Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6925
Скачиваний: 1
50
в
)
споліскуванням
70 %-
м
спиртом
—
наливають
в
спермоприй
-
мач
для
бугая
чи
барана
3 – 4
мл
70 %-
го
спирту
,
споліскують
ним
його
,
виливають
спирт
у
банку
для
відпрацьованого
спирту
і
проми
-
вають
ще
4 – 5
разів
1 %-
м
стерильним
розчином
двовуглекислої
со
-
ди
, 2,9 %-
м
розчином
цитрату
чи
0,9 %-
м
розчином
натрію
хлориду
.
Рідше
спермоприймачі
дезінфікують
фламбуванням
,
автоклавуван
-
ням
,
текучою
парою
(
пластмасові
спермоприймачі
від
штучної
вагі
-
ни
для
кнура
)
чи
протиранням
спиртовим
тампоном
(
гумовий
спер
-
моприймач
вагіни
для
жеребця
);
г
)
одноразові
поліетиленові
спермоприймачі
стерилізують
ульт
-
рафіолетовими
променями
протягом
30
хв
.
3.
Дезінфікують
вагіну
автоклавуванням
,
кип
’
ятінням
у
дисти
-
льованій
воді
,
обробкою
96 %-
м
спиртом
чи
текучою
парою
.
При
стерилізації
автоклавуванням
чи
кип
’
ятінням
надівають
на
обидва
кінці
штучної
вагіни
полотняні
чохли
або
закривають
кінці
вагіни
пергаментним
папером
і
закріплюють
його
гумовими
кіль
-
цями
.
Вкладають
вагіни
в
автоклав
або
спеціальний
великий
сте
-
рилізатор
,
наливають
у
нього
дистильовану
воду
і
кип
’
ятять
20
хв
.
Автоклавують
їх
15 – 20
хв
при
температурі
105 °
С
і
тиску
0,3 – 0,4
атм
.
Виймають
із
стерилізатора
спеціальними
довгими
щипцями
про
-
стерилізовану
вагіну
,
дають
стекти
воді
і
вміщують
на
підставку
.
Для
знезараження
штучної
вагіни
спиртом
беруть
профламбова
-
ним
корнцангом
ватний
спиртовий
тампон
і
спіралеподібними
ру
-
хами
протирають
ним
спочатку
внутрішню
,
а
потім
зовнішню
поверх
-
ню
вагіни
.
При
знезараженні
штучної
вагіни
для
кнура
текучою
парою
за
-
кріплюють
її
похило
у
спеціальній
підставці
,
приєднують
до
звуже
-
ного
кінця
вагіни
дерев
’
яну
муфту
з
приєднаною
до
неї
гумовою
трубкою
від
пароутворювача
і
пропускають
пару
.
Закінчують
стери
-
лізацію
через
3 – 5
хв
після
припинення
конденсації
пари
та
нагрі
-
вання
вагіни
.
Закривають
кінці
вагіни
стерильними
марлевими
серветками
.
4.
Виймають
ебонітовий
краник
із
штучної
вагіни
,
вставляють
у
патрубок
скляну
лійку
і
вливають
у
міжстінний
простір
потрібну
кількість
гарячої
води
(
табл
. 2).
Отвір
шийки
штучної
вагіни
зразка
1960
р
.
для
бугая
закрива
-
ють
гумовим
корком
при
її
похилому
положенні
.
На
час
взяття
спе
-
рми
температура
у
вагіні
має
бути
40 – 42 °
С
.
Заповнені
теплою
во
-
дою
штучні
вагіни
можна
помістити
в
шафу
-
термостат
з
автоматич
-
ним
регулюванням
температури
.
5.
Користуючись
знезараженою
скляною
чи
пластмасовою
палич
-
кою
,
змащують
круговими
рухами
внутрішню
поверхню
камери
тон
-
ким
шаром
стерильної
змазки
чи
розріджувача
,
залишивши
незма
-
щеним
той
кінець
вагіни
,
до
якого
буде
приєднаний
спермоприймач
.
