Файл: Історія Украйни.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 29.03.2024

Просмотров: 2046

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Найдавніша історія України План

Кімерійці на території сучасної України

Скіфи на території сучасної України

Сармати

Античні міста в Північному Причорномор’ї

Східні слов’яни на території України. Розселення. Культура і вірування східних слов’ян

Утворення і розвиток держави Київська Русь План

Походження Давньоруської держави. Норманська та антинорманська теорії

Виникнення і становлення Давньоруської держави (кін. Іх – кін. Х ст.)

Київська Русь за Володимира Великого

Прийняття християнства за Володимира Святославовича. Історичне значення хрещення Русі

Київська держава за правління Ярослава Мудрого. Культурно-освітня діяльність Ярослава Мудрого “Руська правда”

Причини та наслідки політичної роздробленості Київської Русі (кін. Хі – сер. Х ііі ст.)

Політичний устрій Київської Русі

Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі

Галицько-Волинська держава План

Утворення Галицько-Волинської держави

Роль Данила Галицького в національній історії. Піднесення Галицько-Волинського князівства

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича

Історичне значення Київської Русі і Галицько-Волинської держави

Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників

Українські землі під владою Литви та Польщі (XIV перша половина XVII ст.) План

Загарбання земель України Литвою

Загарбання земель України Польщею

Церковне життя в Україні хіv – хvi ст. Берестейська унія

Культура України в хіv – хvi ст.

Виникнення кримського ханства. Турецько-татарські наскоки в іі пол. Хv – хvi ст. І їх наслідки

Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості

Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу

Козацько-селянські повстання в кін. Хvі – поч.Хvіі ст

Визвольна війна українського народу середини

Богдан Хмельницький—видатний політик і полководець, творець Українськоі козацької держави

Початок національно-визвольної війни українського народу (1648- 1654 рр.)

Переяславська угода 1654 р. Та її наслідки для України

Утворення Української гетьманської держави

Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині XVII - xviiі ст. План

Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (кін 1657– і пол. 1663 р.Р.)

Становище Української держави в роки гетьманування і. Мазепи. Північна війна і Україна

Конституція Пилипа Орлика – перша демократична конституція

Російсько-колоніальна політика щодо України у іі пол. Хvііі за імператриці Катерини іі

Роль Києво-Могилянської академії в культурно-освітньому розвитку українського народу (хviіі ст.)

Правобережна Україна в кін. Хvіі – хviіі ст. Гайдамаччина. Причини виникнення

Повстання під назвою «Коліївщина»

Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у хіх ст. План

Антиукраїнська політика російського царизму та початок відродження української свідомості. Кирило-Мефодіївське братство

Здійснення реформ 60-70 рр. Хіх ст. В Україні та її наслідки

Реформа освіти в іі пол.. Хіх ст.. В Російській імперії. Суть реформи для України

Українська культура в іі пол. Хіх ст

Західноукраїнські землі в іі пол. Хіх ст. На поч. Хх ст.

Україна на початку хх ст.

Столипінська реформа в Україні 1907-1910 рр. Наслідки

Українські землі в роки Першої світової війни

Лютнева революція в Росії та ї вплив на Україну

Утворення Центральної Ради. Проголошення автономної України

Українська державність в 1917 – 1921 роках План

Роль м. С. Грушевського в історії України, як видатного політичного і державного діяча

Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти унр

Війна Радянської Росії проти унр (кін. 1917 — поч. 1918 рр.). Причини поразки військ Центральної Ради

Іу-й Універсал Центральної Ради та його історичне значення

Боротьба за збереження державної незалежності. Гетьманат п. Скоропадського

Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр

Західноукраїнська Народна Республіка

Політика “Воєнного комунізму”

Українська рср в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)

Закріплення радянської влади в Україні (1929 – 1938рр.)

Західноукраїнські землі в 1921- 1939 рр.

Нова економічна політика в Україні та її наслідки

Україна і створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік

Політика коренізації (українізації), позитивні та негативні фактори її впливу на Україну

Індустріалізація в Україні Завдання, труднощі, характерні риси і її наслідки

Насильницька колективізація с/г в Україні. Суть, етапи, наслідки

Результати колективізації

Голодомор в Україні в 1932-1933 рр. Причини та наслідки

Українське питання в міжнародній політиці напередодні іі світової війни

Карпатська Україна напередодні іі Світової війни

Роль “українського питання” в німецько-радянському зближенні. Пакт Молотова-Рібентропа

Україна в роки іі світової війни (1939 – 1945 рр.) Велика Вітчизняна війна (1941 – 1945 рр.) План

Входження західноукраїнських земель до складу срср

Напад Німеччини на срср невдачі червоної армії в боях на території України 1941-1942 рр

Фашистський окупаційний режим на Україні

Партизанський рух на Україні в роки Великої Вітчизняної

Збройна боротьба оун-упа в 1941-1944 рр. На Україні

Визволення України

28 Жовтня – день визволення України від фашистських загарбників.

