Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf

55

енергії

на

таку

форму

, 

яка

може

діяти

на

рухливий

апарат

спермія

. 

Виділювана

під

час

дихання

та

глі

-

колізу

енергія

захоплюється

макроергіч

-

ними

зв

’

язками

АТФ

, 

а

потім

передаєть

-

ся

на

скоротливий

білок

спермія

  (

спер

-

мозин

), 

зумовлюючи

його

скорочення

. 

У

результаті

гліколізу

нагромаджу

-

ється

молочна

кислота

, 

яка

, 

залежно

від

концентрації

, 

діє

на

сперміїв

по

-

різному

. 

Спочатку

вона

викликає

у

них

неглибо

-

кий

анабіоз

. 

Вони

перестають

рухатися

, 

однак

зберігають

свою

живучість

три

-

валий

час

. 

Щоб

переконатися

в

тому

, 

що

вони

справді

перебувають

в

анабіотичному

стані

, 

досить

підігріти

предметне

скло

з

краплею

такої

сперми

до

температури

  35 – 38 °

С

. 

Для

виведення

сперміїв

з

глибшого

стану

анабіозу

потрібно

нейтралізувати

нагромаджену

ними

молочну

кислоту

, 

додавши

до

краплі

досліджуваної

сперми

на

предметному

склі

краплю

натрію

цитрату

. 

При

нагромадженні

ве

-

ликої

кількості

молочної

кислоти

спермії

гинуть

внаслідок

коа

-

гуляції

білка

. 

Кінцевими

продуктами

процесів

дихання

є

СО

2

і

вода

. 

Якщо

у

спермі

переважають

процеси

окислення

 (

як

у

спермі

кнура

й

жереб

-

ця

), 

то

її

реакція

протягом

зберігання

змінюється

у

лужний

бік

і

спермії

не

впадають

в

анабіоз

. 

Перебуваючи

в

стані

постійного

руху

, 

вони

швидко

втрачають

свою

активність

. 

Ураховуючи

викладене

, 

кожний

еякулят

відразу

після

взяття

до

-

сліджують

. 

Дозволяється

використовувати

лише

сперму

, 

яка

відпо

-

відає

встановленим

вимогам

. 

Низька

якість

сперми

є

ознакою

погіршення

рівня

годівлі

й

утримання

плідника

, 

недодержання

режиму

його

використання

чи

захворювання

його

статевих

органів

. 

Після

тривалої

перерви

у

ви

-

користанні

плідника

  (

наприклад

барана

) 

його

перші

еякуляти

бу

-

вають

неповноцінними

. 

У

племоб

’

єднаннях

та

на

племпідприємствах

проводять

загальну

санітарну

оцінку

еякуляту

, 

оцінку

густини

сперми

та

активності

у

ній

сперміїв

; 

при

потребі

визначають

також

інші

показники

. 

Результати

досліджень

записують

у

журнали

чи

картки

використання

плідників

. 

2.3.1. 

Загальна

, 

або

візуальна

, 

оцінка

якості

еякуляту

Оснащення

заняття

: 

спермоприймачі

зі

спермою

бугая

та

барана

, 

градуйовані

мензурки

з

профільтрованою

спермою

кнура

та

жеребця

, 

піпетки

на

 1, 5, 10 

мл

, 

гра

-

дуйовані

мензурки

та

циліндри

. 

При

візуальній

оцінці

отриманого

еякуляту

визначають

його

об

’

єм

, 

колір

, 

запах

, 

консистенцію

та

визначають

наявність

у

ньому

домішок

. 

Рис

. 22. 

Аглютинація

сперміїв

56 

Об

’

єм

еякуляту

визначають

відразу

після

взяття

сперми

у

плід

-

ника

. 

Якщо

при

цьому

користувалися

градуйованими

спермоприй

-

мачами

, 

то

відразу

в

ньому

за

його

поділками

визначають

об

’

єм

ея

-

куляту

. 

Якщо

для

цього

були

використані

неградуйовані

спермо

-

приймачі

, 

то

сперму

бугая

та

барана

набирають

у

теплі

градуйовані

піпетки

чи

переливають

її

у

стерильні

градуйовані

мензурки

. 

Об

’

єм

еякуляту

кнура

і

жеребця

визначають

лише

після

фільтрування

крізь

  2 – 3 

шари

марлі

  (

в

поліетиленових

спермоприймачах

для

кнура

є

вмонтований

фільтр

). 

Колір

сперми

визначають

візуально

, 

оглядаючи

її

на

світло

крізь

стінку

скляного

спермоприймача

чи

мензурки

. 

Запах

сперми

. 

