Файл: 04.Конспекти+.docx

Скачать файл
Заказать решение

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.03.2024

Просмотров: 569

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Питання для підготовки до поточного та підсумкового оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «Історія української культури»

План-конспект проведення навчального заняття

Тема 1. «Історія української культури» як навчальна дисципліна

1. Культурологія. Основні наукові підходи до розуміння культури. Структура та функції культури.

2. Культура і етнос.

3. Історія української культури: особливості галузі наукових знань та навчальної дисципліни, спеціальний термінологічний апарат.

План-конспект проведення навчального заняття

Тема 2. Передумови формування української культури в епоху панування привласнюючого господарства

1. Археологічні засоби вивчення стародавніх культур.

2. Культура палеоліту.

3. Культура мезоліту.

План-конспект проведення навчального заняття

Тема 3. Передумови формування української культури в епоху становлення відтворюючого господарства

3. Культурні новації бронзового віку.

План-конспект проведення навчального заняття

Тема 4. Передумови формування української культури у скіфську добу

1. Початок епохи заліза.

2. Грецька колонізація Північного Причорномор’я.

3. Скіфія та її населення. Культура кочівників українського Степу

4. Культура землеробів-скотарів українського Лісосостепу 8 – 4 ст.

План-конспект проведення навчального заняття

Тема 5. Українська культура в ранньому середньовіччі (5 – 13 ст.)

1. Проблема формування слов’янства за археологічними та писемними джерелами. Основні теорії українського етногенезу.

2. Матеріальна культура східних словян та Київської Русі (господарство, військова справа, поселення, побут).

3. Духовна культура східних слов’ян та Київської Русі (особливості язичницького світогляду, поширення християнства, писемність, освіта, література, мистецтво).

План-конспект проведення навчального заняття

Тема 6. Українська культура 14 – 18 століть

1. Головні напрямки культурного розвитку українського суспільства (освіта, книгодрукування, література, драматургія, мистецтво).

2. Культура запорозького козацтва (джерела формування, склад та чисельність, адміністративно-політичний устрій, військовий устрій та військова справа, звичаї та побут, освіта і шкільництво).

План-конспект проведення навчального заняття

Тема 7. Розвиток української культури в 19-му столітті

1. Етапи українського національно-культурного відродження 19 – початку 20 століть та їх ознаки.

2. Освіта і наука.

3.Розвиток літератури.

4.Театральна та музична культура.

5. Архітектура та образотворче мистецтво.

План-конспект проведення навчального заняття

Тема 8. Розвиток української культури в 20-му столітті

1. Українська культура на початку 20 століття.

2. Культура України у 1920-1930-ті роки.

3. Культура України у 40-ві - на початку 90-х років.

План-конспект проведення навчального заняття

Тема 9. Традиційно-побутова культура українського народу

1. Двір, житло, садиба.

2.Народний одяг українців. Українська народна кулінарія.

3. Сімейний та громадський побут. Родинні обряди та звичаї.

4. Усна народна творчість українців. Народне образотворче

Питання для підготовки до поточного та підсумкового оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «Історія української культури»

  1. Що вивчає культурологія як галузь наукових знань?

  1. Пригадайте основні наукові підходи до розуміння сутності культури. Спробуйте пояснити їх особливості. Наведіть «робоче» визначення культури.

  1. У чому змістовна і функціональна особливість таких підсистем культури, як матеріальна і духовна?

  1. Поясніть, що таке «етнос», які основні умови формування, існування та ознаки етносу прийнято виділяти.

  1. Розкажіть, що таке традиції, які різновиди традицій Ви знаєте, які суспільно важливі функції виконують обряди та звичаї. Наведіть приклади.

  1. Що таке традиційна культура, етнічна культура, культура етносу? Який характер має взаємозв‘язок між культурою та етносом і в яких формах він проявляє себе?

  1. Розкажіть про сутність та основні періоди історії української культури. У чому полягає предмет «історії української культури» як навчальної дисципліни?

  1. Розкажіть про те, що таке археологія, археологічні джерела, культурний шар. Які види археологічних пам‘яток Ви знаєте?

