Файл: ONDR-konsp.doc

Для забезпечення об'єктивності і різнобічності оцінки бажано залучати не менше двох рецензентів, по можливості — різного профілю або різних наукових напрямів. Крім представників відповідної галузі знань як рецензентів необхідно залучати спеціалістів-практиків з організації-замовника або з тих організацій, які є потенційними споживачами створеної наукової продукції.

Відправляючи роботу рецензентові, корисно водночас повідомляти його, з яких питань особливо бажано знати його думку. За наявності принципових зауважень або заперечень необхідні особисті контакти автора з рецензентом. Якщо автор не задоволений рецензією, він може порушити питання про передачу роботи іншому рецензентові.

Після обговорення роботи, отримання консультацій і рецензій автор повинен провести необхідне доопрацювання матеріалів. На наступному етапі необхідно з'ясувати, чи не з'явилась яка-небудь нова інформація, що потребує, з огляду на свій принциповий характер, відображення в роботі або хоча б згадування в бібліографії. Перед здачею роботи слід ще раз уважно перечитати текст, щоб усунути можливу неузгодженість окремих його частин, що виникла під час внесення змін (наприклад, якщо якийсь параграф вилучено, а в іншій главі на нього зберігається посилання).

Чернетки зберігаються до моменту закінчення і здачі роботи, або якщо робота друкується — до моменту виходу її з друку. Рекомендується зберігати і всі первинні матеріали, а також попередні варіанти викладення, тому що вони можуть знадобитися для перевірки і можуть бути використані в інших дослідженнях. Після здачі роботи всі матеріали, що зберігаються, необхідно привести в певну систему, надати їм заголовки, проставити дати і розкласти в окремі теки. Таким чином, з часом у дослідника формується особистий науковий архів, до якого він може не раз звертатися у подальшій роботі. У разі, якщо ті чи інші матеріали, що зберігаються застарівають, їх вилучають з архіву.

Науково-дослідна робота та її результати можуть бути піддані науковій або науково-технічній експертизі. Згідно із законодавством України, під науковою та науково-технічною експертизою розуміють діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз науково-технічного рівня розглядуваного об'єкта і підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень відносно таких об'єктів. Це найбільш детальний та об'єктивний метод оцінювання наукової діяльності та її результатів.

Об'єктами наукової та науково-технічної експертизи можуть бути:

- діючі об'єкти техніки (у тому числі військової) та промисловості, природні спорудження тощо, відносно яких виникає потреба отримання науково обґрунтованих експертних висновків;

- проекти, програми, пропозиції різного рівня, відносно яких необхідно провести науково обґрунтований аналіз і дати висновок про доцільність їх прийняття, впровадження, подальшого використання тощо.

Експертиза здійснюється з метою забезпечення наукового обґрунтування структури і змісту пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, наукових, науково-технічних, соціально-економічних програм і проектів, визначення напрямів науково-технічної діяльності, аналізу та оцінки ефективності використання науково-технічного потенціалу та результатів наукових досліджень. Тому обов'язковій науковій і науково-технічній експертизі підлягають:

- національні й державні наукові та науково-технічні програми;

- міждержавні наукові та науково-технічні програми, що реалізуються на підставі міжнародних договорів України в межах її території;

- галузеві і міжгалузеві програми у сфері наукової та науково-технічної діяльності;

- інноваційні програми та проекти державного значення.

На підставі рішень органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, з ініціативи наукових організацій та установ у межах укладених ними договорів на проведення наукових та науково-технічних розробок така експертиза проводиться відносно:

- окремих науково-технічних проектів;

- науково-технічної продукції;

- науково-дослідних робіт (фундаментальних і прикладних) в усіх галузях наукової діяльності;

- дослідно-конструкторських робіт (комплексу робіт, що виконують на основі технічних завдань з метою розроблення дослідно-конструкторської документації);

- наукових праць у вигляді спеціально підготовлених рукописів, наукових доповідей, опублікованих монографій чи посібників;

- процесу впровадження результатів наукових досліджень і розробок, інших видів наукової та науково-технічної діяльності, що сприяють прискоренню науково-технічного прогресу;

- дисертаційних досліджень, науково-технічної документації на раціоналізаторські пропозиції, винаходи.

Під час проведення наукової та науково-технічної експертизи виконують об'єктивне комплексне дослідження її об'єкту. Основними завданнями експертизи можуть бути:

- перевірка відповідності об'єктів експертизи вимогам і нормам чинного законодавства.;

- оцінка відповідності об'єктів експертизи сучасному рівню наукових і технічних знань, тенденціям науково-технічного прогресу, принципам державної науково-технічної політики, вимогам екологічної безпеки, економічної доцільності;

- аналіз рівня використання науково-технічного потенціалу, оцінка результативності науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських розробок;

- прогнозування науково-технічних, соціально-економічних і екологічних наслідків реалізації чи діяльності об'єкта експертизи;

- підготовка науково-обґрунтованих експертних висновків.

