ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 02.12.2019

Просмотров: 3785

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Варіанти переходу до ринкової економіки:

перший (історично більш ранній) – еволюційний шлях поступового створення ринкових інститутів (Китай й у чималому ступені Угорщина);

другий – "шокова терапія", що застосовувалася з тим або іншим ступенем інтенсивності в Росії, Україні й більшості країн Центральної й Східної Європи (у класичній формі - у Польщі).

Розходження між зазначеними шляхами укладаються в термінах здійснення системних перетворень і стабілізаційних заходів, ступеня охоплення ринковими механізмами народного господарства, обсязі регулюючих функцій держави й ін.

Вибір еволюційного або "шокового" шляху переходу до ринкової економіки залежить не стільки від волі політичного керівництва, скільки від комплексу політичних, економічних, соціальних, історичних й інших факторів.

На користь еволюційного переходу говорить наявність досить розвиненого сільського господарства й кустарного виробництва, у яких зайняті покоління працівників, що зберегли навички приватного підприємництва; порівняно невисока питома вага важкої промисловості й особливо військово-промислового комплексу; стабільність фінансової системи; перевага серед політичної й господарської еліти верств, зацікавлених у проведенні реформ.

Вибір "шокового" варіанта звичайно є вимушеним заходом. Він зв'язаний у більшості випадків з необхідністю подолання вкрай важкого фінансового становища, що дісталося в спадщину від адміністративно-командної системи, а також гострого товарного дефіциту, викликаного структурними диспропорціями, що нагромадилися.

Еволюційний шлях («градуалізм»)

Можна виділити наступні загальні риси еволюційного шляху переходу до ринкової економіки.

1. Держава на основі довгострокової стратегії реформ послідовно заміняє механізми адміністративно-командної системи ринковими відносинами.

2 Початок реформи зв'язується із установленням динамічної рівноваги на споживчому ринку, причому не тільки за допомогою більш гнучкої системи цін, але й насамперед завдяки швидкому розгортанню в приватному секторі виробництва споживчих товарів і надання послуг і насиченню ними ринку. У Китаї обмеження на створення приватних виробничих підприємств були скасовані в середині 80-х рр., що дозволило через п'ять-шість років повністю наситити споживчий ринок.

3. Ринкові відносини спочатку охоплюють сферу виробництва й збуту споживчих товарів і лише потім поширюються на інвестиційні галузі.

4. Лібералізація цін проводиться на наступних етапах реформи, причому нерідко зі збереженням державного контролю над цінами в галузях із сильними монополістичними тенденціями, з метою уникнення різкого зниження життєвого рівня населення.

5. Проводиться тверда фінансова політика з метою недопущення високої інфляції.

6. Активно формується ринкова інфраструктура, заохочується приватне підприємництво, головним чином у дрібнім виробництві й сфері послуг.


Імпульс, даний розвитку сільського господарства й пов'язаних з ним галузей по виробництву споживчих товарів, стає своєрідним мотором подальшого поширення ринкових механізмів й одночасно приводячи до насичення споживчого ринку, створює сприятливе соціальне середовище для подальшого поглиблення реформ.

Варіант радикального переходу до ринку ("шокова терапія").

Стратегія "шокової терапії" заснована на неоліберальній теорії. Згідно неолібералізму ринкова економіка є саморегулюючою системою. Тому головне завдання перетворень є зведення до мінімуму економічної ролі держави. За нею зберігається найважливіша функція – підтримка стабільності фінансової системи а для цього необхідно зупинити інфляцію, що перешкоджає регулюючій ролі ринку.

У числі найважливіших інституціональних перетворень стратегія радикального переходу припускає:

одномоментну лібералізацію цін на основну масу товарів і послуг і перехід від державного матеріально-технічного постачання до вільної торгівлі засобами виробництва й предметами споживання. Цей захід забезпечить усунення товарного дефіциту й запустить механізми ринкового саморегулювання;

якнайшвидше руйнування колишньої системи централізованого планування й заміна адміністративних способів державного регулювання економічними, серед яких головними є жорсткість умов надання кредиту, обмеження грошової емісії;

прискорену приватизацію державної власності, перехід до приватної власності на землю;

лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності, що приводить до широкого відкриття внутрішнього ринку й економіки в цілому для іноземних товарів і капіталу.

Недоліки стратегії радикального переходу до ринкової економіки зводяться до наступного:

по-перше, в умовах успадкованих від колишньої системи величезних структурних диспропорцій перехід до вільного ціноутворення приводить до того, що найбільш прибутковою сферою вкладення капіталу стає перерозподільна діяльність у фінансовому секторі при відтоку ресурсів з реального сектора;

по-друге, стрімкий перехід до ціноутворення на основі попиту та пропозиції в умовах товарного дефіциту, що дістався від планового господарства, і монопольного положення виробників спочатку викликає високу інфляцію;

по-третє, стратегія радикального переходу супроводжується високою інфляцією, спричиняє падіння життєвого рівня переважної частини населення й посилення соціальної диференціації.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Проаналізуйте основні етапи становлення державності в Україні.

