ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 27.11.2019

Просмотров: 677

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Методичні поради щодо вивчення теми

Рекомендації щодо самостійного набуття навиків розв’язання типових задач

Контрольні запитання та завдання

Практичне завдання

Завдання для самоперевірки знань

Методичні поради щодо вивчення теми

Рекомендації щодо самостійного набуття навиків розв’язання типових задач

Контрольні запитання та завдання

Творче завдання

Завдання для самоперевірки знань

А — ? Б — ?

Методичні поради щодо вивчення теми

Рекомендації щодо самостійного набуття навиків розв’язання типових задач

Контрольні запитання та завдання

Практичне завдання

Завдання для самоперевірки знань

Методичні поради щодо вивчення теми

Контрольні запитання та завдання

Творче завдання

Завдання для самоперевірки знань

Рекомендації щодо самостійного опрацювання матеріалу

Питання для поглибленого вивчення, підготовки рефератів, виконання наукових досліджень

Розділ 3

УПРАВЛІННЯ СТВОРЕННЯМ
І РОЗВИТКОМ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

3.1. Стисла характеристика розділу,
мета і завдання його вивчення

Проблематика тем 8—10 охоплює різноманітні аспекти проектування, створення, перетворення та розвитку операційної системи організації. Тобто у цьому розділі розглядаються специфічні риси управління у динамічні періоди існування операційної системи.

У сучасних умовах бурхливого розвитку підприємництва, коли від швидкої та ефективної реалізації бізнес-ідеї залежить ринковий успіх організації, питання вибору адекватної операційної стратегії та раціонального проектування операційної системи, яка і втілюватиме висунуту бізнес-ідею у життя, набувають принципово важливого характеру. Саме широта спектра стратегічних рішень у сфері операцій, їх взаємообумовленість і варіативність й становлять сутність теми 8 «Ключові аспекти проектування та створення операційної системи». В ній операційну (виробничу) стратегію розглянуто як основу проектування та створення операційної системи організації й поглиблену увагу приділено проектуванню продукту та операційного процесу, стратегічному плануванню потужностей, проектуванню робіт і нормуванню праці, розміщенню устат­кування. Такі самі продуктові, технологічні, організаційні і т. ін. рішення доводиться приймати і в процесі перетворень й розвитку операційної системи, про що йдеться у темі 9 «Ключові аспекти перетворень і розвитку операційної системи». Різниця полягає в тому, що, по-перше, операційна система створюється лише один раз, а перетворенням може піддаватися неодноразово протягом усього періоду свого існування; по-друге, в процесі проектування та створення операційної системи всі роботи починаються, так би мовити, з «чистого аркуша», тоді як при перепроектуваннях операційної системи та її перетвореннях слід брати до уваги наявний поточний стан речей і вже досягнутий рівень розвитку.

Студент вивчаючи матеріал цього розділу, повинен оволодіти навиками роботи з конкретним інструментарієм, застосовуваним в управлінні проектуванням і перепроектуванням операційних систем й у процесі реалізації розроблених проектів. Саме цей інстру­ментарій і вивчається в темі 10 «Інструментарій проектного менеджменту та його застосування в управлінні створенням і розвитком операційної системи».

Слід зауважити, що при опрацюванні зазначених тем увага студентів має бути спрямована на опанування дуалістичної єдності та, водночас, непримиренної антагоністичності найбільш популярних нині концепцій побудови процесу перетворень операційної системи — концепції постійного вдосконалення та кон­цепції реінжинірингу операційної діяльності.

У результаті вивчення матеріалу тем 8—10 розділу студент розумітиме логіку процесів проектування, створення, перетворень і розвитку операційної системи організації, знатиме сутність і складові операційної стратегії, уявлятиме найважливіші стратегічні рішення у сфері операцій та їх взаємозв’язки, вмітиме здійснювати необхідні в процесі вибору зазначених стратегічних і похідних від них рішень техніко-економічні розрахунки.


