Файл: Osnovu_ohorona_praci_1_new.pdf

питань охорони праці на робочому місці. При цьому обов’язкові під2
писи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Сторін2
ки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані,
журнали прошнуровані і скріплені печаткою. 

У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду2допу2

ску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді2допуску, а в
журналі реєстрації інструктажів – не обов’язково. 

Перелік професій та посад працівників, які звільняються від пер2

винного, повторного та позапланового інструктажів, затверджується
роботодавцем. До цього переліку можуть бути зараховані працівники,
участь у виробничому процесі яких не пов’язана з безпосереднім
обслуговуванням обладнання, застосуванням приладів та інструмен2
тів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо.

1.5.6. Управління охороною праці на підприємстві

В нашій країні передбачено управління охороною праці як на дер2

жавному, так і на галузевому, регіональному і виробничому рівнях.
Загальні положення щодо управління охороною праці, порядок вве2
дення в дію системи управління, основні функції і завдання управлін2
ня викладені в Типовому положенні про систему управління охоро2
ною праці на галузевому, регіональному та виробничому рівнях.

У спрощеному вигляді будь2яка система управління – це сукуп2

ність суб’єкта управління та об’єкта управління, що знаходяться у
певному середовищі та інформативно зв’язані між собою (рис. 1.5). В
суб’єкті управління можна виділити два органи – управляючий та
виконавчий. Управління завжди здійснюється заради досягнення пев2
ної мети. Метою управління охороною праці є забезпечення безпеки,
збереження здоров’я та працездатності людини в процесі трудової
діяльності. 

Таким чином, система управління охороною праці (СУОП) – це

сукупність суб’єкта та об’єкта управління, які на підставі ком
плексу нормативної документації проводять цілеспрямовану,
планомірну діяльність з метою забезпечення здорових, безпечних
і високопродуктивних умов праці.

Охорона праці базується на зако2

нах та інших нормативно2правових актах, які є головним джерелом
зовнішньої інформації, що надходить до СУОП.

Як суб’єкт, так і об’єкт системи визначаються її рівнем. На держав2

ному рівні суб’єктом управління виступає Кабінет Міністрів, вико2
навчим органом є Держгірпромнагляд, а об’єктами управління є

96

97

діяльність галузевих міністерств, обласних та місцевих державних
адміністрацій по забезпеченню безпечних і здорових умов праці на
підприємствах, в установах та організаціях. На галузевому рівні
суб’єктом управління є відповідне галузеве міністерство, а об’єктами
управління – діяльність підприємств, установ та організацій галузі по
забезпеченню на них безпечних і здорових умов праці. Суб’єкт упра2
вління на регіональному рівні – відповідна державна адміністрація, а
об’єкт управління – діяльність підприємств, установ та організацій,
що розташовані на території цього регіону, по забезпеченню на них
безпечних і здорових умов праці.

Суб’єктом управління в СУОП підприємства є роботодавець, а в

цехах, на виробничих дільницях і в службах — керівники відповідних
структурних підрозділів і служб. Об’єктом управління в СУОП під2
приємства є діяльність структурних підрозділів та служб підприєм2

Рис. 1.5. Структурна схема системи управління

З

ов

нішн

є сер

едо

вищ

е

З

ов

н

ішнє

с

е

р

едов

ищ

е

ства по забезпеченню безпечних і здорових умов праці на робочих міс2
цях, виробничих дільницях, у цехах та на підприємстві в цілому. Типо2
ва СУОП підприємства функціонує наступним чином.

Роботодавець (керівник, головний інженер) аналізує інформацію

про стан охорони праці в структурних підрозділах підприємства та
приймає рішення, спрямовані на підвищення рівня безпеки праці.
Організаційно2методичну роботу по управлінню охороною праці, під2
готовку управлінських рішень і контроль за їх своєчасною реалізацією
здійснює служба охорони праці підприємства (виконавчий орган
СУОП), що підпорядкована безпосередньо керівнику підприємства
(управляючому органу). Зовнішнім збурюючим чинником для СУОП
на рівні підприємства є зміни технологічного процесу, обладнання,
умов праці, нещасні випадки, травми, захворювання тощо.

До основних функцій управління охороною праці належать:

♦ прогнозування і планування робіт;

♦ організація та координація робіт;

♦ облік показників, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

♦ контроль за станом охорони праці та функціонуванням СУОП;

♦ стимулювання роботи по вдосконаленню охорони праці.
Основне завдання управління охороною праці можна сформулю2

вати коротко – забезпечення дотримання вимог НПАОП. Розши2
фровка цього завдання включає:

• навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда

питань охорони праці;

• забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого

устаткування, будівель і споруд;

• нормалізація санітарно2гігієнічних умов праці;

• забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

• забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

• організація лікувально2профілактичного обслуговування;

• професійний добір працівників з окремих професій;

• удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.
Чинна на сьогодні в Україні система управління охороною праці

побудована на принципі 100 % дотримання вимог НПАОП. Більш
прогресивна міжнародна система управління охороною праці, осно2
вою якої є міжнародний стандарт OHSAS 18001 «Система менед2
жменту охорони здоров’я та безпеки персоналу», будується на прин2
ципі добровільного дотримання вимог охорони праці, виходячи з
законодавчо встановленого припустимого рівня ризику для життя і
здоров’я працюючих. Такий підхід, який полягає в тому, що прийнят2

98

99

тя конкретного рішення базується на оцінці ризику, зветься ризик орі2
єнтованим підходом (РОП). 