51
2.
Норми
заповнення
вагін
водою
Плідник
Тип
вагіни
Кількість
води
,
мл
Температура
води
,
º
С
Бугай
1942
р
.
400 – 500
60 – 70
1960
р
.
1200 – 1500
50 – 55
Баран
1942
р
.
150 – 180
50 – 55
Кнур
Укорочена
вагіна
для
бугая
300 – 400
60 – 65
Вагіна
конструкції
інсти
-
туту
свинарства
УААН
1000 – 1200
45
Жеребець
Алюмінієва
1500 – 2500
50 – 60
Можна
також
змащувати
камеру
трагакантною
,
силіконовою
чи
водо
-
гліцерино
-
крохмальною
змазкою
за
методом
В
.
А
.
Пасічника
(
рецепт
№
1:
крохмаль
— 6
г
,
гліцерин
— 10
г
,
дистильована
вода
—
100
мл
;
рецепт
№
2:
крохмаль
— 6
г
,
гліцерин
— 10
г
,
кип
’
ячене
мо
-
локо
— 100
мл
;
рецепт
№
3:
крохмаль
— 6
г
,
гліцерин
— 10
г
,
натрію
цитрат
— 3
г
,
вода
дистильована
— 100
мл
)
або
синтетичним
сере
-
довищем
,
виготовленим
для
розрідження
сперми
.
6.
Вставляють
у
незмащений
кінець
вагіни
спермоприймач
і
за
-
кріплюють
його
гумовим
тримачем
;
у
вагіні
для
барана
спермо
-
приймач
притримують
одним
-
двома
пальцями
під
час
взяття
сперми
.
Якщо
температура
в
манежі
для
взяття
сперми
нижче
18 °
С
,
то
у
вагіні
для
бугая
і
барана
використовують
лише
двостінні
спермо
-
приймачі
,
у
міжстінний
простір
яких
наливають
воду
температурою
35 – 40 °
С
і
закривають
отвір
гумовим
корком
.
Надівають
на
спер
-
моприймач
стерильний
захисний
поліетиленовий
мішечок
.
До
штучної
вагіни
для
кнура
конструкції
Інституту
свинарства
УААН
спермоприймач
приєднують
за
допомогою
товстостінної
гу
-
мової
муфти
,
а
у
вкороченій
вагіні
моделі
ВІТ
–
знезараженим
від
-
різком
гумової
камери
від
вагіни
для
бугая
.
7.
За
допомогою
гумового
балона
,
куль
Річардсона
чи
спеціаль
-
ного
компресора
нагнітають
у
підготовлену
вагіну
повітря
до
зми
-
кання
стінок
камери
у
вигляді
трикутника
.
У
вагіні
для
кнура
конструкції
Інституту
свинарства
УААН
повіт
-
ря
нагнітають
за
допомогою
куль
Річардсона
,
з
’
єднаних
через
трій
-
ник
з
водяним
манометром
для
контролю
за
тиском
,
та
з
вагіною
.
Вставивши
підготовлену
вагіну
в
чучело
свині
,
відкривають
кран
манометра
і
нагнітають
повітря
доти
,
поки
вода
не
підніметься
з
нижньої
посудини
до
мітки
у
верхній
посудині
за
шкалою
,
у
межах
40 – 50
см
;
після
цього
кран
манометра
перекривають
.
8.
Прикріплюють
стерильну
поролонову
накладку
на
верхній
отвір
штучної
вагіни
і
фіксують
її
гумовим
кільцем
.
9.
Вставляють
знезаражений
хімічний
або
спеціальний
тер
-
мометр
у
вхідний
отвір
вагіни
,
тримаючи
її
в
похилому
положенні
спермоприймачем
догори
,
і
вимірюють
у
ній
температуру
;
вона
має
бути
у
межах
40 – 42 °
С
.
