Файл: Osnovu_ohorona_praci_1_new.pdf

81

питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце2
прем’єр2міністр України.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої

влади з нагляду за охороною праці:

♦ здійснює комплексне управління охороною праці на державному

рівні, реалізує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за
виконанням функцій державного управління охороною праці міні2
стерствами, відомствами, місцевими державними адміністраціями та
органами місцевого самоврядування;

♦ розробляє за участю міністерств, відомств, ФССНВ, всеукра2

їнських об’єднань роботодавців та профспілок загальнодержавну про2
граму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середо2
вища і контролює її виконання;

♦ здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує

НПАОП або зміни до них;

♦ координує роботу міністерств, відомств, місцевих держадміні2

страцій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших
суб’єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та
виробничого середовища;

♦ одержує безоплатно від міністерств, відомств, місцевих держ2

адміністрацій, органів статистики, підприємств, інших суб’єктів під2
приємницької діяльності відомості та інформацію, необхідні для
виконання покладених на нього завдань;

♦ бере участь у міжнародному співробітництві та в організації

виконання міжнародних договорів з питань безпеки, гігієни праці та
виробничого середовища, вивчає, узагальнює і поширює світовий дос2
від з цих питань.

Рішення, прийняті спеціально уповноваженим центральним орга2

ном виконавчої влади з нагляду за охороною праці в межах його ком2
петенції, є обов’язковими для виконання.

Примітка.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої

влади з нагляду за охороною праці до середини 2005 р. був Державний комітет
України з нагляду за охороною праці – Держнаглядохоронпраці. Потім
Держнаглядохоронпраці було перетворено у Державний департамент проми%
слової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Міністерства України з
питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи (Держпромгірнагляд). 6 квітня 2011 р. Указом
Президента України № 408 створена Державна служба гірничого нагляду та
промислової безпеки (Держгірпромнагляд). Оскільки всі документи централь%

ного органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, що використовують%
ся в цьому підручнику були затверджені Держнаглядохоронпраці, автори
підручника дають по тексту нову назву – Держ

гір

промнагляд.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади

роз2

робляють і реалізують за участю профспілок галузеві програми поліп2
шення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, здій2
снюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охо2
рони праці, створюють у разі потреби аварійно2рятувальні служби,
здійснюють керівництво їх діяльністю, здійснюють відомчий кон2
троль за станом охорони праці на підприємствах галузі, забезпечують
виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері
рятувальної справи.

Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю

за цією роботою в міністерствах та інших центральних органах вико2
навчої влади створюються структурні підрозділи з охорони праці.

Крім вищеперелічених функцій, які покладаються на всі міністер2

ства та інші центральні органи виконавчої влади, деякі міністерства,
зокрема Мінпраці, МОЗ, МНС з 6 квітня 2011 р. «Міністерство над2
звичайних ситуацій» виконують спеціальні функції охорони праці.

Мінпраці забезпечує проведення державної експертизи умов праці

із залученням служб санітарного епідеміологічного нагляду Міністер2
ства охорони здоров’я, визначає порядок та здійснює контроль за які2
стю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності норма2
тивно2правовим актам з охорони праці.

МОЗ розробляє гігієнічно обґрунтовані нормативи показників

шкідливих факторів на робочих місцях та у межах робочої зони під2
приємств, опрацьовує санітарні норми щодо нормативів та методик
визначення показників шкідливих факторів, проводить контроль
виконання вимог гігієни праці та виробничого середовища, розробляє
методику атестації робочих місць тощо. 

МНС здійснює також заходи щодо запобігання виникненню над2

звичайних ситуацій техногенного характеру і зменшення збитків під
час аварій та катастроф, проводить оповіщення населення про загрозу
і виникнення надзвичайних ситуацій та інформування його про наяв2
ну обстановку, організовує та проводить рятувальні та інші невідклад2
ні роботи.

Діяльність Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місце

вих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядуван
ня

спрямовується на те, щоб у повсякденному житті набував практич2

82

83

ного змісту та підтверджувався найголовніший принцип державної
політики у сфері охорони праці – пріоритет життя і здоров’я праців2
ників. В умовах ринкової економіки, створення числених підприємств
та інших господарств з недержавними формами власності, що не
мають галузевого підпорядкування, незмірно зростає значення місце2
вих органів державної виконавчої влади в організації безпечних і здо2
рових умов праці, усуненні причин виробничого травматизму та про2
фесійних захворювань.

