ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.11.2021
Просмотров: 613
Скачиваний: 1
Діагноз
Пасічна діагностика будується на основі візуальних спостережень. Самок кліща можна легко виявити на бджолах, трутнях і особливо у трутневому і бджолиному розплоді, а також на дні вулика. Для уточнення діагнозу відбирають 50...100 живих бджіл та шматок стільника з трутневим розплодом розміром 3x15 см, (зрізають знизу стільника) і відвозять у ветлабораторію для визначення процента зараження сімей хворобою.
Заходи боротьби
Вароатозом застосовують такі методи боротьби: зоотехнічний, фізичний (термічний), біологічний і хімічний. "'Зоотехнічний метод передбачає утримання сильних бджолосімей, в яких рано весною забирають весь розплід в сім'ї-інкубатори чи знищують його; регулярно вирізають трутневий розплід і використовують будівельні рамки та рамки-ловушки з трутневими комірками. Формують безрозплідні відводки; постійно утримують сітчасті піддони і підрамники для виловлювання кліщів, що осипались. При фізичному методі застосовують однокасетні та багатокасетні термокамери. Бджіл однієї сім'ї струшують через спеціальну лійку в касету, поміщають у термокамеру з температурою 46-48 Сі обробляють 12...15 хвилин. У камеру постійно повинно надходити свіже повітря. Потім бджіл повертають у вулик. Процент осипання кліща високий. Термообробки проводять один раз восени, коли в сім'ї відсутній розплід. Недоліками є трудоємкість, великі затрати часу, можливе запарювання сімей. Тому метод застосовується обмежено. Біометод боротьби з вароатозом базується на використанні різних рослин та рослинних препаратів і практикується бджільниками-аматорами як один з простих, дешевих і доступних. Застосовується препарат КАС-81 (суміш бруньок сосни і полину гіркого), а також рослини: пижмо, богульник, любисток, чебрець, м'ята, полин гіркий, коріандр, часник, хрін та інші, які мають різкий запах; соснова та ялицева олія. Широкого застосування набули акарициди - хімічні препарати, що мають високий ефект і прості в застосуванні:
фенотіазин (варрофен, варроксан) - таблетка на сім'ю силою 5 вуличок, ставлять піддон і бджіл закривають на 15...20 хв обробляють протягом трьох днів підряд;
фольбекс - одна полоска на сім'ю, льотки закривають на ЗО хв., обробляють два дні підряд. Можуть гинути матки;
фольбекс ВА (акпін,неорон) - по одній термічній полосці 4 рази через 4 доби, льоток закривають на 1 год ;
вароатин - аерозоль, вводять протягом 1,5...2 сек. у кожну вуличку та 3...5 сек. - у льоток;
щавлева кислота, 2-процентний розчин - обприскують бджіл з допомогою "Росинки" по 8...10 мл на рамку;
молочна кислота 10-процентна - обприскують як і щавлевою кислотою два рази через 7...10 діб;
вароабраулін - рожевий порошок (по 3...5 г на рамку), обробляють 3...5 разів через 6...7 діб.
амітраз (біпін), який застосовують; розчиняючи 1 ампулу у двох літрах теплої перекип'яченої води і вводять медичним шпріцем (по 10 мл на вуличку) двічі з інтервалом 7 діб, при температурі повітря +5...-5 °С.
Простий у використанні акарицид апістан, який використовують у вигляді полосок - їх поміщають у гнізда і утримують 1...2 місяці, краще в зимовий період. Застосовують препарат байварол. Ефективність біпіну, байваролу і апістану - 98...100%. Більшість акарицидів потрібно застосовувати весною та восени, коли в сім'ї мало або відсутній розплід і дотримувати правил особистої гігієни. Найкращий ефект дає комплекс заходів боротьби.
• Акарапідоз (акароз)
Хвороба дорослих бджіл, маток і трутнів, що викликається кліщами, які паразитують у трахеях комах. Це небезпечна карантинна хвороба.
