ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 03.07.2019
Просмотров: 9298
Скачиваний: 1
121
Таблиця 1.2
Перелік можливих витрат підприємства на охорону праці
Номер
групи
витрат
Назва та позначення
групи витрат
Назва різновиду витрат
Позна2
чення
складо2
вих
витрат
I
Додаткові до стра2
хових відшкодуван2
ня потерпілим унас2
лідок травм і профе2
сійних захворювань
∑T
k
Тимчасова непрацездатність;
Одноразова допомога (включаючи членів родин і
утриманців загиблих);
Відшкодування витрат лікувальним установам;
Санаторно2курортне обслуговування;
Витрати на соціальну допомогу інвалідам;
Інші доплати
Т
1
Т
2
Т
3
Т
4
Т
5
Т
6
II
Пільги і компенсації
працюючим у важ2
ких і шкідливих умо2
вах праці ∑П
к
Додаткові відпустки;
Скорочений робочий день;
Лікувально2профілактичне харчування;
Надання молока чи інших рівноцінних про2
дуктів;
Підвищені тарифні ставки;
Доплати за умови й інтенсивність праці;
Пенсії на пільгових умовах
П
1
П
2
П
3
П
4
П
5
П
6
П
7
III
Витрати на профі2
лактику травматиз2
му і професійних за2
хворювань ∑В
к
Витрати на працеохоронні заходи за колек2
тивним договором;
Витрати підприємства на додаткові до ко2
лективного договору працеохоронні заходи;
Витрати на працеохоронні заходи з інших
джерел фінансування
В
1
В
2
В
3
IV
Витрати на ліквіда2
цію наслідків аварій і
нещасних випадків
на виробництві ∑Г
к
Вартість зіпсованого устаткування, інструментів,
зруйнованих будівель, споруд;
Витрати на порятунок потерпілих, розслідування
нещасних випадків, транспорт, зв’язок тощо;
Виплати заробітної плати і доплати за час ви2
мушених простоїв;
Вартість ремонту частково зіпсованого устатку2
вання, машин і механізмів, будівель і споруд;
Вартість підготовки та перепідготовки працівників
замість вибулих унаслідок загибелі чи інвалідності
Г
1
Г
2
Г
3
Г
4
Г
5
V
Штрафи та інші від2
шкодування ∑Ш
k
Штрафи підприємства, установи або організації за
недотримання нормативних вимог охорони праці;
Штрафи працівників за порушення законодавчих
актів та інших нормативних актів з охорони праці;
Компенсації за час змушеного простою через
небезпеку виконання робіт, а також зупинку робіт
органами державного нагляду за охороною праці;
Штрафи, пеня, виплати за недотримання договірних
зобов’язань з іншими підприємствами;
Компенсаційні виплати за ураження населення,
житлового фонду, частки майна і забруднення нав2
колишнього середовища;
Інші санкції
Ш
1
Ш
2
Ш
3
Ш
3
Ш
4
Ш
5
6
k=1
7
к=1
3
к=1
5
к=1
5
k=1
1.7.4. Визначення ефективності заходів і засобів профілактики вироб
ничого травматизму і професійної захворюваності
У загальному вигляді показник ефективності витрат підприємства
на заходи з охорони праці (Е) визначається відношенням величини
річної економії від поліпшення умов і безпеки праці до суми вкладень
підприємства в заходи з охорони праці, тобто
(1)
де Е
р
– річна економія (економічний ефект) від поліпшення умов і охорони
праці на підприємстві (прибуток чи зменшення збитків);
В – загальні вкладення підприємства в охорону праці (
∑В
к
).
Визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці
передбачає врахування двох альтернативних класифікацій економії
від поліпшення умов і охорони праці:
1) за економічними показниками, обов‘язковими для обліку та
звітності;
2) за показниками, що базуються на зіставленні зміни основних
соціально2економічних результатів за певний час (зменшення травма2
тизму, захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих
умовах, скорочення плинності кадрів тощо).
Річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві
за економічними показниками, обов’язковими для обліку та звітності
(Е
р
) визначається за формулою
122
3
к=1
,
B
E
E
p
=
7
1
7
1
6
1
6
1
+
⎟
⎟
⎟
⎠
⎞
⎜
⎜
⎜
⎝
⎛
+
+
⎟
⎟
⎟
⎠
⎞
⎜
⎜
⎜
⎝
⎛
+
=
∑
∑
∑
∑
=
=
=
=
ê
ê
êÏ
êÄ
ê
ê
êÏ
êÄ
p
Ï
Ï
Ò
Ò
E
,
5
1
5
1
5
1
5
1
⎟
⎟
⎟
⎠
⎞
⎜
⎜
⎜
⎝
⎛
+
+
⎟
⎟
⎟
⎠
⎞
⎜
⎜
⎜
⎝
⎛
+
+
∑
∑
∑
∑
=
=
=
=
ê
ê
êÏ
êÄ
ê
ê
êÏ
êÄ
Ø
Ø
Ã
Ã
де
∑Т
кД
, ∑Т
кП
– суми додаткових до страхових відшкодувань потерпілим
унаслідок травм на виробництві і професійних захворювань;
∑П
кД
, ∑П
кП
– суми витрат на пільги і компенсації за незадовільні умови
праці;
∑Г
кД
, ∑Г
кП
– суми витрат на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випад2
ків на виробництві;
(2)
6
к=1
6
к=1
7
к=1
7
к=1
5
к=1
5
к=1
123
∑Ш
кД
, ∑Ш
кП
– суми штрафів та інших примусових відшкодувань, пов’яза2
них з аваріями і нещасними випадками на виробництві;
Д, П – індекси, що показують значення наведених витрат відповідно «до» й
«після» впровадження заходів щодо поліпшення умов і охорони праці.
