ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 03.07.2019
Просмотров: 9621
Скачиваний: 1
• профспілковій організації, членом якої є потерпілий, або уповно2
важеній найманими працівниками особі.
На вимогу потерпілого голова комісії зобов’язаний ознайомити
потерпілого або його довірену особу з матеріалами розслідування.
Копія акта за формою Н21 надсилається органу, до сфери управлін2
ня якого належить підприємство. У разі виявлення гострого профе2
сійного захворювання копія акта за формою Н21 та карта обліку гос2
трого професійного захворювання за формою П25 надсилається також
до СЕС.
Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н21 або
НПВ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному
журналі. Акти розслідування нещасного випадку (форма Н25), акти за
формою Н21 або НПВ разом з матеріалами розслідування підлягають
зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є
(був) потерпілий, та у ФССНВ.
По закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у разі смер2
ті потерпілого роботодавець, який бере на облік нещасний випадок,
складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою
Н22 і в десятиденний термін надсилає його організаціям і посадовим
особам, яким надсилався акт за формою Н21 або НПВ. Повідомлення
про наслідки нещасного випадку обов’язково додається до акта за
формою Н21 або НПВ і підлягає зберіганню разом з ним.
У разі відмови роботодавця складати або затверджувати відповідні
акти чи незгоди потерпілого із змістом цих актів, надходження скарг
або незгоди з висновками розслідування чи приховання нещасного
випадку посадова особа Держгірпромнагляду має право видати при2
пис щодо проведення розслідування (повторного розслідування),
затвердження чи перегляду затвердженого акту (Н25, Н21, НПВ), виз2
нання чи невизнання нещасного випадку пов’язаного з виробництвом.
Цей припис може бути оскаржено у суді. На час розгляду справи у
суді дія припису припиняється.
Порядок проведення спеціального розслідування нещасного
випадку
Спеціальне розслідування проводиться в разі групового нещасного
випадку, нещасного випадку із тяжким чи смертельним наслідком,
випадку смерті на підприємстві, а також зникнення працівника під час
виконання ним трудових обов’язків.
Розслідування проводиться комісією із спеціального розслідування
(спеціальною комісією), яка призначається наказом керівника терито2
ріального органу Держгірпромнагляду за погодженням з органами,
106
107
представники яких входять до складу цієї комісії. Роботодавець (якщо
постраждав сам роботодавець, – орган, до сфери управління якого
належить підприємство, а у разі його відсутності – відповідна місцева
держадміністрація) зобов’язаний забезпечити належні умови і сприяти
роботі спеціальної комісії.
До складу спеціальної комісії включаються: посадова особа
(інспектор) Держгірпромнагляду – голова комісії, представник
ФССНВ, представник органу, до сфери управління якого належить
підприємство, а у разі його відсутності – відповідної місцевої дер2
жадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування,
керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства, пред2
ставник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, пред2
ставник вищого за рангом профспілкового органу або уповноваже2
ний трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий
не є членом профспілки, а у разі розслідування випадків виявлення
гострих професійних захворювань (отруєнь) також спеціаліст відпо2
відної СЕС.
Залежно від конкретних умов (кількості загиблих, характеру і
можливих наслідків аварії тощо) до складу спеціальної комісії можуть
бути включені спеціалісти відповідного органу з питань захисту насе2
лення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів
охорони здоров’я та інших органів. В особливих випадках спеціальну
комісію з рослідування нещасного випадку створює Кабінет Міністрів
Ураїни.
Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 робочих днів.
У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути про2
довжений органом, який призначив спеціальну комісію.
За результатами розслідування складається акт спеціального роз2
слідування за формою Н25, а також оформляються інші матеріали,
передбачені Порядком розслідування, у тому числі карта обліку про2
фесійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за фор2
мою П25, якщо нещасний випадок, пов’язаний з гострим професійним
захворюванням (отруєнням).
Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма чле2
нами комісії із спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом
акта член комісії у письмовій формі викладає свою окрему думку.
Акт за формою Н21 або НПВ складається відповідно до акта спе2
ціального розслідування на кожного потерпілого.
Для встановлення причин нещасних випадків і розроблення
заходів щодо запобігання подібним випадкам комісія із спеціального
розслідування має право вимагати від роботодавця утворення екс2
пертної комісії із залученням до її роботи за рахунок підприємства
експертів – спеціалістів науково2дослідних, проектно2конструкторсь2
ких та інших організацій, органів виконавчої влади та державного
нагляду за охороною праці.
Медичні заклади, судово2медична експертиза, органи прокуратури
і внутрішніх справ та інші органи зобов’язані згідно із законодавством
безоплатно надавати на запит посадових осіб Держгірпромнагляду
або ФССНВ, які є членами комісії із спеціального розслідування, від2
повідні матеріали та висновки щодо нещасного випадку.
Під час розслідування роботодавець зобов’язаний:
♦ зробити у разі необхідності фотознімки місця нещасного випад2
ку, пошкодженого об’єкта, устаткування, інструменту, а також надати
технічну документацію та інші необхідні матеріали;
♦ створити належні умови для роботи спеціальної комісії, надати
їй транспортні засоби, засоби зв’язку, службові приміщення;
♦ організувати у разі розслідування випадків виявлення гострого
професійного захворювання (отруєння) проведення медичного обсте2
ження працівників відповідної дільниці підприємства;
♦ забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень і
випробувань, технічних розрахунків та інших робіт;
♦ організувати друкування, розмноження і оформлення в необхід2
ній кількості матеріалів спеціального розслідування.
