Розгорнуті вказівки щодо розрахунку параметрів однопредметних (постійно-потокових) ліній можна опрацювати за [7,
с. 68—76].

Контрольні запитання та завдання

1. Розкрити зміст базових концепцій проектування операційної системи (підхід ключових конкурентних переваг, підхід «якість у зародку», модель соціотехнічної системи, модель логістичної системи).

2. Дати загальну характеристику процесу проектування операційної системи.

3. Що являє собою виробнича стратегія? Визначити сфери перетину виробничої стратегії з іншими стратегіями організації (функціональними, комплексними тощо).

4. Дати загальну характеристику: процесу проектування продукту; вибору варіанта технології; розроблення операційного процесу.

5. Якими є спільні риси та відмінності в проектуванні продуктів/процесів у виробничій та невиробничій сферах?

6. Охарактеризувати методику вибору варіанта технології виробництва.

7. Визначити сутність поняття «потужність операційної системи». Які чинники впливають на прийняття рішення щодо визначення рівня виробничої потужності проектованої операційної системи?

8. Дати характеристику основних форм і методів організації виробничого процесу.

9. Визначити чинники, що впливають на вибір місця розташування операційної системи; охарактеризувати основні типи внутрішнього планування операційної системи.

10. Охарактеризувати основні моделі проектування робіт і методи організації та нормування праці.

Практичне завдання

Використовуючи знання, набуті в процесі вивчення цієї теми, а також попередніх тем курсу, розробити організаційно-техніч­ний проект операційної системи (ОС) малої фірми. Сферу майбутньої діяльності визначити самостійно, фінансові можливості для реалізації розробленого проекту вважати такими, що відповідають середньостатистичним умовам.

Розроблений проект має містити таку інформацію:

• ключові чинники успіху та бажані конкурентні переваги малої фірми;

• тип ринку, сегмент і частка ринку, що її планується обійняти;

• цілі майбутньої операційної діяльності;

• продукт (продукти) та прогнозні обсяги збуту;

• виробнича потужність;

• технологія виробництва продукту (продуктів);

• виробничі ресурси, зокрема:

а) устаткування;

б) сировина та матеріали;

в) персонал;

г) інформація;

д) енергія;

е) площі, будівлі, споруди (з конкретизацією внутрішнього планування ОС і дислокації ОС на місцевості);

• система поточного управління операціями;

• система управління якістю;

• система управління запасами.

Завдання для самоперевірки знань

Завдання 1. Із відповідей, запропонованих до кожного пункту наведеного тесту, обрати правильну (єдину чи кілька).

1. Результатом процесу створення операційної системи є:

а) продукт чи послуга;

б) вирішення соціальних проблем;

в) операційна система;

г) задоволення споживача.

2. Аспекти проектування продукту такі:

а) економічний;

б) функціональний;

в) науковий;

г) технологічний;

д) престижний;

е) споживацький;

ж) якісний;

з) кількісний.

3. Організація виробничого процесу в часі передбачає:

а) визначення структури та тривалості виробничого циклу;

б) визначення складу виробничих підрозділів і формування виробничої структури.

4. До найважливіших чинників, які визначають вибір місця розташування операційної системи, належать:

а) наближеність до споживачів;

б) низький рівень конкуренції;

в) наявність висококваліфікованої робочої сили;

г) екологічний стан регіону.

5. До моделей проектування робіт належать:

а) соціотехнічна;

б) математична;

в) евристична;

г) цільова;

д) модель збагачення робіт;

е) модель розширення робіт;

ж) модель ротації робіт.

Завдання 2. Замість знаків питання необхідно навести відповідні найменування типів планувань операційної системи та визначити, які операції мають виконуватися на кожному робочому місці за другим варіантом, якщо відомо, що з переходом від першого до другого варіанта планування технологічний процес не змінився.

1. Тип планування — ?

2. Тип планування — ?

Завдання 3. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.

Операційний менеджер промислового підприємства в процесі організації виробництва нової продукції має зробити вибір за такої ситуації:

• необхідна для складання виробу деталь може бути виготовлена на обробному центрі підприємства, при цьому кожна деталь з витратами на матеріали обійдеться у 15 ум. од.;

• ця сама деталь також може бути виготовлена силами підприємства на токарному верстаті з ЧПУ, тоді витрати на одиницю (із матеріалами) становитимуть 75 ум. од.;

• деталь можна закуповувати у постачальника, тоді ціна одиниці (враховуючи вартість матеріалів) становитиме 200 ум. од.

Якщо деталь купувати у постачальника, то постійні витрати будуть настільки низькими, що їх можна не брати до уваги. Придбання верстата з ЧПУ при виготовленні деталі власними силами обійдеться підприємству у 80 тис. ум. од., а обробного центру — у 200 тис. ум. од.

