Файл: Osnovu_ohorona_praci_1_new.pdf

31

нагрітих елементів машини, маса та швидкість обертання бака, рівні
вібрації та шуму, які можуть виникнути при роботі машини, характер
дії хімічних сполук, що входять до складу пральних порошків чи
рідин), порівняти ці значення з нормативними або допустимими з
точки зору дії на людину, зробити висновок щодо можливої дії. У разі
виявлення таких чинників, які можуть привести до несприятливої дії
на людину, необхідно розробити заходи, що усувають їх або приводять
їхні значення до допустимих параметрів, наприклад, як це досягнуто у
сучасних пральних машинах стосовно шуму та вібрації. Якщо це не2
можливо або ж економічно недоцільно, необхідно розробити заходи,
які захищають людину від дії цих чинників як при нормальній роботі

Рис. 1.2. Елементи системного аналізу в охороні праці

Ñ Å

РŠĠΠÂÈ

Ù Å

Â

È

РÎ

Á Í È

×

Å

Âèðîáíè÷èé

ïåðñîíàë

Ñïîðóäè,

áóä³âë³,

ïðèì³ùåííÿ

Òåõíîëîã³÷í³

ðåãëàìåíòè,

ïðàâèëà,

³íñòðóêö³¿

Óñòàíîâêè,
îáëàäíàííÿ,
ñèðîâèíà,
ïðîäóêö³ÿ

машини, так і в разі можливої аварії чи помилкової дії оператора. Тех2
нологічний процес прання, віджимання та сушки базується на викори2
станні високих температур та високої швидкості обертання бака маши2
ни, тому захист оператора забезпечується корпусом машини. А для
того, щоб уникнути можливого травмування в разі спроби відкрити
кришку, коли бак обертається або в ньому знаходиться гаряча вода,
передбачене відповідне блокування.

Для привода пральних машин використовується електричний

струм напругою 110–220 В, що небезпечно для людини. Принципово
можливо сконструювати машину, що буде живитися від джерела
напруги 6–12 В, яка практично не становить небезпеки для людини,
але економічно це недоцільно, тому в машинах передбачається відпо2
відний захист від враження людини електричним струмом як при нор2
мальній роботі, так і в разі можливої аварії. Крім того на випадок
короткого замикання чи іншого ушкодження, яке може призвести до
пожежі, в машині передбачені запобіжні пристрої, що автоматично
вимикають її для того, щоб уникнути пожежі. 

Супровідна технічна документація на машину обов’язково повин2

на містити інформацію про вимоги до зовнішнього середовища, мереж
електро2 та водопостачання, технічного обслуговування, режимів
роботи тощо, при яких забезпечується її надійна експлуатація. Ця
документація повинна бути використана під час розробки правил ви2
робничої безпеки, якими мусить керуватись оператор цієї машини.

У другому прикладі розглянемо технологічний процес переміщен2

ня декількох ємностей, які містять високолетючий, легкозаймистий
розчинник з одного складу підприємства на інший за допомогою
вилочного навантажувача. Яка ймовірність або ступінь аварії чи неща2
сного випадку існує при такій простій операції, як ця, тобто наскільки
ця операція є безпечною? Для відповіді на це запитання необхідно, по2
перше, звернути увагу на оператора, особливо на його (чи її) кваліфі2
кацію, досвід роботи та ставлення до неї. По2друге, навантажувач та
інше обладнання, що застосовується при цьому (затискувачі для ємно2
стей, стан ємностей, обладнання, яке забезпечує безпеку тощо) повин2
ні також розглядатися як ймовірні джерела виробничої аварії. По2тре2
тє, необхідно мати детальну інформацію про стан приміщень, у яких
складуються ємності і які повинні бути спеціально спроектовані для
зберігання товарів такого роду та обладнані відповідним протипожеж2
ним устаткуванням. І нарешті, необхідно мати інформацію про четвер2
тий елемент виробничого середовища – технологічні інструкції, орга2
нізацію робіт, контроль за станом охорони праці.

32

33

Як можна бачити з наведених вище прикладів, метою яких було

показати лише суть системного аналізу при проектуванні системи або
розробці технологічного процесу, – існує велика кількість потенцій2
них небезпек. Звичайно цей аналіз навіть в разі наведених простих
прикладів повинен бути більш повним і детальним, оскільки метою
його є пошук потенційних небезпек та якомога точніша їх оцінка для
того, щоб виключити їх або звести до певного рівня, при якому можли2
ве виконання виробничих завдань. Коротко кажучи, системний аналіз
визначає коригуючі заходи, які повинні бути вжиті у виробничому
процесі ще до виконання роботи чи вирішення основного завдання.

Концепція системного аналізу вимагає враховувати усі ймовірні

небезпеки як складові тієї чи іншої небезпечної ситуації до факту
виникнення джерела небезпеки у системі «людина – виробниче сере2
довище». Та наявність джерела небезпеки ще не означає того, що
людині обов’язково повинна бути спричинена якась шкода. Існування
джерела небезпеки свідчить передусім про можливість утворення
небезпечної ситуації, за якої буде спричинена шкода. Для того, щоб
створилась реальна небезпечна ситуація, необхідна причина або
умова, своєрідний «пусковий механізм», при якому потенційна небез2
пека переходить у реальну. Логічним процесом розвитку небезпеки,
реалізації потенційної загрози є тріада «джерело небезпеки – причина
(умова) – небезпечна ситуація».