Вивчення завершальної теми курсу — «Сучасні концепції та перспективи розвитку розвитку операційного менеджменту» має на меті підвести своєрідний підсумок у роботі над дисципліною. Шляхом розгляду ключових етапів розвитку практики управління операціями та теорії операційного менеджменту, на прикладах конкретних сучасних систем організації та управління операційною діяльністю (TQM, JIT, MRP та ін.) здійснюється закріплення та систематизація знань, послідовно набутих студентом у процесі вивчення всіх програмних тем.

Результатом вивчення матеріалу теми 11 мають бути: розуміння студентом логіки виникнення та становлення сучасного менеджменту операцій; уявлення ним тенденцій подальшого розвитку менеджменту операцій; систематизація набутих знань з усіх аспектів управління операційною діяльністю.

3.2. Нормативний рівень
опрацювання матеріалу

Тема 8. Ключові аспекти проектування
та створення операційної системи

Методичні поради щодо вивчення теми

У питаннях цієї теми під різними кутами зору висвітлюються ключові виробничі (операційні) аспекти створення нового бізнесу. Тому якісне засвоєння матеріалу теми особливо важливе для тих студентів (передусім вечірньої та заочної форм навчання), які займаються підприємницькою діяльністю чи планують займатися нею у майбутньому. Програмні питання теми: загальна характеристика процесу проектування операційної системи; виробнича стратегія як основа проектування та створення операційної системи організації; стратегічні рішення в сфері операцій; конкретизація складу та співвідношення виробничих ресурсів. Базовим при самостійному опрацюванні питань теми є підручник [10]; література, що може бути використана додатково, зазначається у процесі викладення рекомендацій щодо самостійного вивчення матеріалу окремих питань теми.

Питання «Загальна характеристика процесу проектування операційної системи» знайомить студента із складовими елементами процесу проектування операційної системи та порядком організації здійснення заходів (послідовно, паралельно, паралельно-послідовно) з розроблення та реалізації зазначеного проекту. У рамках вивчення цього питання програмою курсу передбачається опанування студентом основних положень базових концепцій проектування операційної системи, що зумовлюється передусім ітераційністю процесу проектування як такого й залежністю складу та змісту основних стадій проектування від вихідних положень, покладених у основу його здійснення. За базові обрано: теорію ключових конкурентних переваг, підхід «якість у зародку» та логістичну і соціотехнічну концепції. Позитивним є те, що зі змістом і сутністю цих підходів і теорій, концепцій, студент вже знайомий завдяки опрацюванню матеріалу попередніх тем курсу та вивченню споріднених дисциплін, які відповідно до нав­чального плану передують курсу «Операційний менеджмент».


Щодо самостійного опанування студентом сутністю базових концепцій проектування операційної системи варто порадити таке. Матеріал стосовно положень теорії ключових конкурентних переваг, категорії якої студент вже засвоїв під час вивчення таких дисциплін, як «Маркетинг» і «Стратегічне управління», є органічною складовою питання «Виробничі аспекти забезпечення конкурентоспроможності та конкурентостійкості організації» теми 7 «Управління якістю та продуктивністю операційної діяльності» курсу «Операційний менеджмент». Для поновлення у пам’яті знань щодо сутності теорії конкурентних переваг студентові слід звернутися до підручників, які використовувалися ним під час вивчення зазначених дисциплін та теми 7, а для розширення та поглиблення уявлень про конкурентоспроможність і конкурентні переваги фірми має сенс опрацювати [11]. Сутність підходу «якість у зародку» висвітлює будь-який з підручників із проблематики управління якістю (у рамках вивчення курсу «Операційний менеджмент» студентом цей матеріал вже засвоєно, оскільки він є складовою питання «Сучасна концепція управління якістю» теми 7). Стислий виклад ключових аспектів підходу містить базовий підручник [10, с. 185—187], а для більш детального вив­чення слід звернутися до спеціалізованих видань [99]. Логістична концепція також добре знайома студентові — при опрацю­ванні курсу «Операційний менеджмент» логістиці приділено увагу в темі 6 «Забезпечення усталеного функціонування операційної системи». Для поновлення знань щодо сутності базових положень цієї концепції необхідно звернутися до відповідних під­ручників і посібників [57]. Уже обізнаний студент і щодо змісту моделі соціотехнічної системи [22, с. 213—215].

