Файл: Підручник Соціологія.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 17.11.2021

Просмотров: 2495

Скачиваний: 5

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

чинається не з економічної політики, азкультури, зі змін у суспільній свідомості. Модернізація відбувається природним шляхам, внаслідок змін в укладі життя, традиціях, світогляді та орієнтаціях.

Неорганічна модернізація - це відповідь на зовнішній виклик зі сторони більш розвинутих країн. Це иілях "доганяючого "розвитку - спроби правлячої верхівки перебороти історичну відсталість та уникнути залежності від більш розвину­тих іноземних держав. Росія, яка внаслідок татаро-монгольської навали була відкинута у своєму розвитку на декілька століть, неодноразово намагалася наздогнати передові країни. Саме таку мету мали петровські реформи XVIII ст., сталінська індустріалізація 30-хроків, перебудова 1985 р. та економічні рефор­ми, що почалися після 1991 р. в Україні.

Неорганічна модернізація іде шляхом закупівлі зарубіжного обладнання та патентів, запозичення чужих технологій (іноді і шляхом економічного іішигунства), запрошешія іноземних спеціалістів, навчання своїх робітників за межами країни, іноземних інвестицій.

Відповідні зміни відбуваються і в соціальній та політичній сферах: на відміну від органічної модернізації, неорганічна починається не з культури чи змін у суспільній свідомості, його шдготовки, а з економіки та політики. Неорганічна мо­дернізація починається з політичних курсів, іде від верхівки владної піраміди. Ще у XIX ст. в Росії інтелігенція розкололася на "західників" та "слав лнофілів". Перші виступали за прискорену модернізацію та механічне перенесення західних взірців, другі - за самобутній шлях розвитку, органічну модернізацію. Чисельність перших виявилася недостатньою для того, щоб просвітити, перебудувати широкі маси на користь раціональних цінностей модернізації.

Говорячи про модернізаційні процеси, трансформаціюукраїнського суспільства, не забудемо, що воно тривалий час розвивалось як тоталітарне, тобто уніфіковане суспільство, де небажані для правлячих суб'єктів соціальні відхилення безжалісно припинялися, а люди, групові взаємодії і соціальні процеси знаходилися під постійним контролем. Тому й зараз, на початку XXI ст, громадяни ведуть себе інертно, невільно, не відчувають, що вони можуть щось змінити в суспільстві.

Українське суспільство нібито знаходиться в стадії запізнюючої модернізації, тобто йому слід зробити те, що в умовах соціалістичного розвитку не було зроблено. Потрібне різке зростання середнього класу (верстви), який тільки і може надати соціальній трансформації, соціальним змінам і розвитку певне прискорення і сталість.

Ринок, демократія і свобода совісті стали де-факто "метою" і "правилами" нашого національного розвитку. Але вони ще не вписуються в систему цінностей значної частини суспільства. У нас відсутня належна мобілізація соціального потенціалу. А це безпосередньо пов'язано з умінням владних структур пояснити широким верствам населення вигідність модернізації тепер і в майбутньому.


СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА 06 Зос




Україна переживає період поступової оздоровчої переорганізації "осучаснення" суспільства і кращого пристосування до нового світового соціального середовища. Відносно закрита соціальна система стає більш відкритою, здатною сприймати, інтегрувати в себе досягнення постіндустрі-ального суспільства, подолати розбалансованість внутрішніх зв'язків системи, витримати суттєвий тиск зовнішніх факторів гостро-конкурентного середовища і стати повноправленим членом світового співтовариства, під яким розуміється світова соціалізована система капіталізму.

Завдання для України полягає в тому, щоб вже в перші десятиріччя XXI ст. перейти від неорганічної до органічної модернізації, не здоганяти більш передові країни Заходу і запозичувати у них передові технології, а розвиватися в загалі у свому напрямі на вчасній основі.


Резюме



  1. Всі існуючі і ті, що вже колись існували суспільства, соціологи поділяють на певні типи. У соціології прийнято виділяти декілька типологій. Одна з найбіїьги поширених -розподіл суспільств на доіндустріальні (традиційні), індустріальні та постіндустріальні.

  2. Всі суспільства розвиваються. Соціальні зміни - це перехід соціальних систем, спільнот, інститутів та організацій з одного стану в інший. Поняття " соціальні зміни " конкретизують поняття розвитку - незворотних спрямованих змін матеріальних та ідеальних об 'єктів. Розвиток передбачає перехід від простого до складного, від нижчого до вищого.

  3. Соціологи ідентифікують певні специфічні фактори, які у взаємодії з іншими можуть спричинити зміни у всіх суспільствах. Серед цих факторів: фізичне оточення, фактор населення, ідеї, події, людські дії, технологія.

  4. Для пояснення процесу соціальних змін існують чисельні теорії: еволюційні, циклічні, функціоналістські, теорії конфлікту.

  5. Процес соціаіьних змін, що відбувається впродовж періоду переходу суспільства від доіндустріальної до індустріальної ф\)рми життя, носить назву модернізації.




? ] Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення


  1. Що таке «суспільство»? Чому людина не може існувати поза суспільством?

  2. Завдяки чому суспільство відрізняються від хаотичного скупчення людей та інших соціальних явищ?

  3. Чи можна ототожнювати суспільство з державою? Поясніть.

  4. Які історичні типи суспільства ви знаєте?