Небезпека, як правило, проявляється у визначеній просторовій

області, яка отримала назву небезпечна зона. На рис. 1.3 наведено
графічні варіанти взаємного розташування зони перебування людини
та небезпечної зони.

Варіант І ілюструє найбільш небезпечну ситуацію, коли людина,

яка не має засобів захисту або не використовує їх, знаходиться у небез2
печній зоні. При вapiaнті ІІ небезпека існує лише у місці суміщення

Рис. 1.3. Графічні варіанти взаємного розташування небезпечної зони 1, 

зони перебування людини 2 та засобів захисту 3.

зон 1 та 2. Оскільки людина в такому місці знаходиться, як правило,
короткочасно (спостереження, огляд, невеликий ремонт тощо), то під
небезпечним впливом вона може опинитись лише в цей період. У варіан2
ті IІІ небезпека виникає тільки у випадку порушення засобів захисту 3.
Повну безпеку, вірніше сказати, прийнятний рівень ймовірності про2
яву небезпеки, гарантує лише ІV варіант. Наприклад, дистанційне
керування технологічним процесом.

Таким чином, найбільш небезпечна ситуація для людини виникає

за таких умов:

♦ небезпека реально існує;

♦ людина знаходиться в зоні дії небезпеки;

♦ людина не має достатніх засобів захисту, не використовує їх або

ці засоби неефективні.

Виникнення небезпечних ситуацій, що можуть привести до нещасно2

го випадку, так само як і несприятливих умов праці, що ведуть до вини2
кнення профзахворювань, зумовлюється тим, що порушується взаємо2
дія між людиною і об’єктивним виробничим середовищем. Причиною
такого порушення може стати недостатня кваліфікація, невідповідність
обладнання або матеріалів чи невірна організація виробничого процесу.
Як наслідок робітник витрачає надмірні зусилля для виконання роботи
або ж його можливості використовуються не в повній мірі. Іншою при2
чиною може стати те, що об’єктивні елементи системи (наприклад,
машини) можуть втратити надійність. В результаті умови праці стають
небезпечними, виникає загроза аварійних ситуацій, нещасних випадків,
професійних захворювань, зменшення продуктивності праці.

Ще до початку будь2яких робіт повинні бути визначені загальні

вимоги охорони праці і поділена відповідальність за її забезпечення.
Конкретні вимоги охорони праці повинні формулюватись таким
чином, щоб їх ефективність піддавалась відповідній оцінці. 

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної

захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин
їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти
причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на
наступні основні групи: організаційні, технічні, санітарно2гігієнічні,
психофізіологічні.

Організаційні причини:

відсутність або неякісне проведення навчан2

ня з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог
інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони
праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устат2
кування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил

34

35

планово2попереджувального ремонту устаткування; недостатній техніч2
ний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування,
механізмів та інструменту не за призначенням.

Технічні причини:

невідповідність вимогам безпеки або несправ2

ність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недоскона2
лість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування,
недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних
пристроїв, засобів сигналізації та блокування.

Санітарногігієнічні причини:

підвищений вміст у повітрі робочих

зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення;
підвищені рівні шуму, вібрації, інфра2 та ультразвуку; незадовільні
мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище
допустимих значень; порушення правил особистої гігієни тощо.

Психофізіологічні причини:

помилкові дії внаслідок втоми праців2

ника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність
праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність
психофізіологічних чи антропометричних даних працівника викори2
стовуваній техніці чи виконуваній роботі. 

Діаграма (рис. 1.4) показує, що основні причини нещасних випадків

та аварій на виробництві в Україні – організаційні, вони значно пере2
вищують технічні та психофізіологічні. Санітарно2гігієнічні причини
як правило призводять до професійних захворювань.

Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробни2

чого травматизму і професійної захворюваності поділяються на тех2
нічні та організаційні.

До  технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії,

виробничої та пожежної безпеки.

Заходи з виробничої санітарії передбачають створення комфортно2

го мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення,
вентиляції, кондиціювання повітря; теплоізоляцію конструкцій буді2
вель та технологічного устаткування; заміну шкідливих речовин та
матеріалів нешкідливими; забезпечення оптимальної концентрації
аероіонів; герметизацію шкідливих процесів; зниження рівнів шуму,
інфразвуку, ультразвуку, вібрації, електромагнітних та електростатич2
них полів, іонізуючого випромінювання; влаштування раціонального
освітлення; забезпечення необхідного режиму праці та відпочинку,
санітарного та побутового обслуговування.

До заходів з виробничої безпеки належать: розроблення та впрова2

дження безпечного устаткування; механізація та автоматизація техно2
логічних процесів; використання запобіжних пристосувань, автома2