ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 03.07.2019
Просмотров: 9294
Скачиваний: 1
111
Роботодавець зобов’язаний подати комісії з розслідування дані
лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу,
необхідну документацію (технологічні регламенти, вимоги і нормативи
з безпеки праці тощо), забезпечити комісію приміщенням, транспорт2
ними засобами і засобами зв’язку, організувати друкування, розмно2
ження і оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування.
Комісія з розслідування зобов’язана:
♦ скласти програму розслідування причин професійного захворю2
вання;
♦ розподілити функції між членами комісії;
♦ розглянути питання про необхідність залучення експертів;
♦ провести розслідування обставин та причин професійного захво2
рювання;
♦ скласти акт розслідування за формою П24, у якому зазначити
заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання,
забезпечення нормалізації умов праці, а також назвати осіб, які не
виконали відповідні вимоги (правила, гігієнічні регламенти).
Акт розслідування причин професійного захворювання складається
комісією у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення роз2
слідування та надсилається роботодавцем хворому, лікувально2профі2
лактичному закладу, який обслуговує це підприємство, робочому орга2
ну виконавчої дирекції ФССНВ та профспілковій організації, членом
якої є хворий. Один примірник акта надсилається відповідній СЕС для
аналізу і контролю за здійсненням заходів.
Перший примірник акта розслідування залишається на підприєм2
стві, де зберігається протягом 45 років.
Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення
розслідування причин професійного захворювання розглянути його
матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним
захворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з
вини яких допущено порушення санітарних норм і правил, що приз2
вели до виникнення професійного захворювання.
Про здійснення запропонованих комісією заходів щодо запобіган2
ня професійним захворюванням роботодавець письмово інформує
відповідну СЕС протягом терміну, зазначеного в акті.
У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного
захворювання роботодавець направляє потерпілого на МСЕК для
розгляду питання подальшої його працездатності.
Контроль за своєчасністю і об’єктивністю розслідування професій2
них захворювань, їх документальним оформленням, виконанням
заходів щодо усунення причин здійснюють установи СЕС, ФССНВ,
профспілки та уповноважені трудових колективів з питань охорони
праці.
Реєстрація та облік випадків професійних захворювань ведеться в
спеціальному журналі:
• на підприємстві, у відповідному робочому органі виконавчої
дирекції ФССНВ та в СЕС на підставі повідомлень про професійні
захворювання та актів їх розслідування;
• у лікувально2профілактичних закладах на підставі медичної
картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби, лікарського
висновку про діагноз, встановлений під час обстеження в стаціонарі, а
також повідомлення про професійне захворювання.
До цього журналу також вносяться дані щодо працездатності кож2
ного працівника, в якого виявлено професійне захворювання.
У разі виявлення у працівника кількох професійних захворювань
потерпілий реєструється в журналі один раз із зазначенням усіх його
діагнозів.
Установи СЕС на підставі актів розслідування складають карти
обліку професійних захворювань за формою П25. Ці карти і записи на
магнітних носіях зберігаються у відповідній установі СЕС та в МОЗ
протягом 45 років.
1.6.3. Розслідування та облік аварій
На підприємстві згідно з вимогами законодавчих та інших норма2
тивно2правових актів з питань захисту населення і територій від над2
звичайних ситуацій та охорони праці повинні бути розроблені і
затверджені роботодавцем:
♦ план попередження надзвичайних ситуацій, у якому визнача2
ються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного та
природного характеру, прогнозуються наслідки, визначаються заходи
щодо їх ліквідації, терміни виконання, а також сили і засоби, що для
цього залучаються;
♦ план ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), у якому перелі2
чуються всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, визначають2
ся дії посадових осіб і працівників підприємства під час їх виникнен2
ня, обов’язки працівників професійних аварійно2рятувальних служб
або працівників інших підприємств, які залучаються до ліквідації над2
звичайних ситуацій.
112
113
Про аварію свідок повинен негайно повідомити безпосереднього
керівника робіт або іншу посадову особу підприємства, які в свою
чергу зобов’язані повідомити роботодавця.
Роботодавець або особа, яка керує виробництвом під час зміни,
зобов’язані діяти згідно з планом ліквідації аварії, вжити першочерго2
вих заходів щодо рятування потерпілих і надання їм медичної допо2
моги, запобігання подальшому поширенню аварії, встановлення меж
небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей.
Роботодавець або уповноважена ним особа зобов’язаний негайно
повідомити про аварію територіальний орган Держгірпромнагляду,
орган, до сфери управління якого належить підприємство, відповідну
місцеву держадміністрацію або виконавчий орган місцевого самовря2
дування, штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, проку2
ратуру за місцем виникнення аварії і відповідний профспілковий
орган, а в разі травмування або загибелі працівників також відповід2
ний робочий орган виконавчої дирекції Фонду.
Розслідування аварій з нещасними випадками проводиться згідно
з вимогами Положення про розслідування нещасних випадків.
