Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6930
Скачиваний: 1
65
щоб
дізнатися
,
яку
частину
променів
затримує
сам
розчин
натрію
цитрату
(
без
сперміїв
),
його
ставлять
у
правий
потік
світла
.
Знову
порушується
фотоелектрична
рівновага
.
Обертами
лівого
барабана
змінюють
ширину
діафрагми
до
повернення
стрілки
гальванометра
в
нульове
положення
.
Записують
показ
лівого
барабана
кожної
про
-
би
і
будують
калібрувальну
криву
.
Тепер
,
маючи
калібрувальну
криву
,
можна
легко
визначити
кон
-
центрацію
сперміїв
у
пробі
сперми
.
Визначення
концентрації
спермі
-
їв
на
ФЕК
-
М
розпочинають
через
15 – 20
хв
після
ввімкнення
лампи
.
Встановлюють
червоний
світлофільтр
,
а
лівий
відліковий
барабан
—
на
нульовій
поділці
за
червоною
шкалою
оптичної
щільності
.
Беруть
стільки
чистих
сухих
флаконів
з
-
під
пеніциліну
,
скільки
проб
сперми
треба
дослідити
,
відповідно
нумерують
їх
,
наливають
у
кожний
по
10
мл
3,5 %-
го
розчину
натрію
цитрату
з
температурою
у
межах
18 – 25 °
С
і
додають
за
допомогою
мікропіпетки
по
0,1
мл
сперми
з
кожної
досліджуваної
проби
.
Тепер
кожен
такий
флакон
містить
розріджену
у
співвідношенні
1 : 100
сперму
бугая
.
Сперму
барана
розріджують
у
співвідношенні
1 : 400,
додаючи
до
10
мл
3,5 %-
го
розчину
натрію
цитрату
0,025
мл
сперми
;
сперму
кнура
— 1 : 30,
додаючи
до
6
мл
3,5 %-
го
розчину
натрію
цитрату
0,2
мл
сперми
,
профільтрованої
крізь
два
шари
капронової
тканини
.
Добре
розмішану
розріджену
сперму
наливають
в
одну
з
кювет
фотоелектроколориметра
з
робочою
довжиною
10
мм
до
позначки
,
а
дві
інші
такі
самі
кювети
наповнюють
розчином
натрію
цитрату
.
Кю
-
вету
з
розрідженою
спермою
вміщують
у
правий
кюветотримач
при
-
ладу
на
шляху
проходження
світлового
пучка
ближче
до
джерела
світла
,
а
в
лівий
кюветотримач
у
таке
саме
положення
—
одну
з
кю
-
вет
з
розчином
натрію
цитрату
.
Другу
кювету
з
розчином
натрію
цит
-
рату
вміщують
у
праве
гніздо
кюветотримача
в
запасне
положення
.
Закривають
кришку
приладу
і
вмикають
гальванометр
на
малу
чутливість
(
положення
1).
Обертаючи
ручку
грубого
настроювання
фотометричних
клинів
,
установлюють
стрілку
гальванометра
на
нуль
,
тоді
перемикають
гальванометр
на
високу
чутливість
(
поло
-
ження
2)
і
знову
переводять
його
стрілку
в
нульове
положення
.
Ви
-
микають
гальванометр
.
Трохи
піднімають
правий
кюветотримач
і
,
повернувши
його
навколо
осі
,
змінюють
положення
кювет
так
,
щоб
на
шляху
проходження
світлового
пучка
стала
кювета
з
розчином
натрію
цитрату
.
Закривають
кришку
приладу
і
знову
вмикають
гальванометр
(
спочатку
на
грубу
чутливість
)
і
,
не
чіпаючи
ручки
фотометричних
клинів
,
а
обертаючи
вимірювальний
барабан
,
повертають
відхилену
стрілку
гальванометра
в
нульове
положення
.
Потім
перемикають
прилад
на
високу
чутливість
і
обертанням
вимірювальних
бараба
-
нів
уточнюють
нульове
положення
стрілки
.
66
Вимикають
гальванометр
і
відліковують
за
червоною
шкалою
лі
-
вого
барабана
оптичну
щільність
досліджуваної
проби
й
дивляться
,
якій
концентрації
сперміїв
вона
відповідає
на
градуйованій
кривій
.
