Файл: Osnovu_ohorona_praci_1_new.pdf

• інформацію про нещасний випадок (місце, дата, час, вид події,

шкідливий або небезпечний фактор та його значення);

• інформацію про свідків нещасного випадку та осіб, які допусти2

ли порушення законодавства про охорону праці, дії чи бездіяль2
ність яких стали основною або супутньою причиною нещасного
випадку;

• інформацію про заходи, спрямовані на усунення причин неща2

сного випадку.

Акт за формою Н21 є первинним документом, що несе всю інфор2

мацію про кожен нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, що
трапився в країні. Він складається з текстової і кодової частин, які
заповнюються відповідно до загальноприйнятих (установлених) тер2
мінів, міжгалузевих, галузевих і спеціально розроблених класифікато2
рів. Кодування інформації, яку містять акти (форма Н21) дає можли2
вість легко і повно виконувати її статистичну обробку та аналіз.

Про нещасні випадки, що не пов’язані з виробництвом, складаєть2

ся акт за формою НТ (невиробничий травматизм), але оскільки відпо2
відно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків неви2
робничого характеру таке розслідування проводиться обов’язково
лише в разі смерті або на вимогу потерпілого, то найбільш повну
інформацію про невиробничий травматизм можна отримати з журна2
лів, які ведуть лікувально2профілактичні заклади, до яких звернулися
або були доставлені потерпілі, або звітів про нещасні випадки, які
щомісяця надсилаються лікувально2профілактичними закладами до
районних держадміністрацій (виконавчих органів міських, районних
у містах рад). Ці документи містять інформацію про потерпілого
(прізвище, ім’я та по батькові, професія або рід занять, адреса, наяв2
ність алкогольного чи наркотичного сп’яніння), місце і час травмуван2
ня, подію, що призвела до нещасного випадку, діагноз та вид травми.
Акт розслідування невиробничого травматизму містить також інфор2
мацію про причину нещасного випадку. 

Професійне захворювання

зумовлюється впливом шкідливих

речовин, певних видів робіт та інших виробничих факторів.

Причиною професійного захворювання може бути: запиленість або

загазованість повітря робочої зони шкідливими речовинами; підвище2
ні та знижені температури поверхні устаткування, матеріалів, повітря
робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрації, інфразвукового коли2
вання, ультразвуку, електромагнітного випромінювання; іонізуючого
випромінювання; підвищений або знижений рівень барометричного
тиску, вологості та рухомості повітря; контакт із джерелами інфекцій2

26

27

них захворювань; рівень фізичного перевантаження; інші виробничі
фактори за гігієнічною класифікацією праці. 

Професійні захворювання виникають за обставин невиконання

правил виробничого процесу; порушень режиму експлуатації техно2
логічного устаткування, приладів, робочого інструменту; аварійних
ситуацій; відсутності, неефективності роботи або пошкодження захи2
сних засобів і механізмів, систем вентиляції, екранування, сигналіза2
ції, освітлення, кондиціювання повітря; порушення правил виробни2
чої безпеки, гігієни праці; через відсутність (невикористання) засобів
індивідуального захисту; недосконалість технології, механізмів, робо2
чого інструменту; відсутність заходів і засобів рятувального характе2
ру тощо.

У деяких галузях виробництва у зв’язку з використанням одно2

манітних, часто повторюваних рухів, і фізичним навантаженням спо2
стерігається підвищення рівня захворюваності нервово2мозкового
апарату. Крім того, в останні роки спостерігається поява нових видів
захворюваності у зв’язку з широким використанням комп’ютерних
технологій. 

Професійні захворювання, що викликаються вдиханням токсич2

них хімічних речовин, всмоктуванням їх через шкіру або потраплян2
ням в організм через шлунково2кишковий тракт, прийнято називати
професійними отруєннями.

