Творче завдання

Написати есе на тему: «Підвищення ефективності операційної діяльності за рахунок її постійного вдосконалення або шляхом реінжинірингу: що є доцільнішим для організації та сприйнятливішим для працівників?»

Завдання для самоперевірки знань

Завдання 1. Визначити справедливість або хибність запропонованих тверджень та аргументувати свою думку:

1. У процесі перепроектування та вдосконалення операційної системи їй надаються такі властивості, як відкритість, складність, поліструктурність, гомеостатичність.

2. У процесі перепроектування та вдосконалення операційної системи їй надаються такі властивості, як результативність, надійність, гнучкість, керованість, довготривалість.

3. До законів розвитку виробничих систем належать: закон інерції, закон еластичності, закон безперервного вдоскона-
   лення.

4. До ключових рішень виробничої стратегії належать рішення щодо цільових ринків, груп споживачів; методів ціноутворення; каналів просування товару.

5. Розроблення або ревізія виробничої стратегії передбачають прийняття рішень щодо таких ключових аспектів: продукт, обсяги виробництва, технологія виробництва, місце розташування та внутрішнє планування операційної системи.

Завдання 2. Невід’ємною складовою перетворень операційної системи є перепроектування робіт, яке базується на змінах взаємозалежностей виконуваних робіт. Визначити типи взаємозалежності робіт, графічно поданих нижче, та показати за допомогою стрілок правильні напрямки зв’язку.

А — ? Б — ?

В — ? Г — ?

Завдання 3. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.

За показниками (див. табл.) використовуваними для інтеграль­ного оцінювання досягнутого та прогнозованого рівнів технічного розвитку трьох одногалузевих підприємств — ВАТ «Атлантис», «Верховина» та «Зірка-Центр», дати інтегральну оцінку рів­ня їх технічного розвитку; визначити найвищий рівень технічного розвитку серед цих підприємств, враховуючи такі коефіцієнти вагомості наведених показників: перший — 0,15; другий та третій — 0,25; четвертий — 0,35.

ВИХІДНІ СЕРЕДНЬОЗВАЖЕНІ ПОКАЗНИКИ
ДЛЯ ІНТЕГРАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ ТЕХНІЧНОГО
РОЗВИТКУ ТРЬОХ ПІДПРИЄМСТВ

Перевірити логіку власних міркувань, правильність самостійного розв’язання та коректність отриманої відповіді студент може, порівнявши їх із рекомендованим розв’язан­ням і правильною відповіддю, наведеними у першоджерелі [47, с. 86, 87, 306].

Тема 10. Інструментарій проектного менеджменту
та його застосування в управлінні створенням
і розвитком операційної системи

Методичні поради щодо вивчення теми

Вивчивши питання цієї теми, студент матиме уявлення про управління проектами, тобто ознайомиться з тією сферою операційного менеджменту, що виникла всього-то близько 50 років то­му (в середині ХХ ст.), бурхливо (і дуже неоднорідно як у просторі, так і у часі) розвивалася протягом цього періоду і нині являє собою окремий, вельми своєрідний і дуже цікавий напрям менеджменту. Базовими при самостійному опрацюванні питань теми є підручники [1] i [10] зі списку основної рекомендованої літератури. Література, що може бути використана додатково, зазначається у процесі викладення рекомендацій щодо самостійного вивчення матеріалу окремих питань теми.

У процесі вивчення питання «Філософія проектного менеджменту» студент отримує загальне уявлення про сутність категорій «проект» та «управління проектами», ознайомлюється з такими базовими поняттями проектного менеджменту, як «перелік робіт», «структура робіт проекту», «механізми звітності» виконання робіт за проектом тощо, а також із типами організаційних структур, найбільш застосовуваними під час розроблення та реалізації проекту [10, с. 58—63].

Але інформація, наведена у цьому підручнику, — лише зачатки знань у галузі методології, філософії та інструментарію проект­ного менеджменту. Глибше уявлення дають спеціалізовані джерела. Для додаткової роботи з вивчення першого питання можна використати [115, с. 4—43, 47—82, 85—114] або будь-яке інше сучасне видання з проблематики проектного менеджменту, оскільки сутнісні моменти та подання матеріалу в усіх джерелах, виданих протягом останніх п’яти-восьми років, майже збігаються.

Друге питання теми — «Сутність сітьового планування та управління» присвячено розгляду можливостей, галузей застосування, специфіки використання такого провідного інструменту зі сфери управління проектами, як сітьове планування та управління, засноване на використанні сітьових графіків та широко відоме за радянських часів розвитку науки «Організація та управління виробництвом» під абревіатурою «СПУ».

Розпочати вивчення цього питання слід із формування уявлення того, що являє собою сітьовий графік, та з’ясування різниці між двома основними різновидами сітьових графіків: графіком типу «роботи—події» (інші назви — «роботи—стрілки», «стрілочний граф») та графіком типу «роботи—зв’язки» (інші назви — «роботи—вузли», «вершинний граф»). Для цього студенту рекомендується опрацювати матеріал, що міститься у [1, с. 226—230; 52, с. 286—291; 155, с. 315—320]. Далі слід з’ясувати сутність, спільні ознаки та відмінності між такими широко відомими методами сітьового планування та управління, як метод ПЕРТ та метод критичного шляху [1, с. 230—235; 10, с. 63—69; 52, с. 311—316; 155, с. 336—340].

Самостійно вивчити правила побудови та принципи розрахунку часових параметрів сітьового графіку типу «роботи—зв’язки» та опрацювати їх на конкретних прикладах допоможе матеріал підручника [10, с. 64—69], а правила побудови, принципи розрахунку часових параметрів, напрями аналізу та засоби оптимізації сітьового графіку типу «роботи-події» з опрацюванням їх на конкретних прикладах — матеріал, наведений у [52, с. 291—311, 317—320]. Ґрунтовне вивчення специфіки цих основних різновидів сітьових графіків, їх своєрідне порівняння у [155, с. 315—328] дадуть змогу студенту проаналізувати та узагальнити підходи до роботи з ними.

