Файл: Обл_к у заруб_жних країнах.doc

Є кілька видів банківських рахунків, які може відкривати фірма: банківський чековий рахунок, простий (загальний) банківський рахунок, рахунок для розрахунків з персоналом, а також рахунки для кредитних ліній тощо.

Для відкриття банківського рахунку фірма (як і окрема особа) подає в банк картку з підписом (зразок) осіб, які матимуть право підписувати чеки та інші банківські документи. В окремих випад­ках банк може вимагати від клієнта фінансової інформації про результати діяльності.

Після відкриття рахунку банк друкує й видає чекову книжку з пронумерованими чеками (та корінцями), а також депозитні блан­ки (аркуші). На цих документах друкується (вже надрукована банком) інформація, що ідентифікує банк і фірму (клієнта), тобто назва, адреса тощо.

На практиці можуть бути розходження між залишками на бан­ківському рахунку за даними обліку фірми й за даними витягу банку. Причинами цих розходжень можуть бути:

• відставання в часі;

• помилки записів (замість 450 у книзі написано 540);

• записи банку на рахунку без відома депозитора (витрати за послуги, продаж векселів тощо).

Відставання в часі: фірма здала гроші у вечірню касу 30.04, а банк відобразив це 1.05. Або: чек направили для оплати постачаль­никам, а банк провів його пізніше. Усі розходження мають бути відрегульовані. Слід сказати, що, на відміну від нашої практики, коли записи операцій здійснюються тільки на основі банківського витягу, у зарубіжних країнах перевага надається не витягу, а клієнтові. Після одержання витягу банку його ретельно перевіряють і складають для врегулювання погоджувальну таблицю.

Передусім у таблицю записують залишки — за даними витягу й за даними обліку фірми.

Потім відображають усі розходження. Приклад погоджувальної таблиці наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

УЗГОДЖУВАЛЬНА ТАБЛИЦЯ 30 квітня 2004 р.

Залишок за банківським звітом	15 907,45
Плюс: Вечірня каса 30.04.04.	2201,40
Мінус: Виписані чеки на оплату постачальникам, не проведені банком	5904,00
Скоригований залишок банку	12 204,85
Книжний залишок фірми	11 859,45
Плюс: Облік векселя банком	1035,00
Помилка у відображенні чека № 443 (оплата рахунку постачальника)	36,00
Мінус: Одержані, але не оплачені чеки від покупців	425,60
Списано за банківські послуги	30,00
Скоригований книжний залишок	12 204,85

Результати узгоджувальної таблиці відображають в обліку для коригування залишку на рахунку «Грошові кошти». Про допущені банком помилки сповіщають банк для їх виправлення.

Відображення результатів погоджувальної таблиці

1) Облік банком нашого векселя:

Номінальна вартість 1000 дол.; % — 50 дол. Банківський гонорар: 15 дол.

---

Д Грошові кошти 1035,00 К Векселі одержані 1000,00

Д Фінансові витрати 15,00 К Фінансові доходи (%) 50,00

2) Виправлення помилки чека № 443: Д Грошові кошти К Постачальники - 36,00

3) Неоплачені покупцями чеки: Д Клієнти К Грошові кошти - 425,60

4) Оплата банківських послуг: Д Фінансові витрати К-т Грошові кошти - 30,00

4. Облік поточних (короткострокових) фінансових інвестицій

З метою одержання дивідендів або відсотків чимало компаній вкладають вільні грошові кошти (особливо в період високих відсоткових ставок) у короткострокові цінні папери (фінансові інвес­тиції).

Фінансові інвестиції — це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Залежно від терміну утримання на підприємстві фінансові інвестиції поділяють на поточні (короткострокові) та довгострокові. Докладнішу характеристику фінансових інвестицій наведено на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Фінансові інвестиції, їх собівартість і складові

До короткострокових фінансових інвестицій належать:

• Короткострокові цінні папери: депозитні сертифікати банків; грошові ринкові сертифікати, що випускаються ощадними й кредитними установами; казначейські білети, що випускаються урядом; комерційні папери, що випускаються корпораціями.

• Акції інших підприємств.

• Облігації.

Найчастіше фірми вкладають грошові кошти в акції та облігації інших підприємств.

Короткострокові фінансові інвестиції є високоліквідними активами. За рівнем ліквідності вони посідають зазвичай друге міс­це після грошових коштів. Частина з них прирівнюється до грошових коштів, є їх еквівалентами. До еквівалентів грошових кош­тів належать цінні папери, які, згідно з умовами угоди, конвер­туються в грошові кошти в термін до трьох місяців (наприклад, депозитні сертифікати).

Облік короткострокових фінансових інвестицій передбачає такі операції:

• облік придбання (купівлі);

• облік доходів (дивідендів, відсотків);

• облік реалізації цінних паперів.

Згідно із загальним правилом, усі цінні папери, що надходять у результаті купівлі, обліковуються первісно за фактичною собівартістю, до складу якої входять ціна придбання, комісійні винагороди, мито, податки, збори, обов’язкові платежі та інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням фінансових інвестицій.

