ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 03.07.2019
Просмотров: 9290
Скачиваний: 1
101
сяться доповнення та уточнення до оперативних, поточних та перс2
пективних планів роботи з охорони праці, а також — по стимулюван2
ню діяльності окремих структурних підрозділів, служб, працівників
за досягнуті показники охорони праці.
Контроль за станом охорони праці та функціонуванням СУОП
забезпечує дійове управління охороною праці. Будь2яка система упра2
вління може надійно функціонувати лише за наявності повної, своє2
часної і достовірної інформації про стан об’єкта управління. Одержа2
ти таку інформацію про стан охорони праці, виявити можливі відхи2
лення від норм безпеки, а також перевірити виконання планів та упра2
влінських рішень можна тільки на підставі регулярного та об’єктивно2
го контролю. Тому контроль стану охорони праці є найбільш відпові2
дальною та трудомісткою функцією процесу управління.
До основних форм контролю за станом охорони праці в рамках
СУОП підприємства відносяться: оперативний контроль; відомчий
контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства;
адміністративно2громадський багатоступеневий контроль. Крім цих
видів контролю, існує відомчий контроль вищих господарських орга2
нів, державний нагляд та громадський контроль за охороною праці,
які розглядаються окремо.
Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підпри2
ємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов’язками.
При цьому служба охорони праці контролює виконання вимог безпеки
праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства.
Адміністративно%громадський багатоступеневий контроль є одні2
єю з найкращих форм контролю за станом охорони праці, але можли2
вість його ефективного функціонування обумовлена наявністю спі2
вробітництва та взаєморозуміння між роботодавцем і профспілками
підприємства. Цей контроль проводиться на кількох (як правило –
трьох) рівнях. На першому ступені контролю начальник виробничої
дільниці (майстер) спільно з громадським інспектором профгрупи
щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці. На
другому ступені — начальник цеху спільно з громадським інспекто2
ром та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, тех2
нолог) два2чотири рази в місяць перевіряють стан охорони праці згі2
дно з затвердженим графіком. На третьому ступені контролю щомі2
сячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під
головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охоро2
ни праці на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби
охорони праці, голова комісії з охорони праці профкому, керівник
медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти
підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комі2
сії фіксуються в журналі третього ступеня контролю і розглядаються
на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.
В комбінатах, об‘єднаннях тощо може проводитись четвертий та
п’ятий ступені адміністративно2громадського контролю.
Стимулювання діяльності з охорони праці
спрямовано на ство2
рення зацікавленості працівників в забезпеченні здорових та безпеч2
них умов праці. Стимулювання передбачає як моральні та матеріальні
заохочення, так і покарання за невиконання покладених на конкретну
особу зобов’язань стосовно безпеки праці або порушення вимог щодо
охорони праці. До числа заохочувальних заходів належать премії,
винагороди за виконану роботу, винахідництво та раціоналізаторські
пропозиції з питань охорони праці тощо. Оскільки в умовах ринкової
економіки економічні методи управління охороною праці набувають
пріоритетного значення, питання стимулювання розглядаються у
главі, присвяченій економічним аспектам охорони праці.
1.6. Р
ОЗСЛІДУВАННЯ
,
РЕЄСТРАЦІЯ
,
ОБЛІК ТА АНАЛІЗ НЕЩАСНИХ
ВИПАДКІВ
,
ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА АВАРІЙ
Згідно з Законом України «Про охорону праці» роботодавець повинен
організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, профе2
сійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджуєть2
ся Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими
об’єднаннями профспілок. За підсумками розслідування роботодавець
зобов’язаний скласти відповідний акт, один примірник якого необхідно
видати потерпілому або іншій зацікавленій особі не пізніше трьох днів з
моменту закінчення розслідування.
Зараз в Україні діє Порядок розслідування та ведення обліку неща2
сних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві,
затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня
2004 р. № 1112.
1.6.1. Розслідування та облік нещасних випадків
Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров’я, пора2
нення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень,
заподіяних іншою особою, гострі захворювання і гострі отруєння, тепло2
102
103
ві удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним стру2
мом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження,
отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тварина2
ми, комахами тощо, що призвели до втрати працівником працездатності
на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потер2
пілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий
день, а також випадки смерті на підприємстві (далі – нещасні випадки).
Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його вия2
вив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього
керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити
заходів до надання необхідної допомоги.
Керівник робіт (уповноважена особа) у свою чергу зобов’язаний:
• терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому,
у разі необхідності доставити його до лікувально2профілактичного
закладу;
• повідомити про те, що сталося, роботодавця, відповідну проф2
спілкову організацію;
• зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робо2
чому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на
момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівни2
ків і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до
недопущення подібних випадків.