До проведення наукової та науково-технічної експертизи залучають підприємства, установи, організації, творчі колективи, що здійснюють наукову та науково-технічну діяльність; спеціалізовані експертні організації; окремих експертів та групи експертів. Експертами можуть бути тільки висококваліфіковані фахівці, що мають глибокі спеціальні знання в тій галузі, до якої належить об'єкт експертизи. Діяльність, пов'язана з наданням експертних послуг, повинна бути сертифікована згідно з чинним законодавством, що підтверджує кваліфікацію одержувача документа з питань організації та проведення наукової і науково-технічної експертизи. Експерти, групи експертів і організації та установи, що здійснюють експертну діяльність, відповідають за достовірність і повноту аналізу, обґрунтованість рекомендацій експертизи.

Наукова та науково-технічна експертиза має різні форми і види.

Державну наукову та науково-технічну експертизу проводять органи державної виконавчої влади у сфері наукової та науково-технічної діяльності або підприємства, установи та організації, тимчасові експертні колективи, компетентні у відповідній галузі науки і техніки, за дорученням державних органів. Така форма експертизи для національних, державних і міждержавних науково-технічних програм є обов'язковою.

Громадська наукова та науково-технічна експертиза може проводитись у будь-якій сфері наукової та науково-технічної діяльності, що потребує врахування громадської думки. Її проводять з ініціативи громадськості, об'єднань громадян, трудових колективів на основі договорів на проведення експертизи.

Експертизу можуть здійснювати й наукові та науково-технічні установи, підприємства та організації різних форм власності та підпорядкування, а також спеціально створені експертні організації, статутна діяльність яких передбачає проведення наукових і науково-технічних експертиз. Ці суб'єкти виконують експертну діяльність з ініціативи фізичних та юридичних осіб, зацікавлених в отриманні експертних висновків з того чи іншого питання.

Можуть проводитися такі види експертизи:

Попередня наукова і науково-технічна експертиза. Її проводять з метою з’ясування відповідності формальних ознак об'єкта експертизи встановленим нормам і правилам технічної та екологічної безпеки, вимогам стандартів тощо. Зазвичай таку експертизу здійснюють установи та організації-замовники силами власних спеціалізованих підрозділів або шляхом залучення незалежних експертів.

Первинна наукова і науково-технічна експертиза. Цей вид передбачає здійснення всіх необхідних заходів у процесі підготовки обґрунтованого висновку щодо об'єктів експертизи, які передаються замовниками експертам для проведення їх аналізу та оцінки.

Повторна наукова і науково-технічна експертиза проводяться в разі порушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експертизи або на вимогу замовника експертизи чи автора розробки за наявності обґрунтованих претензій до висновку первинної експертизи.

Додаткова наукова і науково-технічна експертиза проводиться відносно об'єктів, для яких виявлені нові наукові і науково-технічні обставини.

Контрольна наукова і науково-технічна експертиза здійснюються з ініціативи замовника для перевірки висновків первинної експертизи або з ініціативи фізичних чи юридичних осіб, зацікавлених у спростуванні окремих положень, частин або висновків раніше проведених експертиз.

Основним юридичним документом, що регламентує відносини між замовником і організатором у сфері наукової і науково-технічної експертизи, є; договір на її проведення. У ньому визначають: сторони договору, предмет і об'єкти експертизи; умови її проведення; права та обов'язки сторін; термін проведення експертизи; час, упродовж якого висновки експертизи зберігають чинність; порядок розрахунків; відповідальність за невиконання або за неналежне виконання умов договору; відповідальність за достовірність умов експертизи; інші суттєві умови, що випливають зі специфіки об'єкта експертизи.

Висновки державної наукової і науково-технічної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду і врахування в обґрунтуванні структури і змісту пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, наукових і науково-технічних, соціально-економічних і екологічних програм і проектів, реалізації наукової і науково-технічної діяльності, аналізу ефективності використання науково-технічного потенціалу.

Висновки громадської та інших наукових і науково-технічних експертиз зазвичай мають рекомендаційний характер. Їх беруть до уваги державні органи поряд з висновками державної експертизи в прийнятті рішень про реалізацію науково-технічних програм, проектів, використання іншої науково-технічної продукції та розробок.