  1. Що таке археологічна культура? Яким чином утворюються назви археологічних культур?

  1. Розкажіть про основні принципи історичної хронології. Яким чином датуються археологічні пам’ятки?

  1. Пригадайте археологічну періодизацію стародавньої історії.

  1. Охарактеризуйте головні культурні зрушення часів палеоліту. Розкажіть про найбільш відомі пам’ятки палеолітичних часів в Україні.

  1. Розкажіть про основні новації (новоутворення) в культурі мезоліту. Розкажіть про мезолітичні пам’ятки в Україні.

  1. Які основні риси «неолітичної революції» Ви знаєте?

  1. Назвіть первинні світові центри становлення відтворюючого господарства. Які характерні риси первісного землеробства, первісного скотарства відомі Вам?

  1. Розкажіть про найважливіші особливості становлення відтворюючого господарства у Європі та на території сучасної України.

  1. Розкажіть про буго-дністровську археологічну культуру. У чому її значення для історії відтворюючого господарства Східної Європи?

  1. Назвіть основні етапи становлення кольорової металургії. Розкажіть про особливості цього процесу в межах України.

  1. Розкажіть про трипільську археологічну культуру, як приклад осілого землеробного соціально-культурного утворення Правобережного українського лісостепу часів енеоліту.

  1. Розкажіть про середньостогівську та давньоямну культурно-історичні спільноти, як приклад рухливих скотарських соціально-культурного утворень українського Степу часів енеоліту – ранньої бронзи.

  1. Пригадайте основні культурні новації бронзового віку. Наведіть приклади з археологічних досліджень в Україні.

  1. Поясніть передумови переходу до епохи заліза.

  1. Розкажіть про початок становлення грецьких полісів у Північному Причорномор’ї. Який характер мали відносини між греками і місцевим населенням?

  1. Розкажіть про початок писемної історії народів України у ранньому залізному віці. «Скіфський логос» Геродота.

  1. Який зміст вкладали стародавні греки у термін «Скіфія»? Розкажіть про основні племена (етноси), що проживали на території Скіфії за даними писемних джерел? До яких мовно-етнічних і культурних утворень вони відносились?

  1. Розкажіть про особливості господарства кочових скіфів, їх військову справу, побут, духовну культуру за археологічними та писемними джерелами.

  1. Пригадайте головні риси господарства лісостепових племен за археологічними та писемними джерелами.

  1. Розкажіть про особливості побутової і духовної культури осілих землеробів-скотарів українського лісостепу скіфського часу за даними археології та писемних джерел.

  1. Розкажіть про основні археологічні та писемні дані про розселення слов’ян у східній Європі в середині – другій половині 1 тис. н.е.

  1. Які точки зору фахівців з приводу історії становлення українського народу та його культури Ви знаєте? Поясніть їх особливості.

  1. Розкажіть про сільське господарство східних слов’ян раннього середньовіччя.

  1. Пригадайте особливості розвитку ремесел і торгівлі на Русі.

  1. Охарактеризуйте стан розвитку військової справи і техніки у східних слов’ян.

  1. Розкажіть про міста і міську субкультуру Давньої Русі. В чому особливість планування та складу населення давньоруського міста?

  1. Пригадайте особливості язичницького світогляду східних слов’ян.

  1. Наведіть дані про основні етапи становлення християнства на Русі. У чому полягає заслуга князя Володимира Святославовича?

  1. Культурна діяльність рівноапостольного св. Великого князя Київського Володимира Святославовича (960-1015).

  1. Культурна діяльність Великого князя Київського Ярослава Мудрого (980-1054).

  1. Розкажіть про становлення слов’янської писемності та її поширення на Русі. Графіті та берестяні грамоти.

  1. Митрополит Іларіон (кінець 10 - 1088) – оратор і письменник, церковно-політичний діяч Київської Русі.

  1. Розкажіть про освіту та літературу у Київській державі.

  1. Св. Нестор (близько 1056 - 1114) – давньоруський письменник і літописець.

  1. Розкажіть про видатні пам’ятки архітектури Древньої Русі, що збереглись у Києві та в Україні.

