Файл: Шабанова ПІДРУЧНИК.pdf

8 

завдань  та  цілей  своєї  діяльності  відповідно  до  запитів 
сучасного суспільства.  

Системний  підхід  у  педагогіці  спрямований  на 

розкриття  цілісності  педагогічних  об´єктів,  виявлення  у  
них  різноманітних  типів  зв´язків  та  зведення  їх  в  єдину 
теоретичну картину. Як систему можна розглядати будь-
яку пізнавальну діяльність, а її складовими є сам суб´єкт 
пізнання  (особистість),  процес  пізнання,  продукт 
пізнання,  мета  пізнання,  умови,  в  яких  вона  перебуває 
тощо. 

Будь-яка  педагогічна  ідея  може  бути  успішно  втілена 

за  умови  забезпечення  системності  під  час  її  реалізації. 
Системність,  що  змодульована  на  науковому  рівні,  є 
запорукою  успіху  в  педагогічній  діяльності.  Тому 
нормативна  дисципліна  «Системний  підхід  у  вищій 
школі»  навчального  плану  підготовки  магістрів  за 
спеціальністю  «Педагогіка  вищої  школи»  є  однією  з 
визначальних  у  фундаментальній  підготовці  майбутніх 
викладачів.  

У  педагогічній  літературі

системний  підхід  як  метод 

дослідження  розглядається  у  низці  робіт  провідних 
педагогів і методистів. Теоретичні питання застосування 
системного підходу у педагогіці були розроблені відомими 
зарубіжними  вченими  Р.Андертоном  і  М.Нейлом.  Цікаві 
розвідки  з  даного  питання  знаходимо  у  роботах 
вітчизняних  дослідників  Т.  Ільїної,  К.  Плиско,  О.Біляєва 
та інших. При цьому навчально-методичні видання щодо 
означеної 

проблематики 

практично 

відсутні 

у 

вітчизняному  освітянському  просторі.  Саме  цим  і 
обумовлено  створення  підручника  «Системний  підхід  у 
вищій  школі»,  який  змістовно  забезпечує  всі  теми 
навчальної програми однойменної дисципліни.  

Мета 

підручника

– 

змістовне 

забезпечення 

лекційного  курсу  дисципліни  «Системний  підхід  у  вищій 
школі»  як  основи  формування  системного  мислення  у 
майбутніх педагогів вищої школи. Опанування матеріалу 

9 

підручника  дозволить  сформувати  у  студентів  наступні 

уявлення: 

Фундаментальні  знання  щодо  поняття  системи  та  її 

якостей,  принципів  та  характеристик  як  ключової 
категорії наукового підходу. 

Розуміння  змісту  системного  підходу,  як  визначальної 

методології в науці, зокрема в педагогіці. 

Цілісні знання щодо інноваційних напрямків розвитку 

національної  системи  вищої  освіти  відповідно  до  нового 
закону «Про вищу освіту».  

Теоретичні  знання  щодо  новітніх  уявлень  системного 

підходу 

в 

вищій 

освіті 

як 

інтегративної, 

міждисциплінарної,  трансдисциплінарної  методології,  а 
також  системи  основних  закономірностей  синергетики 
як  різновидів  прояву  системності  в  творчому  здійсненні 
педагогічного росту.

На  підставі  теоретичного  матеріалу  підручника 

формуються 

наступні 

компетенції 

майбутніх 

викладачів

:   



вміння  системно  мислити  та  розрізняти  якості 

системи як у соціальній, так і у професійній діяльності; 



здібності  щодо  структурування  елементів  вищої 

освіти,  педагогіки  та  навчально-виховного  процесу  у 
вищій школі; 



цілісне 

сприйняття 

педагогічного 

процесу, 

враховуючи  всі  його  аспекти  та  можливі  напрямки 
розвитку. 



вміння  охоплювати  педагогічне  середовище  у  його 

різноманітних 

проявах 

та 

формувати 

моделі 

евристичного здійснення вищої освіти. 

Впровадження  у  майбутню  педагогічну  діяльность 

основ  системології для оптимізації змісту та покращення 
якості освіти. 

Матеріал  підручника  адаптовано  до  нового  закону 

«Про вищу освіту» (від 01.07.2014 № 1556-VII) та містить 
наукові доробки вітчизняних та європейських фахівців з 

10 

систематології, 

дидактики 

та 

педагогіки. 