  5. Чим відрізняються між собою філософське і соціологічне пояснення виникнення суспільства?

  6. За якими критеріями можна здійснювати типологізацію суспільств? Наведіть приклад.

  7. Які існують канали взаємодії, проблеми взаємозалежності між елементами системи "людина-суспільство"?




8. В чому полягає різниця між доіндустріальним, індустріальним та
постіндустріальним суспільством?

9. До якого типу суспільства Ви віднесли б сучасну Україну?

  1. Чим різняться між собою еволюційні та революційні форми соціальних змін? Які їх причини та наслідки?

  2. Які Ви знаєте приклади еволюційних та революційних змін у різні періоди розвитку українського суспільства? Які їх наслідки?

  3. Чи існують закономірності у розвитку суспільства? Якщо так, то які? Якщо ні. то чому?

  4. Що слід розуміти під терміном "модернізація суспільства"?

  5. В чому суть органічної та неорганічної модернізації?

  6. Які соціальні зміни відбуваються в сучасній Україні? Розкрийте їх тенденції, рушійні сили, перспективи.




ТЕМА 4


СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ТА СПЕЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ




Люди відрізняються один від одного кольором
шкіри, професією, віком, місцем проживання,
мовою, якою розмовляють та цінностями, якими
і
керуються при виборі життєвого ШМЯІсу Таким '
чином, будь-яке суспільство є внутрішньо І* ■•
^\ неоднорідним, бо складається і частин* спііьнот.

пні їх творять люди, відмінні одні від одних ш ЯЗИ отакими, які мають прироониіі характер чи !рУ •'

виникають в результаті їх суспільного співжиття
Які і них відмінностей е сустльн важливими і
чому.
ЯК впливає на соціальне самопочуття
особистості приналежність до певних соціальних
спільнот, що формуються за наведеними та ?
*'*"*

іншими ознаками, і як вони впливають на**- ' життєдіяльність суспільства? Ці та інші питання и розглядаються в цій темі.

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

4Л. Сутність та основні елементи соціальної структури. 4.2. Соціальна стратифікація: поняття та види.


#7 ш


7


її



4.1. Сутність та основні елементи соціальної структури


Суспільство - складна соціальна будова, яка характеризується структурно організованою цілісністю і багатозначними людськими відносинами. Внутрішня картина цієї соціальної будови віддзеркалюється в її соціальній структурі.

  1. Соціальна структура суспільства - це сукупність його елементів і

  2. взаємозв 'язків між ними. *

Першоцеглинками соціальної структури суспільства є статуси і ролі. Докладно 1 про поняття "статус" і "роль" йдеться в темі "Соціологія особистості". Тут же важливо наголосити, що перші надають їй статичність, усталеність, нерухомість, а другі - динамічність, рухомість. Будь-який статус складається із ролей, а ті - із сукупності прав і обов'язків, які за традицією суспільство закріплює за статусом. Права і обов'язки визначаються соціальними нормами. Соціальну структуру




суспільства утворює сукупність пустих статусів, тобто не заповнених людьми. Якщо ж ми заповнимо, скажімо, статус "студент" людьми, то одержимо велику соціальну групу - "студенство".

Чим розвинутіше суспільство, тим більше в ньому статусів. В сучасному суспільстві одних тільки ітрофесійішх статусів біля 40000, сьмейно-ііілюбних відносин понад 200, багато сотень політичних, релігійних, економічних, демографічних.


Статуси зв'язані між собою соціальними функціями, які проявляються через соціальні відносини. Функції і відносини - на зразок піску-' і цементу утворюютьрозчин, який скріплює соціальну структуру.

А.Кравченко



- Соціальні статуси взаєлюпов 'язані один з одним, але не взаємодіють між собою. Взаємодіють між собою тільки суб 'єкти (володарі, носії

* статусів, тобто люди. У соціальні відносини вступають не статуси, а їх носії.

Соціальні відносини зв 'язують між собою статуси, але реалізуються *% ці відносини через людей - носіїв статусів.

Хоча статуси безпосередньо не вступають у соціальні відносини, а тільки опосередково - через їх носіїв, вони головним чином визначають зміст і характер соціальних відносин.

В громадській думці з часом виробляється, з вуст в вуста передається, але, як правило, ні в яких документах не реалізується ієрархія статусів і соціальних груп, де одні цінуються і поважаються більше інших. Місце в такій незримій ієрархії називається рангом.

Як вже зазначалося, ролі на відміну від статусів, надають динамічності соціальній структурі суспільства, роблять її рухливою. Соціальна роль є динамічною характеристикою статусу, це модель поведінки, орієнтованої на даний статус, на виховання прав і обов' язків, які приписані конкретному статусу. Але приписані


Висота ранта


міністр |


Високим


ректор


'завідувач кафедри


професор


1


доцент


1


асистент



студент


правила поведінки - соціальні норми

характеризують не статус, а саме роль. Роль має

справу не з соціальними відносинами (як статус), а з соціальною взаємодією. Отже:

Асоціальні ролі і соціальні норми відносяться до соціальної взаємодії;

А соціальні статуси, права і обов'язки, функціональний взаємозв язок статусів

відносяться до соціальних відносин; Асоціальна взаємодія характеризує динаміку суспільства, соціальні відносини - його

статику.


Низький


аоітурієнт


* Структура (від. лат. їішсіига - будова чого-небудь: певне взаєморозташування складових частин