  1. Св. Антоній Печерський (983 - 1073) – засновник Києво-Печерського монастиря та монастирського життя на Русі.

  1. Охарактеризуйте основні види навчальних закладів, що існували в Україні 14 – 18 ст.

  1. Розкажіть про Острозьку школу і академію.

  1. Розкажіть про Львівську братську школу.

  1. Розкажіть про Київську братську школу, колегіум та академію.

  1. Розкажіть про єзуїтські колегіуми та академії в Україні кінця 16 – 18 ст.

  1. Культурна діяльність митрополита Київського і Галицького Петра Могили (1596 - 1647).

  1. Розкажіть про початок книгодрукування у Європі та в Україні. Культурно-просвітницька діяльність Івана Федорова (Федоровича) Москвитина (1510 -1583).

  1. Наведіть характеристику основних напрямків розвитку української літератури 14 – 18 ст.

  1. Розкажіть про архітектуру в Україні 14 –18 ст. «Козацьке бароко» і культурна діяльність гетьмана Івана Мазепи (1639 - 1709).

  1. Розкажіть про розвиток українського живопису 14 – 18 ст. Видатні художники-українці Дмитро Левицький (1735 - 1822) і Володимир Боровиковський (1757 - 1825).

  1. Розкажіть про розвиток української музики 14 – 18 ст. Видатні українські композитори і музиканти Максим Березовський (1745 - 1777) та Дмитро Бортнянський (1751 - 1825).

  1. Видатний український педагог і філософ Григорій Сковорода (1722 - 1794).

  1. Розкажіть про джерела формування, склад, чисельність та адміністративно-політичний устрій запорозького козацтва.

  1. Охарактеризуйте військовий устрій та військову справу козаків.

  1. Розкажіть про звичаї та побутову культуру запорожців, освіту та шкільництво на Запорожжі.

  1. Петро Сагайдачний (1570 - 1622) – гетьман Війська Запорізького, військовий, політичний, культурний діяч України.

  1. Пригадайте основні етапи розвитку української культури 19 – початку 20 ст. У чому їх зміст і особливості?

  1. Розкажіть про головні моделі культурно-національного відродження «недержавних» слов’янських народів Європи 19 – початку 20 ст. та особливості їх реалізації в Україні.

  1. Розкажіть про реформування освіти в Україні на початку і в середині 19 ст.

  1. Розкажіть про становлення університетської освіти в Україні 19 ст.

  1. Розкажіть про розвиток гуманітарних наук в Україні 19 – початку 20 ст.

  1. Розкажіть про розвиток точних наук в Україні 19 - початку 20 ст.

  1. Розкажіть про розвиток української літератури у 19 – на початку 20 ст.

  1. Розкажіть про українське мистецтво 19 – початку 20 ст.

  1. Які риси підкреслюють зрілість української культури на рубежі 19–20 ст.?

  1. Наведіть характеристику головних напрямків розвитку української культури у 20 ст.

  1. Охарактеризуйте основні напрямки розвитку української культури у 20-30-х роках 20 ст.

  1. Що таке «політика українізації»? Поясніть її наслідки для української культури.

  1. Розкажіть про «розстріляне покоління» представників української

культури 30-х років 20 ст.

  1. Розкажіть про основні напрямки розвитку української культури у 40-90-х роках 20 ст.

  1. Розкажіть про дисидентський рух в українській культурі 70-80-х рр. 20 ст.

  1. У чому, на Вашу думку, зміст сучасного етапу розвитку світової культури?

  1. Наведіть відомі Вам приклади глобалізації сучасного культурного простору та її впливу на українську культуру.

  1. Розкажіть про основні моделі сучасної молодіжної культури у світі та в Україні. Яким чином вони пов’язані з течіями, що одержали назву «контркультури»?

  1. Які риси характеризують сучасний стан української культури в цілому?

  1. Розкажіть про регіональні особливості устрою двору, житла, садиби українців.

  1. Розкажіть про регіональні особливості устрою двору, житла, садиби українців.

  1. Розкажіть про українську народну кулінарію.

  1. Розкажіть про сімейний та громадський побут українців.