Лікувально2профілактичний заклад про кожне звернення потерпі2
лого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без напра2
влення підприємства повинен протягом доби повідомити за встано2
вленою формою:
♦ підприємство, де працює потерпілий;
♦ відповідний робочий орган виконавчої дирекції ФССНВ;
♦ відповідну установу (заклад) державної санітарно2епідеміоло2
гічної служби (СЕС) – у разі виявлення гострого професійного захво2
рювання (отруєння).
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок,
крім випадків із смертельним наслідком, групових, з тяжким наслід2
ком, природної смерті чи зникнення працівника під час роботи:
• повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган
виконавчої дирекції ФССНВ; якщо потерпілий є працівником іншого
підприємства, – це підприємство; у разі нещасного випадку, що стався
внаслідок пожежі, – відповідні органи державної пожежної охорони, а
в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) –
відповідні установи (заклади) державної СЕС;
• утворює комісію підприємства з розслідування нещасного випадку.
Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із тяжким чи
смертельним наслідком, випадок смерті на підприємстві, а також зни2
кнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків робо2
тодавець зобов’язаний негайно передати засобами зв’язку повідо2
млення за встановленою формою:
♦ територіальному органу Держпромгірнагляду (Держнаглядохо2
ронпраці);
♦ органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;
♦ відповідному робочому органу виконавчої дирекції ФССНВ;
♦ органу, до сфери управління якого належить це підприємство
(у разі його відсутності – відповідній місцевій держадміністрації);
♦ відповідній СЕС у разі гострих професійних захворювань (от2
руєнь);
♦ профспілковій організації, членом якої є потерпілий;
♦ відповідному органу з питань захисту населення і територій від
надзвичайних ситуацій та іншим органам (у разі необхідності).
Такі нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню.
Порядок розслідування нещасного випадку комісією підприємства
До складу комісії, створеної наказом роботодавця, включаються:
• керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа,
яка виконує функції спеціаліста з охорони праці (голова цієї комісії);
• керівник структурного підрозділу, в якому стався випадок;
• експерт ФССНВ (за його згодою);
• представник профорганізації, членом якої є потерпілий, або упов2
новажений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потер2
пілий не є членом профспілки;
• інші особи, виходячи з обставин нещасного випадку.
Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на
місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії не включається.
У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)
до складу комісії включається також спеціаліст відповідної СЕС.
Потерпілий або його довірена особа до комісії не включається, але
має право брати участь в розслідуванні.
У разі настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе
роботою самостійно, за умови добровільної сплати нею внесків на дер2
жавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві
розслідування організує відповідний робочий орган виконавчої дирек2
ції ФССНВ. Головою комісії з розслідування призначається представ2
ник відповідного робочого органу виконавчої дирекції ФССНВ, а до
104
105
складу цієї комісії включається потерпілий або його довірена особа,
спеціаліст з охорони праці відповідної місцевої держадміністрації або
виконавчого органу місцевого самоврядування, представник проф2
спілкової організації, членом якої є потерпілий.
Комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб:
♦ обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які
причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це
можливо;
♦ визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам НПАОП;
♦ з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного ви2
падку;
♦ визначити, пов’язаний чи не пов’язаний цей випадок з виробниц2
твом;
♦ визначити осіб, які допустили порушення НПАОП, а також роз2
робити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
♦ скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н25 у
трьох примірниках, а також акт за формою Н21 (якщо нещасний випа2
док пов’язаний з виробництвом) або акт за формою НПВ (якщо неща2
сний випадок не пов’язаний з виробництвом) у шести примірниках і
передати його на затвердження роботодавцю;
♦ у разі гострого професійного захворювання (отруєння), крім
акта за формою Н21, складається також карта обліку професійного
захворювання (отруєння) за формою П25.
До першого примірника акта розслідування за формою Н25, який
зберігаєься на підприємстві, додаються акт за формою Н21 або НПВ,
карта форми П25, пояснення свідків, потерпілого, витяги з експлуа2
таційної документації, схеми, фотографії та інші документи, що
характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апара2
тури тощо), а у разі необхідності також медичний висновок про
наявність в організмі потерпілого алкоголю, отруйних чи наркотич2
них речовин.
Два інших примірники акта розслідування за формою Н25 разом з
актом форми Н21 (або НПВ), примірником карти форми П25 протя2
гом трьох діб надсилаються потерпілому та до ФССНВ.
Крім того, примірник акта форми Н21 протягом трьох діб надсила2
ється:
• керівникові структурного підрозділу підприємства, де стався
нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подіб2
ним випадкам;
• територіальному органу Держпромгірнагляду;