Розслідування аварій без нещасних випадків проводиться комісія2
ми з розслідування, що утворюються:
• у разі аварій I категорії – наказом центрального органу виконав2
чої влади чи розпорядженням відповідної місцевої держадміністрації
(Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя) за
узгодженням з відповідними органами державного нагляду за охоро2
ною праці і МНС;
• у разі аварій II категорії – наказом керівника органу, до сфери
управління якого належить підприємство, чи розпорядженням район2
ної держадміністрації або виконавчого органу місцевого самовряду2
вання за узгодженням з відповідними органами державного нагляду
за охороною праці і МНС.
Головою комісії призначається представник органу, до сфери управлін2
ня якого належить підприємство, місцевого органу виконавчої влади або
представник органу державного нагляду за охороною праці чи МНС.
У ході розслідування комісія з розслідування визначає характер
аварії, з’ясовує обставини, що спричинили її, встановлює факти пору2
шення вимог законодавства та нормативних актів з питань охорони
праці, цивільної оборони, правил експлуатації устаткування та техно2
логічних регламентів, визначає якість виконання будівельно2монтаж2
них робіт або окремих вузлів, конструкцій, їх відповідність вимогам
технічних і галузевих нормативних актів та проекту, встановлює осіб,
що несуть відповідальність за виникнення аварії, намічає заходи щодо
ліквідації її наслідків та запобігання подібним аваріям.
Комісія з розслідування зобов’язана протягом десяти робочих днів
розслідувати аварію і скласти акт за формою Н25. Шкода, заподіяна
аварією, визначається з урахуванням втрат, зазначених у додатку
Положення про розслідування.
Залежно від характеру аварії у разі необхідності проведення додат2
кових досліджень або експертизи зазначений термін може бути про2
довжений органом, який призначив комісію.
За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ,
яким відповідно до висновків комісії з розслідування затверджує
заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає до відповідаль2
ності працівників за порушення законодавства про охорону праці.
Технічне оформлення матеріалів розслідування аварії проводить
підприємство, де сталася аварія, яке в п’ятиденний термін після закін2
чення розслідування надсилає їх прокуратурі та органам, представни2
ки яких брали участь у розслідуванні.
Перший примірник акта розслідування аварії, внаслідок якої не
сталося нещасного випадку, зберігається на підприємстві до завер2
шення термінів здійснення заходів, визначених комісією з розсліду2
вання, але не менше двох років.
Роботодавець зобов’язаний проаналізувати причини аварії та розро2
бити заходи щодо запобігання подібним аваріям у подальшому.
У разі коли аварія сталася через проектні недоробки або конструк2
тивні недоліки устаткування, для участі в роботі комісії з розслідуван2
ня залучаються представники підприємств, які розробляли і вигото2
вляли його.
Роботодавець зобов’язаний надіслати проектній організації, заводу2
виробнику устаткування обґрунтовані рекламації, а їх копії – органам,
до сфери управління яких належить підприємство, проектна організа2
ція або завод2виробник (у разі його відсутності – відповідній місцевій
держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядуван2
ня). За видами робіт і устаткування, на які видається дозвіл (ліцензія)
на проектування або виготовлення, копія рекламації також надсила2
ється органу, який видав дозвіл (ліцензію) на проектування або виго2
товлення устаткування.
Облік аварій I і II категорій ведуть підприємства і відповідні орга2
ни державного управління та нагляду за охороною праці з реєстра2
цією їх у журналі за встановленою формою. При цьому враховуються
114
115
аварії, внаслідок яких сталися нещасні випадки і внаслідок яких
нещасні випадки не сталися.
Державна статистична звітність щодо аварій затверджується
Держкомстатом за поданням Держнаглядохоронпраці.
Письмову інформацію про здійснення заходів, запропонованих
комісією з розслідування, роботодавець подає організаціям, представ2
ники яких брали участь у розслідуванні, у терміни, зазначені в акті
розслідування аварії.
1.7. Е
КОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ ПРАЦІ♦
1.7.1. Економічне значення та економічні проблеми охорони праці
Покращення умов праці, зниження виробничого травматизму та
професійної захворюваності може мати не лише соціальний, а й еко2
номічний ефект, адже результати охорони праці ведуть до збільшення
фонду робочого часу, підвищення ефективності використання облад2
нання, зменшення плинності кадрів, зменшення витрат на пільги та
компенсації за несприятливі умови праці, скорочення видатків, пов’я2
заних з виробничим травматизмом та захворюваністю працівників
тощо.
Так, наприклад, раціональний комплекс заходів, спрямованих на
покращення умов праці, може забезпечити приріст продуктивності
праці на 15...20% і більше. Раціональне природне освітлення може збіль2
шити продуктивність праці на 10%. Такого ж результату можна досягну2
ти і раціональною організацією штучного освітлення. Продуктивність
праці збільшується за рахунок правильної організації робочого місця,
запровадження функціональної музики, раціонального фарбування
приміщень, устаткування, обладнання тощо. В той же час збільшення
температури повітря робочої зони виробничих приміщень до 30
о
С може
майже вдвічі зменшити продуктивність праці.
Але реалізація заходів, спрямованих на покращення умов праці,
зниження виробничого травматизму та професійної захворюваності
вимагає затрат і часто досить суттєвих, які ведуть до збільшення собі2
вартості продукції, зменшення доходів, що негативно сприймається
багатьма роботодавцями, які вважають такі витрати марними.
♦
Розділ підготовлено за участі к. т. н. А. О. Водяника (ННДІОП).