Законами «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве

самоврядування» передбачено, що захист прав, свобод і законних інте2
ресів громадян є одним з головних принципів, на яких ґрунтується міс2
цеве та регіональне самоврядування. Отже, забезпечення виконання
вимог законодавства про охорону праці є об‘єктом та предметом діяль2
ності місцевих державних адміністрацій та місцевого самоврядування.

1.5.2. Державний нагляд, відомчий i громадський контроль 

за охороною пpaцi

З метою забезпечення виконання вимог законодавства з охорони

праці в Україні створена система державного нагляду, відомчого і гро2
мадського контролю з цих питань.

Державний нагляд

за додержанням законів та інших НПАОП

здійснюють: 

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади

з нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляд);

• спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної

безпеки  (Комітет ядерного регулювання Міністерства охорони
природного середовища)

;

• спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної

безпеки  (Департамент пожежної безпеки Міністерства надзви
чайних ситуацій)

;

• спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни

праці (Головний державний санітарний лікар та санітарноепіде
міологічна служба Міністерства охорони здоров’я)

.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від

будьяких господарських органів, суб’єктів підприємництва,
об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних
адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні
і не підконтрольні.

Діяльність кожного органу державного нагляду за охороною праці

регулюється відповідним законом України, а саме: «Про охорону
праці», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку»,
«Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідеміч2
ного благополуччя населення» та іншими документами, що затвер2
джуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

Основні функції та завдання, які вирішує спеціально уповноваже2

ний центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною
праці, були викладені в параграфі 1.5.1. Свою роботу по нагляду за
охороною праці Держгірпромнагляд проводить через територіальні
(обласні) управління, галузеві державні інспекції охорони праці та
експертно2технічні центри.

Інспектори Держпромгірнагляду мають право:

♦ безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об’єк2

ти), виробництва, та здійснювати в присутності роботодавця або
його представника перевірку додержання законодавства з охорони
праці;

♦ одержувати пояснення, висновки обстежень, аудитів, звіти про

рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодав2
ства та вжиті заходи щодо їх усунення;

♦ видавати обов’язкові для виконання приписи (розпорядження)

про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці;

♦ забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію ви2

робництв, робочих місць, будівель, устаткування, виконання певних
робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції,
а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцен2
зій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;

♦ притягати до адміністративної відповідальності працівників,

винних у порушенні законодавства про охорону праці;

♦ надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих

осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для
притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Аналогічними повноваженнями наділені також інші органи дер2

жавного нагляду за охороною праці.

Відомчий контроль

покладається на адміністрацію підприємства

та на господарські організації вищого рівня. Цей контроль здійсню2
ється відповідними службами охорони праці (див. 1.5.3 та 1.5.6).

Громадський контроль

за додержанням законодавства про охоро2

ну праці створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних
виробничих та санітарно2побутових умов, забезпеченням працівників

84

85

спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колек2
тивного захисту здійснюють професійні спілки в особі своїх виборних
органів і представників (уповноважених осіб). У разі загрози життю
або здоров’ю працівників професійні спілки мають право вимагати від
роботодавця негайного припинення робіт на період, необхідний для
усунення такої загрози.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної

експертизи умов праці та об’єктів виробничого призначення, що про2
ектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх
НПАОП, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і
професійних захворювань та надавати свої висновки про них, вносити
роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з
питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадсь2

кий контроль здійснює уповноважена найманими працівниками
особа з питань охорони праці, яка має право безперешкодно перевіря2
ти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити
обов’язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення вия2
влених порушень НПАОП.

Для виконання цих обов’язків роботодавець за свій рахунок орга2

нізовує навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє упов2
новажених з охорони праці від роботи на передбачений колективним
договором строк із збереженням за ними середнього заробітку.

Не можуть бути ущемлені будь2які законні інтереси працівників у

зв’язку з виконанням ними обов’язків уповноважених з охорони
праці. Їх звільнення або притягнення до дисциплінарної чи матеріаль2
ної відповідальності здійснюється лише за згодою найманих праців2
ників у порядку, визначеному колективним договором.

Якщо уповноважені з охорони праці вважають, що профілактичні

заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми, вони можуть звернутися
за допомогою до органу державного нагляду за охороною праці. Вони
також мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під
час інспекційних перевірок підприємств чи виробництв. 

1.5.3. Організація охорони праці на виробництві 

Закон «Про охорону праці» зобов’язує роботодавця створити на

кожному робочому місці, в кожному структурному підрозділі умови
праці відповідно до НПАОП, а також забезпечити додержання вимог
законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.