Рекомендована література

1. Аккредитивьі. Документарною инкассо. Банковские гарантии. 77- іі випуск серии изданий Швайцерише Кредит-анштальт «Кредит Свисс», 1989. —96 с.

2. Бровков С.М., Руденко JI.B. Валютно-фінансові механізми в між­народному бізнесі: світовий досвід і українська практика. — К.: Агент­ство «Україна», 2001. — 3 80 с.

3. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Затв. постановою Правління НБУ від 29.03.2001 № 135.

4. Інструкція про порядок виконання контролю та отримання ліцен­зії по експортним, імпортним та лізинговим операціям, затверджена по­становою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136.

5. Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у на­ціональній та іноземній валюті: Затв. постановою Правління НБУ від 18.12.1998 №527.

6. Конвенція, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, від 07.06.1930.

7. Положення про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при вида­чі готівки: Затв. постановою Правління НБУ від 24.02.1997 № 37.

8. Положення про порядок здійснення операцій з чеками в інозем­ній валюті на території України: Затв. постановою Правління НБУ від 29.12.2000 №520.

9. Постанова НБУ №514 від 03.12.2003 «Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними ак­редитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями».

5.1. Загальна характеристика міжнародного кредиту

Як економічна категорія, міжнародний кредит виражає відно- сини між кредиторами і позичальниками різних країн із приводу надання, використання і погашення залучених коштів.

На міжнародний кредит впливають багато чинників: платіж- ний баланс країн, розмір відсоткової ставки, вид валюти, валют- ний курс, цільове призначення та рівень рентабельності кредит- них операцій тощо.

Крім загальних ознак (повернення, терміновість, платність, забезпеченість) міжнародному кредиту властиві і певні специфі- чні риси, обумовлені функціонуванням міжнародного фінансово- го механізму (недотримання валюти кредиту і валюти його пога- шення; трансфертні ризики; втрати, пов'язані зі зміною курсу валют тощо), тобто підвищений кредитний ризик.

У зовнішньоекономічних операціях міжнародний кредит ви- конує такі функції:

1. сприяє процесу накопичення капіталів в рамках усього сві- тового господарства;

2. прискорює процес реалізації товарів, послуг, інтелектуаль- ної власності у всесвітньому масштабі, розсуваючи тим самим рамки розширеного відтворення;

3. забезпечує перерозподіл фінансових ресурсів між сторона- ми-учасницями;

4. сприяє економії витрат обертання в сфері міжнародних роз- рахунків;

5. здійснює регулювання економіки.

Значення функцій міжнародного кредиту нерівноцінне і змі- нюється у міру розвитку національного та світового господарства.

Об'єктивна потреба у міжнародному кредиті пов'язана з:

■ необхідністю одночасних великих капіталовкладень для розширення виробництва;

---

• кругообігом засобів у світовому господарстві;

• особливостями міжнародного виробництва і реалізації;

• розходженнями в обсязі і термінах міжнародних угод.

Джерела міжнародного кредиту є: частина капіталу що тимча- сово вивільняється в підприємства в процесі кругообігу в грошо- вій формі; грошові нагромадження держави й особистого сектора що мобілізуються банками. Міжнародний кредит відрізняється від внутрішнього міждержавною міграцією й укрупненням цих традиційних джерел за рахунок їхнього залучення з ряду країн.

Міжнародні кредити мають різні види й форми, різноманітні варіанти механізмів кредитування.

Види кредитів

За формою міжнародні кредити будуть фінансові та комерційні.

Фінансовий кредит — це грошовий кредит, наданий банками на умовах повернення, терміновості, платності і забезпеченості.

Багато держав, використовуючи створені системи кредитування експорту і страхування експортних кредитів, здійснюють фінансо- ву підтримку своїм банкам-кредиторам і фірмам-експортерам.

У міжнародному бізнесі поширена практика надання синдико- ваних кредитів.

Синдиковані (консорціальні) (від лат. consortium— участь) кредити — це кредити, надані двома і більше кредиторами, тоб- то синдикатами (консорціумами) банків одному позичальникові. Для надання синдикованого кредиту група банків-кредиторів об'єднує на визначений термін свої тимчасово вільні кошти.