Зміст 

навчальної  книги  складає  теоретичний  виклад  всіх  тем 
дисципліни,  список  основних  понять  та  їх  визначення; 
питання  для  контролю  засвоєння  знань  та  список 
рекомендованої літератури по кожній темі, а також теми 
контрольних  робіт  для  студентів  заочної  та  екстернатної 
форми  навчання.  Видання  може  бути  використано  при 
підготовці  магістрів  за  спеціальністю  «Педагогіка  вищої 
школи», магістрів інших напрямків  підготовки,  а також 
в  якості  методологічної  основи  професійної  діяльності 
викладачів вищої школи. 

11 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ 

Академія

  -  вищий  заклад  освіти,  який  здійснює 

підготовку  фахівців  з  вищою  освітою  за  освітньо-
професійними програмами всіх рівнів. 

Аспект

  —  точка  зору,  з  якої  сприймається  або 

оцінюється те чи інше явище, предмет, подія. 

Багатоваріантність

освіти

  -  створення  в  освітній 

системі  умов  вибору  й  надання  кожному  суб'єктові 
шансу на успіх.  

Багаторівневість

освіти

- 

організація 

багатоетапного  освітнього  процесу,  що  забезпечує 
можливість  досягнення  на  кожному  етапі  освіти 
відповідного рівня освічен

 освіти

 ості.  

Безперервність

освіти

  -    процес  постійної  освіти-

самоосвіти  людини  впродовж  усієї  життєдіяльності, 
пов'язаний  з  швидкими  змінам  у  соціо-культурному 
просторі.   

Вища  освіта

  -  сукупність  систематизованих  знань, 

умінь  і  практичних  навичок,  способів  мислення, 
професійних,  світоглядних  і  громадянських  якостей, 
морально-етичних  цінностей,  інших  компетентностей, 
здобутих  у  вищому  навчальному  закладі  (науковій 
установі)  у  відповідній  галузі  знань  за  певною 
кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є 
вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти. 

Вчене звання

 - 

державне визнання рівня кваліфікації 

вченого,  що  є  критеріями  ранжування  наукових  і 
науково-педагогічних 

працівників. 

В 

Україні 

присуджують  вчені  звання  доцента  (по  кафедрі), 
професора  (по  кафедрі,  за  спеціальністю)  та  старшого 
наукового співробітника (за спеціальністю). 

Гомогенність 

– однорідність.

Гуманізація

освіти

  -  орієнтація  освітньої  системи  й 

освітнього 

процесу 

на 

розвиток 

міжособистісних 

12 

стосунків суб’єктів освіти,  основаних на врахуванні прав 
кожної людини.  

Гуманітаризація

освіти

  -  орієнтація  змісту  освіти 

на загальнолюдські цінності.  

Диверсифікованість

освіти

  -  широке  розмаїття 

навчальних  закладів,  освітніх  програм  і  органів 
керування. 

Диференціація  освіти 

-  орієнтація  освітніх  установ 

на  урахування  зацікавлень  та  схильностей  учасників 
освітнього  процесу  та  формування  напрямків  освітнього 
процесу.  

Доктор  філософії 

-  це  освітній  і  водночас  перший 

науковий  ступінь,  що  здобувається  на  третьому  рівні 
вищої  освіти  на  основі  ступеня  магістра  За  сучасною 
системою кваліфікації  Doctor Ph.D. (іноді: 

PhD

 чи 

DPhil

, 

з лат. 

Philosophiæ doctor)

   — найвищий науковий ступінь 

у  більшості  країн  світу.  В  Україні  кандидат  наук 
прирівнюється до Доктора філософії.  

Доктор  наук 

  -  це  другий  науковий  ступінь,  що 

здобувається особою на науковому рівні вищої освіти на 
основі  ступеня  доктора  філософії  і  передбачає  набуття 
найвищих  компетентностей  у  галузі  розроблення  і 
впровадження 

методології 

дослідницької 

роботи, 

проведення оригінальних досліджень.

Доцент 

 —  в  Україні  та  інших  країнах  вчене  звання 

викладачів  вищих  навчальних  закладів,  що  виконують 
функцію  університетських  лекторів;  вчене  звання 
співробітників  наукових  установ;  посада  у  вищих 
навчальних закладах.  

Елемент 

— неподільна складова частина системи.

Закономірність чи закон 

- об’єктивний, постійний і 

необхідний взаємозв’язок між предметами, явищами або 
процесами,  що  випливає  з  їх  внутрішньої  природи, 
сутності. 

Засіб 

-  прийом,  спеціальна  дія,  що  дає  можливість 

здійснити що-небудь, досягти чогось.