Файл: Історія Украйни.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 29.03.2024

Просмотров: 1993

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Найдавніша історія України План

Кімерійці на території сучасної України

Скіфи на території сучасної України

Сармати

Античні міста в Північному Причорномор’ї

Східні слов’яни на території України. Розселення. Культура і вірування східних слов’ян

Утворення і розвиток держави Київська Русь План

Походження Давньоруської держави. Норманська та антинорманська теорії

Виникнення і становлення Давньоруської держави (кін. Іх – кін. Х ст.)

Київська Русь за Володимира Великого

Прийняття християнства за Володимира Святославовича. Історичне значення хрещення Русі

Київська держава за правління Ярослава Мудрого. Культурно-освітня діяльність Ярослава Мудрого “Руська правда”

Причини та наслідки політичної роздробленості Київської Русі (кін. Хі – сер. Х ііі ст.)

Політичний устрій Київської Русі

Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі

Галицько-Волинська держава План

Утворення Галицько-Волинської держави

Роль Данила Галицького в національній історії. Піднесення Галицько-Волинського князівства

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича

Історичне значення Київської Русі і Галицько-Волинської держави

Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників

Українські землі під владою Литви та Польщі (XIV перша половина XVII ст.) План

Загарбання земель України Литвою

Загарбання земель України Польщею

Церковне життя в Україні хіv – хvi ст. Берестейська унія

Культура України в хіv – хvi ст.

Виникнення кримського ханства. Турецько-татарські наскоки в іі пол. Хv – хvi ст. І їх наслідки

Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості

Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу

Козацько-селянські повстання в кін. Хvі – поч.Хvіі ст

Визвольна війна українського народу середини

Богдан Хмельницький—видатний політик і полководець, творець Українськоі козацької держави

Початок національно-визвольної війни українського народу (1648- 1654 рр.)

Переяславська угода 1654 р. Та її наслідки для України

Утворення Української гетьманської держави

Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині XVII - xviiі ст. План

Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (кін 1657– і пол. 1663 р.Р.)

Становище Української держави в роки гетьманування і. Мазепи. Північна війна і Україна

Конституція Пилипа Орлика – перша демократична конституція

Російсько-колоніальна політика щодо України у іі пол. Хvііі за імператриці Катерини іі

Роль Києво-Могилянської академії в культурно-освітньому розвитку українського народу (хviіі ст.)

Правобережна Україна в кін. Хvіі – хviіі ст. Гайдамаччина. Причини виникнення

Повстання під назвою «Коліївщина»

Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у хіх ст. План

Антиукраїнська політика російського царизму та початок відродження української свідомості. Кирило-Мефодіївське братство

Здійснення реформ 60-70 рр. Хіх ст. В Україні та її наслідки

Реформа освіти в іі пол.. Хіх ст.. В Російській імперії. Суть реформи для України

Українська культура в іі пол. Хіх ст

Західноукраїнські землі в іі пол. Хіх ст. На поч. Хх ст.

Україна на початку хх ст.

Столипінська реформа в Україні 1907-1910 рр. Наслідки

Українські землі в роки Першої світової війни

Лютнева революція в Росії та ї вплив на Україну

Утворення Центральної Ради. Проголошення автономної України

Українська державність в 1917 – 1921 роках План

Роль м. С. Грушевського в історії України, як видатного політичного і державного діяча

Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти унр

Війна Радянської Росії проти унр (кін. 1917 — поч. 1918 рр.). Причини поразки військ Центральної Ради

Іу-й Універсал Центральної Ради та його історичне значення

Боротьба за збереження державної незалежності. Гетьманат п. Скоропадського

Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр

Західноукраїнська Народна Республіка

Політика “Воєнного комунізму”

Українська рср в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)

Закріплення радянської влади в Україні (1929 – 1938рр.)

Західноукраїнські землі в 1921- 1939 рр.

Нова економічна політика в Україні та її наслідки

Україна і створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік

Політика коренізації (українізації), позитивні та негативні фактори її впливу на Україну

Індустріалізація в Україні Завдання, труднощі, характерні риси і її наслідки

Насильницька колективізація с/г в Україні. Суть, етапи, наслідки

Результати колективізації

Голодомор в Україні в 1932-1933 рр. Причини та наслідки

Українське питання в міжнародній політиці напередодні іі світової війни

Карпатська Україна напередодні іі Світової війни

Роль “українського питання” в німецько-радянському зближенні. Пакт Молотова-Рібентропа

Україна в роки іі світової війни (1939 – 1945 рр.) Велика Вітчизняна війна (1941 – 1945 рр.) План

Входження західноукраїнських земель до складу срср

Напад Німеччини на срср невдачі червоної армії в боях на території України 1941-1942 рр

Фашистський окупаційний режим на Україні

Партизанський рух на Україні в роки Великої Вітчизняної

Збройна боротьба оун-упа в 1941-1944 рр. На Україні

Визволення України

28 Жовтня – день визволення України від фашистських загарбників.