Облік акцій

Підприємства вкладають вільні грошові кошти в акції інших корпорацій з метою одержання фінансового доходу у вигляді дивідендів.

Наприклад: Корпорація «А» придбала 1.07.04 у корпорації «В» 1000 прос­тих акцій по 40 дол. кожна. Брокерські витрати становлять 500 дол. Таким чином, фактична собівартість придбаних акцій — 40 500 дол. Бухгалтерський запис 1.07.04 буде такий:

Д «Поточні фінансові інвестиції (Акції)» К «Грошові кошти» - 40 500

---

За придбаними акціями корпорація одержує дивіденди, що відображаються в обліку мірою їх надходження. Так, 31.12.04 корпорація «А» одержала дивіденди в розмірі 2 дол. з кожної акції, тобто 2000 дол. (2 дол.  1000).

31.12.04.

Д «Грошові кошти» К «Фінансові доходи (Дивіденди)» - 2000

Методика обліку може передбачати попереднє відображення дивідендів до одержання за інформацією («Авізо») корпорації «В», а саме:

Д «Дивіденди до одержання» К «Фінансові доходи (Дивіденди)» - 2000

Наступне одержання грошей відображається в обліку записом:

Д «Грошові кошти» К «Дивіденди до одержання» - 2000

У разі реалізації акцій різниця між чистою виручкою й фактич­ною собівартістю їх відображається як прибутки або збитки.

Наприклад: Корпорація «А» продала 10.02.04 усі раніше придбані акції корпорації «В» за 43 000 дол. Прибуток від реалізації акцій становить 2500 дол. (43 000 – 40 500).

10.02.04. Д«Грошові кошти»-43 000 К «Поточні фінансові інвестиції (Акції)» - 40500

К «Прибутки від реалізації акцій» - 2500

Припустимо, що корпорація «А» реалізувала акції за 39 000 дол. Збитки від реалізації в цьому разі становлять 1500 дол. (39 000 – 40 500). Бухгалтерський запис такий:

Д. «Грошові кошти» - 39 000 К «Поточні фінансові інвестиції (Акції)» - 40500

Д «Збитки від реалізації акцій» - 1500

Прибутки чи збитки від реалізації акцій показуються серед фінансових доходів чи витрат на рахунку «Фінансові результати звітного періоду», а також у звіті про фінансові результати.

Облік облігацій

Для обліку облігацій використовують рахунок «Поточні фінансові інвестиції (Облігації)». На відміну від акцій, за облігаціями в обліку відображають не тільки одержані доходи (відсотки), а й дохід (відсотки) до одержання, що належать до звітного періоду.

Наприклад :Корпорація «А» придбала 1.01.04 у корпорації «С» 50 облігацій по 1000 дол. кожна за умови 12 % річних. Брокерські витрати становили 1000 дол. Корпорація «С» платить відсотки кожні півроку, тобто 1 липня та 1 січня наступного року. Сума відсотків за півріччя становить 3000 дол. (50 000  12 %  1/2).

1.01.04. Відображення в обліку придбаних облігацій за фактич­ною собівартістю:

Д «Поточні фінансові інвестиції (Облігації)» К «Грошові кошти» - 51 000

1.07.04. Надходження відсотків з облігацій за перше півріччя:

Д«Грошові кошти» К«Фінансові доходи (Доходи за відсотками)» - 3000

31 грудня слід нарахувати доходи за відсотками за друге півріччя. Кошти ще не одержані, проте доходи повинні бути віднесені до звітного періоду, бо вони зароблені у звітному році.

31.12.04. Д«Доходи за відсотками» К«Фінансові доходи (Доходи за відсотками)» -3000

2.01.05. Надійшли гроші від корпорації «С»:

Д «Грошові кошти» К«Доходи за відсотками до одержання» - 3000

Реалізація. Припустимо, корпорація 1.06.04 реалізувала всі придбані 1.01.04 облігації за ціною, що склалася на фондовому ринку цінних паперів, тобто за 52 000 дол. При цьому в обліку необхідно відобразити не тільки ціну реалізації, а й доходи з
відсотків з останньої дати їх одержання до дати реалізації. У нашому прикладі це зароблений дохід за відсотками за п’ять місяців: Д = 50 000  12 %/100  5/12 = 2500 дол.

---

Ці доходи за відсотками одержить покупець 7.07.03, а тому він оплачує цю суму продавцеві понад ціну реалізації.

1.06.03. Д «Грошові кошти» 54 500 К «Поточні фінансові інвестиції (Облігації)» 51 000

К «Фінансові доходи (Відсотки з облігацій)» 2500

К «Прибутки від реалізації облігацій» (52 000 – 51 000)1000

Відображення поточних фінансових інвестицій у балансі підприємства

Інвестиційний портфель короткострокових цінних паперів оцінюється спершу за вартістю придбання. При цьому облігації як боргові цінні папери і в подальшому відображають у фінансовій звітності за їх фактичною первісною вартістю. Акції, які класифікують як поточні активи, можуть відображатися:

1) за нижчою з двох оцінок: собівартістю або ринковою вартістю;

2) за справедливою (ринковою) вартістю.