При
відсутності
кривої
можна
користуватися
спрощеним
підра
-
хунком
:
кожні
0,05
поділки
шкали
барабана
відповідають
100
млн
сперміїв
в
1
мл
нерозрідженої
сперми
.
2.3.6.
Визначення
впливу
на
сперміїв
фізичних
та
хімічних
факторів
Оснащення
заняття
:
нерозріджена
сперма
,
предметні
скельця
та
шліфовані
для
мазків
накривні
шліфовані
скельця
,
скляні
палички
,
очні
піпетки
,
мікроскопи
,
дис
-
тильована
вода
, 70 %
та
96 %-
й
спирт
, 0,5; 0,9
та
3 %-
ні
водні
розчини
натрію
хло
-
риду
, 2,9 %
та
3,5 %-
й
розчин
натрію
цитрату
, 1 %-
й
розчин
лізолу
чи
креоліну
,
спир
-
товий
розчин
йоду
, 1 %-
й
розчин
молочної
кислоти
,
чашка
з
льодом
,
стерильні
мар
-
леві
серветки
,
фільтрувальний
папір
.
Короткі
методичні
вказівки
.
У
практиці
штучного
осіменіння
використовуються
різні
розчини
,
реактиви
,
препарати
та
матеріали
,
які
по
-
різному
впливають
на
спер
-
міїв
,
тому
потрібно
вміти
оцінювати
цей
вплив
і
знати
його
наслідки
.
Визначення
дії
на
сперміїв
різної
температури
.
Беруть
чисте
су
-
хе
предметне
скло
,
наносять
на
нього
за
допомогою
скляної
палички
або
очної
піпетки
краплю
нерозрідженої
жовтковим
середовищем
сперми
,
накривають
її
накривним
скельцем
і
вміщують
препарат
на
столик
мікроскопа
.
Визначають
активність
сперміїв
,
використо
-
вуючи
обігрівне
обладнання
спочатку
з
температурою
38 – 40 °
С
,
потім
50 – 55 °
С
і
стежать
за
зміною
рухливості
сперміїв
.
На
інше
предметне
скло
наносять
такі
самі
краплі
сперми
і
кла
-
дуть
його
на
1 – 2
хв
на
лід
.
Потім
протирають
фільтрувальним
па
-
пером
нижню
поверхню
предметного
скла
,
вміщують
його
на
столик
мікроскопа
і
перевіряють
рухливість
сперміїв
спочатку
при
темпе
-
ратурі
18 – 25 °
С
,
а
потім
38 – 40 °
С
.
Вивчення
дії
на
спермії
різного
осмотичного
тиску
.
На
чисте
сухе
предметне
скло
наносять
скляною
паличкою
або
піпеткою
краплю
нерозрідженої
сперми
,
накривають
її
накривним
скельцем
і
оціню
-
ють
рухливість
сперміїв
під
мікроскопом
при
температурі
38 – 40 °
С
.
На
інше
предметне
скло
наносять
такі
самі
краплі
сперми
і
поряд
з
нею
—
краплю
дистильованої
води
.
Не
змішуючи
,
накривають
їх
накривним
склом
і
спостерігають
на
межі
злиття
крапель
сперми
та
води
за
змінами
рухливості
та
форми
сперміїв
.
Повторюють
цей
дослід
з
0,5 %, 0,9 %
та
3 %-
м
розчинами
натрію
хлориду
.
Вивчення
дії
на
сперміїв
70 %-
го
спирту
, 1 %-
го
лізолу
або
крео
-
ліну
,
йоду
.
Перед
виконанням
завдання
перевіряють
рухливість
сперміїв
у
досліджуваній
пробі
сперми
під
мікроскопом
,
потім
на
чисте
сухе
предметне
скло
наносять
одну
краплю
її
,
додають
до
неї
краплю
70 %-
го
спирту
,
змішують
,
накривають
накривним
склом
і
стежать
під
мікроскопом
за
змінами
рухливості
сперміїв
.
67
Так
само
вивчають
дію
на
сперміїв
1 %-
го
розчину
лізолу
або
кре
-
оліну
.
Наносять
краплю
сперми
з
відомою
активністю
сперміїв
на
чисте
сухе
предметне
скло
й
навколо
неї
—
розчин
йоду
у
вигляді
кільця
.
Не
накриваючи
накривним
склом
,
спостерігають
під
мікро
-
скопом
за
змінами
сперміїв
.