Збудник – кліщ Akarapis woodi . Самки розміром 100... 200"' х 70... 100 мкм, самці" 1.00... 170 х 60... 100 мкм. Тіло овальне, білувате. Кліщ має чотири пари ніг, з яких перші три пари у самок і самців однакові, а остання пара відрізняється. Ротовий апарат колючо-смокчучий.
Після запліднення, яке відбувається в трахеях, самка відкладає 10 яєць;там же або через дихальця виходить на поверхню тіла бджоли. З яєць утворюються личинки з трьома парами ніг, потім чотиринога личинка-німфа, а потім дорослі кліщі. Цикл розвитку триває у самця 10...13, у самки - 11...16 діб. Самок завжди більше від самців. Без бджоли кліщі швидко гинуть, а в трупах бджіл зберігаються від 12 год до 6 діб.
Проникає кліщ через першу пару дихалець на середньогрудці і розвивається у трахеях, іноді відкрито біля крил.
Ознаки і перебіг хвороби
Хвороба розвивається хронічно і від зараження до захворювання 50% бджіл триває 3...5 років. Спочатку хворобу помітити важко.
Проявляється чітко акарапідоз у день першого весняного обльоту, а влітку—після довгої холодної та дощової погоди. Хворі бджоли не можуть літати і крила у них ніби викручені, розставлені в різні боки - це називається "розкрилиця". Заражені бджоли повзають по землі і швидко гинуть. В уражених сім'ях багато під--мору. Сім'ї можуть гинути чи дуже ослаблюються.
Діагноз ставлять виходячи з клінічних ознак хвороби - наявність "розкрилиці". Для лабораторного аналізу відбирають не менше 50 бджіл з ознаками хвороби і відправляють у ветлабораторію. Там препарують середньогрудку і розглядають зміни в трахеях під мікроскопом. Якщо є жовті цятки і плями на стінках трахей, то це буде перша ступінь ураження, якщо бурі - друга і якщо чорні -третя ступінь. У трахеях можна помітити і кліщів.
Профілактика
Важливо попередити занесення хвороби на пасіку. У не благополучній зоні щороку обстежують бджіл на цю хворобу, відбираючи зразки бджіл у ветлабораторію.
Заходи боротьби
При виявленні хвороби на пасіку накладається карантин, що забороняє кочівлі та реалізацію з пасіки бджіл і маток. Якщо уражено мало сімей, їх можна знищити.
Для лікування застосовують акарициди фольбекс чи фольбекс ВА (неорон, акпін). Перед обробкою вулик герметизують і вносять туди тліючу полоску препарату. Льоток закривають на одну годину. Застосовують препарат 6...8 разів через 7 діб. Можна використати також концентровану мурашину кислоту.
Хвороба зустрічається рідко у зв'язку із застосуванням акарицидів проти вароатозу.
• Піемотоз
Кліщове захворювання бджолиних сімей, яке викликається пузатим кліщем, що паразитує на личинках бджіл,хоча є багатоїдною істотою.
Всі стадії розвитку проходять в тілі самки. Зразу після народження самки запліднюються і живуть 38 діб, самці - 28 діб. Без живлення можуть жити 24...36 годин.
Самців всього 3...4%. від загальної кількості потомства одної особини і один самець запліднює по кілька самок. Самці живляться, проколюючи тіло самки, а самки - на шкідниках зерна і зернопродуктів, а також на різних личинках жуків, метеликів, перетинчастокрилих, рівнокрилих і двокрилих комах.
Може нападати і на людей, викликаючи подразнення шкіри, лихоманку, головні болі, нудоту, утворення почервонінь на шкірі. У тварин підвищується температура і уражується шкіра.
Перебіг і ознаки хвороби
Хвороба спостерігається на пасіках, розташованих поблизу зерносховищ та млинів. Заносять кліща на пасіки різні комахи, гризуни, а також на стільниках і з утеплюючим матеріалом. Кліщ живиться на відкритому 4...5-денному розплоді. На одній личинці буває 3...40 самок піємота і тому тіло її ніби посилане борошном,, пилом.