Радянізація західних областей України. Насильницька колективізація. Масові репресії

Дисидентський рух

Десталінізація

Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.) План

Головні чинники, що зумовили процес перебудови

Етапи перебудови та наслідки

Формування багатопартійності

Спроба державного перевороту в срср 1991 року і Україна. Акт про незалежність України. Історичне значення

Розпад срср. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав і Україна

Україна в умовах незалежності План

Відносини України з державами снд. Кримське питання

Стартові можливості економіки незалежної України

Західний напрям зовнішньої політики України на сучасному етапі

Участь України в діяльності міжнародних організацій

Становлення грошової одиниці України

Інфляцінні процеси в Україні (1992-1994 рр.)

Конституційний процес в незалежній Україні

Помаранчева революція

Сучасний етап розвитку культури

Основні фактори впливу на розвиток сучасної української культури

Державна символіка сучасної України та її походження

Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи

Питання на контрольну роботу

Перелік екзаменаційних питань з предмета “Історія України”

Глосарій

Список використаної та рекомендованої літератури

На початку 50-х років Галицько-Волинська держава опинилася віч-на-віч з наймогутнішим у тодішньому світі супротивником. У Придніпров’я прийшло кочувати дві монголо-татарські орди. Данило Романович був змушений відновити зв’язки з папою. В 1253 р. Інокентій IV оголосив хрестовий похід проти монголо- татар. У 1254 р. у місті Дорогичині, під час походу галицько-волинської дружини на ятвягів, представники папи здійснили коронацію Данила Романовича. Коронація справила велике враження на галицького літописця, який називає Данила Романовича королем.

В 1254 і 1259 рр. монголо-татари спробували підкорити Галицько-Волинське князівство. Данило Галицький готував виступ проти ординського панування, проте смерть (в 1264 р.) обірвала ці приготування.


Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича

Після смерті Данила Галицького (1264 р.) старшим князем став брат і однодумець Данила Василько, який правив у Володимирі. Сини Данила (Лев, Шварно, Мстислав) поділили між собою землі батька.

Василько та Даниловичі продовжили в основному зовнішню політику Данила Галицького.

У 1275 і 1277 роках галицько-волинські дружини разом із золотоординцями здійснили два успішні походи на Литву, у 1280 р. князь Лев з їх допомогою намагався захопити Польщу. Лев Данилович підтримував добрі відносини з Угорщиною та Чехією.

Після смерті своїх братів і Володимира Васильковича Лев Данилович об’єднав усі галицько-волинські землі. Роки правління його сина Юрія (1301-1308) стали періодом піднесення князівства — розросталися міста і села, розвивалися ремесла, торгівля, підносилася культура.

Близько 1303 р. почала діяти Галицька митрополія. Після смерті першого митрополита Юрій Львович направив до Константинополя ігумена Петра, якого було висвячено патріархом в митрополити “всієї Русі” з місцем перебування у Володимирі-на-Клязьмі. Пізніше, через неприязне ставлення до нього володимирського князя, Петро зробив своєю резиденцією Москву. Петро вважався і галицьким митрополитом.

Сини Юрія — Андрій і Лев правили разом в 1308-1323 роках. Вони відстоювали інтереси Галицько-Волинської держави, сприяли її внутрішній стабілізації. Розвивалися економіка і культура.

На початку XIV ст. набрало значної сили Литовське князівство. Але йому загрожували німецькі рицарі, Польща, Золота Орда. Спочатку ворожі, а потім добросусідські взаємини між Галицько-Волинським князівством .і Литвою з часом переросли у союзницькі. Шлюб наймолодшого сина великого князя литовського Гедиміна — Любарта (прийняв при хрещенні ім’я Дмитра) з дочкою Андрія Юрійовича сприяв зміцнення союзу галицько-волинських і литовських князів.

В жорсткій борні з Золотою Ордою Галиць-Волинське князівство зазнало поразки. Князі Андрій і Лев близько 1323 р. загинули в бою з ординцями.

Новим галицько-волинським князем став Болеслав — син польського князя Тройдена та Марії Юріївни. Він прийняв православ’я та отримав ім’я Юрій II (1323-1340). Проте бояри, небезпідставно запідозривши Юрія в намаганнях повернутися в каталіцизм, отруїли князя.


Остання третина XIII — початок XIV ст. — надзвичайно важлива епоха в історії Галицько-Волинської держави. Зріс міжнародний авторитет її правителів — “королів Русі”.

Історичне значення Київської Русі і Галицько-Волинської держави

Давньоруська держава залишила яскравий слід у світовій історії ІХ-ХШ ст. Її внесок до середньовічного, політичного, економічного, суспільного й культурного життя був надзвичайно вагомим.

Вийшовши на історичну сцену з походами Аскольда на Константинополь і нажахавши середньовічний світ середини IX ст., Київська Русь поступово перейшла від воєнних сутичок з сусідніми країнами до рівноправної участі в політичному житті Європи та Близького Сходу.