Радянізація західних областей України. Насильницька колективізація. Масові репресії

Дисидентський рух

Десталінізація

Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.) План

Головні чинники, що зумовили процес перебудови

Етапи перебудови та наслідки

Формування багатопартійності

Спроба державного перевороту в срср 1991 року і Україна. Акт про незалежність України. Історичне значення

Розпад срср. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав і Україна

Україна в умовах незалежності План

Відносини України з державами снд. Кримське питання

Стартові можливості економіки незалежної України

Західний напрям зовнішньої політики України на сучасному етапі

Участь України в діяльності міжнародних організацій

Становлення грошової одиниці України

Інфляцінні процеси в Україні (1992-1994 рр.)

Конституційний процес в незалежній Україні

Помаранчева революція

Сучасний етап розвитку культури

Основні фактори впливу на розвиток сучасної української культури

Державна символіка сучасної України та її походження

Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи

Питання на контрольну роботу

Перелік екзаменаційних питань з предмета “Історія України”

Глосарій

Список використаної та рекомендованої літератури

Така докорінна зміна і зумовила особливості розвитку української культури, зокрема архітектури і образотворчого мистецтва, в XVI - першій половині XVII ст. Виявом цих якісних змін стали:

• відхід від візантійських зразків та канонів (в іконописі постаті святих виходять за межі візантійських умовностей і набувають рис індивідуальності, передається динаміка руху);

• поширення ідей гуманізму, реформації та контрреформації;

• поява нових форм самовираження і мистецьких стилів (Так, у живописі наприкінці XVI ст. з’являються нові жанри - портрет, пейзаж, історичний живопис та ін.). Зароджується стиль бароко;

• посилення світських елементів, зростання уваги до людини та її духовного світу;

• індивідуалізація творчості.

Розвиток архітектури.

Протягом XVI - першої половини XVII ст. змінюється вигляд більшості українських міст. їх забудова починає впорядковуватися згідно плану. Зростає кількість мурованих споруд: церков, монастирів, світських будівель (будинки міщан і шляхти, магістрати тощо). Проте архітектура даного періоду представлена насамперед оборонними спорудами: замками, фортецями та іншими укріпленнями. Найбільш відомі, що збереглись на теперішній день: місто-фортеця Кам'янеиь- Подільський, замки Луцька, Острога, Меджибожа та ін. Значного успіху в будівництві оборонних споруд досягли козаки. Запорізька Січ була першокласною фортецею.

З початку XVII ст. оборонні споруди, світські будівлі, церкви набувають рис ренесансу (витонченість, декоративне оздоблення, великі вікна, скульптури та ін.). Найбільш відомі пам'ятки: “Чорна кам'яниця” на Ринковій площі у Львові, будинок Корнякта, каплиця Трьох Святих, церква Успіння Богородиці, кругла (нова) вежа Острозького замку та ін.

Видатними архітекторами цього стилю були П.Красовський, італійці Петро з Барбони та його учень Павло Домінічі Римлянин.

Основна маса споруд XVI - першої половини XVII ст. до нас не дійшла, незважаючи на широке кам'яне будівництво, основна маса будівель споруджувалась з дерева.

Образотворче мистецтво.

Для образотворчого мистецтва цього періоду властиві художнє використання народних і релігійних традицій. Його головними жанрами були фрески (польські королі доручали українським майстрам розписувати найголовніші храми Польщі - вавельська каплиця і кафедра у Кракові тощо), ікони (До найкращих зразків української іконографії та церковного різьблення цього періоду належить іконопис в Успенському соборі Києво-Печерського монастиря, Богородчанський іконостас у Скиті Манявському у Галичині видатного маляра й різьбяра Іова Кондзелевіча), світські полотна (портрети, пейзажі тощо). У живописі світського характеру найпопулярним стає легендарний образ козака Мамая. Збереглось чимало тогочасний портретів: К.Острозького, Р.Сангушкого, К.Корнякта, Софії Тарковського та ін.


Окрім того, розвивалося й образотворче мистецтво малих форм - оформлення рукописних і друкованих книг, заставок тощо. Високомистецьким твором є, наприклад, Пересопницьке Євангеліє. В оформленні книг цінними є гравюри, на яких зображені історичні події XVI - першої половини XVII ст.


Виникнення кримського ханства. Турецько-татарські наскоки в іі пол. Хv – хvi ст. І їх наслідки

Південь України після походу Батия став улусом (областю) Золотої орди. Намісник хана перебував у великому ремісничо-торговому місті Ескі-Крим (сучасна назва Старий Крим). Італійські міста-республіки Венеція і Генуя на початку XIII ст. проникли в Північне Причорномор’я. Інтереси Венеції були пов’язані з Солдайєю (Судак), Генуї — з Кафою (Феодосія). У 1380 р. хан Тохтамиш закріпив за генуезьцями їх володіння. В Південно-Західному Криму в кінці XIII ст. утворилося князівство Феодоро (центр був розташований на горі Мангуп).

