Файл: Основи бізнесу учебник.pdf

Скачать файл (2,53Мб)

Заказать решение

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 20.02.2019

Просмотров: 6612

Скачиваний: 10

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

залучаються працівники фірми або інші учасники підприємницької

активності, що допомагає оцінити перспективи і можливості фірми. Це

необхідно для забезпечення довгострокової конкурентоспроможності. Крім

цього, корпоративна місія відіграє важливу комунікаційну роль – як

внутрішню (для роз'яснення цілей діяльності підприємства), так і зовнішню

(для інформування акціонерів, постачальників, споживачів).

Підприємницька діяльність спрямована на досягнення комерційного

успіху. Це обумовлено ринковими умовами господарювання.

За ступенем пріоритетності існують такі цілі підприємницької

діяльності: кінцева ціль; проміжні цілі. Цілі підприємництва надані на рис.

1.1.

Рис.1.1. Цілі підприємницької діяльності.

Проміжні цілі

• найбільш повне задоволення

споживчого попиту в товарах
та послугах;

• обслуговування певної групи

клієнтів (сегмента ринку);

• підвищення іміджу фірми;
• зміцнення позицій на ринку;
• створення сприятливих умов

покупцям та контрагентам;

• інші цілі

ЦІЛІ

підприємницької діяльності

КІНЦЕВА

ЦІЛЬ

Одержання

прибутку

Кінцева ціль – це одержання прибутку. Переважна частина чистого

прибутку спрямовується не на особисте споживання, а вкладається у

подальший розвиток фірми, найбільш перспективні сфери бізнесу.

Проміжними цілями можуть бути: найбільш повне задоволення

споживчого попиту на товари та послуги, обслуговування певної групи

клієнтів (сегмента ринку), підвищення іміджу фірми та зміцнення її позицій

на ринку, економія часу споживачів, клієнтів. Вони відображають отримання

соціального ефекту.

Після того як сформульована місія організації, необхідно визначити

довгострокові (стратегічні) та короткострокові (тактичні) цілі. Подальший

розподіл може бути продовжений до рівня завдань. Як правило, вони

об'єднуються у ієрархічну модель – «дерево цілей».

У процесі постановки цілей необхідно, щоб вони відповідали таким

вимогам: були конкретними, кількісно вимірюваними; зорієнтованими у часі;

реалістичними, практично досяжними і збалансованими з можливостями

фірми; взаємно узгодженими; сформульованими письмово.

Результативність цілей підприємництва залежить від того, наскільки

обґрунтовано вони розроблені, як широко і повно про них інформований

персонал фірми, як організоване стимулювання їх практичного здійснення.

Власна вигода є рушійним фактором підприємницької діяльності.

Заради отримання прибутку підприємець організовує справу. Громадське

благо не є для підприємця головним. Але це не дає підстав змішувати

особистий зиск з громадськими інтересами. Наприклад, Г. Форд зайнявся

виробництвом автомобілів зовсім не з благодійних спонукань. Він

переслідував особисту вигоду, але його діяльність дала поштовх розвитку

автомобілебудування практично в усіх країнах світу.

Підприємництво як певний стиль і тип господарської поведінки має

такі характерні риси:

• мобільність, гнучкість, динамічність;

• цілеспрямованість і настирливість у здійсненні бізнесу;

• ініціативність, творче ставлення до справи і підприємливість;

• пошук нетрадиційних рішень, нових дій у сфері бізнесу;

• готовність до ризику та вміння ним управляти;

• комунікативний характер діяльності;

• оперативність рішень та дій;

• орієнтація на потреби споживачів, їхню поведінку на ринку;

• дотримання морально-етичних принципів та ділового етикету.