Звичайно

нормальна

сперма

не

має

специфічного

запаху

. 

Правда

, 

сперма

барана

може

мати

запах

жиропоту

, 

а

спер

-

ма

бугая

 — 

запах

свіжого

молока

. 

Консистенція

сперми

. 

Сперма

барана

має

сметано

-, 

бугая

 — 

ве

-

ршкоподібну

консистенцію

, 

у

кнура

вона

водяниста

з

домішками

«

сагових

зерен

», 

у

жеребця

 — 

водяниста

, 

піниста

 (

табл

. 3).  

3. 

Показники

нормального

еякуляту

Вид

тварини

Об

’

єм

еякуляту

, 

мл

Колір

Запах

Консистенція

Баран

0,8 – 2 

Білий

Жиропоту

Сметаноподібна

Бугай

3 – 5 

Білувато

-

жовтуватий

Свіжого

молока

Вершкоподібна

Кнур

250 – 500 

Молочно

-

білий

, 

сіруватий

— 

Водяниста

з

домішками

клейких

драглистих

зерен

Жеребець

  40 – 120 

Сірувато

-

білий

 — 

Водяниста

з

домішками

слизу

Півень

0,2 – 0,5 

Молочно

-

білий

, 

жовтуватий

— 

Вершкоподібна

Індик

0,25 – 0,4 

Те

саме

Те

саме

Гусак

0,1 – 0,3 

» 

— 

» 

Сіруватий

чи

голубуватий

відтінок

сперми

свідчить

про

оліго

-

спермію

  (

низьку

концентрацію

сперміїв

), 

жовтий

 — 

про

домішки

сечі

, 

рожевуватий

, 

червонуватий

чи

навіть

темно

-

червоний

 — 

про

домішки

крові

, 

зеленуватий

 — 

про

наявність

гною

. 

При

хронічних

гнійних

процесах

у

сім

’

яниках

чи

їх

придатках

сперма

може

мати

гнійний

запах

. 

Сперму

, 

що

не

відповідає

встано

-

вленим

показникам

, 

вибраковують

.  

2.3.2. 

Визначення

густини

сперми

та

активності

 (

рухливості

) 

у

ній

сперміїв

Оснащення

заняття

: 

свіжовзята

сперма

свійських

тварин

, 

мікроскопи

, 

предметні

та

накривні

скельця

, 

столики

Морозова

або

електрообігрівальні

, 

очні

піпетки

, 

скляні

палички

, 

термостат

, 

марлеві

серветки

. 

57 

Під

густиною

сперми

розуміють

ступінь

насичення

її

сперміями

. 

Її

визначають

окомірно

в

роздавленій

краплі

за

допомогою

мікро

-

скопа

при

збільшенні

у

 180 – 300 

разів

. 

У

тій

самій

краплі

виявля

-

ють

рухливість

сперміїв

при

температурі

  38 – 40 °

С

, 

застосовуючи

скриньку

-

термостат

, 

що

обігрівається

електричною

лампою

, 

або

на

-

грівні

столики

. 

З

бактеріологічної

чашки

беруть

чисте

предметне

скло

і

стериль

-

ною

скляною

паличкою

чи

очною

піпеткою

наносять

на

нього

крап

-

лю

досліджуваної

сперми

. 

Накривають

її

накривним

скельцем

так

, 

щоб

вона

заповнила

увесь

простір

під

ним

, 

але

не

витікала

за

його

краї

і

не

містила

бульбашок

повітря

. 

Кладуть

препарат

на

предмет

-

ний

столик

мікроскопа

чи

на

нагрівальний

столик

і

, 

розглядаючи

його

при

збільшенні

в

  180 – 300 

разів

, 

добиваються

чіткого

зобра

-

ження

сперміїв

. 

Визначають

густину

сперми

в

кількох

полях

зору

і

з

’

ясовують

, 

чи

відповідає

вона

мінімальним

вимогам

до

сперми

да

-

ного

виду

тварин

 (

рис

. 23). 

Якщо

все

поле

зору

мікроскопа

заповнене

сперміями

і

між

ними

немає

проміжків

, 

сперму

бугая

та

барана

вважають

густою

  (

Г

). 

В

1 

мл

її

міститься

понад

 1 

млрд

сперміїв

. 

Якщо

між

сперміями

є

про

-

міжки

, 

що

не

перевищують

довжини

одного

спермія

, 

така

сперма

має

середню

густину

  (

С

) 

і

в

 1 

мл

її

міс

-

титься

від

 0,4 

до

 1 

млрд

сперміїв

. 