Вивчення
дії
на
сперміїв
змін
реакції
середовища
.
На
чисте
сухе
предметне
скло
наносять
краплю
сперми
і
визначають
активність
сперміїв
під
мікроскопом
.
Перевіряють
рН
сперми
за
допомогою
рН
-
метра
чи
універсального
індикатора
.
На
інше
предметне
скло
наносять
краплю
цієї
ж
сперми
,
додають
до
неї
краплю
1 %-
го
розчину
молочної
кислоти
й
досліджують
під
мікроскопом
зміни
рухливості
сперміїв
.
Перевіряють
рН
такої
спер
-
ми
за
допомогою
універсального
індикатора
.
Потім
готують
у
фла
-
коні
з
-
під
пеніциліну
підкислений
1 %-
й
розчин
натрію
хлориду
,
до
-
давши
до
5
мл
його
1
мл
1 %-
го
розчину
молочної
кислоти
.
Наносять
на
предметне
скло
краплю
сперми
,
додають
до
неї
краплю
підкис
-
леного
розчину
натрію
хлориду
і
визначають
рухливість
сперміїв
спочатку
при
кімнатній
температурі
,
а
потім
при
температурі
38 – 40 °
С
.
Визначають
рН
цієї
сперми
.
Піднявши
накривне
скло
,
до
підкисленої
сперми
додають
1 – 2
краплі
2,9 %-
го
розчину
натрію
цитрату
і
перевіряють
рухливість
сперміїв
.
Визначають
рН
сперми
.
2.3.7.
Визначення
виживання
сперміїв
in vitro
Оснащення
заняття
:
сперма
,
мікроскопи
,
термостат
чи
обігрівальні
столики
,
пробі
-
рки
місткістю
по
2
мл
,
мірні
піпетки
на
1 – 2
мл
,
спеціальний
штатив
,
термос
з
льодом
,
скляні
палички
або
очні
піпетки
,
розріджувачі
, 2,9 %-
й
розчин
натрію
цитрату
.
Короткі
методичні
зауваження
.
Визначення
виживання
сперміїв
,
тобто
тривалості
їх
життя
поза
організмом
за
певних
умов
,
важливе
з
огляду
на
те
,
що
чим
довше
спе
-
рмії
залишаються
живими
в
таких
умовах
,
тим
триваліший
час
вони
зберігатимуться
в
геніталіях
самки
і
,
отже
,
тим
вищою
буде
їх
запліднювальна
здатність
.
Від
вижи
-
вання
сперміїв
залежить
термін
зберігання
сперми
і
особливо
термін
використання
збереженої
за
певних
умов
розрідженої
сперми
.
Проте
для
визначення
цього
показ
-
ника
потрібно
багато
часу
(
не
менше
7 – 10
днів
),
поки
не
загинуть
усі
спермії
.
Тому
викладач
,
ознайомивши
студентів
з
методикою
визначення
виживання
сперміїв
і
розпочавши
його
на
лабораторному
занятті
,
доручає
після
цього
двом
студентам
гру
-
пи
(
за
списком
)
приходити
в
лабораторію
у
певний
час
,
визначати
рухливість
спер
-
міїв
на
цей
час
,
робити
про
це
записи
в
журналі
досліджень
для
того
,
щоб
на
наступ
-
ному
занятті
(
через
тиждень
)
підвести
підсумки
досліджень
і
визначити
за
формулою
абсолютний
показник
виживання
сперміїв
.
Беруть
11
чистих
сухих
стерильних
пробірок
місткістю
2
мл
,
ну
-
мерують
їх
восковим
олівцем
або
тушшю
і
в
усі
пробірки
,
крім
першої
,
вносять
по
0,5
мл
розріджувача
(
стандартного
чи
досліджуваного
).
У
першу
(
порожню
)
і
другу
пробірки
вносять
по
0,5
мл
нерозрідженої
сперми
.
Змішують
у
2-
й
пробірці
сперму
з
розріджувачем
і
перено
-
сять
з
неї
0,5
мл
розрідженої
сперми
у
3-
тю
пробірку
,
з
якої
(
після
змі
-
шування
)
переносять
0,5
мл
у
4-
ту
пробірку
і
т
.
д
.
З
останньої
пробір
-
68
ки
набирають
0,5
мл
розрідженої
сперми
й
виливають
у
таз
.