  1. Що Ви знаєте про родинні обряди та звичаї українців?

  1. Розкажіть про весільні обряди та звичаї українців.

  1. Розкажіть про народні обряди та звичаї українців календарного циклу.

  1. Розкажіть про усну народну творчість українців. Наведіть приклади таких творів.

  1. Розкажіть про українську народну міфологію та демонологію.

  1. Що Ви знаєте про народне образотворче мистецтво українців? Розкажіть про основні види народного образотворчого мистецтва, основні регіональні центри та їх особливості.

  1. Наведіть найбільш характерні риси та особливості народної культури українців Подільського регіону.

Міністерство аграрної політики та продовольства УКРАЇНИ

Вінницький національний аграрний університет

Кафедра історії України та філософії

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

______________________

____.________ 20__

План-конспект проведення навчального заняття

Тема 1. «Історія української культури» як навчальна дисципліна

з навчальної дисципліни: історія української культури

навчальна мета: ознайомити студентів з основними поняттями і категоріями навчальної дисципліни

виховна мета: зацікавити студентів вивченням історії рідної культури

Форма проведення та обсяг навчального часу: лекція, 2 години

Навчальне обладнання: ноутбук, мультимедійний проектор

Міждисциплінарні зв’язки: історія України

План навчального заняття:

1.Культурологія. Основні наукові підходи до розуміння культури. Структура та функції культури.

2.Культура і етнос.

3.Історія української культури: особливості галузі наукових знань та навчальної дисципліни, спеціальний термінологічний апарат.

Література:

обов’язкова:

1.Бойко Ю.М. Історія української культури: Навчальний посібник. – Вінниця, 2013.

2.Бойко Ю.М., Бойко Т.В. Термінологічно-понятійний словник з культурології та художньої культури / За заг. ред. Ю.М. Бойка. – Вінниця, 2012.

додаткова:

1.Бокань В. Культурологія. – К., 2000.

2.Бокань В., Польовий Л. Історія культури України: Навчальний посібник. – К., 2002.

3.Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. – М., 1983.

4.Данилевский Н.Я. Россия и Европа: Взгляд на культурные и политические отношения славянского мира к германо-романскому. - 6-е изд. - СПб, 1995.

5.Історія української та зарубіжної культури / За ред. Клапчук С.М. – К., 1999.

6.Клакхон К.Зеркало для человека. Введение в антропологию. СПб., 1998.

7.Культура і побут населення України / За ред. Наулко В.І. – К., 1991.

8.Крупник Л. О. Історія України: формування етносів, нації, державності: Навч. посіб. - К., 2009.

9.Попович М.В. Нарис Історії культури України. – К., 1998.

10.Тойнби А. Постижениеистории. – М., 1990.

11.Тэйлор Э. Первобытная культура. - М., 1989 г.

12.Уайт Л. Избранное: Наука о культуре. - М., 2004. 

13.Чебоксаров Н.Н., Чебоксарова И.А. Народы, расы, культуры. – М., 1985.

14.Шпенглер О. Закат Европы. - Т. 1; 2. - Новосибирск, 1993.

1. Культурологія. Основні наукові підходи до розуміння культури. Структура та функції культури.

Культурологія. Осмислення людиною оточуючого світу своїм корінням сягає сивої давнини. В античній філософії уперше відбувається наукове співставлення і логічне протиставлення природи (natura) і штучного світу, створюваного самою людиною, для позначення якого з середини 1 ст. до н.е. стали використовувати латинське слово (culturа).

Принциповий вплив давньогрецької філософії визначив однаковість підходів до розуміння сутності культури в Греції та Римі. Але були і особливості. Так, латинський термін cultura у своєму первинному втіленні означав обробіток ґрунту з метою одержання врожаю новостворених рослин, догляд за домашніми тваринами, освіту, розвиток і мав скоріш прикладне, ніж теоретичне значення. Відповідником грецькому παιδέια був латинський термін humanitas.