Київські князі уклали мирні союзні угоди з Візантією й Германською імперією. Польщею й Угорщиною, Литвою та ятвягами, скріплюючи їх з часом, що було нормою міжнародних відносин середньовіччя, династичними шлюбами. Руські князі підтримували династичні зв’язки з Францією, Швецією, Англією, Германією, Угорщино, Норвегією, Візантією. Ярослава Мудрого називали “тестем Європи”. Київська Русь відігравала вагому роль у міждержавних відносинах, її втручання в той чи інший конфлікт бувало досить, щоб стримати його.

Великий міжнародний авторитет і військова міць Давньоруської держави поєднувалися з високим рівнем економічного розвитку. Високопродуктивними було землеробство і скотарство, ремесла і промисли. Важливе місце посідали міжнародні торговельні зв’язки Київської Русі. Енергійні й багаті руські купці були відомі мало не в усьому тогочасному світі. Київ залишався центром міжнародної торгівлі. Іноземні купці торгували в руських містах.

Руські люди створили багату духовну й матеріальну культуру. Своєрідна і неповторна, вона увібрала в себе кращі досягнення Заходу і Сходу і в той же час відчутно впливала на культурний розвиток країн світу. Далеко за межами своєї батьківщини були відомі київські ювеліри, іконописи, зброярі.

Могутня держава середньовічної Європи Київська Русь прискорила економічний, політичний і культурний розвиток східних слов’ян, стала етапом формування східнослов’янських народностей, відстояла свої землі від ворогів. Завдяки державній єдності руських земель взаємно збагачувалися уклад життя, мова, матеріальна й духовна культура їхнього населення.

Київська Русь сприяла економічному й культурному розвитку багатьох неруських народів, які здавна проживала на її території або по сусідству.


Загалом і історичний період Давньоруської держави на Подніпров’ї, Галичині й на Волині, в Причорномор’ї та Приазов’ї закладалися традиції незалежної державності на території України. Саме в цей час українська народність отримала могутній стимул для свого господарського, політичного й культурного розвитку.

На видумку видатного українського історика й політичного діяча Михайла Грушевського, “Київська Русь є першою формою української державності”.

Навала орд Батия завдавала непоправної шкоди Русі. Перестала існувати держава, загинули сотні тисяч людей, у вогні пожеж були знищені міста і села, палаци і храми, книги й ікони. Та руський народ зумів вистояти й відродити життя. Традиції Київської Русі виявилися настільки живучими й міцними, що дійшли до наших днів, здобувши нове життя в матеріальній і духовній культурі, росіян і білорусів.


Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників

Весною 1223 р. на річці Калка в Приазов’ї монгольське військо вперше зіткнулося із загонами руських князів, які вирішили підтримати половців. Галицька дружина Мстислава Удатного і волинська Данила Романовича спочатку потіснили монголів, але їх не підтримали інші князі. Половці втекли з поля бою. Київський князь не брав участі в битві, та навіть склав зброю, повіривши обіцянці монголів пропустити його на Русь, проте монголи перебили киян.

У 1235 р. монгольська орда хана Батия рушила в похід для завоювання Європи. Спочатку Батий підкорив Волзьку Болгарію і половців, а зимою 1237-1238 рр. спустошив Рязанське і Володимиро-Суздальське князівства.

Навесні 1239 р. монголо-татари напали на Переяслав. Обороною міста керував єпископ Симеон, але сили були нерівними, монголи захопили місто і спалили його.

Восени того ж року була спустошена Чернігівська земля. Один з чернігівських князів Мстислав Глібович дав бій під стінами міста, проте був розгромлений. Жителі міста кидали на ворогів зі стін величезні камені. Але монголо-татари використали стінобитні машини та взяли місто. Після цього були спустошені міста по Десні та Сейму: Путивль, Глухів, Рильськ та інші.

В кінці листопада 1240 р. Батий підійшов до Києва. Оборону міста очолював надісланий галицько-волинським князем Данилом Романовичем воєвода Дмитро. Дев’ять днів кияни відбивали приступи монголо-татар. Лише на десятий день ординцям удалося вдертися до міста через пролом в стіні. Останнім рубежем захисників стала Десятинна церква.

Весною 1241 р. полчища Батия рушили на захід. Літописець назвав міста Волині і Галичини, які захопили монголи: Колодяжин, Каменець, Ізяслав, Володимир, Галич. Лише Кременець і Данилів уціліли, оскільки знаходилися на високих горах, тому монголи не змогли їх штурмувати.

Протягом року полчища Батия спустошували Польщу, Угорщину, Чехію, країни Балканського півострова.

Бажаючи заручитися підтримкою у боротьбі проти монголо-татар, Данило Галицький підтримував стосунки з римським папою. В 1253 р. папа Інокентій IV навіть оголосив хрестовий похід проти монголо-татар. Наступного року представники папи коронували Данила Романовича.

В 1254 р. загони монгольського воєначальника Куремси з’явилися під Володимиром-Волинським та Луцьком, але жителі цих міст відбили нападників. Данило Романович виступив проти Куремси. Галицько-волинське військо повоювало в Побужжі “татарських людей’’ та перемогло Куремсу у Болоховській землі. Навесні 1255 р. Болохівську землю остаточно приєднали до Галицько- Волинського князівства. Орда Куремси повернулася в місця своїх кочовищ.