Рекомендації щодо самостійного набуття
навиків розв’язання типових задач

Приклади типових задач наведено нижче — це завдання 3—5 для самоперевірки знань (див. «Контрольні запитання та зав­дання»).

Методичні поради та рекомендації щодо побудови сітьового графіка типу «роботи—події» за заданою послідовністю робіт, методику розрахунку його часових параметрів і визначення критичного шляху, а також приклади розв’язання відповідної задачі наведено у [52, с. 294—299, 301—303, 308—311, 318—319].

Методичні поради та рекомендації щодо побудови сітьового графіка типу «роботи—зв’язки» за заданою послідовністю робіт, методику розрахунку його часових параметрів і визначення критичного шляху із прикладом розв’язання відповідної задачі наведено у [10, с. 64, 65, 67, 68].

Контрольні запитання та завдання

1. Якими є основні ознаки проекту?

2. Охарактеризувати основні різновиди проектів, виокремлені за різними класифікаційними ознаками.

3. У чому полягає сутність управління проектами?

4. Назвати, які сфери, крім управління часом, охоплює проектний менеджмент.

5. Охарактеризувати проектний менеджмент як інструмент уп­равління процесами проектування та створення операційної системи.

6. Визначити сутність сітьового планування та управління (СПУ) та сфери його застосування в управлінні операціями.

7. Як здійснюється планування проектних робіт за методом критичного шляху?

8. Охарактеризувати основні елементи та часові параметри сітьового графіка.

9. Визначити відмінності між методом ПЕРТ і методом критичного шляху.

10. Охарактеризувати мету, напрями аналізу, способи оптимізації сітьового графіка. Чи завжди можливо оптимізувати сітьовий графік?

Практичне завдання

Використовуючи результати, отримані в процесі виконання практичного завдання до теми 5 «Планування та контроль реалізації операційної функції організації», скласти перелік робіт проекту «Весілля», визначити їхні логічні взаємозв’язки, залежності та послідовності, побудувати сітьовий графік виконання робіт з підготовки до весільного свята. Після цього обрахувати часові параметри графіка, визначити тривалість критичного шляху та з’ясувати, чи збігається директивний термін виконання проекту з розрахунковим.

Завдання для самоперевірки знань

Завдання 1. Із відповідей, запропонованих до кожного пункту наведеного тесту, обрати правильну (єдину чи кілька).

1. Загальними ознаками проекту є:

а) обмеженість його мети у часі;

б) необмеженість ресурсів і відсутність бюджету;

в) постійна повторюваність і рутинність;

г) новизна та високий рівень складності.

2. Метод ПЕРТ базується на застосуванні:

а) єдиної однозначної оцінки тривалості кожної операції (роботи);

б) кількох (оптимістичної, песимістичної, найбільш вірогідної) оцінок тривалості кожної операції.

3. До сфер доцільного використання методів сітьового планування та управління слід віднести:

а) планування та контроль масового виробництва продукції;

б) управління здійсненням підготовки виробництва нової про-
дукції;

в) управління здійсненням капітального ремонту основних фондів;

г) планування та контроль одиничного виробництва.

4. Найефективнішім способом визначення тривалості та топології критичного шляху сітьового графіка є:

а) визначення, механічний розгляд та порівняння між собою усіх повних шляхів сітьового графіка;

б) визначення найранішого терміну відбуття кінцевої події сітьового графіка та відбір усіх подій з нульовими резервами часу;

в) визначення всіх робіт графіка, що мають нульові резерви часу.

5. Оптимізація сітьового графіка може здійснюватися шляхом:

а) змін топології сітьової моделі;

б) скорочення тривалості робіт некритичних шляхів;

в) скорочення тривалості робіт критичних шляхів;

г) перерозподілу виконавців робіт;

д) використання резервів часу виконання робіт некритичних шляхів.

Завдання 2. Упорядкувати послідовність дій, виконуваних у процесі розроблення сітьового графіка, відповідно до методу критичного шляху.

1. Аналіз та оптимізація сітьового графіка.

2. Креслення сітьового графіка та його впорядкування.

3. Визначення чисельності робітників, необхідних для виконання робіт, та закріплення робіт за відповідальними виконавцями.

4. Визначення тривалості виконання кожної з робіт у рамках проекту.

5. Складання переліку робіт, що мають бути виконані в рамках проекту.

6. Обрахунок часових параметрів сітьової моделі.

7. Розроблення календарних графіків (по виконавцях та етапах виконання робіт).

8. Визначення взаємозв’язків і взаємообумовленостей в послідовності виконання робіт.

Завдання 3. Виявити помилки в побудові наведеного нижче сітьового графіка типу «роботи—події».

Для перевірки логіки власних міркувань і визначення пов­ноти набору виявлених помилок побудови студент має пов­торити правила побудови та впорядкування сітьового графіка, наведені у першоджерелі [52, с. 291—299].

Завдання 4. Виходячи з наведеного у таблиці типового переліку робіт щодо проектування нового виробу, відповідних їм подій та логічних взаємозв’язків між ними, побудувати сітьові графіки: типу «роботи—зв’язки», типу «роботи—події».

ПЕРЕЛІК ТИПОВИХ ПОДІЙ І РОБІТ ІЗ ПРОЕКТУВАННЯ
НОВОГО ВИРОБУ (ЕСКІЗНИЙ І ТЕХНІЧНИЙ ПРОЕКТ,
РОЗРОБЛЕННЯ РОБОЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ)

Продовження таблиці