ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 2466
Скачиваний: 1
13
Інтеграція
-
процес
зближення,
взаємного
пристосування.
Інтегральний
- єдиний, узагальнений.
Інтегрувати
- об'єднувати частини в одне ціле.
Ієрархічність
системи
-
це
складність
і
багаторівневість
структури
кількістю
рівнів
ієрархії
системи, яка характеризується наступними
показниками:
різноманіттям
компонентів
і
зв’язків;
побудови
та
управління
системою;
складністю
складністю поведінки та неадитивністю
властивостей;
необхідним
кількістю параметрів;
опису та управління системою; обсягом інформації для
управління системою.
Індивідуалізація
освіти
- врахування і розвиток
індивідуальних особливостей студентів у всіх формах
взаємодії з ними в процесі навчання і виховання.
Інститут
- вищий заклад освіти або структурний
підрозділ
університету,
академії,
який
здійснює
підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-
професійними програмами всіх рівнів у певній галузі
науки, виробництва, освіти, культури.
Інформатизація освіти
–опора на широке
використання обчислювальної техніки й інформаційних
технологій у процесі навчання.
Інформація
— абстрактне поняття, що має різні
значення
залежно
від
контексту.
Походить
від
informatio
», якому притаманно
декілька значень: роз'яснення; виклад фактів, подій;
витлумачення;
уявлення;
поняття;
ознайомлення;
просвіта.
Коледж
- вищий заклад освіти або структурний
підрозділ
університету,
академії,
інституту,
який
здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за
освітньо-професійними програмами бакалавра.
Контингент
– сукупність осіб, що створюють
однорідну групу, категорію осіб.
14
Концепт
— зміст поняття, смислове значення імені
(знаку), ідея, що містить в собі творчий сенс.
Магістр
— освітньо-кваліфікаційний рівень вищої
освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного
рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні
уміння та знання, достатні для виконання професійних
завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру
певного рівня професійної діяльності, що передбачені для
первинних посад у певному виді діяльності.
Методологія
- вчення про способи та прийоми
досліджень,
визначення
суттєвих
характеристик
конкретних методів пізнання, що складають загальний
напрям дослідження.
Моделювання
— метод дослідження явищ і процесів,
що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень
(оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю).
Навчально-виховний процес
- позначає сукупність
навчальних занять безпосередньо в навчальному закладі
та виховної роботи за межами аудиторії, яку здійснюють
педагогічний та студентський колективи за єдиним
планом.
Науковий ступень
–
державне визнання рівня
кваліфікації вченого, що є критерієм ранжування
наукових і науково-педагогічних працівників. В Україні
присуджують науковий ступінь Доктора філософії (до
якого прирівнюється кандидат наук за старою системою
кваліфікації) та Доктора наук.
Об’єкт
-
те, на що направлена певна діяльність (на
противагу суб'єктові,
який здійснює
таку діяльність).
Освітнє середовище
— сфера життєдіяльності
студента, яка постійно розширюється та містить багато
опосередкованих культурою зв'язків із навколишнім
світом.
Параметри
—
величини,
завдяки
яким
характеризують певну властивість, стан, розмір або
форму об'єкта, робочого тіла, процесу, явища або
системи тощо.
15
Педагогічний процес
(лат. processus - просування
вперед) - спеціально організована, цілеспрямована
взаємодія педагогів і вихованців, метою якої є вирішення
освітніх проблем і розвиток особистості.
Принципи
— це твердження, які сприймаються як
головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні,
бажане. У науці принципи — це загальні вимоги до
побудови теорії, сформульовані як те первинне, що
міститься в основі певної сукупності фактів.
Професор
—вчене звання і посада викладача вищого
навчального закладу або наукового співробітника
науково-дослідної установи. Офіційний статус з XVI
століття (вперше в Оксфордському університеті).
Професор — це викладач високого рівня компетентності,
який є експертом у певній галузі науки чи мистецтва.
— динамічна зміна системи в часі.
Семіотика
— це теорія знаків та знакових систем.
Система
—
сукупність елементів, що знаходяться у
відношеннях і зв'язках один з одним та утворюють певну
цілісність, єдність.
Систе
мний підхід
— напрям методології досліджень,
який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини
елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними,
тобто розгляд об'єкта як системи.
переорганізації елементів системи, коли ціле стає більше
простої суми частин.
Стандартизація
освіти
— орієнтація освітньої
системи на реалізацію державного освітнього стандарту.
— спосіб взаємодії елементів системи за
допомогою певних зв'язків (картина зв'язків і їх
стабільностей).
ітераційний процес отримання серії системних ефектів з
метою підвищення ефективності досягнення прикладної
мети в рамках заданих обмежень.
16
Суб’єкт
— носій діяльності, свідомості, пізнання;
індивід, що пізнає зовнішній світ (об’єкт) та впливає на
нього в своїй практичній діяльності; людина чи
консолідована група людей (наукове співтовариство),
суспільство, майже людство в цілому, що протистоять
об’єктам.
Теорія
— сукупність висновків, що відображає
об'єктивно існуючі відносини і зв'язки між явищами
об'єктивної реальності.
Технікум
(училище) - вищий заклад освіти або
структурний підрозділ університету, академії, інституту,
який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за
освітньо-професійними
програмами
молодшого
спеціаліста.
Університет
- багатопрофільний вищий заклад
освіти, який здійснює підготовку фахівців з вищою
освітою з широкого спектру природничих, гуманітарних,
технічних та інших напрямів науки, техніки і культури за
освітньо-професійними
програмами
всіх
рівнів;
проводить
фундаментальні
та
прикладні
наукові
дослідження; є провідним науково-методичним центром.
Фундаменталізація
-
посилення
взаємозв'язку
теоретичної й практичної підготовки до сучасної
життєдіяльності.
Цілісність
— внутрішня єдність, пов'язаність усіх
частин чого-небудь, єдине ціле.
17
1.
СИСТЕМА:
СУТНІСТЬ,
ТИПИ
ТА
ХАРАКТЕРИСТИКИ
1.1 Філософське і наукове визначення поняття
«система»
Поняття «система» зазнало тривалої еволюції і тільки з
середини ΧΧ ст. стає одним з ключових філософсько-
методологічних
і
спеціально-наукових
понять.
У
сучасному науковому і технічному знанні розробка
проблематики,
пов'язаної
із
дослідженням
і
конструюванням систем різного роду, проводиться у
межах
системного підходу, загальної теорії систем,
різних спеціальних теорій систем, системному
аналізі, кібернетики,
системотехніки, синергетики,
теорії катастроф, термодинаміки нерівноважних систем
тощо.
У гуманітарній сфері – це система стосунків,
система моральних норм, система
виховання, система
навчання тощо.
Спираючись на філософське тлумачення системи,
сучасна педагогіка вищої школи застосовує поняття
системи до вищої освіти та осмислює це соціокультурне
явище з позиції системного підходу. Для ясного
розуміння суті системного підходу у вищій школі
необхідно осмислити поняття «системи» в його
еволюційному становленні.
Якщо розглянути історію розробки визначень поняття
"система", можна побачити, що кожне з них розкриває
новий аспект змісту цього поняття. При цьому
виділяються дві основні групи визначень.
Одна тяжіє до філософського осмислення поняття
«система». В. Н. Садовський приводить близько 40
визначень поняття "система", що отримали найбільше
поширення в літературі [6, 77 — 106].
Система (від
грець. systema — ціле, складене з частин; поєднання)
–
це
безліч
елементів,
що
знаходяться
у