Файл: 1680.pdf

41

Кількісний і якісний облік зерна при зберіганні

Облік свіжозібраного зерна і спостереження за ним. За показниками вологості та засміченості зерна, яке надходить від комбайнів, визначають технологію його подальшої обробки., розраховують суму списання втрат внаслідок зміни в масі зерна після його сушіння та очищення. Тому в міру надходження на тік від кожної партії зерна відбирають зразки, аналізують їх на місці, а зразки особливо цінного насінного зерна відправляють для аналізу до контрольно-насінної лабораторії. Втрату маси зерна при зміні його вологості під час післязбиральної обробки X визначають за формулою

Х 100 (W1 W 2 ) 100 W 2

де W1,W2 — вологість зерна відповідно до і після обробки, %.

Втрату маси, внаслідок видалення смітної домішки понад списаний обсяг зерновідходів (дрібного, битого, щуплого зерна) Х1 визначають за формулою

де a1, а2 — вміст смітної домішки в зерні відповідно до і після очищення, %; X — втрата маси від зниження вологості, %:.

Якщо після первинної післязбиральної обробки проводять доочищення

зерна, то, крім першого списання втрати маси, аналогічно визначають втрату після чергової обробки (активного вентилювання, вторинного очищення тощо).

Під час тривалого зберігання насінного зерна може збільшуватись його вологість, особливо навесні. Величину збільшення маси партії зерна Х2

визначають за формулою

Х 2 100 (W 2 W1 ) 100 W 2

де W1 W2 — вологість зерна відповідно до і після зберігання, %.

Природні втрати зерна спостерігаються при його зберіганні внаслідок дихання. Норми природних втрат залежать від культури, способу і строку зберігання зерна (табл. 2). Ними, користуються при списанні втрат наприкінці

42

зберігання зерна після проведення розрахунків зміни маси внаслідок зміни вологості та вмісту смітної домішки.

Якщо зерно відпускалось із складу для реалізації, то перед розрахунком природних втрат визначають середню тривалість його зберігання. Для цього суму щоденних чи помісячних (при зберіганні понад 90 днів) залишків зерна ділять на кількість його, визначену за відпуском зважуванням з додаванням залишку. При тривалості зберігання до 90 днів норму втрат Х3 розраховують за формулою

Х 3 H t

90

де H — норма втрат (за таблицею — до 3 міс. включно), %; t —

тривалість зберігання, днів.

При середній тривалості зберігання понад 90 днів норму природних втрат

X4 визначають за формулою

X4 H б в t

де H — норма втрат за попередній строк зберігання, %; б — різниця між найвищою для. даного строку зберігання та попередньою нормами втрат, %; в

— різниця між середнім строком зберігання даної партії та встановленим строком для попередньої норми; t — кількість місяців зберігання, До якої належить різниця між нормами втрат (б).

Після розрахунку норм здійснюють списання втрат. Наведені формули можна використовувати щодо партій зерна, маса яких у процесі зберігання не змінюється. Інакше визначають середній строк зберігання в днях (якщо він не перевищує 3 міс.) або в місяцях.

Якісний облік зерна включає спостереження за його температурою, вологістю,

зараженістю шкідниками, зміною органолептичних показників. Температуру свіжозібраного зерна (перші 3 міс. після збирання) .вимірюють щодня, якщо воно вологе чи сире; зерна середньої сухості — один раз на 3 дні; зерна сухого

— не рідше одного разу за 15 днів; вологого та сирого, що зберігається при температурі, нижчій за 10 °С,— двічі на декаду.

43

Температуру вимірюють за допомогою залізних чи дерев'яних термоштанг. Для вимірювання температури зерна на великій глибині зернового насипу застосовують додаткову штангу, що нагвинчується на штанговий термометр. Спостереження ведуть за .кожним засіком. Якщо зерно насипано шаром по 1,5 м, можна виміряти температуру в одному шарі, а від 1,5 до 2 м — не менш ніж у двох шарах. Термометри встановлюють у захищених від прямих сонячних променів місцях. Тривалість вимірювання — 25—30 хв.

Таблиця 2. Обмежувально-контрольні норми природних втрат при зберіганні зерна, %

44

Для вимірювання температури зерна, що зберігається, використовують також електротермометри ЕТЗ-58. Він складається з термощупа, з'єднувального кабелю, вимірювального приладу та двох дерев'яних футлярів. Термощуп — це триметрова розбірна металева штанга трубчастого типу з датчиком, на кінці. На зовнішній поверхні штанги через кожні 5 см нанесено поділки для відліку величини' заглиблення. Кабель з'єднує датчик термощупа з вимірювальним приладом, на верхній панелі пластмасового корпусу якого змонтовано мікроамперметр та рукоятки керування, а у днищі — джерело живлення.

Температуру зерна вимірюють також напівпровідниковим термометром МТ-54.

Стан вологості сухого і середньої сухості зерна перевіряють не рідше одного разу на місяць, вологого, сирого, після обробки (очищення, сушіння,

вентилювання) — один раз на 15 днів.

Зараженість шкідниками перевіряють щодекади при температурі зерна,

вищій за 10 °С, раз на 15 днів — нижчій за 10 °С, та один раз на місяць — при температурі, нижчій від О °С. Зразок для визначення зараженості шкідниками зерна масою А кг відбирають у найменш вентильованих частинах насипу. В

силосах елеватора .зараженість визначають тільки у верхніх шарах насипу. При тривалому Зберіганні зерна в типових зерносховищах сільськогосподарських підприємств необхідна систематична органолептична оцінка його. Свіже зерно має нормальний запах, характерні колір, блиск. Зміна цих показників чи поява плямистих, потемнілих зерен, втрата блиску свідчать про розвиток небажаних

45

процесів.

Робота №6.

