ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 13.10.2020
Просмотров: 2065
Скачиваний: 1

Щоб інформаційно?просвітницькі кампанії були максимально ефективними, слід пам’ятати
про наступні вимоги щодо їх організації:
•
кампанії мають бути постійною невід’ємною складовою політики уряду з
регулювання міграційних процесів, а не поодинокими спробами щось
змінити, та фінансуватися з бюджету;
•
їх організація вимагає високого професіоналізму, технічності виконання й
творчого підходу, а тому має бути доручена команді досвідчених
спеціалістів;
•
інформаційні кампанії повинні бути зразком надійності й достовірності.
Краще, якщо їх проведенням буде займатися установа з беззаперечною
репутацією, як наприклад, Державна міграційна служба, або будь?яка інша
установа, уповноважена й підзвітна їй;
•
факти й дані, які будуть використовуватися в ході кампаній, слід брати
лише з надійних, перевірених джерел; постійна команда спеціалістів має
зберігати ці дані, безперервно створювати нові бази даних, архіви. Разові
опитування і дослідження повинні замовляться виконавцям, які мають
відповідний досвід і кваліфікацію (наприклад, "чорний список"
недобросовісних агентств із посередництва у працевлаштуванні повинен
постійно поновлюватися);
•
щоб інформація і звернення були переконливими, їх потрібно адресувати
потенційним мігрантам зрозумілою для них мовою і враховуючи їх
особливі характеристики;
•
щоб звернення викликало довіру в населення, воно повинно бути
збалансованим, неупередженим і аргументованим. У цьому плані
проблема торгівлі людьми повинна бути чітко окреслена: ризики, методи,
що використовуються, поведінка торговців людьми;
•
кампанії можуть спиратися на різні форми сучасної аудіовізуальної
комунікації: радіо та телерепортажі, документальні фільми, комікси,
інтерв’ю, індивідуальні бесіди, публічні дебати. Чим більш різноманітні
засоби, тим більша частина населення буде охоплена заходами;
•
звернення повинне мати не лише інформаційний, а й освітній характер,
бути настільки переконливим, щоб бути спроможними зруйнувати
стереотипи, забобони, чутки, помилкові узагальнення, що панують серед
людей і, так би мовити, забруднюють їх думки і впливають на рішення про
міграцію у разі відсутності необхідної інформації;
•
звернення повинні бути оформлені так, щоб користувачі всіх засобів
масової інформації (особливо, радіо, телебачення, Інтернет) могли з ним
ознайомитися;
•
слід забезпечити не лише плинність інформаційних потоків в засобах
масової інформації, а й їх зберігання, наприклад, на Інтернет?сайтах та в
друкованих засобах, адже пізніше така інформація може бути доступна
для користувачів, котрі прагнуть отримати відповідь на те чи інше
запитання;
•
інформаційно?просвітницькі кампанії повинні забезпечувати подальшу
передачу інформацію через навчальні центри для дорослих, профспілки,
церкви і вищі навчальні заклади;
•
потрібно регулярно оцінювати результативність програм, а зміст
переглядати і порівнювати із змістом аналогічних кампаній в інших
країнах.
49
Торгівля людьми і примусова праця: контроль за роцесом вербування трудових мігрантів

5.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО СПЕЦИФІКУ КОНКРЕТНОЇ КРАЇНИ І КОНКРЕТНОЇ РОБОТИ
Інформація загального характеру, що її розповсюджують в ході інформаційно?
просвітницьких кампаній, розрахована на широку аудиторію. А конкретна інформація
призначена для передачі на основі особистих контактів і повинна відповідати
індивідуальним потребам, запитам, намірам.
Інформація про специфіку іншої країни
Це тип інформації, який потрібен мігрантам, коли вони виходять на другий або третій етап
процесу прийняття рішення. Хоча вона, як правило, передається в індивідуальному
порядку, частина цієї інформації повторюється і може бути корисною багатьом людям. Її
можна назвати національно?специфічною, або ринково?специфічною, тобто вона містить
дані, які мають відношення до тієї чи іншої країни або ринку праці в цілому. Інформація
містить дані про таке:
•
загальні умови життя й праці в певній країні;
•
діяльність профспілок;
•
розмір мінімальної заробітної плати;
•
соціальну допомогу, надбавки;
•
канали грошових переказів й відсоткові ставки за переказ грошей;
•
побутові умови;
•
систему освіти;
•
транспорт;
•
можливості вивчення мови.
Національно специфічна інформація включає також дані, які стосуються процедур виїзду в
цю країну, наприклад: необхідні документи, віза, дозвіл на в’їзд, медичні довідки, час,
необхідний на оформлення вище названих документів, розмір офіційно встановленої плати
за їх оформлення.
ДОДАТКОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА І ВПРАВИ
•
G. Hugo and W.R. Bohning (2000) Providing Information to Outgoing
Indonesian Migrant Workers, Manila: ILO
•
Інтернет?сторінка ООН для дітей про примусову працю і основоположні
норми трудових відносин:
http://www.un.org/Pubs/CyberSchoolBus/3PLUSU/intro.html
ДОДАТОК 2 – ПРИКЛАДИ УСПІШНОЇ ПРАКТИКИ 9B11
50
Торгівля людьми і примусова праця: контроль за роцесом вербування трудових мігрантів