Кожен банк установлює свій порядок видачі кредитів, перелік обов'язкових документів, наданих позичальником банку. Пере- важно це установчі документи; ліцензія, якщо діяльність, для здійснення якої береться кредит, підлягає ліцензуванню; баланс позичальника; документи, що підтверджують забезпечення пове- рнення кредиту (договір поручництва, гарантія, договір про за- ставу, договір страхування); економічне обгрунтування одержан- ня прибутку, достатнього для своєчасного погашення кредиту; документи, що підтверджують повноваження особи, яка підписа- ла кредитний договір та інші документи.

Комерційний кредит— це кредит як різновид розрахунків, тобто розрахунків із розстрочкою платежів.

Основні види комерційного кредиту:

• фірмовий кредит;

• вексельний кредит;

---

• обліковий кредит,

• кредит за відкритим рахунком;

• овердрафт;

• акцептний кредит;

• факторинг;

• форфейтування;

• лізинг.

Фірмовий кредит — це традиційна форма кредитування екс­порту, при якій експортер надає кредит іноземному покупцеві (імпортеру) у формі відстрочки платежу. Різновидом фірмового кредиту є аванс покупця (імпортера), який виплачується експор­теру після підписання контракту.

Вексельний кредит — це кредит, що оформлюється шляхом виставлення переказного векселя на імпортера, який акцептує йо­го після одержання товаросупровідних і платіжних документів. Строк вексельного кредиту залежить від виду товару. Постачання машин та устаткування зазвичай кредитуються на строк до 3—7 років. При експорті сировини і матеріалів даються короткостро­кові вексельні, кредити.

Обліковий кредит — це купівля векселя банком до настання терміну оплати по ньому. Купівля такого векселя супроводжу­ється індосаментом власника векселя (векселетримача), внаслі­док чого вексель, а разом із ним і право вимоги платежу за ним цілком переходять від векселедавця в розпорядження банку. Век­сель, пред'явлений до обліку в банк, негайно ним оплачується, тобто векселетримач одержує кредит від банку.

Таким чином, обліковий кредит — це кредит, наданий банком векселетримачеві шляхом купівлі векселя до настання терміну платежу по ньому. Облік векселя проводиться банком за плату. Плата, стягнута банком за авансування грошей при дисконті век­селя, називається обліковою ставкою.

Банки, здійснюючи операції з векселями, можуть одночасно застосовувати декілька облікових ставок. Ці дисконтні ставки на­зиваються приватними обліковими ставками. Облікова ставка, яку застосовує центральний банк в операціях із кредитними установами, називається офіційною обліковою ставкою. Рівень ЇЇ звичайно нижчий від рівня приватних облікових ставок.

На додаток до відсоткових і акцептних платежів банки можуть стягувати премію за ризик із номінальної вартості переказного векселя, поданого для обліку. Така премія називається лодинг {loading). Ставка лодингу варіюється у залежності від репутації, престижу і кредитоспроможності платника за векселем та індоса-

---

нтів, а в ряді випадків—і від операції, що була підставою для оформлення векселя.

Кредит за відкритим рахунком надається в розрахунках між постійними контрагентами особливо при періодичних постачан- нях партій однорідних товарів. Це те саме, що й розрахунки за шдкритим рахунком.

Експортер відносить вартість відвантаженої продукції в дебет рахунка, відкритого ним іноземному покупцеві, що погашає свою шборгованість в обумовлені контрактом терміни (один раз на мі- сяць, квартал і т. д.).

Овердрафт (англ. overdraft) являє собою негативний баланс ма поточному рахунку клієнта банку. Овердрафт — це форма ко- роткострокового кредиту, надання якого здійснюється списанням банком коштів з рахунка клієнта понад його залишок. У резуль- таті такої операції утворюється негативний баланс, тобто дебе- тове сальдо — заборгованість клієнта перед банком. Банк і клі- гнт укладають між собою угоду, в якій встановлюються максимальна сума овердрафта, умови надання та порядок пога- шення кредиту, розмір відсотка тощо.