Професійні захворювання та отруєння, що виникають протягом

короткого проміжку часу (однієї зміни чи доби), називаються гостри%
ми, а такі, для виникнення яких потрібен довгий термін – хронічними.

Первинними документами, що несуть повну інформацію про

кожне професійне захворювання, є карти обліку професійних захво2
рювань за формою П25, які складають установи державної санітарно2
епідеміологічної служби на підставі розслідування нещасних випад2
ків (у разі гострих професійних захворювань) та на підставі розсліду2
вання професійних захворювань (в разі хронічних захворювань).
Карта обліку професійних захворювань (Форма П25) містить інфор2
мацію про:

♦ місцезнаходження та підпорядкованість підприємства, на якому

зареєстровано профзахворювання;

♦ потерпілого (стать, вік, професія, стаж роботи за цією професією

та стаж роботи в контакті зі шкідливим виробничим фактором, що
спричинив захворювання);

♦ шкідливі виробничі фактори (основний та супутні), що спричи2

нили профзахворювання та обставини його виникнення;

♦ вид (захворювання чи отруєння), форму (гостре чи хронічне),

діагноз профзахворювання та його тяжкість;

♦ заходи, вжиті санепідемстанцією.
Так само, як і акт за формою Н21, Карта обліку професійних захво2

рювань складається з текстової і кодової частин, які заповнюються
відповідно до класифікаторів Міністерства охорони здоров’я.

Однією з вагомих причин, які викликають виробничий травматизм

та професійну захворюваність, є аварії – небезпечні події техногенно2
го характеру, що створюють на об’єкті, території або акваторії загрозу
для життя і здоров’я людей і призводять до руйнування будівель, спо2
руд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого про2
цесу чи завдають шкоди довкіллю.

Аварії поділяються на дві категорії. 
До I категорії належать аварії, внаслідок яких: 

• загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб; 

• стався викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за

межі санітарно2захисної зони підприємства; 

• збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколиш2

ньому природному середовищі більш як у 10 разів; 

• зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що

створило загрозу для життя і здоров’я значної кількості працівників
підприємства чи населення. 

До II категорії належать аварії, внаслідок яких: 

♦ загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб; 

♦ зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що

створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці з
чисельністю працюючих 100 чоловік і більше. 

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування,

тимчасової зупинки виробництва внаслідок спрацювання автоматичних
захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць
і окремих об’єктів, падіння опор та обрив проводів ліній електропереда2
чі тощо не належать до аварій, що мають категорію. 

Як правило до аварій на промислових об’єктах призводять відмови

(неполадки) – події, що полягають у порушенні робочого стану облад2
нання (об’єкта). До однієї й тієї ж аварії або аварійної ситуації можуть
привести різні види відмов, а одна й та ж відмова може привести до
різних аварійних ситуацій (аварій). Переважна кількість аварійних
ситуацій на промислових об’єктах України виникає в результаті пору2
шення технологічного процесу, порушення трудової та виробничої
дисципліни, незадовільної організації виконання робіт.

28

29

Промислові об’єкти, на яких використовуються, виготовляються,

переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька
небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює
або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші
об’єкти, що є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації
техногенного та природного характеру, називаються об’єктами
підвищеної небезпеки

. 

У зв’язку з використанням все більших енергетичних потужностей

та зростанням концентрації енергії на невеликих ділянках, різко зрос2
тає ступінь небезпеки аварій як для довкілля, так і для людей, що меш2
кають поблизу об’єктів підвищеної небезпеки, а особливо для тих, хто
на них працює. До того ж останнім часом відмічено значне зростання
надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов’язаних з аваріями
на промислових об’єктах. Наслідком цього є зростання кількості пра2
цівників, що травмується і гине в аварійних ситуаціях. За 1996 – 1999
рр. кількість потерпілих в аваріях в Україні зросло з 1 до 1,5 %, заги2
блих – з 11,7 до 17,9 %. Значна кількість, а саме, 30,6 % аварій закінчу2
ється летальними наслідками. 