РОЗРАХУНОК ПРИ ЗАКЛАДЦІ ПЛОДООВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ НА

ЗБЕРІГАННЯ

Мета: Ознайомитись з сховищами в яких відбувається зберігання плодоовочевої продукції, способами та режимами зберігання.

Завдання: Навчитися проводити розрахунки закладки плодоовочевої продукції на зберіганн, підтриманя режимів зберігання плодоовочевої продукції.

Класифікація плодоовочевосховищ

Картопля, овочі, фрукти містять понад 80 % води, тому для підтримання клітин у стані тургору ця продукція повинна зберігатись при великій відносній вологості повітря (80 % і більше). Разом з тим ця продукція може підмерзати,

самозігріватись внаслідок чого втрачаються запаси поживних речовин,

розвивається мікрофлора. Тому навіть при короткочасному зберіганні плодоовочевої продукції слід забезпечити раціональну організацію його.

Плодоовочеву продукцію зберігають у тарі (контейнерах, ящиках,

піддонах) та навалом як у стаціонарних, так і в тимчасових сховищахЗначна частина картоплі, коренеплодів, капусти зберігається навалом у засіках сховищ різного типу (наземних, напівзаглиблених, заглиблених), буртах і траншеях.

Стаціонарні сховища — спеціалізовані та універсальні – вміщують від 50

т до 20 тис. т продукції. Як і тимчасові сховища, вони бувають наземні (в теплій зоні), напівзаглиблені (в середній зоні) та заглиблені (в північній зоні).

Найважливіші вимоги до сховищ такі: належна гідрота теплоізоляція,

відповідність місткості розрахунковий для певних господарських потреб,

обладнання приміщення, для сортування, вентиляція, механізація.

46

Розрахунок місткості, необхідної для зберігання картоплі чи плодоовочевої продукції, здійснюють, виходячи з їх об'ємної маси, розмірів тари, способу зберігання, конструктивних особливостей сховища. Об'ємна маса,

кг/м3: картоплі 650—700, моркви (насипом) — 550—600, капусти — 360—450,

столових буряків — 600, редьки зимової — 600, брукви — 550—600, цибулі-

ріпки — 550—600, часнику — 400—430.

Розрахунки при закладанні продукції на зберігання

Якщо необхідно закласти на зберігання 500 т картоплі з об'ємною масою

0,65 т/м3, то потрібна місткість становитиме 760 м3 (500:0,65). Для зберігання є сховище з засіками 4 м завширшки, завдовжки 6 м, з шириною проїзду 3 м.

Висота насипу картоплі — 3 м. Щоб розмістити 500 т картоплі, для яких необхідно 760 м3 об'єму сховища, треба зайняти приблизно 10 засіків [760 : (3х4х6)].

Якщо таку саму партію картоплі планують зберігати в буртах великої місткості (8 м завширшки, 25 м завдовжки, висота в центральній частині — 2,5

м, з боків — .1,5 м), то місткість бурта визначають так. Місткість нижньої його частини обчислюють за формулою об'єму паралелепіпеда: 25х8х1,5=300 м3

Об'єм верхньої частини V (що має в перерізі форму трикутника) — за формулою

V h s(2,5 1,5) 8 100(м3 ) 2

де h – висота, м; s — ширина, м. Звідси загальний об'єм такого бурта становитиме 400 м3. Якщо відняти 5% об'єму на вентиляційний канал, то корисний об'єм становитиме приблизно 380 м3. Отже, для зберігання 500 т

картоплі треба підготувати два бурти вказаної місткості,

Характеристика звичайних буртів невеликої місткості: довжина 20 м,

ширина 2 м, висота по гребеню 0,8 м, заглиблення 0,2 м. Об'єм вентиляційних труб — 3 % від загальної місткості. Влаштовують бурти по два з проходами між ними 4 м завширшки, а між парами буртів та між рядами буртів — проїзди

47

6 м завширшки.

Загальний об'єм бурта V визначають за формулою

V h s (l 1) l H s

2

де h — висота над землею, м; s — ширина, м; l — довжина, м; H —

глибина, м.

корисний об'єм —22,5 м3 (23,2-23,3•3/100). Місткість бурта — 14,6 т (22,5- 0,65).Для розміщення партії картоплі масою 500 т потрібно, 35 таких буртів

(500 : 14,6).

Площу для розміщення одного бурта визначають за „формулою

Р l1s1

де l = l+1/2 довжини проїзду + 1/2 довжини проходу, м; s1=s+l/2 ширини проїзду + 1/2 ширини проходу, м. Звідси l1=20+3+2=25 м; s1=2+3+2=7 м; Р=25x7 = 175 (м2). Загальна площа, необхідна для розміщення всієї партії картоплі,

становитиме 0,62 га (175x35).

При розміщенні партії картоплі у траншеях 20 м завдовжки, 1,5 м

завширшки, 0,8 м завглибшки з перешаруванням бульб землею розрахунки проводять так. Місткість однієї траншеї 20•1,5•0,8 = 24 (м3). Для перешарування картоплі землею необхідно 20 %•20/100 місткості, або 5 м3. Корисна місткість становитиме 19 м3 (24—5). В таку траншею увійде 12,3 т (19•0,65) картоплі.

Усього для картоплі масою 500 т потрібно 40 (500 : 12,3) траншей.

Розрахунки по забезпеченню режиму зберігання продукції

Плануючи певний режим зберігання продукції, аналізують умови її вирощування, оцінюють її стан після збирання та сортування. Умови вирощування впливають на її лежкість: Продукцію, вирощену в оптимальних умовах, можна зберігати відповідно до рекомендацій науково-дослідної установи, розміщеної в даній зоні. Щодо продукції перезрілої, вирощеної і зібраної за несприятливих умов, застосовують диференційований режим