У погашенні заборгованості при овердрафті направляються всі суми, що зараховуються на поточний рахунок клієнта. Внаслідок цього обсяг кредиту змінюється в міру надходження коштів, що відрізняє овердрафт від звичайного кредиту. Відсотки стягуються •іа узгодженими або чинними ставками. Для окремих зарубіжних Панків, які мають у них рахунок тривалий час, овердрафт може надаватися безкоштовно.

Форма кредиту «овердрафт» вперше виникла в Англії і в даний час практикується в більшості розвинутих країн.

Акцептний кредит — це кредит, наданий банком у формі ак- цепту переказного векселя (тратти), що виставляється на банк експортерами й імпортерами. При цій формі кредиту експортер одержує можливість виставляти на банк векселі на визначену су- му в рамках кредитного ліміту. Банк акцептує ці векселі, гаран- гуючи тим самим їхню оплату боржником у встановлений тер- мін. При реалізації товару в кредит експортери зацікавлені в акцепті векселя авторитетним банком. Такий вексель у будь-який час може бути облікований або проданий. При акцентному кре- диті формально кредит надає експортер, але, на відміну від век- сельного кредиту, акцептантом векселя виступає банк. Видаючи акцепт, банк не надає кредиту і не вкладає в операцію свої кошти, але зобов'язується оплатити тратту при настанні терміна плате- жу. У тих випадках, коли експортер вимагає платежу готівкою,

---

проводяться операції рефінансування, тобто банк імпортера ак-

цепіує тратту, виставлену на нього імпортером, обліковує її

сплачує експортерові готівку. Вартість акцептного кредиту склада-

дається з двох елементів: комісії за акцепт і дисконтної ставки яка зазвичай нижче ставки по обліку векселя.

Термін акцептний кредит застосовується зазвичай у тих ви-

падках, коли банки акцептують тратти експортерів тільки своєї

країни. Різновидом акцептного кредиту є акцептно-рамбурсни кредит.

Рамбурс (франц. rembourser) у міжнародній торгівлі означ-а

оплату купленого товару за посередництвом банку у формі акце- пту банком імпортера тратт, виставлених експортером.

Термін акцептно-рамбурсний кредит застосовується в тик випадках, коли банки акцептують тратти, що виставляються на них іноземними комерційними фірмами. У цьому випадку в опе- рацію по акцепту тратти включаються банки інших країн, які ві- діграють допоміжну роль і приймають на себе відповідальність перед банками-акцептантами за своєчасний переказ (рамбурсу- вання) на їхні рахунки валютних коштів необхідних для оплати акцептованих тратт.

Факторинг (англ. factor— посередник) являє собою торгово- комісійні і посередницькі послуги банку чи спеціалізованої фак- тор-фірми. Він є специфічним різновидом короткострокового кредитування експорту і посередницької комерційної діяльності.

Форфейтування (франц. a forfait— ціжом, загальна сума) являє собою форму кредитування експорту банком або фінансо- вою компанією шляхом купівлі ними без обороту на продавця векселів і інших боргових вимог по зовнішньоторговельних опе- раціях. Форфейтування, як правило, застосовується при поста- чаннях машин, устаткування на значні суми з тривалою розстро- чкою платежу (до 5—7 років).

Особливу роль у сучасних міжнародних економічно-фінан- сових відносинах відіграє лЬинг. Це особлива форма руху пози- кового капіталу, який надається насамперед у формі кредиту з наступним правом купівлі товару. Серед інших форм лізингу найбільш поширеним є фінансовий лізинг як різновид довгостро- кового кредитування, що за своїми результатами рівнозначний продажу товару в розстрочку. При цьому обладнання здається на термін, який близький або дорівнює строку амортизації.

Залежно від терміну розстрочки розрізняють короткострокові (до одного року), середньострокові (до 5-ти років) і довгостроко-

ві (на 5—8 років) кредити (рис. 5.1).

---

Смотрите также файлы

• книга міжнарод розрах Савлук.doc

• книга міжнарод розрах Рудаківська.doc

• Metod_stat_II.doc

• Metod_stat_1.doc

• Тема 7 н.docx