ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 03.07.2019
Просмотров: 9320
Скачиваний: 1
311
Поверхневе зношення або корозія
10
15
20
25
30 та
дротів по діаметру, %
більше
Кількість обірваних дротин
85
75
70
60
50
звивання, % від кількості,
що вказана у табл. 3.2.
При зношуванні або корозії, що досягли 40% та більше від початко2
вого діаметра дротів, а також при виявленні обірваного жмута канат
повинен бути забракований.
Петля на кінці каната виконується із застосуванням коуша заплі2
танням вільного кінця каната або установкою затискачів (рис. 3.2, а, б).
Види стропів показані на рисунку 3.2, в.
Вантажні гаки усіх стрілових кранів, а також кранів, що переміщу2
ють вантаж у контейнерах, цебрах та іншій тарі, що навішується на гак
за допомогою скоби, напівавтоматичного та автоматичного стропа або
інших жорстких елементів, обладнуються запобіжним пристроєм для
замикання, що відвертає самовільне випадання знімного вантажоза2
хоплюючого пристосування. Вантажні гаки повинні мати запобіжні
пристрої також і в тому випадку, коли спущений вантаж може перебу2
вати у нестійкому положенні. При цьому гаки для стропів потрібно
виконувати таким чином, щоб було виключене самовільне розчеплен2
ня гака із вантажем, або обладнати гак пристроєм для замикання зіву.
На вантажних гаках вказуються номер гака за стандартом, назва
заводу2постачальника та рік виготовлення. На петлях вказується ван2
Таблиця 3.2
Бракувальні ознаки каната за кількістю обривів дротів
на одному кроці звивання
Коефіцієнт
запасу міцності
каната
при відношенні
D : d
Конструкція каната
6 × 19 = 114
(органічне
осердя)
6 × 37 = 222
(органічне
осердя)
6 × 61 = 366
(органічне
осердя)
18 × 19 = 222
(органічне
осердя)
До 6
12/6
22/11
36/38
36/18
6–7
14/7
26/13
38/19
38/19
Більше 7
16/8
30/15
40/20
40/20
Примітки:
1. У чисельнику наведені значення для хрестового звивання, а у зна2
меннику — для альбертового.
2. D — діаметр барабана, мм; d — діаметр каната, мм.
312
тажопідіймальність і наноситься клеймо відділу контролю. Зношення
гака у зіві не повинно перевищувати 10% початкової висоти перерізу.
Гаки спеціального призначення постачаються з паспортом із зазна2
ченням номера, вантажопідіймальності та матеріалу, з якого вони
виготовлені.
Знімні пристрої для захоплення вантажу (стропи, ланцюги, тра2
верси тощо), а також тара для транспортування вантажів (ковші, кон2
тейнери, цебри), після виготовлення підлягають технічному огляду
на заводі2виробнику. Стропи для вантажів масою до 1 т, як правило,
виготовляють із тросів діаметром 11–15 мм.
При технічному огляді знімні пристосування для захоплювання
вантажу піддаються огляду та випробуванню навантаженням, що в
1,25 рази перевищує їх номінальну вантажопідіймальність. Стропи,
що не мають на кінцях гаків, випробовують навантаженням, яке вдві2
чі перевищує номінальну вантажопідіймальність. Випробування усіх
знімних пристроїв для захоплення вантажу виконується з витриму2
ванням під навантаженням протягом 10 хв. Тару при технічному
огляді потрібно оглянути. Випробовувати її вантажем необов’язково.
У процесі експлуатації знімні пристрої для захоплювання вантажу
і тара періодично оглядаються особою, на яку покладено обов’язки
щодо їх обслуговування, у строки, встановлені адміністрацією під2
приємства (будівництва), але не рідше ніж через кожні шість місяців
(траверси), через один місяць (кліщі та інші пристосування для захо2
Рис. 3.2. Вантажні канати та стропи:
а — кріплення каната затискачами; б — типи затискачів — стропи;
1 — канат; 2 — коуш; 3 — затискачі; 4 — універсальний канат (глухий);
5 — полегшений із коушами; 6 — подвійний з коушами;
7 — чотиристропний затискач із гаками; 8 — із ковзним гаком;
9 — із коушем, гаками та петлями; 10 — із подвійними гаками та додатковими стропами.
а
б
в
313
плення), через кожні десять днів (стропи за виключенням тих, що
рідко використовуються і тара). Стропи, що рідко використовуються
оглядають перед видачею їх на роботу. Результати огляду знімних
пристроїв для захоплювання вантажу і тари заносять у спеціальний
журнал огляду та обліку.
Установлення кранів в місцях їх постійної експлуатації має прово2
дитися за проектом, розробленим спеціалізованою організацією згі2
дно з чинними НД та Правилами.
Після установлення до пуску в експлуатацію вантажопідіймальні
машини проходять технічний огляд — власником або спеціалізованою
організацією і реєстрацію в органах Держпромгірнагляду.
Реєстрації підлягають крани всіх типів, крани2екскаватори, що пра2
цюють тількі з гаком або електромагнітом, вантажні електричні візки з
кабіною керування, які пересуваються надземними рейковими коліями.
Не реєструються в органах Держпромгірнагляду: крани з ручним
приводом, крани мостові вантажопідіймальністю до 10 т, стрілові та
баштові крани вантажопідіймальністю до 1 т; стрілові крани з постій2
ним вильотом, неповоротні, непересувні; крани на пересувних ком2
плексах, призначених для виконання ремонтних робіт; електричні
талі та лебідки для підіймання вантажів і (або) людей.
Повний технічний огляд вантажопідіймальних машин включає:
огляд їх стану в цілому, металоконструкцій і окремих механізмів, ста2
тичні й динамічні випробування.