Якщо
температура
вища
за
42 °
С
,
зливають
52
частину
води
з
вагіни
і
додають
приблизно
стільки
ж
холодної
і
,
на
-
впаки
,
якщо
температура
води
нижча
за
потрібну
,
доливають
гаря
-
чу
воду
.
Щоб
температура
у
підготовлених
вагінах
не
знизилася
до
моменту
взяття
сперми
,
їх
тримають
у
шафах
-
термостатах
з
відре
-
гульованою
температурою
42 °
С
.
У
штучній
вагіні
для
кнура
температуру
вимірюють
після
закрі
-
плення
вагіни
в
чучелі
.
Взяття
сперми
у
бугая
за
допомогою
штучної
вагіни
.
Сперму
у
бугая
звичайно
беруть
у
манежі
племпідприємства
(
станції
)
чи
пун
-
кту
штучного
осіменіння
.
За
0,5 – 1
год
до
взяття
сперми
тут
розбри
-
зкують
у
повітрі
воду
,
зволожують
підлогу
і
опромінюють
примі
-
щення
бактерицидними
лампами
БУВ
-30
чи
ПРК
-7.
Шкіру
плідни
-
ка
чистять
щіткою
або
пилососом
,
обмивають
її
теплою
водою
в
ду
-
шовій
і
висушують
.
Обмивають
теплою
водою
також
мошонку
плід
-
ника
та
зовнішні
частини
препуція
,
витирають
їх
насухо
індивідуа
-
льним
рушником
,
серветкою
чи
папером
,
підв
’
язують
за
передніми
кінцівками
чистий
сухий
випрасуваний
нагрудний
фартух
для
на
-
кривання
крупа
підставної
тварини
під
час
стрибка
.
Сперму
бугая
беруть
на
поставленого
у
станок
вола
чи
бугая
(
рід
-
ко
—
корови
)
або
на
механічне
чучело
у
такій
послідовності
(
рис
. 20):
1.
Беруть
в
праву
руку
підготовлену
штучну
вагіну
і
стають
справа
,
трохи
осторонь
і
ззаду
від
станка
(
але
не
біля
крупа
підста
-
вної
тварини
),
уважно
стежачи
за
плідником
,
якого
підводять
за
допомогою
палиці
-
водила
.
2.
Затримують
бугая
біля
станка
на
3 – 5
хв
,
не
допускаючи
гру
-
бого
поводження
з
ним
.
3.
Як
тільки
плідник
зробить
стрибок
на
підставну
тварину
,
при
-
ставляють
вагіну
до
її
крупа
під
кутом
40 – 45°
С
до
горизонтальної
лінії
спермоприймачем
вгору
і
так
,
щоб
середина
вагіни
була
біля
хвоста
тварини
;
лівою
рукою
обережно
захоплюють
за
шкіру
препу
-
цій
,
відводять
статевий
член
дещо
вбік
і
спрямовують
його
в
отвір
штучної
вагіни
.
При
цьому
не
можна
торкатися
рукою
до
статевого
члена
бугая
,
відводити
його
сильно
вбік
або
надівати
вагіну
на
ста
-
тевий
член
.
Все
це
гальмує
статеві
рефлекси
.
Замість
підставної
тварини
можна
використовувати
ме
-
ханічні
станки
.
Після
характерного
різкого
поштовху
бугая
,
коли
він
по
-
чне
опускатися
передніми
кі
-
нцівками
на
підлогу
,
посту
-
пово
опускають
за
ним
штучну
вагіну
донизу
.
Рис
. 20.
Положення
штучної
вагіни
при
взятті
сперми
у
бугая
53
Коли
бугай
витягне
статевий
член
з
вагіни
,
повертають
її
спер
-
моприймачем
донизу
,
випускають
через
краник
повітря
і
,
оглядаю
-
чи
спермоприймач
,
перевіряють
еякулят
за
об
’
ємом
,
кольором
та
наявністю
забруднень
.