Визначити, який з варіантів доречніше обрати, якщо річні обсяги потреби в деталі плануються на рівні 500 од., 1000 од., 1500 од., 2000 од., 2500 од.

Перевірити логіку власних міркувань, правильність самостійного розв’язання, коректність здійснених розрахунків та отримані відповіді студент може, порівнявши їх із розв’язанням і правильними відповідями, наведеними у першоджерелі [10, с. 99—101].

Завдання 4. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.

Фірма Cool Air випускає автомобільні кондиціонери типу XB-300; виробництво здійснюється у трьох різних місцях — на підприємствах A, B і C. Нещодавно керівництво прийняло рішення про організацію випуску компресорів, що є головним вузлом кондиціонера, на окремих виробничих потужностях заводу D. Застосовуючи ме­тод «центра ваги» та інформацію, наведену на рисунку та у таблиці, визначити найбільш придатне місце для будівництва заводу D, беручи до уваги, що між обсягами перевезень і транспортними витратами (без преміальних виплат) існує лінійна залежність.

Координати розміщення заводів

КІЛЬКІСТЬ КОМПРЕСОРІВ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ КОЖНОГО З ЗАВОДІВ

Перевірити логіку власних міркувань, правильність самостійного розв’язання, коректність здійснених розрахунків та отриману відповідь студент може, порівнявши їх із розв’язанням і правильною відповіддю, наведеними у першоджерелі [10, с. 309].

Завдання 5. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.

На однопредметній безперервній потоковій лінії оброблення деталей встановлено розподільчий конвеєр з безперервним рухом. На лінії виконуються чотири операції, витрати часу на одну деталь такі:

t₁ = 3,6 хв/од.; t₂ = 7,86 хв/од.; t₃ = 1,76 хв/од.; t₄ = 5,56 хв/од.

Час установки та зняття деталі зі стрічки конвеєра становить 0,2 хв. Робочі місця розташовані обабіч конвеєра, відстань між суміжними робочими місцями — 2,6 м. Шаг конвеєра (відстань між осями суміжних предметів праці на стрічці конвеєра) — 0,4 м.

Відомо, що лінія працює у дві зміни, регламентовані перер­ви на відпочинок становлять 30 хв на зміну, технічне обслуговування здійснюється у неробочий час. Планується випускати 450 деталей на добу.

Визначити ритм потокової лінії, кількість робочих місць на операціях, швидкість конвеєра та загальну довжину його робочої частини.

Перевірити логіку власних міркувань, правильність самостійного розв’язання та коректність отриманої відповіді студент може, порівнявши їх із розв’язанням і правильною відповіддю, наведеними у першоджерелі [3, с. 173—174].

Тема 9. Ключові аспекти перетворень
і розвитку операційної системи

Методичні поради щодо вивчення теми

Мета вивчення теми — поглиблення теоретичних знань щодо рушійних сил процесу розвитку операційної системи, інструментарію та методів перетворення операційної системи при освоєнні нових продуктів і / або нових процесів. Самостійна робота студента з вивчення цієї теми матиме складний та вкрай неоднозначний характер, оскільки, з одного боку, існує дуже багато літератури, присвяченої розвитку виробництва та управлінню цим процесом, а з іншого — визначити лише один чи два базових джерела для опрацювання, як це робилося в рекомендаціях щодо вивчення попередніх тем, неможливо через те, що релевантну інформацію розпорошено по різних параграфах і розділах вкрай різноманітних підручників і посіб­ників.

Вивчення питання «Рушійні сили процесу розвитку операційної системи» базується передусім на опрацюванні лекційного матеріалу. Організація самостійної роботи передбачає, що студент ознайомлюється із переліком можливих мотивів перетворень виробництва та специфічним набором рушійних сил розвитку операційної системи, склад яких залежить від типу стартових умов процесу розвитку [70, с. 306—349, 527—535]. Крім того, студенту варто проаналізувати зміст методологій проектування та вдосконалення систем, на базі яких, фактично, й здійснюється структуризація та поділ матеріалу між темами 8 і 9 курсу «Операцій­ний менеджмент» [101, с. 37—39]. Особливу увагу слід приділити наведеній у цьому джерелі табл. 2.3 (с. 39) результатами порів­няння двох методологій — удосконалення систем і проектування систем.

Розглядаючи проблему варіювання напрямів розвитку та перетворень операційної системи з урахуванням технічної, технологічної, соціальної орієнтації організації, студенту має сенс звер­нутися до [121, с. 104—119], де охарактеризовано взаємозв’язок технічних, економічних і соціальних проблем в організації вироб­ничих процесів .

