Файл: Історія Украйни.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 29.03.2024

Просмотров: 1984

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Найдавніша історія України План

Кімерійці на території сучасної України

Скіфи на території сучасної України

Сармати

Античні міста в Північному Причорномор’ї

Східні слов’яни на території України. Розселення. Культура і вірування східних слов’ян

Утворення і розвиток держави Київська Русь План

Походження Давньоруської держави. Норманська та антинорманська теорії

Виникнення і становлення Давньоруської держави (кін. Іх – кін. Х ст.)

Київська Русь за Володимира Великого

Прийняття християнства за Володимира Святославовича. Історичне значення хрещення Русі

Київська держава за правління Ярослава Мудрого. Культурно-освітня діяльність Ярослава Мудрого “Руська правда”

Причини та наслідки політичної роздробленості Київської Русі (кін. Хі – сер. Х ііі ст.)

Політичний устрій Київської Русі

Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі

Галицько-Волинська держава План

Утворення Галицько-Волинської держави

Роль Данила Галицького в національній історії. Піднесення Галицько-Волинського князівства

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича

Історичне значення Київської Русі і Галицько-Волинської держави

Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників

Українські землі під владою Литви та Польщі (XIV перша половина XVII ст.) План

Загарбання земель України Литвою

Загарбання земель України Польщею

Церковне життя в Україні хіv – хvi ст. Берестейська унія

Культура України в хіv – хvi ст.

Виникнення кримського ханства. Турецько-татарські наскоки в іі пол. Хv – хvi ст. І їх наслідки

Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості

Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу

Козацько-селянські повстання в кін. Хvі – поч.Хvіі ст

Визвольна війна українського народу середини

Богдан Хмельницький—видатний політик і полководець, творець Українськоі козацької держави

Початок національно-визвольної війни українського народу (1648- 1654 рр.)

Переяславська угода 1654 р. Та її наслідки для України

Утворення Української гетьманської держави

Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині XVII - xviiі ст. План

Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (кін 1657– і пол. 1663 р.Р.)

Становище Української держави в роки гетьманування і. Мазепи. Північна війна і Україна

Конституція Пилипа Орлика – перша демократична конституція

Російсько-колоніальна політика щодо України у іі пол. Хvііі за імператриці Катерини іі

Роль Києво-Могилянської академії в культурно-освітньому розвитку українського народу (хviіі ст.)

Правобережна Україна в кін. Хvіі – хviіі ст. Гайдамаччина. Причини виникнення

Повстання під назвою «Коліївщина»

Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у хіх ст. План

Антиукраїнська політика російського царизму та початок відродження української свідомості. Кирило-Мефодіївське братство

Здійснення реформ 60-70 рр. Хіх ст. В Україні та її наслідки

Реформа освіти в іі пол.. Хіх ст.. В Російській імперії. Суть реформи для України

Українська культура в іі пол. Хіх ст

Західноукраїнські землі в іі пол. Хіх ст. На поч. Хх ст.

Україна на початку хх ст.

Столипінська реформа в Україні 1907-1910 рр. Наслідки

Українські землі в роки Першої світової війни

Лютнева революція в Росії та ї вплив на Україну

Утворення Центральної Ради. Проголошення автономної України

Українська державність в 1917 – 1921 роках План

Роль м. С. Грушевського в історії України, як видатного політичного і державного діяча

Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти унр

Війна Радянської Росії проти унр (кін. 1917 — поч. 1918 рр.). Причини поразки військ Центральної Ради

Іу-й Універсал Центральної Ради та його історичне значення

Боротьба за збереження державної незалежності. Гетьманат п. Скоропадського

Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр

Західноукраїнська Народна Республіка

Політика “Воєнного комунізму”

Українська рср в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)

Закріплення радянської влади в Україні (1929 – 1938рр.)

Західноукраїнські землі в 1921- 1939 рр.

Нова економічна політика в Україні та її наслідки

Україна і створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік

Політика коренізації (українізації), позитивні та негативні фактори її впливу на Україну

Індустріалізація в Україні Завдання, труднощі, характерні риси і її наслідки

Насильницька колективізація с/г в Україні. Суть, етапи, наслідки

Результати колективізації

Голодомор в Україні в 1932-1933 рр. Причини та наслідки

Українське питання в міжнародній політиці напередодні іі світової війни

Карпатська Україна напередодні іі Світової війни

Роль “українського питання” в німецько-радянському зближенні. Пакт Молотова-Рібентропа

Україна в роки іі світової війни (1939 – 1945 рр.) Велика Вітчизняна війна (1941 – 1945 рр.) План

Входження західноукраїнських земель до складу срср

Напад Німеччини на срср невдачі червоної армії в боях на території України 1941-1942 рр

Фашистський окупаційний режим на Україні

Партизанський рух на Україні в роки Великої Вітчизняної

Збройна боротьба оун-упа в 1941-1944 рр. На Україні

Визволення України

28 Жовтня – день визволення України від фашистських загарбників.