Статичне випробування проводиться вантажем, який на 25% пере2
вищує вантажопідіймальність крана, і має за мету перевірку його міц2
ності та стійкості — для стрілових кранів. Вантаж підіймається на
висоту 100–200 мм, утримується 10 хв і після цього опускається. При
відсутності залишкових деформацій вважається, що кран витримав
статичні випробування.
Динамічне випробування проводиться вантажем, який на 10%
перевищує вантажопідіймальність машини і має за мету перевірку дії
її механізмів та гальм.
Вантажопідіймальні машини, які знаходяться в експлуатації, під2
даються періодичним технічним оглядам:
• частковим (без статичних і динамічних випробувань) — не рідше
одного разу на 12 місяців;
• повним — не рідше одного разу на 3 роки, за винятком кранів, які
рідко використовуються.
Дозвіл на пуск в роботу вантажопідіймальної машини, яка підлягає
реєстрації в органах Держпромгірнагляду, видається інспектором
Держпромгірнагляду на підставі її технічного огляду, проведеного
власником або спеціалізованою організацією. При цьому інспектор
проводить контрольну перевірку технічного стану машини, організа2
ції її нагляду, обслуговування та експлуатації. Вантажопідіймальні
машини, які не підлягають реєстрації в органах Держнаглядохорон2
праці, вводяться в експлуатацію наказом власника.
З метою забезпечення вимог безпеки при експлуатації вантажопі2
діймальних машин власник (роботодавець) забов’язаний призначити
наказом:
• інженерно2технічного працівника з нагляду за вантажопідіймаль2
ними машинами;
• інженерно2технічного працівника, відповідального за утримання
вантажопідіймальних машин у справному стані;
• інженерно2технічних працівників, відповідальних за безпечне
виконання робіт з переміщення вантажів — у кожному цеху, на буді2
вельному майданчику, у кожній зміні.
Власник повинен укомплектувати необхідний штат машиністів
кранів, їх помічників, слюсарів, електромонтерів, стропальників та
сигнальників. Кваліфікація перерахованих вище працівників, їх
рівень підготовки з питань охорони праці, порядок перевірки знань і
переатестації повинні відповідати вимогам Правил та іншим чинним
нормативам. За відсутністю у роботодавця таких працівників він
укладає угоду з стороньою організацією для забезпечення безпечної
експлуатації вантажопідіймальних машин згідно з вимогами правил.
3.5. Е
ЛЕКТРОБЕЗПЕКА
3.5.1. Основні визначення,
нормативна база і актуальність проблеми електробезпеки
Основні визначення
Електробезпека — система організаційних і технічних заходів і
засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії
електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної
електрики (ГОСТ 12.1.009276.ССБТ. Электробезопасность. Термины
и определения).
Наведене визначення включає 4 фактори. Два з них (електричний
струм і електрична дуга) відносяться до безпосередньо небезпечних і
є предметом розгляду цього розділу. Питання охорони праці, пов’яза2
ні з електромагнітними полями і статичною електрикою розглядають2
ся в розділах 2 і 4 підручника.
314
315
• Електротравма — травма, спричинена дією на організм людини
електричного струму і (або) електричної дуги (ГОСТ 12.1.009276).
• Електротравматизм — явище, що характеризується сукупністю
електротравм.
• Електроустановки — машини, апарати, лінії електропередач і
допоміжне обладнання (разом із спорудами і приміщеннями, в яких
вони розташовані), призначені для виробництва, перетворення, тран2
сформації, передачі, розподілу електричної енергії та перетворення її
в інші види енергії (ПУЭ286).
Виходячи з наведеного визначення, кожен окремо взятий електро2
двигун, комп’ютер, внутрішня електромережа в приміщенні, будь2я2
кий побутовий споживач електроенергії підпадає під поняття «елек2
троустановка».
• Електроприміщення — приміщення або відгорожені, наприклад, сітками
частини приміщень, доступні тільки для кваліфікованого обслуговуючого
персоналу, в яких розміщені електроустановки (ПУЭ286).
• Відкриті або зовнішні електроустановки — електроустановки не захище2
ні будівлею від атмосферного впливу (ПУЭ286).
• Закриті або внутрішні електроустановки—установки, захищені будівлею
від атмосферного впливу (ПУЭ286).
Електроустановки, захищені тількі навісами, сітковими огородженнями і
т. ін., розглядаються як зовнішні.
Основні нормативні документи
♦ Правила устройства электроустановок (ПУЭ). Дія ПУЭ розповсюджу2
ється на електроустановки, що споруджуються чи реконструюються, напру2
гою до 500 кВ.
ПУЕ встановлюють загальні вимоги до будови електроустановок (розділ 1),
до каналізації (передачі) електроенергії (розділ 2), до захисту і автоматики
(розділ 3), до розподільчих пристроїв і підстанцій (розділ 4), до електросило2
вих установок (розділ 5), до електричного освітлення (розділ 6) та до елек2
трообладнання спеціальних установок (розділ 7).
♦ ДНАОП 0.0021.32201 «Правила будови електроустановок. Електро2
обладнання спеціальних установок».
Цей документ затверджений Мінпраці України і включає деякі питання елек2
тричного освітлення та обладнання спеціальних установок зі змінами і доповнен2
нями відповідно до чинних в Україні і міжнародних нормативних актів.
♦ «Правила технической эксплуатации электрических станций и сетей» —
галузевий (енергетика) нормативний документ, дія якого розповсюджується
на електроустановки напругою до 500 кВ, встановлює вимоги до контролю
стану і технічного обслуговування електроустановок енергетичної галузі.
♦ Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей –
міжгалузевий нормативний акт, дія якого розповсюджується на електроуста2