РОБОТА В ГРУПІ
Розділіть учасників на групи по 3?5 чоловік і дайте їм 30 хвилин на
обговорення шляхів забезпечення потенційних мігрантів інформацією про
методи вербування у країні перебування на всіх трьох етапах: до прийняття
рішення про міграцію, до виїзду із країни, і після прибуття в країну
призначення. Для підготовки презентації можна керуватися питаннями,
наведеними нижче:
1. Кому слід надавати інформацію?
2. Яка інформація потрібна?
3. Хто повинен розповсюджувати інформацію?
4. Яким чином слід розповсюджувати інформацію (беручи до уваги
специфічні характеристики кожної з цільових груп)?
5. Де бажано розмістити інформацію, щоб її ефективність була
максимальною?
51
Торгівля людьми і примусова праця: контроль за роцесом вербування трудових мігрантів

Конкретні заходи з протидії торгівлі людьми:
правоохоронна практика
Коли всі заходи із запобігання торгівлі людьми виявляються неефективними, а спроби
стимулювання добросовісної практики не дають результатів, урядам не залишається іншого
вибору, як застосувати більш жорсткий контроль, підвищувати вимоги і переслідувати
порушників у судовому порядку. Метою цього розділу є розгляд питань, пов’язаних із
правоохоронною практикою і санкціями.
Співробітники правоохоронних органів і інспекції праці разом відіграють ключову роль.
Надзвичайно важливо, щоб вони стежили за дотриманням законів послідовно і
скоординовано, керуючись національним законодавством, кримінально?процесуальним
кодексом і державною практикою.
Для забезпечення ефективної роботи правоохоронних органів необхідно розробити
систему чітких стандартів, за якими б оцінювалася діяльність приватних агентств із
працевлаштування і та агентств других типів. З цією метою можна використовувати умови
і критерії, обумовлені в ліцензії, кодекси поведінки, а також відповідні закони, які
стосуються підбору кадрів, торгівлі людьми і примусової праці.
1.
ВИЯВЛЕННЯ ЗЛОВЖИВАНЬ І ПРАВОПОРУШЕНЬ
Виявлення зловживань – перший і часто найбільш складний крок у правоохоронному
процесі. Перш ніж буде розпочато розслідування і висунуті будь?які звинувачення,
необхідно виявити і довести факт правопорушення. Потрібно визначити, за які саме дії
правопорушники повинні нести покарання:
•
сприяння в торгівлі людьми;
•
участь у торгівлі людьми;
•
підбурювання до торгівлі людьми;
•
спроба здійснення торгівлі людьми;
•
невжиття дій для недопущення торгівлі людьми;
•
злочинна змова з метою здійснення торгівлі людьми.
У випадку саморегулювання, наприклад, погодженого в рамках асоціації приватних
агентств, обов’язок виявлення зловживань з боку членських агентств лежить, у першу
чергу на самій асоціації. Згідно із Статутом асоціації, у результаті впровадження
внутрішньої системи розслідування і винесення рішення, можуть вживатися санкції
(догана, штрафи, позбавлення членства) без судових розслідувань. Якщо зловживання
складає очевидне порушення закону, до справи долучаються правоохоронні органи в
рамках адміністративного або кримінального законодавства.
2.
ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ
Як тільки дії, що є порушенням закону, чітко встановлені і доведені до відома відповідних
правоохоронних органів і інспекції праці, необхідно зібрати інформацію про
недобросовісну практику вербування.
Типи необхідної інформації: деякі приклади...
53
Торгівля людьми і примусова праця: контроль за роцесом вербування трудових мігрантів
6