Якщо

між

окремими

сперміями

є

проміжки

більші

за

довжину

одного

спермія

, 

сперма

вважається

рідкою

(

Р

), 

в

 1 

мл

її

міститься

менше

0,4 

млрд

сперміїв

. 

Відсутність

або

дуже

мала

кількість

сперміїв

у

спе

-

рмі

свідчить

про

аспермію

  (

А

) 

чи

олігоспермію

.  

Сперму

кнура

визнають

густою

, 

коли

все

поле

зору

мікроскопа

за

-

повнене

сперміями

, 

середньою

 — 

коли

між

ними

є

проміжки

, 

рід

-

кою

 — 

коли

в

цих

проміжках

мо

-

жуть

вільно

переміщуватися

спер

-

мії

. 

Густа

сперма

кнура

відповідає

концентрації

 0,21 

млрд

і

більше

в

1 

мл

, 

середня

 — 

від

 0,11 

до

 0,21 

і

рідка

 — 

менше

 0,11 

млрд

сперміїв

у

1 

мл

сперми

. 

Під

рухливістю

  (

активністю

) 

сперміїв

розуміють

їх

здатність

до

прямолінійно

-

поступального

руху

. 

Рис

. 23. 

Оцінка

сперми

за

густиною

:  

1

 — 

бугая

; 

2

 — 

кнура

; 

Г

 — 

густа

; 

С

 — 

серед

-

ня

; 

Р

 — 

рідка

58 

На

племпідприємствах

її

визначають

у

роздавленій

краплі

за

 10-

бальною

системою

одночасно

з

визначенням

густини

сперми

. 

На

пунктах

штучного

осіменіння

розріджену

сперму

оцінюють

лише

за

рухливістю

сперміїв

: 

за

кожні

 10 % 

сперміїв

з

прямолінійно

-

поступальним

рухом

ставлять

один

бал

. 

Отже

, 

якщо

усі

спермії

ру

-

хаються

прямолінійно

-

поступально

, 

ставлять

 10 

балів

, 90 % — 9 

ба

-

лів

; 80 % — 8 

і

т

.

д

., 

коли

таких

сперміїв

менше

 10 %, 

ставлять

один

бал

, 

а

коли

у

полі

зору

лише

окремі

рухомі

спермії

, 

їх

позначають

буквами

ПР

 (

поодинокі

рухомі

), 

при

наявності

сперміїв

лише

з

ма

-

нежним

рухом

 — 

буквою

М

, 

з

коливальним

 — 

К

. 

Якщо

всі

спермії

нерухомі

, 

то

ставлять

букву

Н

 (

некроспермія

). 

У

свіжовзятій

спермі

барана

і

бугая

важко

визначити

співвід

-

ношення

сперміїв

з

різними

видами

руху

. 

В

таких

випадках

урахо

-

вують

таке

: 

при

виявленні

у

спермі

ак

-

тивного

вихрового

руху

сперміїв

став

-

лять

найвищу

оцінку

 — 10; 

якщо

цей

рух

дещо

сповільнений

 — 9 

або

 8 

(

рис

. 24). 

Оцінюючи

активність

сперміїв

у

розрідженій

спермі

, 

для

кращого

роз

-

гляду

їх

між

кульками

жовтка

чи

мо

-

лочного

жиру

беруть

малу

краплю

, 

яка

утворює

під

склом

тонший

шар

. 

Для

оцінки

активності

сперміїв

у

збереженій

спермі

наносять

на

пред

-

метне

скло

поряд

з

краплею

сперми

краплю

 2,9 %-

го

розчину

натрію

цит

-

рату

, 1 %-

го

розчину

двовуглекислої

со

-

ди

чи

 0,9 %-

го

розчину

натрію

хлориду

, 

підігрітих

до

 38 °

С

, 

накри

-

вають

обидві

краплі

накривним

скельцем

і

визначають

рухливість

сперміїв

на

стику

крапель

. 

Результати

оцінки

густини

сперми

та

активності

у

ній

сперміїв

позначають

двома

знаками

 (

Г

-9, 

С

-8 

тощо

). 

2.3.3. 

Визначення

відсотка

живих

і

мертвих

та

патологічних

форм

сперміїв

Оснащення

заняття

: 

знежирені

предметні

та

шліфовані

скельця

, 

мікроскопи

, 

скляні

палички

або

очні

піпетки

, 

вата

, 5 %-

й

розчин

еозину

, 1 %-

й

розчин

натрію

хлориду

, 96 %-

й

спирт

-

ректифікат

, 

розчин

азур

-

еозину

, 

фуксину

або

 0,1 %-

го

метиле

-

нового

синього

. 