Якщо
сперма
доброї
якості
,
відокремлюють
спермоприймач
від
вагіни
і
передають
його
в
лабораторію
,
а
вагіну
передають
в
мийну
кімнату
;
якщо
сперма
незадовільної
якості
,
пе
-
редають
її
ветеринарному
лікареві
для
з
’
ясування
причин
і
прове
-
дення
відповідних
заходів
.
Виливають
воду
з
штучної
вагіни
,
опускають
вагіну
у
ванну
з
гаря
-
чим
розчином
фурациліну
(1 : 5000)
чи
в
киплячу
воду
,
потім
миють
содовим
розчином
,
споліскують
гарячою
водою
і
витирають
насухо
.
Взяття
сперми
у
барана
.
Заводять
у
станок
вівцю
в
охоті
,
валаха
чи
малоцінного
барана
-
плідника
.
Взявши
у
праву
руку
штучну
ва
-
гіну
і
притримуючи
вказівним
і
середнім
пальцями
спермоприймач
,
присідають
навпочіпки
справа
біля
станка
із
зафіксованою
твари
-
ною
.
Штучну
вагіну
тримають
під
кутом
35 – 40°
спермоприймачем
догори
.
Під
час
стрибка
барана
на
вівцю
захоплюють
обережно
лі
-
вою
рукою
за
шкіру
препуцій
і
відводять
статевий
член
трохи
вбік
,
правою
рукою
підставляють
штучну
вагіну
до
крупа
тварини
і
спрямовують
статевий
член
у
вагіну
.
Після
характерного
поштовху
барана
повертають
штучну
вагіну
спермоприймачем
донизу
,
відкривають
кран
,
проводять
решту
ма
-
ніпуляцій
так
,
як
при
взятті
сперми
у
бугая
.
Взяття
сперми
у
кнура
.
Вішають
манометр
від
штучної
вагіни
на
стіні
чи
на
станку
біля
чучела
на
висоті
1,5 –1,8
м
.
Пропускають
гу
-
мову
трубку
,
яка
з
’
єднує
манометр
з
вагіною
,
під
майданчик
і
виво
-
дять
її
через
отвір
під
чучелом
.
Вставляють
підготовлену
вагіну
в
чучело
і
закріплюють
так
,
щоб
отвір
вагіни
збігався
з
отвором
у
зад
-
ній
частині
чучела
(
рис
.
21).
Під
’
єднують
мано
-
метр
до
вагіни
.
Заганя
-
ють
кнура
у
манеж
і
сте
-
жать
за
проявом
у
нього
статевих
рефлексів
та
за
тиском
у
штучній
вагіні
.
Ознаками
еякуляції
є
такі
:
у
кнура
припиня
-
ються
парувальні
рухи
,
він
заспокоюється
,
хвіст
його
закручується
догори
,
м
’
язи
біля
ануса
ритміч
-
но
скорочуються
,
сім
’
яни
-
ки
підтягуються
.
У
кінці
еякуляції
хвіст
ритмічно
скорочується
,
а
тоді
опус
-
Рис
. 21.
Чучело
для
взяття
сперми
у
кнура
:
1
—
відкидна
спинка
;
2
—
вагіна
;
3
—
термометр
вагіни
;
4
—
розетка
для
вмикання
струму
;
5
—
спермоприймач
;
6
—
гумка
,
що
притискає
вагіну
; 7 —
електропровід
;
8
—
упори
для
передніх
кінцівок
кнура
;
9
—
дерев
’
яний
май
-
данчик
з
ребристою
поверхнею
54
кається
донизу
.
Після
закінчення
еякуляції
,
коли
кнур
зійде
з
чу
-
чела
,
виймають
штучну
вагіну
,
від
’
єднують
спермоприймач
,
вида
-
ляють
фільтр
з
секретом
куперових
залоз
,
закривають
спермо
-
приймач
кришкою
і
передають
до
лабораторії
.
2.3.
