітків, відбору осіб, яким потрібно проводити ревакцинацію, перевірити її ефективність, а також із метою діагностики туберкульозу та визначення активності процесу. Для постановки проби використовують туберкулін. |
4.2. Теоретичні питання до заняття:
Мікобактерії, історія відкриття та вивчення.
Таксономічне положення мікобактерій.
Морфологічні, тинкторіальні, культуральні властивості збудника туберкульозу.
Фактори патогенності збудника туберкульозу.
Патогенетичні та імунологічні особливості туберкульозу.
Лабораторні методи діагностики туберкульозу.
Препарати для лікування та специфічної профілактики туберкульозу..
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Вивчити культуральні властивості збудників туберкульозу та середовища для їх культивування.
Здійснити бактеріоскопічну діагностику туберкульозу шляхом фарбування препаратів за методом Ціля-Нільсена та демонстраційних препаратів.
Засвоїти методи мікробіологічної діагностики туберкульозу.
Засвоїти класифікацію мікобактерій.
Вивчити препарати для специфічної профілактики, діагностики та лікування туберкульозу.
5. Зміст теми:
На практичному занятті студенти розглядають таксономічне положення мікобактерій, їх біологічні властивості; обговорюють патогенетичні та імунологічні особливості туберкульозу, лабораторні методи діагностики туберкульозу; здійснюють бактеріоскопічну діагностику туберкульозу, вивчають поживні середовища для культивування мікобактерій, препарати для специфічної профілактики, діагностики та лікування туберкульозу, класифікацію мікобактерій, методи мікробіологічної діагностики туберкульозу. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.
Рекомендації для оформлення протоколу. Метод забарвлення за Цілем-Нільсеном.
Остаточний варіант автори запропонували в 1884 році. Техніка забарвлення включає декілька етапів:
1. На фіксований мазок над полум'ям пальника накладають фільтрувальний папірець, наливають на нього фуксин Ціля і фарбують тричі підігріваючи до появи парів (але не доводячи до кипіння); після чого препарат з фарбником залишають на 1-2 хвилини для охолождення, зливають фарбу, знімають папірець. Промивають водою.
2. Препарат знебарвлюють 5% сірчаною або соляною кислотою до появи жовтуватого відтінку (10-30 сек) і кілька разів промивають водою.
3. Додатково фарбують мазок метиленовою синькою Леффлера, промивають водою, висушують і досліджують під мікроскопом.
Мікроскопічна картина: на загальному синьому (блакитному) фоні кислотостійкі бактерії виглядають рубіново-червоними.
Методи мікробіологічної діагностики туберкульозу.
Бактеріоскопічний |
Бактеріологічний |
Біологічний |
Серологічний |
Алергічні проби |
а) Матеріал харкотиння, ексудат
↓ Методи збагачення (флотації, гомогенізації ↓ мікроскопія (фарбування за Цілем-Нільсеном)
б) Люмінесцентна мікроскопія (фарбування аурамін-родаміном)
|
а) Передпосівна обробка матеріалу ↓ посів на картопляно-гліцерінові середовища; середовища Левенштейна-Йенсена
б) Метод мікрокультур Посів на цитратно-кров,яне середовище на 3-7днів. ↓ Мікроскопія (фарбування за Цілем-Нільсеном) |
Після попередньої обробки Н2SО4 та відмивання фіз. розчином заражають морську свинку ↓
Макро- та мікроскопія органів тварини. |
Матеріал: сироватка хворого а) РЗК б) Реакція непрямої гемаглютинації (РНГА) |
а) Реакція Моро; б) Реакція Пірке; в) Реакція Манту.
|