Одночасно з’являються перші спроби структуризації культурно-історичного простору. Поет і селянин з давньогрецької області Беотія Гесіод (жив біля 700 р. до н.е.) у своїх творах виклав досить популярну на той час концепцію «п'яти віків», які послідовно змінюють один одного: золотий, срібний, бронзовий, героїчний, залізний. Кожен наступний є гіршим за попередній, а за кінцем історії починається новий цикл, настає новий золотий вік, правда вже для іншого покоління богів та людей. В основі таких поглядів лежало міфологічне сприйняття історичного часу, як орієнтованого у минуле, що характерно для традиційних суспільств. Більш досконалий варіант подібної концепції представлений, зокрема, у працях давньоримського історика, грека за походженням, Полібія (200-123 рр. до н.е.). Він вважав, що циклічний характер змін у суспільстві та культурі залежить від коловороту явищ у природі.

Ці та подібні до них гіпотези і теорії одержали назву «циклічних». Вони залишаються популярними і сьогодні, хоча на сучасному етапі розвитку мають суттєві відмінності від своїх антично-середньовічних попередників:

1) на зміну механістичним уявленням про характер універсальних законів всесвіту прийшли системний підхід та діалектичний метод пізнання;

2) об’єктом дослідження стають «соціально-культурні організми», що функціонують і розвиваються за основними фазами життєвого циклу усіх живих організмів.

Такі організми вважаються унікальними в межах свого виду, їх історія та культура самодостатні і неповторні. Ось чому прибічники подібних поглядів відкидають принцип єдності світового культурно-історичного процесу, розглядають історію людства як історію існування замкнених спільнот - культур, цивілізацій, котрі підкоряються власній логіці розвитку у межах життєвого циклу від становлення до розпаду. Серед них найбільшою популярністю користувались і користуються теорії культурно-історичних типів, локальних культур, локальних цивілізацій, соціально-культурних суперсистем та деякі інші.

Теорія культурно-історичних типів (усього 13) належить російському соціологу Миколі Яковичу Данилевському (1821-1885). На його думку, кожен тип характеризується спільністю мови, етнічною самосвідомістю, перевагою того чи іншого роду діяльності людей. Кожне культурно-історичне утворення проходить через кілька фаз розвитку: «несвідомий» період, період становлення держави, її розвиток, «цивілізацію» і занепад.

Освальд Шпенглер (1880-1936) теж заперечував існування загальносвітової культури і людства в цілому. Він вважав, що всесвітня культура розпадається на дев'ять замкнених у своєму розвитку локальних культур (китайської, вавилонської, єгипетської, індійської, античної, візантійсько-арабської, західноєвропейської та індіанців майя) і російсько-сибірської, яка перебуває у процесі становлення. Кожна культура є живим організмом, а історія культури - його біографією. Тривалість життя культурного організму, на думку О. Шпенглера, біля 1000 років, після чого він помирає і залишає по собі оболонку у формі цивілізації. Перехід до цивілізації знаменує занепад лібералізму, демократії, становлення тоталітарного суспільства. Загибель європейської культури та перехід до європейської цивілізації він відносив до 2000 року.

Відомий англійський дипломат, історик і соціолог, автор 12-ти томного «Дослідження історії» Арнольд Дж. Тойнбі (1889-1975) поділив історію людства на локальні цивілізації. Розвиток кожної цивілізації проходить через кілька стадій: виникнення, зростання, надлому і розпаду, після чого вона гине, поступаючись місцем новій. Основою цивілізації виступає релігійна приналежність. У 21 столітті може виникнути нова цивілізація світового рівня на чолі зі світовим урядом, причому лідерство має перейти від європейського Заходу до азійського Сходу.

Видатний російський вчений, який після більшовицької революції емігрував до Сполучених Штатів Америки і став засновником американської соціологічної школи, Пітірім Сорокін (1889-1986), багато уваги приділяв розробці питань соціології культури, зокрема теорії соціально-культурних суперсистем. У відповідності до неї, типологія суперсистем залежить від закладеного до їх основи певного морфологічного начала – матеріального або ідеального. Суперсистеми виступають як фази історичного коловороту: на зміну пануючій сьогодні матеріальній суперсистем і має прийти релігійна, ідеалістична, яка подолає існуючу кризу культури.

Смотрите также файлы