Внаслідок висисання гемолімфи личинки бджіл через 8... 10 діб стають пусті, сухі і хвороба нагадує європейський гнилець. На дорослих бджолах кліщі проколюють міжсегментарні перегородки і висисають гемолімфу. Сила сімей знижується, спостерігається загибель окремих бджолосімей.
Діагноз встановлюють шляхом виявлення кліщів на розплоді. Краще вирізати шматок стільника з ураженим розплодом і відправити у ветлабораторію для уточнення діагнозу.
Профілактика Дотримання санітарних правил утримання бджіл, чистота на пасіках і у вуликах, вибракування старих стільників, зберігання стільників в чистому стільиикосховищі, просушування на сонці утеплювальних подушок.
Заходи боротьби
Із сімей забирають стільники з ураженим розплодом; сім'ю пересаджують у сухий чистий вулик; гніздо скорочують і добре утеплюють.
Проводять обробку сімей акарицидами (фольбекс, фольбекс ВА). При роботі з зараженими сім'ями дотримують правил особистої гігієни.
ЕНТ0М03И
• Браульоз (вошивість бджіл)
Інвазійна хвороба, яка викликається комахою браулою, що паразитує на покривах маток і бджіл.
Збудник хвороби - сліпа браула Braula coeca, або бджолина воша з класу комахи, ряду двокрилі. Браула - безкрила комаха розміром 1,3x1 мм, червоно-бурого кольору, з трьома парами ніг. Голова велика, плоска, трикутна з вусиками і ротовим апаратом; груди короткі, шайбовидні; черевце: у самок - овальне, у самців - видовжене. Зимують самки і самці на бджолах та матці в клубі бджіл. Запліднення відбувається весною. Через дві доби самки починають відкладати яйця по одному-кілька за добу (всього біля 200 шт.), які розміщує у комірках з медом перед його запечатуванням.
Через 5...7 діб з яєць виходять личинки білого кольору довжиною 0,8 мм. Вони живляться воском, рухаючись по печатці, роблячи звивисті ходи у кришечках довжиною 2...10 см.Личинки можуть живитись і пергою та медом. У кінці ходу личинки заляльковуються. Загальний розвиток браули від яйця до дорослої особини проходить 63,... 74 доби. Браули, зняті з тіла бджоли, живуть 2...З доби.
Ознаки і перебіг хвороби
Хвороба розвивається повільно. Браули досить рухливі і переміщаються з бджоли на бджолу. Знаходяться комахи на грудці та голові маток і бджіл, рідше зустрічаються на нижній стороні грудей трутнів. Живляться браули маточним і личинковим кормом. Для цього вони передніми кінцівками подразнюють верхню губу бджіл годувальниць до того часу, поки не з'явиться краплинка корму, яку вони зразу х перехоплюють і з'їдають. Часто також перехоплюють корм при його передачі від однієї бджоли до іншої або при годуванні матки і трутнів. Влітку на матці буває 1... 10 браул, а на бджолах - 1...3. У зимовий період на матці може бути 150... 370 браул.
Уражені бджоли збуджені, прагнуть скинути з свого тіла браул. Бджоли не можуть літати, сім'ї слабо розвиваються, недогодовується розплід, матка скорочує або припиняє відкладання яєць. Взимку клуб буває рихлим, споживається більше корму, проходить опоношення, багато бджіл гине і може загинути матка.
Діагноз встановлюють, знаходячи браул на матці та свиті. Браул можна бачити неозброєним оком чи під лупою. Для підтвердження діагнозу виявлених істот відправляють у ветлабораторію.
Профілактика Попереджують занесення браул на пасіку. Хвороба зустрічається рідко. Багато браул гине у зимовий період та під час боротьби з вароатозом.
Заходи боротьби При виявленні хвороби на пасіку накладається карантин. Печатку меду зрізають і перетоплюють на віск, чим знищуються личинки та лялечки браул. Можна провести обкурювання сімей фенотіазином чи фольбексом. Застосовують порошок вароабрауліну - 3...5 г на рамку, обробляють 3...5 разів через 6...7 діб.