Радянізація західних областей України. Насильницька колективізація. Масові репресії

Дисидентський рух

Десталінізація

Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.) План

Головні чинники, що зумовили процес перебудови

Етапи перебудови та наслідки

Формування багатопартійності

Спроба державного перевороту в срср 1991 року і Україна. Акт про незалежність України. Історичне значення

Розпад срср. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав і Україна

Україна в умовах незалежності План

Відносини України з державами снд. Кримське питання

Стартові можливості економіки незалежної України

Західний напрям зовнішньої політики України на сучасному етапі

Участь України в діяльності міжнародних організацій

Становлення грошової одиниці України

Інфляцінні процеси в Україні (1992-1994 рр.)

Конституційний процес в незалежній Україні

Помаранчева революція

Сучасний етап розвитку культури

Основні фактори впливу на розвиток сучасної української культури

Державна символіка сучасної України та її походження

Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи

Питання на контрольну роботу

Перелік екзаменаційних питань з предмета “Історія України”

Глосарій

Список використаної та рекомендованої літератури

Жодна з цих теорій не може пояснити всю складність виникнення та формування козацтва, поскільки кожна з них базується на якомусь одному чиннику із економічної, етнічної, воєнної чи соціальної сфер.

Чинники, які зробили можливою появу та формування козацтва:

  1. Існування великого масиву вільної землі зі сприятливими для життєдіяльності умовами в порубіжжі між хліборобською та кочовою цивілізаціями.

  2. Досвід освоєння південних територій уходниками, добичниками, бродниками та ін..

  3. Природнє прагнення людей до міграції в пошуках кращого, до самозбереження, самоствердження і самореалізації.

Необхідність виникнення козацтва зумовлена:

  1. Зростанням великого феодального землеволодіння, що розпочалося з ХVст. І підштовхнуло процес господарського освоєння та колонізації нових земель.

  2. Посилення феодальної експлуатації, прогресуючим закріпаченням, наростанням релігійного та національного гніту.

  3. Зростанням зовнішньої загрози, потребою захисту від нападів турків і татар.

В 1489 р. в документах вперше згадуються українські козаки, які допомагали польському війську в боротьбі з татарськими нападниками на Східному Поділлі. Польський хроніст записав, що військо королевича Яна Ольбрахта могло успішно рухатися в місцевих степах тільки тому, то його провідниками були козаки. Пізніше (в 1492 і 1499 рр.) козаки згадуються в Придніпров’ї. Черкаський староста Остафій Дашкевич, черкаський намісник Претвич та барський староста Предслав Лянцкоронський в перші десятиліття XVI ст. створювали козацькі загони для боротьби з татарами.

Як нова соціальна верства козацтво формується протягом ХV – ХVІ ст. Фактично майже до кінця ХVІ ст. термін «козацтво» фіксував не соціальний статус, а спосіб життя, рід занять.


Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу

Запорозька Січ — українська козацька республіка, центром якої було однойменне місто-фортеця – адміністративний центр запорозького козацтва.

В середині XVI ст.(протягом 1552 – 1556 рр.) виникає укріплення на острові Мала Хортиця, засноване князем Дмитром (Байдою) Вишневецьким, яке витримало дві облоги татар. Багато хто з вчених вважає замок на острові Мала Хортиця першою Запорізькою Січчю. Бажаючи припинити нищівні напади татар на Україну, Д.Вишневецький укладає угоди з литовським князем та московським царем Іваном Грозним. Він навіть втручається в молдавські справи, і це приводить його до загибелі (був схоплений турками та скинутий з фортечної стіни в Стамбулі).

Деякі вчені твердять, що перша Запорізька Січ як укріплений козацький табір і адміністративний центр козацтва виникла на острові Томаківці приблизно в 40-х роках XVI ст.