Розгорнуте формулювання питання «Виробнича стратегія як основа проектування та створення операційної системи організації» говорить само за себе і не потребує додаткових пояснень що­до його змістовного наповнення. Найкращий виклад матеріалу для самостійного вивчення цього питання — у 15-му Модулі багатомодульної програми для менеджерів, опублікованій під загальною назвою «Управління розвитком організації» [5, с. 30—59]. Основна мета, що переслідується при самостійному вивченні цього питання, — усвідомлення ліній зв’язку, які нерозривно єднають між собою розділи курсу (а проблема виробничої стратегії і є такою «червоною лінією», оскільки в рамках її розроблення приймаються ті стратегічні рішення, що після своєї реалізації зумовлять тип операційної системи, характер роботи та умови успішного забезпечення її стабільного функціонування, подальших перетворень та розвитку) [1, с. 28—50; 10, с. 34—55, 137—140].

Певною базою та добрим імпульсом для початку самостійного вивчення питання «Стратегічні рішення в сфері операцій» слугуватиме робота над матеріалом, присвяченим процесу прийняття виробничих рішень [5, с. 60—84]. Тут студент певною мірою стикається із повторенням матеріалу теми 4 «Моделі та інструментарій обґрунтування рішень в операційному менеджменті», проте в цьому немає нічого дивного — адже лінії зв’язку, що єднають між собою теми курсу, в міру його вивчення стають студентові все більш помітними.


Детальний розгляд ключових стратегічних рішень, що приймаються у виробничій / операційній сфері, необхідно розпочати з продуктових та технологічних рішень. Слід зауважити, що на практиці операційному менеджеру займатися проектуванням продукції чи послуги особисто доводиться лише у тих виключних випадках, коли йдеться про створення фірми малого бізнесу, про дуже нескладне (щоб не сказати — примітивне) виробництво. Але розуміти сутність процесів проектування продукту, вироб­ничого процесу та конкретизації інших виробничих рішень операційний менеджер зобов’язаний. А отже, цим проблемам необ­хідно приділити поглиблену увагу. Для самостійної роботи щодо опрацювання таких стратегічних аспектів, як проектування продукту та процесу, студентові слід звернутися до матеріалу глав 4 та 5 підручника Р. Б. Чейза, Н. Дж. Еквілайна, Р. Ф. Якобса, вже засвоєного під час вивчення питання «Ресурси, процеси, продукти» теми 2 «Операційна система організації: структурно-процес­на характеристика» [10, с. 84—113, 132—153]. Особливу увагу варто приділити характеристиці процесу проектування продукції (с. 86—89) і послуги (с. 134, 135), вибору технологічного процесу (с. 96—105) та методу надання послуги (с. 143—148). Треба уяснити, що запропоновані продуктово-процесна (с. 97—99) та сервіс-системна (с. 140—142) матриці являють собою ні що інше, як втілену квінтесенцію операційної / виробничої стратегії.

При засвоєнні матеріалу щодо вибору форми організації операційного (виробничого) процесу та методу організації операційної (виробничої) діяльності в пригоді стануть підручники з організації виробництва вітчизняних або російських авторів —
у них цей матеріал викладено найкраще [7, с. 55—56; 101, с. 215—243; 102, с. 55—74, 74—96].

Не менше значення мають так звані об’ємні рішення, або рішення щодо потужностей проектованої операційної / виробничої системи. Ознайомитися із концепціями планування потужностей, послідовністю дій з визначення потреби у виробничій по­тужності та специфікою планування пропускної спроможності сервісної фірми допоможе базовий підручник [10, с. 228—248]. Певної уваги при розгляді стратегічних рішень у сфері операцій потребують MOBрішення, або розв’язання так званої дилеми «виробляти чи купувати» [10, с. 385—389].

