ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.02.2019
Просмотров: 6663
Скачиваний: 10
166
франчайзинг, виробничий і діловий. Характеристика кожного з них наведена
нижче.
Товарний франчайзинг (франчайза на продаж товару). Товарний
франчайзинг передбачає, що франчайзі (ліцензіат) отримує лише право на
продаж товарів фірми-ліцензіара з її торговою маркою або товарним знаком.
Цей вид діяльності передбачає придбання в провідної компанії права на
продаж товарів з її торговою маркою. У цьому випадку франчайзі купує у
франчайзера товари й після цього перепродає їх від імені франчайзера. В
окремих випадках провідна компанія має відношення і до оплати гарантійних
послуг, відшкодуванню витрат на спільну рекламу. Як правило, для
товарного франчайзингу характерна вузька спеціалізація франчайзі на
реалізацію одного виду товарів і послуг.
У даний час цей вид франчайзингу використовується декількома
компаніями, наприклад, з виробництва автопокришок. Якщо ж товари не
мають торгових марок, вони не залучаються в цю категорію.
Виробничий франчайзинг (франчайза на виробництво товарів). У
цьому випадку фірма, що володіє технологією виготовлення якогось
продукту – франчайзер (ліцензіар), продає заводам – ліцензіатам сировину
для виготовлення продукції. Дрібна фірма тут не просто виступає під
торговою маркою франчайзера і реалізує його продукцію та послуги, але і
включається у повний цикл господарської діяльності великої корпорації,
виконуючи рівні з нею вимоги технологічного процесу, якості, навчання
персоналу, виконання плану продажу, оперативної звітності. Ця форма
передбачає тісний контакт ліцензіара й ліцензіата, детальну регламентацію
діяльності й високий ступінь відповідальності малого підприємства.
Цей вид франчайзингу найбільш широко представлений у виробництві
безалкогольних напоїв. Кожен із місцевих чи регіональних розливальних і
пакувальних заводів є ліцензіатом від основної компанії.
Діловий
франчайзинг
чи
франчайзинг
бізнес-формату
(франчайзинг на вид діяльності). Франчайзинг на вид діяльності, що
166
167
полягає у залученні малого підприємства в повний виробничо-господарський
цикл великої корпорації. Ледь не самий популярний вид франчайзингу, при
якому провідна фірма продає ліцензію приватним фірмам чи компаніям на
право відкриття власної фірми з продажу продуктів і послуг під ім'ям
франчайзера (наприклад, прокат і побутове обслуговування, ділові і
професійні послуги бізнесу і населенню, магазини або мережі кафе, готелів).
З боку великої корпорації пред'являються рівні з нею вимоги до
технологічного процесу, якості, а також забезпечується навчання персоналу,
вибір площадки будівництва підприємства, інші послуги (методи
забезпечення продажів, ведення оперативної звітності тощо).
Таким чином, діловий франчайзинг означає, що ліцензіат отримує
право на створення власної фірми з використанням найменування фірми-
ліцензіара і обов'язковим збереженням профілю її діяльності. Наразі
виділяються ще два види франчайзингу: корпоративний та конверсійний.
Корпоративний франчайзинг – сучасна форма організації
франчайзингового бізнесу, при якій ліцензіат оперує не окремим
підприємством, а мережею франшизних підприємств з використанням
найманих менеджерів. Конверсійний франчайзинг – спосіб розширення
франшизної мережі, при якому діюче самостійне підприємство переходить на
роботу за договором франчайзингу і приєднується до системи
франшизних підприємств, що працюють під контролем одного ліцензіата.
Для повного розуміння принципів франчайзингу проведено порівняльний
аналіз тих його видів, які в даний час набули найбільшого поширення (див.
табл. 5.3).