1.2.2. Системний аналіз в охороні праці

Попередження нещасних випадків, професійних захворювань та

аварій повинно закладатись вже на етапі планування виробництва і
забезпечуватись на всіх його стадіях.

В ході виробничого процесу відбувається взаємодія людей з

навколишнім виробничим середовищем. У широкому розумінні
виробниче середовище – це комплекс виробничих споруд з усіма їх
елементами (напр., стіни, підлога, стеля, східці, вікна тощо), знаряддя
праці (машини, механізми, інструмент, прилади та ін.), сировину,
напівфабрикати, матеріали, енергоносії, повітряне середовище, а
також інших людей і являє собою певне джерело небезпеки. 

Для того, щоб гарантувати виконання усіх робіт найбільш безпеч2

ним способом, та позбавити працівників від небажаного ризику травм,
пошкодження здоров’я чи майна, охорона праці використовує систем2
ний підхід та системний аналіз. 

Системою, яка вивчається в охороні праці, є система «людина –

виробниче середовище». Процес системного аналізу здійснюється від2
носно виробничого середовища, де люди, технологічні процеси, облад2
нання/механізми та виробничі приміщення є складовими частинами,
які можуть впливати на безпеку та успішне виконання роботи або

поставленого завдання. Кожен з цих елементів може додавати деяку
міру ризику на людей або обладнання у процесі виконання роботи.
Люди, наприклад, можуть бути небезпечні для себе та тих, хто їх
оточує, у промисловому або технологічному середовищі. Неуважність,
недостатня професійна підготовка, недоречні жарти, стомленість, стре2
си, образи та особисті проблеми (проблеми особистого характеру чи
фінансові тощо) – все це так звані людські або соціальні чинники, які
являються перешкодою оптимальному або бажаному рівню виконання
робіт людьми. Так само, деякі види машин та устаткування можуть
являти небезпеку, навіть якщо вони працюють так, як треба, без збоїв
(наприклад, транспорт, преси, ручний інструмент тощо). Не точно
складена або неправильно виконана технологічна інструкція також
може спричинити небезпеку під час технологічного процесу.

У процесі системного аналізу необхідно брати до уваги усі ці фак2

тори для того, щоб врахувати різні потенційні небезпеки, які можуть
бути пов’язані з тією чи іншою специфічною роботою чи завданням.
Рис. 1.2 показує, що процес системного аналізу поєднує поняття
людських ресурсів, технологічних процесів, виробничих приміщень
та устаткування, які повинні функціонувати всередині специфічного
робочого середовища, виконуючи одне або декілька завдань. Для
пояснення цього розглянемо два приклади.

У першому прикладі покажемо, як системний підхід може бути

використаний для забезпечення безпеки роботи при експлуатації
електричної пральної машини на стадії її конструювання. 

Насамперед конструктор повинен врахувати всі небезпечні та шкід2

ливі чинники, які можуть виникнути під час роботи такої машини. Це
небезпека враження електричним струмом, небезпека елементів, що
обертаються, та віброакустичних коливань, які можуть при цьому
виникати, небезпека води та елементів машини, нагрітих до високої
температури, небезпека хімічних сполук, які входять до складу праль2
них порошків чи рідин, небезпека виникнення пожежі. Крім цього
обов’язково необхідно передбачити оптимальні та допустимі параме2
три оточуючого середовища, в якому буде експлуатуватися машина.
Це – температура, вологість, швидкість руху повітря, освітленість
пульту та робочих елементів машини. По кожному з зазначених чинни2
ків необхідно проаналізувати можливий характер дії та ушкодження,
яке він може спричинити людині. Для цього потрібно визначити пара2
метри кожного з чинників (величина струму, який буде протікати
через людину в разі дотику до елементів машини, які знаходяться або
можуть опинитися під напругою, максимально можлива температура

30