Результативність наукового дослідження значною мірою визначається ступенем його реалізації — масштабами практичного використання результатів.

Впровадження результатів наукових досліджень — це передача на виробництво або використання у повсякденній практичній діяльності наукової продукції (звітів, інструкцій, технічних умов, технічних проектів, тимчасових вказівок тощо), що забезпечує техніко-економічний ефект у зручній для реалізації формі. НДР перетворюється на продукт лише з моменту її "споживання" виробництвом.

Форми впровадження результатів НДР можуть бути різноманітними. Найпростішою формою впровадження в практику наукових здобутків, можливою для всіх наукових тем, є оприлюднення матеріалів дослідження. Для цілого класу робіт оприлюднення матеріалів є основною формою реалізації їхніх результатів. До цього класу належать, наприклад, роботи, які обмежуються тільки постановкою нової проблеми, дослідження пошукового характеру та ін. Для переважної більшості робіт оприлюднення — тільки перший крок до впровадження.

Наприклад, якщо після впровадження роботи змінюються окремі параметри технологічного процесу (хімічний склад, фізико-механічні характеристики сировини тощо), а принципові основи процесу залишаються незмінними, допускається лише відповідне корегування або доповнення переданої на виробництво документації.

Впровадження результатів НДР з розробки нових видів сировини може знайти відображення у нових міжгалузевих або внутрішньозаводських технічних умовах.

Результатом НДР може бути новий технологічний процес, для якого необхідно створити спеціальне обладнання, що обумовлює необхідність реконструкції наявних ділянок, цехів або їхніх відділень, створення нових підрозділів, модернізації використовуваних машин, закупівлі чи виготовлення нового обладнання. У подібних випадках однією з форм упровадження НДР є видача і затвердження технічного завдання на проектування цеху (відділення), створення обладнання для нього та розробку нового технологічного процесу.

Наприклад, реалізація на практиці нових високоефективних технологічних процесів та обладнання для їх здійснення, створених в галузі машинобудування, забезпечує підвищення продуктивності праці або якості готової продукції, зменшення енергетичних та інших виробничих витрат, зниження собівартості виробів, розширення їх номенклатури, зменшення негативного впливу шкідливих факторів виробничих процесів на людину та навколишнє середовище і т.д.

Результатом перевірки може стати внесення в роботу коректив та їхнє відображення в документації (інструкціях, технологічних картах, формах обліку тощо). Вносячи зміни і доповнення, як і під час виконання основної роботи, треба потурбуватися не тільки про їхню науково-технічну, а й про економічну доцільність.

Впровадження завершених досліджень в різних галузях промисловості здійснюється за єдиною схемою і включає дослідне випробування виготовлених за розробленими схемами та методиками проектного розрахунку нового обладнання; виявлення в ньому недоліків та оформлення відповідних актів щодо необхідності доопрацювання пропонованих зразків або рекомендацій стосовного їх об’ємного впровадження на виробництві.

Дослідне впровадження здійснює комісія, створена за наказом замовника і погоджена з виконавцем. До наказу додається погоджена з виконавцем програма дослідних випробувань, якою визначаються терміни проведення, умови перевірки, порядок виправлення недоліків.

У разі потреби замовник розробляє методику проведення дослідних випробувань, критеріїв оцінки добутих результатів і готує відповідну документацію. Результати дослідних випробувань наукових розробок оформляють протоколом. Якщо виявлено недоробки, помилкові пропозиції та рекомендації, виконавець вживає необхідних заходів для їх усунення. Після завершення доопрацювання пропозицій і рекомендацій комісія складає акт про впровадження результатів науково-дослідної роботи з виконаної теми, який затверджує керівник організації-замовника і виконавця.

Пропозиції про закінчені НДР розглядають на наукових і науково-технічних радах, а в разі особливо цінних пропозицій — на колегіях відповідного міністерства чи відомства і направляють на виробництво або в інші організації та установи для практичного використання.

Таким чином, після дослідно-виробничого випробування нові матеріали, конструкції, технології, рекомендації, методики та інші результати НДР впроваджують у серійне виробництво або повсякденну практичну діяльність. На даному етапі роботи науково-дослідні організації не беруть участі у впровадженні. Вони можуть давати консультації або незначну науково-технічну допомогу на прохання організацій, що здійснюють впровадження.

Ще один з варіантів упровадження може передбачати завершення НДР на стадії промислово-серійного виробництва продукції за новою технологією, тобто з повним упровадженням. Таким чином, використання тих чи інших способів упровадження нової техніки і технології визначається характером НДР, особливостями об'єкта дослідження, завданнями і метою роботи.