Оболонка

живих

сперміїв

непроникна

для

деяких

мікробіологіч

-

них

фарб

, 

а

оболонка

мертвих

та

ослаблених

сперміїв

пропускає

ба

-

рвники

, 

тому

в

пофарбованому

мазку

живі

спермії

виглядають

блі

-

дими

, 

незабарвленими

, 

а

мертві

, 

навпаки

, 

набувають

кольору

фар

-

би

. 

Для

диференційованого

фарбування

сперміїв

запропоновано

Рис

. 24. 

Вихровий

рух

сперміїв

барана

59

кілька

рецептів

фарб

: 5 %-

й

водний

розчин

еозину

за

В

. 

А

. 

Моро

-

зовим

; 

розчин

еозину

на

фізрозчині

  (

водорозчинного

еозину

 1,7 

г

, 

натрію

хлориду

 1 

г

, 

води

дистильованої

 100 

мл

); 

еозин

-

нігрозинова

фарба

за

Хенкоком

 (

еозину

водорозчинного

 5 

г

, 

нігрозину

 30 

г

, 

дис

-

тильованої

води

 300 

мл

); 

еозино

-

нігрозинова

фарба

за

В

. 

А

. 

Яблон

-

ським

  (

еозину

 5 

г

, 

нігрозину

 3 

г

, 

дистильованої

води

 100 

мл

); 

ніг

-

розин

-

еозинова

фарба

  (

еозину

 0,5 

г

, 

нігрозину

 10 

г

, 

дистильованої

води

 100 

мл

); 

нігрозин

-

еозинова

фарба

відповідно

до

припису

Глуда

(1 

частина

 4 %-

го

еозину

на

 2,9 %-

му

розчині

натрію

цитрату

і

 3 

час

-

тини

 8 %-

го

нігрозину

також

на

розчині

натрію

цитрату

); 1 %-

й

роз

-

чин

фарби

конго

-

рот

та

ін

.  

Для

оцінки

сперми

на

чисте

знежирене

предметне

скло

, 

ближче

до

одного

кінця

, 

наносять

стерильною

скляною

паличкою

чи

піпет

-

кою

невелику

краплю

сперми

і

поряд

з

нею

краплю

 5 %-

го

розчину

еозину

на

 3 %-

му

розчині

натрію

цитрату

. 

Швидко

перемішують

краплі

краєм

шліфованого

скла

і

, 

трохи

відступивши

, 

притискують

торцевий

край

скла

із

залишками

суміші

до

предметного

скла

під

кутом

 40 – 45° 

і

швидким

плавним

рухом

потягують

його

до

проти

-

лежного

кінця

скла

. 

Решту

суміші

сперми

з

фарбою

витирають

ват

-

ним

тампоном

. 

Мазок

має

бути

таким

тонким

, 

щоб

міг

швидко

ви

-

сохнути

на

повітрі

. 

Кладуть

висушений

мазок

на

предметний

сто

-

лик

мікроскопа

і

розглядають

його

при

збільшенні

в

 400 – 500 

разів

. 

Спермії

, 

які

під

час

фарбування

бу

-

ли

живими

 (

рис

. 25), 

мають

незабарвле

-

ні

головки

, 

оболонка

їх

непроникна

для

фарби

, 

тоді

як

головки

мертвих

спер

-

міїв

забарвлюються

у

рожевий

колір

. 

Підраховують

у

кількох

полях

зору

підряд

 500 

сперміїв

, 

рахуючи

окремо

живих

і

мертвих

, 

та

визначають

відсо

-

ток

живих

сперміїв

 (

П

) 

за

формулою

П

 = (

Ж

×

 100) : 500, 

де

П

 — 

відсоток

живих

сперміїв

; 

Ж

 — 

кількість

підрахованих

незабарвлених

сперміїв

. 

Визначення

кількості

патологічних

сперміїв

. 

У

кожному

еякуля

-

ті

поряд

з

нормальними

трапляються

і

патологічні

спермії

. 

Вміст

їх

не

повинен

перевищувати

 14 % 

у

барана

, 18 % — 

у

бугая

і

 20 % — 

у

кнура

та

жеребця

. 

При

виникненні

хворобливих

процесів

у

статевих

залозах

самців

кількість

патологічних

форм

сперміїв

збільшується

(

тератоспермія

), 

що

різко

знижує

запліднювальну

здатність

самця

. 

Тому

у

племоб

’

єднаннях

та

на

племпідприємствах

необхідно

 3 – 4 

рази

на

рік

визначати

кількість

патологічних

форм

сперміїв

у

спер

-

Рис

. 25. 

Живі

  (

з

незабарвленими

головками

) 

і

мертві

спермії

під

мікроскопом