Методи
оцінки
якості
сперми
Місце
проведення
занять
:
лабораторія
кафедри
.
Мета
занять
:
оволодіти
описаними
методами
оцінки
якості
сперми
.
Короткі
методичні
вказівки
.
Тема
включає
кілька
занять
(
загальна
чи
візуальна
або
санітарна
оцінка
еякуляту
;
мікроскопічна
оцінка
сперми
за
густиною
та
активні
-
стю
сперміїв
;
визначення
відсотка
живих
і
мертвих
,
а
також
патологічних
форм
спе
-
рміїв
;
оцінка
концентрації
сперміїв
різними
методами
;
визначення
виживання
спер
-
міїв
тощо
).
Після
пояснення
студентам
на
кожному
з
цих
занять
його
мети
та
зна
-
чення
,
характеристики
передбачених
даним
заняттям
методів
та
демонстрації
ви
-
кладачем
основних
прийомів
оцінки
сперми
студенти
розділяються
на
малі
підгрупи
і
виконують
визначені
їм
завдання
.
Попередні
зауваження
.
Запліднення
самок
при
осіменінні
знач
-
ною
мірою
залежить
від
якості
використовуваної
сперми
,
яка
утво
-
рюється
під
час
еякуляції
в
результаті
змішування
в
сечостатевому
каналі
сперміїв
із
секретами
міхурцеподібної
,
Куперових
,
простати
-
чної
та
уретральних
залоз
.
Сперма
ссавців
складається
з
двох
голо
-
вних
частин
:
сперміїв
—
статевих
клітин
самця
та
плазми
сперми
—
суміші
секретів
додаткових
статевих
залоз
.
Головною
складовою
ча
-
стиною
сперми
є
спермії
,
оскільки
лише
вони
можуть
запліднити
яйцеклітину
,
а
плазма
—
це
рідке
середовище
для
сперміїв
,
джере
-
ло
поживних
речовин
для
них
.
Спермії
відрізняються
від
інших
клі
-
тин
організму
своєрідною
будовою
(
складаються
з
головки
,
шийки
,
тіла
та
хвостика
),
хімічним
складом
(
містять
75,4 %
води
і
24,6 %
сухих
речовин
).
Ядро
спермія
на
45 %
складається
з
ДНК
і
властивої
для
кожного
виду
тварин
кількості
хромосом
.
До
складу
кожної
хро
-
мосоми
входять
гени
,
кожний
з
яких
контролює
ту
чи
іншу
ознаку
.
Характерною
рисою
дозрілих
нормальних
живих
сперміїв
є
велика
рухливість
.
Розрізняють
три
види
руху
сперміїв
:
прямолінійно
-
поступальний
(
нормальний
),
манежний
і
коливальний
(
ненор
-
мальні
).
Сперма
,
у
якій
близько
половини
сперміїв
втратили
здат
-
ність
до
прямолінійного
поступального
руху
,
непридатна
для
осіме
-
ніння
.
Усі
спермії
в
нормальній
спермі
мають
однойменний
не
-
гативний
електричний
заряд
,
що
запобігає
злипанню
їх
у
густому
еякуляті
.
При
зниженні
електричного
заряду
вони
більше
не
від
-
штовхуються
один
від
одного
,
а
навпаки
,
склеюються
спочатку
го
-
ловками
,
а
пізніше
—
усією
масою
.
Це
явище
називають
аглюти
-
нацією
,
його
зумовлює
підвищення
кислотності
середовища
внаслі
-
док
нагромадження
молочної
кислоти
(
рис
. 22).
Джерелом
енергії
руху
сперміїв
є
три
біохімічних
процеси
:
ди
-
хання
,
гліколіз
та
розклад
АТФ
.
Внаслідок
двох
перших
спермії
одержують
енергію
з
поживних
речовин
,
що
проникають
до
них
або
містяться
у
складі
їх
цитоплазми
;
третій
полягає
у
перетворенні
цієї