Підприємець безперервно шукає нові способи дій, які, за задумом,

спроможні призвести до успіху. Він удосконалює якісні характеристики

продукції, що виробляється, впроваджує прогресивні технології та усе нове,

що є у практиці вітчизняного та зарубіжного бізнесу, замислюється над

питаннями розміщення web-сайту фірми як рекламного майданчика у мережі

Інтернет для розширення клієнтури та просування послуг на зовнішніх

ринках. Підприємець ретельно формує маркетингову політику, встановлює

договірні ціни відповідно до вимог економічної ситуації, співвідношення між

попитом і пропозицією.

Пошук партнерів, клієнтури, фінансових ресурсів, матеріалів і

сировини, обладнання, транспортних засобів, приміщення, вигідних ділових

контактів, документів, інформації – завжди у полі зору справжнього

підприємця. Він завжди поспішає, оскільки вважає, що «час – гроші». І саме

це дає імпульс до напруженої праці, у тому числі у вихідні дні, період

відпустки. Така поведінка у сфері бізнесу відрізняється від звичайної праці у

державних структурах.

Характерними особливостями підприємництва є також:



обмін діяльністю між суб'єктами ринку, прагнення кожного

учасника нав'язати та реалізувати свої інтереси;



виявлення особистої чи колективної ініціативи у формуванні

комерційних відносин з партнерами по бізнесу, перспектив подальшого

співробітництва на вигідних умовах;



готовність та уміння проводити різні форми ділового

спілкування, здатність йти назустріч контрагентам із збереженням своєї

позиції на товарному ринку;



вміння виявляти серед запропонованих комерційних пропозицій

привабливу угоду на основі проведення попередніх підприємницьких

розрахунків, оцінки ринкової ситуації.

Існують дві моделі підприємництва:

класична – орієнтується на максимізацію віддачі від ресурсів, які має

підприємство;

інноваційна – передбачає впровадження прогресивних технологічних та

новаторських рішень, інших можливостей у сфері бізнесу, навіть якщо

власних ресурсів для цього недостатньо.

1.5. Функції та принципи підприємництва

Сутність підприємництва більш глибоко розкривається через його

основні функції.

Основними функціями підприємницької діяльності є:

1. Ресурсна – мобілізація внутрішніх та зовнішніх ресурсів

(фінансових, трудових, матеріальних, природних та ін.) для ефективного

функціонування.

2. Творча – пов'язана з розробкою та реалізацією нових бізнес-ідей,

ноу-хау, винаходів; творче ставлення до справи.

3. Організаційна – пов'язана з матеріально-технічним забезпеченням

виробництва, налагодженням технологічного процесу, організацією

комерційної діяльності, сервісу.

4. Стимулююча – дозволяє створити механізм підвищення ефективної

та корисної праці, застосувати дійові методи стимулювання збуту товарів на

основі виявлених споживчих потреб.

5. Управлінська – пов'язана з механізмом управління персоналом та

фірмою.

б. Захисна – передбачає систему захисту прав та інтересів підприємців,

створення сприятливих умов функціонування бізнесу, усунення існуючих

проблем на макрорівні.

Це здійснюється на основі співробітництва підприємців та їхніх

об'єднань з державними органами влади і управління, міжнародними

організаціями, фондами, проектами для забезпечення сталого розвитку

підприємництва в цілому, у тому числі приватного та малого бізнесу.

Підприємництво здійснюється на основі таких принципів:

− вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності;

 самостійне формування підприємцем програми діяльності та вибір

постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення

матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання

яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги;

  вільне наймання підприємцем працівників;
  комерційний розрахунок та власний комерційний ризик;
  вільне  розпорядження  прибутком,  що  залишається  у  підприємця

після сплати податків, зборів та інших платежів;

 самостійне

здійснення

підприємцем

зовнішньоекономічної

діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної

виручки на свій розсуд.

1.6. Суб’єкти та об’єкти підприємницької діяльності

Відповідно ст.55 Господарського кодексу України (ГКУ) суб'єктами

господарювання визнаються учасники господарських відносин, які

здійснюють

господарську