Коли поточна ринкова вартість акцій стає нижчою, ніж вартість їх придбання, портфель акцій втрачає частину своєї фактич­ної вартості. При цьому в бухгалтерському обліку відображають коригування вартості придбання акцій до їх ринкової вартості. Наприклад, ціна портфеля акцій зменшилася на 3000 дол. Наприкінці звітного періоду складається бухгалтерська проводка:

Д«Нереалізовані збитки за короткостроковими цінними паперами» 3000

К«Зменшення ринкової вартості короткострокових цінних паперів» 3000

Наприклад: На 31.12.04 корпорація має такі короткострокові (поточні) акції:

Акції	Фактична вартість	Ринкова вартість
Компанія «В»	40 500	39 200
Компанія «К»	18 000	20 000
Компанія «L»	32 500	28 800
Разом	91 000	88 000

Зниження вартості акцій розглядають як позареалізаційні збит­ки, які повинні бути визнані в періоді, коли сталося зниження вар­тості акцій. Тому у фінансовій звітності буде відображено:

у Звіті про прибутки та збитки

Витрати: Нереалізований збиток за короткостроковими цінними паперами 3000

у Балансі

Поточні активи: Короткострокові цінні папери за нижчою вартістю 88 000

(вартість придбання акцій 91 000)

Правило нижчої вартості становить виняток з принципу оцінки за собівартістю, але воно відповідає засадам обачливості (консерватизму) й не призводить до визнання нереалізованого прибут­ку в статтях доходів. У разі подальшого підвищення ринкової вартості портфеля акцій буде здійснено зворотну проводку — на збільшення ринкової вартості акцій, але лише в межах минулої собівартості.

Деякі фірми відображають знецінення акцій, створюючи резерв на знецінення акцій.

На суму знецінення акцій (3000) за рахунок витрат створюється резерв.

31.12.04: Д«Втрати від знецінення акцій» К «Резерв на знецінення акцій» - 3000

Відображення в балансі буде таким:

Короткострокові фінансові вкладення (акції) 91 000

---

Резерв на знецінення акцій (3000)

Чиста реалізаційна вартість 88 000

Альтернативним варіантом, передбаченим стандартами бухгал­терського обліку, є оцінка й відображення поточних фінансових інвестицій, що не є інвестиціями в боргові цінні папери, за їх справедливою вартістю на дату складання балансу. При цьому справедливу вартість фінансових інвестицій визначають за їх поточ­ною ринковою вартістю.

Відхилення справедливої вартості фінансових інвестицій від їх балансової вартості визнають як інші фінансові доходи або інші фінансові витрати відповідно, що відображається такими бухгалтерськими записами:

- у разі збільшення балансової вартості фінансових інвестицій:

Д«Поточні фінансові інвестиції (Акції)» К «Інші фінансові доходи»

- у разі зменшення балансової вартості фінансових інвестицій:

Д «Інші фінансові витрати (Втрати від знецінення акцій)» К «Поточні фінансові інвестиції (Акції)».

ТЕМА 4. Облік розрахунків з дебіторами

План

1. Види дебіторської заборгованості та облік рахунків до одержання.

2. Облік наданих знижок, повернення товарів і податку на додану вартість.

3. Методика розрахунку та облік сумнівної дебіторської заборгованості.

4. Облік векселів до одержання.

1. Види дебіторської заборгованості та облік рахунків до одержання

Дебіторська заборгованість — це заборгованість інших підприємств й осіб нашому підприємству. Її поділяють на зазначені нижче види.

1. Рахунки до одержання. Це заборгованість клієнтів (покупців) за надані послуги. Тому таку заборгованість ще називають торговою заборгованістю. Підприємство здебільшого сподівається одержати заборгованість за рахунками за 30—60 днів. До цієї заборгованості належить також заборгованість за кредитними карт­ками.

2. Векселі до одержання. Вексель — це платіжний і кредитний інструмент. Вексельна заборгованість головним чином може поширюватися на період 60—90 днів і більше. При цьому дебітор сплачує підприємству ще й відсотки за користування кредитом.

3. Інша дебіторська заборгованість. Це так звана неторгова заборгованість. Сюди входять заборгованість дебіторів за відсотками, аванси, видані службовцям фірми, заборгованість унаслідок переплати податків, заборгованість інших осіб.

Облік рахунків до одержання (розрахунків з клієнтами, покуп­цями) пов’язаний з реалізацією продукції, товарів, послуг. За міжнародними стандартами моментом реалізації і визнання доходів від реалізації є час відвантаження товарів (продукції) й виставлення платіжних документів на адресу покупця. Саме з цієї миті й виникає дебіторська заборгованість, що відображається на відповідних рахунках.

Наприклад: Компанія «Н» відвантажила компанії «К» за договірною ціною продукції на 5000 дол. Рахунок-фактуру датовано 1.07.04. В обліку компанії «Н» буде здійснено такий бухгалтерський запис:

---