Після того, як в 1593 р. татарська орда зруйнувала Томаківську Січ, козаки засновують Січ на острові Базавлук, яка проіснувала до 30-х рр. XVII ст. Після придушення поляками повстань 1-ї чверті XVII ст. Січ була влаштована на Микитиному Розі. Саме цю Січ визволив Богдан Хмельницький у 1648 р. В 1652- 1709 рр. існувала Чортомлицька (Стара) Січ — над р. Чортомлик (в 2-х кілометрах від Базавлуцької).

Вищою законодавчою владою на Січі була загальновійськова рада, в якій брали участь усі козаки. Запорозькою Січчю керував уряд на чолі з кошовим отаманом. Кошовий отаман та інші урядовці (осавул, обозний, кошовий суддя, писар, хорунжий) обиралися на раді терміном на один рік. Військово-адміністративною і господарською одиницею Січі був курінь, на чолі якого стояв курінний отаман.

Надзвичайно цікавий, найбільш точний і самий повний опис зовнішнього вигляду Січі зробили в 1672 р. в Москві запорізькі посли. Зовні вона нагадувала фортецю. З лівого боку її омивала річка Чортомлик, з правого — Прогной, позаду —Скарбна. Урвисті береги цих річок доповнювали вал і рів. З боку поля Січ мала вал з бійницями й частоколом із загострених та просмолених паль. З цього боку стояла велика башта. У центрі Січі був майдан з церквою, навколо якої розташовувалося 38 куренів. У куренях постійно жила залога Січі. На майдані стояли будинки старшини, військова пушкарня (арсенал).

Більша частина козацтва та їхні сім’ї мешкали в зимівниках (в Придніпров’ї, особливо навколо Черкас та Канева. Не випадково, в уяві сучасників Черкаси були основним місцем зосередження козацтва), а згодом і в селах на території Запоріжжя. Ці землі у другій половині XVII ст. почали називатися “Вольності Війська Запорізького”. Адміністративно-територіальною одиницею Запоріжжя була паланка на чолі з полковниками (всього було 8 паланок).


Після зруйнування в 1709 р. царськими військами Чортомлицької Січі запорожці мешкали спочатку на р. Кам’янці, а потім біля Олешок, у володінняхКримського хана. В 1734-1775 рр. на р. Підпільній було збудовано Нову Січ (1734- 1775 рр.).

Козаки не підлягали владі шляхти та не платили ніяких податків. Вони перед усім були вільними землеробами. Важливе значення для козаків мали також різні промисли, головним чином рибальство на Дніпрі та полювання. Деякі прибутки, у випадку вдалого закінчення, приносили походи проти турків і татар.

В 1572 р. польський уряд прийняв на службу 700 козаків, які були занесені до спеціального реєстру. Вони отримували від уряду платню, звільнялися від усіх податків. За це козаки виконували службу по охороні кордонів.

Устрій Січі, який видавався раєм для селян-кріпаків та упертий опір, що його чинили запорожці спробам російських поміщиків колонізувати так звану Новоросію, спонукали Катерину II до радикального вирішення проблеми запорозького козацтва. Як тільки скінчилася чергова війна з Туреччиною (1768- 1774 рр ), а татари вже не являли загрози імператриця наказала в 1775 році зруйнувати Січ.


Козацько-селянські повстання в кін. Хvі – поч.Хvіі ст

Повсання К. Косинського

Косинський Криштоф (рік народження невідомий —1593) — гетьман запорізьких козаків. За походженням дрібний шляхтич з Підляшшя. З 1586 р. жив у Запорізькій Січі, займав важливі військові посади. У 1591 р. був обраний запорізьким гетьманом. У 1591 — 1593 рр. очолював перше велике козацьке повстання проти Польщі.

Повстання почалося в грудні 1591 р. виступом загону запорожців на чолі з гетьманом К. Косинським, що захопив замок і місто Білу Церкву — резиденцію білоцерківського старости Я. Острозького. У місті повстанці здобули гармати, порох і військове спорядження. Протягом 1592 р. повстанський рух проти польської шляхти охопив Київське, Волинське, Брацлавське і частково Подільське воєводства. Козацькі загони захопили Трипілля, Богуслав, Переяслав, Київський замок. Наприкінці 1592 р. — початку 1593 р. велике повстанське військо на чолі з К. Косинським діяло на Волині. Польська шляхта зібрала в м. Константинові значне військо під командуванням київського воєводи В. К. Острозького. У вирішальній битві 23.01.(02.02.)1593 р. під П’ятою (тепер села Чуднівського р-ну Житомирської обл.) козацькі війська зазнали поразки і були змушені відступити на Запорожжя. Однак козаки не склали зброї. У травні 1593 р. двохтисячний козацький загін під проводом К. Косинського виступив із Запорізької Січі до Черкас і осадив замок місцевого старости князя О. Вишневецького. В одному з боїв козаки були розбиті загонами О. Вишневецького, під час якого загинув і сам К. Косинський. Згідно з іншою версією, під час облоги Черкас Косинський був запрошений у замок на переговори з О. Вишневецьким і там був убитий слугами князя.