В 1449 р. в Криму виникло незалежне Кримське ханство (столиця — Бахчисарай) з правлячою династією Гіреїдів. Перший кримський хан Хаджі-Гірей боровся з ханами Великої Орди, які хотіли відновити могутність Золотої Орди, тому він став союзником польського короля.

Наприкінці ХІV – на початку ХV ст. економіка Кримського ханства розвивалась екстенсивним шляхом, в її основі лежало кочове скотарство і примітивне землеробство, що не забезпечувало ні потреб держави, ні прожиткового мініуму місцевому населенню. Вирішували свої внутрішні проблеми кримські хани шляхом зовнішньої експансії. Маючи численну армію (на початку ХІVст. вона налічувала 100 тис. озброєнних вершників), Кримське ханство робило постійні набіги на сусідні землі.

У 1453 р. турки захопили Константинополь. Тоді ж кримський хан уклав союзну угоду з адміралом турецької ескадри, що підійшла до берегів Криму.

Влітку 1475 р. до берегів Криму армія турецького султана висадилася біля Кафи. Після недовгої облоги місто було взято. Шестимісячну облогу витримало місто Феодоро. Південний берег Криму і Мангуп стали турецькими володіннями, а Кримське ханство перетворилося на васала Туреччини. З цього часу напади кримських татар на українські землі стали систематичними.

У 1482 р. хан Меглі-Гірей напав на Київську землю, захопив і зруйнував Київ, Житомир. У 1496 р. син Меглі-Гірея полонив “всю Волинську землю мало не до кінця”.

В 1492 р. була засанована турецька фортеця Тягин (сучасні Бендери), пізніше на Дніпрі збудовано “Чорну фортецю” — Кара-Кермен, та Ачі-Кале (сучасний Очаків).

У 1498 р. відбувся перший спільний напад татар разом з туркам. В травні цього року 40 тисячна армія переправилася через Дністер і рушила на Руське воєводство. Були спустошені міста Перемишль та Ярослав. В липні татари спалили місто Брацлав, а далі кинулись пустошити Поділля і Волинь. За даними літописів, напасники тоді зібрали з собою в неволю близько ста тисяч “ясиру" (полонених).


Татарські напади відбувалися по второваних “шляхах” — водорозділах річок, тому що татари намагались найшвидше просунутись вглиб території, а потім різко відступити назад, не втрачаючи часу на водні переправи. Вторгнення напасників на Україну відбувалися по Чорному, Кучманському, Муравському та Волоському шляхах. З 1450 до 1556 р. татари зробили 86 великих грабіжницьких походів на українські землі.

В першій третині XVI ст. шляхетське військо та загони місцевих князів на чолі з князем Костянтином Івановичем Отрозьким завдали нападникам багатьох відчутних поразок.


Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості

Слово "козак" тюркського походження, яке вперше зустрічається стосовно Північного Причорномор’я в кінці XIII ст. Так називали "вільних людей", які займалися степовими промислами, охороняли купецькі каравани або й нападали на них.

Проблема появи та формування козацької верстви й досі є дискусійною. Перші спроби її розв’язання були зроблені ще на початку ХVІІ ст. З часом утворились кілька версій, що пояснюють походження козацтва:

  1. «хозарська» - ототожнює козаків з давніми народами степу «козарами», або хозарами;

  2. «чорно-клобуцька» - вбачає в них нащадків «чорних клобуків» - тюркського племені, яке у давні часи жило в пограничному зі Степом Пороссі;

  3. «черкаська» - вважає виникнення козацтва одним з наслідків процесу міграції в Подніпров’я черкесів, які до того проживали в Тмутаракані;

  4. «татарська» - виводить козацький родовід з татарських поселень, що виникли на Київщині за часів Володимира Ольгердовича та Вітовта, де шляхом злиття татарського елементу з місцевим населенням утворилася якісно нова верства – козацтво;

  5. «автохтонна» - доводить, що козацтво як спільнота є прямим спадкоємцем, логічним продовженням вічових громад Київської Русі, які за литовської доби не зникли, а лише трансформувалися, зберігши свій вічовий устрій, у військово-службові формування, підпорядковані великому литовському князю;

  6. «болохівська» - пов’язує козаччину з існуванням у давньоруських автономних громад так званих болохівців, які після встановлення монгольського іга добровільно прийняли протекторат Орди і вийшли з-під влади місцевих князів;

  7. «бродницька» - висвітлює генетичний зв’язок козацтва зі слов’янським степовим населенням періоду Київської Русі – «бродниками», які жили у пониззі Дунаю;

  8. «уходницька» - пов’язує виникнення козацтваз утворенням на території Наддніпрянщини громад вільних озброєнних людей, які прибували сюди на промисли за рибою, бобрами, сіллю, дикими кіньми та іншою здобиччю;

  9. «захисна» - пояснює появу козацтва на південних рубежах необхідністю дати організовану відсіч наростаючій татарській загрозі;

  10. «соціальна» - факт виникнення козацтва пояснює як наслідок посилення економічного, політичного, національного та релігійного гніту, яке штовхало селянство до масових втеч на вільні землі та самоорганізацію в нових місцях проживання.