Концептуально РОП складається з двох елементів – оцінка ризику і

управління ризиком. Оцінка ризику — це аналіз виникнення і масшта2
бів ризику в конкретній ситуації. Управління ризиком — аналіз ситуа2
ції і розробка рішень, спрямованих на зведення ризику до прийнятного
мінімуму.

Концепція РОП деякою мірою протилежна тому підходу, при якому

необхідність і можливість досягнення кращого результату диктується
жорсткою системою нормативів, правил, стандартів, але вона дає
можливість раціонально використовувати кошти, спрямовані на охо2
рону праці. РОП почав з’являтися в розвинених країнах 20...25 років
тому. Він в більшій мірі відповідає економічним інтересам підприєм2
ства і тому більше може зацікавити підприємців. В нашій країні зараз
ведуться дослідження щодо можливостей і особливостей його засто2
сування у вітчизняних умовах.

Функція прогнозування та планування роботи з охорони праці,

в основі якої лежить прогнозтичний аналіз, має вирішальне значення
в системі управління охороною праці. Планування роботи з охорони
праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.

Перспективне планування вміщує найбільш важливі, трудомісткі і

довгострокові заходи, виконання яких, як правило, вимагає сумісної
роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання
заходів перспективного плану повинна бути підтверджена обґрунто2
ваним розрахунком необхідного матеріально2технічного забезпечення
і фінансових витрат з зазначенням джерел фінансування. Основною
формою перспективного планування роботи з охорони праці є розро2
блення комплексного плану підприємства щодо покращення стану
охорони праці.

Поточне планування здійснюється у межах календарного року

через розроблення відповідних заходів у розділі «Охорона праці»
колективного договору.

Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється за

підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах
і на підприємстві в цілому. Оперативні заходи щодо усунення виявле2
них недоліків зазначаються безпосередньо у наказі по підприємству,
який видається за підсумками контролю, або у плані заходів, як додат2
ку до наказу.

Процес планування заходів з охорони праці, як і реалізація будь2

якої іншої управлінської функції, повинен здійснюватися в три етапи:

♦ оцінка ситуації чи стану об’єкта управління (оцінка стану безпе2

ки праці і виробничого середовища на підприємстві);

♦ пошук шляхів і способів впливу на ситуацію (визначення варіан2

тів заходів які можуть вплинути на стан охорони праці);

♦ вибір і обґрунтування оптимального способу дій для поліпшен2

ня ситуації (визначення раціонального переліку заходів з охорони
праці для включення їх у план чи колективний договір).

Застосовуючи РОП визначаються пріоритети виявлених невідпо2

відностей, тобто черговість усунення встановлених порушень. Невід2
повідності ранжуються, орієнтуючись на вагомість можливих нега2
тивних наслідків і очікувану частоту проявів цих наслідків у вигляді
травм чи профзахворювань. 

Функція СУОП щодо організації та координації робіт 

передба2

чає формування органів управління охороною праці на всіх рівнях
управління і всіх стадіях виробничого процесу, визначення обов’язків,
прав, відповідальності та порядку взаємодії осіб, що беруть участь в
процесі управління, а також прийняття та реалізацію управлінських
рішень.

Глибоко помилковою є думка, яку, на жаль, ще дуже часто можна

почути, що робота з охорони праці є прерогативою лише служби охо2
рони праці. Налагодження функціонування СУОП необхідно почина2
ти перед усім з аналізу функціональних обов’язків всіх посадових осіб
підприємства і, якщо необхідно, відповідного їх коригування з метою
усунення прогалин та непотрібного дублювання. Неналежне виконан2
ня своїх обов’язків, наприклад, службою постачання при закупівлі
обладнання може обернутись травмою для будь2якого робітника під2
приємства. 

Облік, аналіз та оцінка показників охорони праці 

спрямовані

(відповідно до одержаної інформації) на розробку та прийняття упра2
влінських рішень керівниками усіх рівнів управління (від майстра
дільниці до керівника підприємства). Суть цієї функції полягає у
системному обліку показників стану охорони праці, в аналізі отрима2
них даних та узагальненні причин недотримання вимог НПАОП, а
також причин невиконання планів з охорони праці з розробкою захо2
дів, направлених на усунення виявлених недоліків. Аналізуються
матеріали: про нещасні випадки та професійні захворювання; резуль2
тати всіх видів контролю за станом охорони праці; дані паспортів сані2
тарно2технічного стану умов праці в цеху (на дільниці); матеріали
спеціальних обстежень будівель, споруд, приміщень, обладнання
тощо. В результаті обліку, аналізу та оцінки стану охорони праці вно2

100