Роботодавець, працівником якого є потерпілий, компенсує витра2
ти, пов’язані з діяльністю комісії із спеціального розслідування та
залучених до її роботи спеціалістів. Роботодавець у п’ятиденний тер2
мін з моменту підписання акта спеціального розслідування нещасно2
го випадку чи одержання припису посадової особи Держпромгірна2
гляду (Держнаглядохоронпраці) щодо взяття на облік нещасного
випадку зобов’язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про
здійснення запропонованих заходів щодо запобігання виникненню
подібних випадків, а також притягнути до відповідальності працівни2
ків, які допустили порушення законодавства про охорону праці.
Перший примірник матеріалів розслідування залишається на під2
приємстві. Потерпілому або членам його сім’ї (довіреній особі) надси2
лається затверджений акт за формою Н21 або НПВ разом з копією
акта спеціального розслідування нещасного випадку.
Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
Роботодавець на підставі актів за формою Н21 складає державну
статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою
108
109
Держкомстатом, і подає її в установленому порядку відповідним орга2
нізаціям, а також несе відповідальність за її достовірність.
Роботодавець зобов’язаний проводити аналіз причин нещасних
випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і здій2
снювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.
Органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві
держадміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування
зобов’язані аналізувати обставини і причини нещасних випадків за
підсумками півріччя і року, доводити результати цього аналізу до
відома підприємств, що належать до сфери їх управління, а також роз2
робляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.
Органи державного управління, державного нагляду за охороною
праці, ФССНВ та профспілкові організації в межах своєї компетенції
перевіряють ефективність профілактики нещасних випадків, вжива2
ють заходів до виявлення та усунення порушень.
Підприємства, органи, до сфери управління яких належать підпри2
ємства, а також ФССНВ ведуть облік усіх пов’язаних з виробництвом
нещасних випадків.
1.6.2. Розслідування та облік професійних захворювань
Розслідуванню підлягають усі вперше виявлені випадки хронічних
професійних захворювань і отруєнь (далі – професійні захворювання).
Професійний характер захворювання визначається експертною
комісією у складі спеціалістів лікувально2профілактичного закладу,
якому надано таке право МОЗ.
У разі необхідності до роботи експертної комісії залучаються спеціа2
лісти (представники) підприємства, робочого органу виконавчої дирек2
ції ФССНВ, профспілкової організації, членом якої є потерпілий.
Віднесення захворювання до професійного проводиться відповід2
но до Порядку встановлення зв’язку захворювання з умовами праці.
Зв’язок професійного захворювання з умовами праці працівника
визначається на підставі клінічних даних і санітарно2гігієнічної харак2
теристики умов праці, яка складається відповідною установою (закла2
дом) державної СЕС за участю спеціалістів (представників) підприєм2
ства, профспілок та робочого органу виконавчої дирекції ФССНВ.
Санітарно2гігієнічна характеристика видається на запит керівника
лікувально2профілактичного закладу, що обслуговує підприємство,
або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючого відділен2
ням профпатології міської (обласної) лікарні.
Якщо на час складання санітарно2гігієнічної характеристики умов
праці потерпілий не підпадав під дію чинників виробничого середови2
ща, що могли викликати професійне захворювання, враховується
його попередня робота, пов’язана з дією несприятливих виробничих
факторів,
У разі виникнення підозри на профзахворювання лікувально2про2
філактичний заклад направляє працівника з відповідними документа2
ми, перелік яких визначений процедурою встановлення зв’язку захво2
рювання з умовами праці, на консультацію до головного спеціаліста з
профпатології міста (області). Для встановлення діагнозу і зв’язку
захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового
процесу головний спеціаліст з профпатології направляє хворого до
спеціалізованого лікувально2профілактичного закладу. Перелік
закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо
професійних захворювань, через кожні п’ять років переглядається та
затверджується МОЗ.
На кожного хворого клініками науково2дослідних інститутів, від2
діленнями професійних захворювань лікувально2профілактичних
закладів складається повідомлення за формою П23. Протягом трьох
діб після встановлення остаточного діагнозу повідомлення надсила2
ється роботодавцю або керівнику підприємства, шкідливі виробничі
фактори на якому призвели до виникнення професійного захворю2
вання, відповідній установі (закладу) державної санітарно2епідеміо2
логічної служби та лікувально2профілактичному закладу, які обслуго2
вують це підприємство, відповідному робочому органу виконавчої
дирекції ФССНВ.
Роботодавець організовує розслідування кожного випадку вия2
влення професійного захворювання протягом десяти робочих днів з
моменту одержання повідомлення.
Розслідування випадку професійного захворювання проводиться
комісією у складі представників:
• відповідної установи (закладу) державної СЕС (голова комісії);
• лікувально2профілактичного закладу;
• підприємства;
• профорганізації, членом якої є хворий; або уповноваженого тру2
дового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом
профспілки;
• відповідного робочого органу виконавчої дирекції ФССНВ.
До розслідування в разі необхідності можуть залучатися представ2
ники інших органів.
110