2. Назвіть основні напрямки реформування економіки України в перехідний період.

3. Обґрунтуйте необхідність структурної перебудови економіки України.

4. Виділіть основні конкурентні переваги України?


5. Проаналізуйте процес реформування відносин власності в Україні.

6. Дайте оцінку основним соціальним проблемам сучасного періоду.

7. Охарактеризуйте роль держави в інвестиційній сфері.

8. Розкрийте основні причини, що сповільнюють процес реформування української економіки.

9. Які перешкоди стоять на шляху інноваційного розвитку економіки України?

Теми рефератів і доповідей

1. Основні напрямки економічної політики України в перехідний період.

2. Процес становлення незалежності і затвердження державності в Україні.

3. Науково-технічна та інноваційна політика як пріоритетний напрям економічної політики держави.

4. Регіональна економічна політика: сутність, задачі, перспективи.

5. Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України.

6. Порівняльна характеристика приватизації країн Центральної Європи та України.

7. Роздержавлення як основа формування змішаної економіки.

8. Інституційна реформа як напрям ринкової трансформації української економіки.

9. Проблеми інтеграції України в світовий економічний простір.

Тести

Виберіть правильну відповідь:

1. Перехідна криза в Україні була обумовлена:

а) кризою попиту;

б) кризою пропозиції;

в) кризою попиту і пропозиції одночасно.

2. Для економічної кризи 1991 – 1999 рр. в Україні не було характерно:

а) стрімкий ріст інфляції;

б) падіння темпів промислового виробництва;

в) „тінізація” економіки;

г) відсутність зовнішнього та внутрішнього боргів.

3. До задач трансформаційного періоду не відносять:

а) макроекономічну стабілізацію економіки;

б) лібералізацію цін торгівлі та виробництва;

в) структурну перебудову економіки;

г) націоналізацію промисловості;

д) інституціональну реформу.

4. Причинами затяжної трансформаційної кризи на Україні можна вважати:

а) відсутність концепції соціально-економічного розвитку;

б) вибір помірно-реформістської моделі виходу з кризи;

в) висока ступінь державного втручання в економіку;

г) використання моделі „шокової терапії” для виходу з кризи.

5. До чинників економічного зростання в Україні протягом 2000 – 2004 рр. не можна віднести:

а) зростання іноземних капіталовкладень у вітчизняну економіку;

б) наявність дешевої робочої сили;

в) фіскальне стимулювання окремих галузей з боку держави;

г) використання інформації, інтелектуального капіталу як стратегічного ресурсу.

6. До факторів, що сповільнюють економічне зростання в Україні відносять:

а) рівень технологічного розвитку країни;

б) інерційність апарату державного управління;

в) відсутність чіткої програми реформ;

г) протиріччя рішень, що приймаються;

д) всі попередні відповіді правильні.

7. До конкурентних переваг України слід віднести:

а) наявність кваліфікованих трудових ресурсів;

б) вигідне геополітичне становище;

в) розвиток транспортної інфраструктури;

г) високий науково-технічний потенціал


д) все вищесказане.

8. Визначте найбільш пріоритетний напрям соціальної політики держави. Вибір поясніть.

а) збільшення чисельності середнього класу;

б) детенізація економіки;

в) державне стимулювання зростання заробітної плати;

г) збільшення трансфертів;

д) забезпечення прискореного розвитку медицини, культури, освіти.

9. Які заходи в новій стратегії доходів української держави вважаються найбільш важливими:

а) державне стимулювання прискореного зростання заробітної плати;

б) детінізація доходів;

в) розширення сектору приватних власників;

г) забезпечення випереджаючого розвитку соціальних інститутів (освіти, медицини, культури).

10. Пріоритет в надходженні іноземних інвестицій в останні роки належить:

а) машинобудуванню;

б) фінансовій діяльності;

в) металургії;

г) оптовій торгівлі та посередницькій діяльності в торгівлі.

11. Найбільш вагомими торговельними партнерами України є:

а) Китай;

б) Туреччина;

в) Росія;

г) Білорусь;

д) Німеччина.

12. Однією з основних цілей роздержавлення і приватизації власності є:

а) перехід до світових цін;

б) подолання дефіциту державного бюджету;

в) створення конкурентного середовища в економіці;

г) зниження загального рівня цін.

13. Показниками результативності життя є:

а) індекс цін; б) рівень життя населення; в) рівень пенсій;

г) рівень мінімальної заробітної плати; д) тривалість життя.