Повстання С. Наливайка

Наливайко Северин (близько 1560—11.04.1597) — козацький проводир кінця XVI ст., керівник козацького повстання 1594—1596 рр. в Україні й у Білорусії. Народився в містечку Гусятин на Поділлі (нині в Тернопільській обл.) у родині ремісника. Після смерті батька, замученого слугами польського магната О. Калиновського, переїжджає з матір’ю в Острог, де жив його брат Д. Наливайко. Очевидно, освіту С. Наливайко одержав в Острозі, але відомості про це не збереглися. З Острога Наливайко попрямував на Запорожжя, багаторазово брав участь у походах козаків проти турків і татар під проводом різних гетьманів. Потім повернувся в Острог, пішов на службу до князя Острозького сотником надвірної хоругви. У 1594 р. залишив службу. Коли запорізькі козаки уклали договір з послом німецького імператора Рудольфа II Е. Лясотою, Наливайко зібрав на Брацлавщині загін нереєстрових козаків і брав участь у походах проти татар і турків у Молдавії. Повернувшись на Брацлавщину, зв’язався із Запорізькою Січчю і запропонував козакам розпочати боротьбу з польською шляхтою і турецько-татарськими загонами.


У вересні 1594 р. разом з реєстровими козаками гетьмана Григорія Лободи брав участь у другому поході проти турків у Молдавію, під час якого козаки взяли фортецю Цецору, м. Ясси, столицю молдавського володаря Аарона. Прибуття загонів Наливайка з молдавського походу було поштовхом до початку повстання. Восени 1594 р. повсталі селяни, міщани, дрібна шляхта, загони Наливайка і нереєстрові козаки розбили на Південному Бузі польське військо.

Навесні 1595 р. Наливайко і Лобода здійснили похід проти турків у Молдавію й Угорщину. Пізніше завдали ряду поразок литовському війську К. Радзивілла, узяли Слуцьк, Бобруйськ, Могилів-на-Дніпрі тощо. Наприкінці 1595 р. — початку 1596 р. повстання охопило Білорусію і Галичину. 24 березня 1596 р. повстанці на чолі з Наливайком, Матвієм Шаулою і Григорієм Лободою завдали полякам поразки під Білою Церквою.

Після бою з поляками в урочищі Гострий Камінь козаки обрали гетьманом Наливайка (замість важко пораненого Шаули). Повстанці під тиском переважаючих сил супротивника відступили до Переяслава.

26 травня 1596 р. в урочище Солониці поблизу Лубен відбулася битва повстанців з поляками, які їх осадили, що закінчилася поразкою Наливайка і його товаришів. Почалися розбрати між реєстровими і нереєстровими козаками. Довідавшись про переговори Г. Лободи із С. Жолкевським, повстанці запідозрили його в зраді й убили, а Наливайка і Шаулу видали полякам. Під час цих подій поляки зненацька напали на табір повстанців і розгромили його. 11 квітня 1597 р. С. Наливайко після жорстоких катувань був прилюдно страчений (четвертований) у Варшаві.

Також відбулося повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила) у березні 1630 р. на Полтавщині та значні частині Лівобережжя.

В 1637-1638 рр. селянсько-козацьке повстання очолили П. Бут, Д. Гуня і Я. Остряниця. Повстання поширилось на все Подніпров’я, особливо на Лівобережжя.

Отже, дві хвилі козацько-селянських повстань, що прокотилися українськими землями наприкінці ХVІ – на поч.ХVІІ ст. закінчилися поразками. Основними причинами невдач були: стихійність, неорганізованість, недосконале озброєння повстанів, локальний характер дій, малочисельність лав посталих, непорозуміння між козацькою старшиною та рядовим козацтвом, неузгодженість дій реєстрового та нереєстрового козацтва та інші причини.