167
168
Таблиця 5.3
Порівняльна характеристика видів франчайзингу
Вид
франчайзингу
Тип франшизи
Позитивні риси
Недоліки
Товарний
товар
простота
використання
обмежена сфера
застосування, вузька
спеціалізація ліцензіата
Виробничий
технологія/
вихідний
компонент
висока
ефективність;
простота контролю з
боку ліцензіара
великі початкові витрати на
придбання франшизи;
сильна залежність від
ліцензіара
Діловий
модель
франшизного
бізнесу
широка сфера
застосування;
швидка
пристосовність до
умов ринку
іноді надмірна
регламентація діяльності
придушує ініціативність
ліцензіата
Конверсійний
конвертація
Зменшення
витратної частини
бюджету за рахунок
зниження витрат
необхідність адаптації
приватного підприємця до
залежного положення
Корпоративний
мережа
франшизних
підприємств
акумуляція
позитивних якостей
вище
вищерозглянутих
видів франчайзингу,
диверсифікація
бізнесу
можлива розбіжність цілей
ліцензіата з інтересами
ліцензіара; уповільнене
реагування бізнесу на зміни
умов ринку
В останні роки класична модель франчайзингу (рис.5.2) змінилася в
напрямку забезпечення франчайзера додатковими можливостями швидкого
розвитку з найменшими витратами.
Рис. 5.2. Класичний франчайзинг
Франчайзер
Франчайзі
Франчайзі
Франчайзі
168
169
Хоча існує багато варіантів класичного франчайзингу, три з них
найбільш часто використовуються. Це регіональний франчайзинг;
субфранчайзинг; франчайзинг, що розвивається. У кожному з цих випадків
франчайзі одержує всі переваги, що зазвичай пов'язані з франчайзингом:
використання торгової марки й логотипа франчайзера, системи його бізнесу,
первісне навчання, вибір місця розташування, підтримка і т. д. Основні
відмінності їх один від одного полягає у наступних характеристиках:
-
тривалість відносин франчайзера і франчайзі;
-
до кого франчайзі може звертатися за підтримкою;
-
кому платить встановлені внески.
Вибираючи регіональний франчайзинг (рис. 5.3), франчайзер вирішує
охопити своєю діяльністю якийсь географічний район. Усвідомлюючи, що
він, можливо, не має таких коштів чи колективу, щоб розвиватися так
швидко, як хотілося б, він спирається на підтримку головного франчайзі. У
свою чергу, головний франчайзі має право не тільки підбирати нових
франчайзі у своєму географічному районі, але і забезпечувати їхнє початкове
навчання, та інші послуги, що звичайно робить сам франчайзер.
Рис. 5.3. Регіональний франчайзинг
Головний франчайзі однак залучений у поділ платежів, а іноді й
внесків у рекламний фонд. Він користується всіма благами, що зазвичай дає
франчайзинг, для цього він теж сплачує ліцензійні внески, а також внески на
Франчайзер
Головний франчайзи
Франчайзі
Франчайзі
Франчайзі
169
170
рекламу безпосередньо франчайзеру. Контракт між франчайзером і головним
франчайзі встановлює, що очікується від кожної сторони і який визначений
період франчайзі буде виконувати цю специфічну роль. У відповідь на
початкову сплату франчайзеру внесків за діяльність на винятковій території
ринку головний франчайзі в майбутньому одержує від франчайзера роялті,
розмір яких залежить від частки в загальному обсязі реалізації тих нових
франчайзі, яких він залучив до цієї франчайзингову систему. На відміну від
інших методів цей метод вигідний для всіх сторін, тому що головний
франчайзі – це виборна особа, і він повинен одержувати підтримку протягом
усього часу співробітництва, а це вигідно франчайзеру.
У субфранчайзингу (рис. 5.4) суб-франчайзер також освоює якусь
певну територію і забезпечує початкове навчання, вибір приміщення і інше,
різниця тільки в тому, що франчайзі працює прямо із субфранчайзером на
довгостроковій основі й має дуже обмежений контакт із франчайзером. Він
платить роялті й рекламні внески суб-франчайзеру, який, у свою чергу,
частину цих грошей платить франчайзеру.
Рис. 5.4. Субфранчайзинг
Субфранчайзер, таким чином, стає франчайзером на своїй території і
франчайзі залежить від його довгострокової підтримки. Те, що
Франчайзер
Субфранчайзер
Франчайзі
Франчайзі
Франчайзі
170