Закінчуючи вивчення цього питання теми, студент має з’ясу­вати, які ж чинники визначають вибір місця розташування проек­тованої операційної системи, оскільки рішення з дислокації операційної системи також належать до стратегічних [10, с. 296—314].

Останнє питання теми — «Конкретизація складу та співвідношення виробничих ресурсів» орієнтує студента на розуміння того, що обрана технологія у створюваній операційній системі на практиці втілюється у конкретні комбінації факторів виробництва, в першу чергу — у живу та уречевлену працю, що знаходяться у певному співвідношенні та взаємодії. Безперечно, широка гама виробничих ресурсів, як це вже було з’ясовано студентом при вивченні питання «Ресурси, процеси, продукти» теми 2 «Операційна система організації: структурно-процесна характеристика», не зводиться лише до ресурсів трудових і технічних, але саме устаткування та персонал втілюють у собі сутність традиційних виробничих стратегій (про сучасні виробничі стратегії, сконструйовані на такому фундаменті, як інформаційний та часовий ресурси, див. Рекомендації щодо поглибленого опрацювання матеріалу розділу).


Проблема вибору типу устаткування розв’язується, як це стає зрозумілим у процесі вивчення третього питання, автоматично — її розв’язок є наслідком прийняття рішення щодо варіанта технології. А от проектування розміщення устаткування, що визначить планування майбутньої операційної системи, потребує док­ладного розгляду за [10, с. 315—343].

Слід взяти до уваги, що саме в розділах, присвячених плануванням операційної системи, у закордонних виданнях викладається матеріал щодо організації потокових ліній, які інтерпретуються як вища форма організації масового типу виробництва з позицій канонічного операційного менеджменту. У базовому підручнику увагу приділено так званому «балансуванню» потокової лінії (с. 321—328). На додачу до цього безперечно, дуже цікавого матеріалу, студенту необхідно опрацювати хоча б один з уже згадуваних вище підручників з організації виробництва вітчизняних або російських авторів, де викладено ті самі підходи, але під дещо іншим кутом зору [7, с. 66—78; 101, с. 269—281; 102, с. 77—86; ].

Студент виявить, що з такими характеристиками потокової лінії, як ритм і такт роботи, кількість робочих місць та їх завантаженість тощо, він вже ознайомився в процесі вивчення питання «Оперативне планування операційної діяльності» теми 5 «Планування та контроль реалізації операційної функції організації».
І це абсолютно обґрунтовано, оскільки саме в процесі прийняття стратегічних рішень закладаються основи системи майбутнього оперативного управління виробництвом і формуються календарно-планові нормативи, завдяки яким забезпечуватиметься безперервність руху деталей та виробів по операціях виробничого потоку.

Друга частина останнього питання теми присвячена таким традиційним для менеджменту аспектам, як проектування робіт та організація і нормування праці. Частково студент вже набув необхідних знань у процесі вивчення дисциплін «Організація виробництва», «Основи менеджменту» та «Управління персоналом»; закріпити і зорієнтувати ці знання у площину операційного менеджменту допоможе самостійне опрацювання матеріалу базового підручника [10, с. 344—368].

Рекомендації щодо самостійного набуття
навиків розв’язання типових задач

Приклади типових задач наведено нижче — це завдання 3—5 для самоперевірки знань (див. «Контрольні запитання та завдання»). Методику вибору варіанта технологічного процесу стисло викладено у підручниках [101, с. 132—134; 102, с. 165—168].

Приклад зіставлення альтернативних варіантів виробничого процесу та обґрунтування вибору найефективнішого з них залеж­но від запланованого обсягу виробництва наведено у підручнику [10, с. 99—101]. У ньому ж розглядається методика визначення потреби у виробничій потужності із прикладом розрахунку (с. 238, 239), а також методи вибору місця розташування промислового підприємства із докладним описом методики, відомої під назвою «метод центру ваги» (с. 300—305).