Питання «Перетворення операційної системи при засвоєнні нових продуктів / нових процесів» орієнтує студента передусім на повторення матеріалу, вже засвоєного у процесі роботи над темою 2 «Операційна система організації: структурно-процесна характеристика» (йдеться про питання «Життєвий цикл і режими функціонування операційної системи», в процесі вивчення якого студент знайомився із концепцією життєвих циклів продуктів, технологій тощо). Для поновлення цих знань можна звернутися до джерела, яке використовувалося при вивченні попередньої теми — необхідну інформацію містить 15-й Модуль багатомодульної програми для менеджерів [5, с. 66—72].

Найсуттєвішим моментом другого питання теми є конструк­торська, технологічна та організаційна підготовка виробництва нової продукції. Варто зазначити, що проблематика постановки продукції на виробництво та підготовки виробництва нової продукції — значний пласт вітчизняної науки «Організація виробництва» радянського періоду. Певною мірою студент вже ознайомлений із окремими моментами цієї сфери (питання «Стратегічні рішення в сфері операцій» теми 8 «Ключові аспекти проектування та створення операційної системи»), але наведений у підручнику з виробничого та операційного менеджменту авторів Р. Б. Чейза, Н. Дж. Еквілайна, Р. Ф. Якобса захід­ний погляд на проектування продукту та процесу в обов’яз­ковому порядку слід поєднати із поглядами на цю проблему вітчизняних і російських науковців. Передусім студенту рекомендується працювати з одним із останніх (за часом) видань у цій сфері [101, с. 108—146, 159—185]. Доповнити викладений у цьому джерелі матеріал допоможе опрацювання хоча б одного з видань, що вийшли друком у 90-і роки [7, с. 159—190; 102, с. 140—76; 121, с. 34—77].

Однією з умов початку перетворень операційної системи є діагностика поточного стану виробничого апарату й аналіз показників технічного та організаційного рівня розвитку виробництва. Опрацювати самостійно цей матеріал студент в змозі, якщо звернеться до спеціалізованих видань, присвячених проблематиці техніко-економічного аналізу діяльності підприємства [16; 153]. Загальний виклад базових положень щодо технічного розвитку та організаційного прогресу стосовно промислового підприємства стисло подано в класичному підручнику з курсу «Економіки підприємства», підготовленому за редакцією професора С. Ф. По­кропивного [46, Т. 1, с. 289—317].

Аналіз методів роботи та вдосконалення організації праці — сфера прискіпливої уваги виробничих менеджерів ще з часів Ф. Тейлора. На Заході цим питанням приділяється велика увага як у теорії, так і на практиці [10, с. 348—353].

Завершує вивчення теми розгляд сутності поширеного нині реінжинірингу бізнес-процесів. Має сенс не лише ознайомитися зі змістом цієї концепції [10, с. 606—621], а й зробити спробу порів­няти її з концепцією «постійного вдосконалення», з якою студент знайомився в процесі вивчення питання «Сучасна концепція управління якістю» теми 5 «Управління якістю та продуктивністю операційної діяльності».

Рекомендації щодо самостійного набуття
навиків розв’язання типових задач

У процесі обґрунтування рішень про ті чи ті перетворення операційної системи, пов’язані із необхідністю освоєння виробництва нової продукції, або нових виробничих технологій чи оновлених методів організації виробництва та праці, доводиться використовувати найрізноманітніші методики. Більшість з них вже розглядалися під час вивчення таких дисциплін, як «Мікроекономіка», «Економіка підприємств», «Фінанси підприємств» та ін., а також попередніх тем курсу «Операційний менеджмент» (зокрема теми 8 «Ключові аспекти проектування та створення операційної системи»). Для закріплення набутих навиків має сенс опрацювати приклади розрахунків, здійснюваних при прийнятті рішень про розширення підприємства, про заміну устаткування та про перехід до виробництва власними силами комплектуючих виробів, які раніше закуповувалися на стороні [10, с. 668—670].

Приклад типової задачі щодо визначення інтегральної оцінки рівня технічного розвитку підприємства наведено нижче — це завдання для самоперевірки знань (див. «Контрольні запитання та завдання»).

Контрольні запитання та завдання

1. Якими є основні мотиви розвитку виробництва? Виразити його рушійні сили.

2. Дати загальну характеристику чинників, які визначають необхідність ревізії виробничої стратегії та здійснення перетворень операційної системи.

3. Охарактеризувати ключові аспекти перетворень операційної системи.

4. Охарактеризувати закономірності розвитку сучасних операційних систем.

5. Якими є специфічні риси управління перетвореннями операційної системи при впровадженні: нових продуктів, нових виробничих технологій, нових форм і методів організації виробництва та праці.

6. Охарактеризувати методи діагностики стану виробничого апарату підприємства, методики аналізу рівня використання виробничої потужності та організаційно-технічного рівня виробництва.

7. Дати загальну характеристику конструкторської підготовки виробництва.

8. Дати загальну характеристику технологічної підготовки виробництва.

9. Дати загальну характеристику організаційної підготовки виробництва.

10. Розкрити сутність концепції реінжинірингу бізнес-процесів.