Класифікацію річної економії підприємства від поліпшення умов
та безпеки праці за показниками, що базуються на зіставленні основ2
них соціально2економічних результатів поліпшення умов праці,
можна представити у вигляді, наведеному в табл. 1.3.
Таблиця 1.3
Структура річної економії підприємства
від поліпшення умов і безпеки праці
Найменування групи
показників економії
Складові річної економії
Економія від змен2
шення професійної
захворюваності
– заробітна плата;
– зниження собівартості продукції;
– зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від змен2
шення випадків трав2
матизму
– заробітна плата;
– зниження собівартості продукції;
– зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від зни2
ження плинності
кадрів
– зниження собівартості продукції;
– збільшення прибутку;
– витрати на підготовку кадрів
Економія від скоро2
чення пільг і ком2
пенсацій за роботу в
небезпечних і шкід2
ливих умовах
– заробітна плата;
– витрати на лікувально2профілактичне харчування;
– витрати на безкоштовне надання молока чи інших
рівноцінних харчових продуктів
Розрахунок економії за показниками, що базуються на зіставленні
зміни основних соціально%економічних результатів за певний час
(рівня травматизму, захворюваності, розміру пільг і компенсацій за
роботу в несприятливих умовах, скорочення плинності кадрів тощо)
здійснюється за наступною схемою:
1. Скорочення втрат робочого часу за рахунок зменшення рівня
захворюваності (аналогічно для травматизму) за визначений час (ΔД)
визначається за формулою:
5
к=1
5
к=1
,
100
3
2
1
×
Ä
Ä
Ä
−
=
Δ
(3)
де Д
1
, Д
2
– кількість днів непрацездатності через хвороби або травми на 100
працюючих відповідно до і після впровадження заходів;
Ч
3
– річна загальна середньооблікова чисельність працівників, чол.
2. Річна економія зарплати за рахунок підвищення продуктивності
праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму (Е
З
):
124
,
100
ñð
ð
ç
×
Ç
W
E
⋅
Δ
=
(4)
де З
р
– середньорічна заробітна плата одного працівника разом з відрахуван2
нями на соцстрахування;
Ч
ср
– середньорічна чисельність промислово2виробничого персоналу;
ΔW – підвищення (збільшення) продуктивності праці.
3. Підвищення продуктивності праці (ΔW) визначається за формулою:
(5)
,
ï
â
Ð
Ç
Ä
W
⋅
Δ
=
Δ
де З
в
– вартість виготовленої товарної продукції за зміну на одного працівни2
ка промислово2виробничого персоналу;
Р
п
– вартість річної товарної продукції підприємства.
4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення
умовно постійних витрат (Е
с
):
(6)
,
ï
â
c
Ð
Ç
Ä
Ó
E
⋅
Δ
⋅
=
де У – умовно2постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу
товарної продукції.
5. Економія за рахунок зменшення виплат допомоги по тимчасовій
непрацездатності (Е
сс
):
Å
ññ
= ΔÄ · Ï
Ä
, (7)
де П
Д
– середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.
6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності
(Е
рз
) визначається за формулою:
Е
рз
= Е
⁄
з
+ Е
⁄
с
+ Е
⁄
сс
, (8)
де Е
⁄
з
, Е
⁄
с
, Е
⁄
сс
– складові економії, розраховані за формулами (4), (6), (7) за
рівнем захворюваності.
125
7. Аналогічно можна визначити річну економію за рахунок зни2
ження рівня травматизму (Е
рт
):
Е
рт
= Е
⁄⁄
з
+ Е
⁄⁄
с
+ Е
⁄⁄
сс
, (9)
де Е
⁄⁄
з
, Е
⁄⁄
с
, Е
⁄⁄
сс
– відповідно складові економії по травматизму, розраховані за
формулами (4), (6), (7).
8. При необхідності розрахунку економії від зменшення плинності
кадрів Е
рп
замість формули (3) використовується залежність:
ΔД
плин
= (Ч
з1
– Ч
з2
)Д
п
, (10)
де
Δ
Д
плин
– зменшення рівня плинності кадрів;
Ч
з1
, Ч
з2
– кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через
незадовільні умови праці відповідно до і після впровадження комплексу пра2
цеохоронних заходів;
Д
п
– середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного
підприємства на інше.
Економія за формулою (4) не розраховується, тобто в схемі розра2
хунку економії витрат від зменшення плинності кадрів використову2
ється залежність (6), а також (8) чи (12), у яких
Е
⁄
з
= Е
⁄⁄
з
= Е
⁄
сс
= Е
⁄⁄
сс
= 0. (11)
9. Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за робо2
ту в незадовільних умовах у зв’язку зі скороченням чи повною відмі2
ною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додатко2
вої відпустки і скороченого робочого дня виконується по кожному з
перерахованих видів пільг шляхом співставлення відповідних даних
(кількість працівників, що користуються пільгами, мають підвищений
розмір середньорічної чи середньогодинної заробітної плати тощо) у
базовому і планованому періодах як наведено нижче (пп. 10–14).
10. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скасуванням ско2
роченого робочого дня (Е
сд
):
Е
сд
= З
г
Ф
д
(Ч
⁄
сд
d
1
– Ч
⁄⁄
сп
d
2
), (12)
де З
г
– середня оплата однієї години роботи працівника;
Ф
д
– кількість робочих днів (змін) на одного працівника в рік;
Ч
⁄
сд
, Ч
⁄⁄
сп
– кількість працівників, що мають право на скорочений робочий день
відповідно до і після впровадження заходів щодо поліпшення умов праці;
d
1
, d
2
– кількість годин, на які скорочено робочий день через незадовільні
умови праці відповідно до і після запровадження заходів.