Таким
чином
,
вийде
ряд
розріджень
:
нерозріджена
сперма
(
контроль
)
і
роз
-
ріджена
в
2, 4, 8, 16, 32, 64, 128, 256, 512, 1024
разів
(
рис
29).
Відразу
після
розрідження
з
кожної
пробірки
беруть
краплю
спе
-
рми
,
оцінюють
рухливість
у
ній
сперміїв
під
мікроскопом
при
38 – 40 °
С
і
записують
дані
в
зошит
.
Потім
закривають
всі
пробірки
стерильними
корками
і
ставлять
у
холодильник
для
зберігання
при
температурі
2 – 4 °
С
(
зазначивши
на
штативі
дату
).
Через
кожні
24
год
в
один
і
той
же
час
визначають
рухливість
сперміїв
при
38 – 40 °
С
в
кожній
пробірці
(
додаючи
до
краплі
спер
-
ми
на
предметному
склі
краплю
теплого
2,9 %-
го
розчину
натрію
цитрату
)
і
роблять
відповідні
записи
в
журналі
.
Для
цього
вийма
-
ють
з
холодильника
штатив
з
пробами
розрідженої
сперми
і
став
-
лять
його
в
кювету
з
розталим
льодом
.
Змішавши
у
кожній
пробірці
вміст
,
беруть
з
неї
краплю
сперми
,
наносять
її
на
предметне
скло
,
додають
краплю
2,9 %-
го
теплого
розчину
натрію
цитрату
,
накрива
-
ють
накривним
склом
і
оцінюють
під
мікроскопом
активність
спер
-
міїв
при
38 – 40 °
С
.
Результати
оцінки
записують
у
зошит
за
відпо
-
відним
зразком
(
табл
. 5).
Повторюють
так
через
кожну
добу
аж
до
загибелі
усіх
сперміїв
.
На
підставі
даних
записів
визначають
абсолютний
та
відносний
показник
виживання
сперміїв
за
формулою
S =
∑
at,
де
∑
—
знак
суми
,
a —
рухливість
сперміїв
,
t —
показник
часу
,
який
визначають
за
формулою
.
2
1
1
−
+
−
=
n
n
T
T
t
Для
першого
спостереження
,
яке
проводять
відразу
після
розрі
-
дження
сперми
,
показник
S
обчислюють
за
спрощеною
формулою
t = T : 2,
де
Т
—
час
від
початку
досліду
до
другого
спостереження
,
год
.
Рис
. 29.
Схема
розрідження
сперми
:
НС
—
нерозріджена
сперма
;
цифри
внизу
під
пробірками
означають
,
у
скільки
разів
розріджена
сперма
69
5.
Зразок
запису
для
визначення
абсолютного
показника
живучості
сперміїв
Дата
ви
-
значення
1.12 2.12 3.12
4.12
5.12 6.12 7.12
Година
10.00 10.00 10.00
10.00 10.00 10.00
Т
0 24 48
96 120
144
t
12 24 36
36 24 24
a at a at a at
a at a at a at
S
0 9
108
1
24
—
—
108
2 9 108 8 192 4 144
2 72
Н
516
4 9 108 8 192 6 216
4 96 2 72
Н
648
8 9 108 8 192 7 252
6 216 4 96 2 72 936
16 9 108 8 192 7 252
6 216 4 96 2 72 936
32
9
108
8
192
7
252
6
216
4
96
2
72
936
64
9
108
8
192
7
252
5
180
3
72
1
36
840
128 8 96 7 168 5 180
3 108 1 24
Н
576
256 8 96 6 144 3 108
2 72 1 24
Н
408
512 7 84 6 144 3 108
1 36
Н
372
Ступінь
ро
зр
ід
же
ння
1024 7 84 6 144 2 72
Неділя
1 36
Н
336
Сперма
бугая
і
барана
доброї
якості
при
розрідженні
її
у
16 – 32
рази
повинна
мати
абсолютний
показник
виживання
сперміїв
не
нижче
1400,
кнура
—
не
нижче
900,
жеребця
—
не
нижче
400.
Визначення
виживання
сперміїв
за
спрощеною
формулою
.
За
да
-
ними
щоденної
оцінки
сперми
,
поставленої
на
зберігання
,
визнача
-
ють
,
наскільки
знижується
активність
сперміїв
за
період
зберігання
за
формулою
,
...
2
1
:
)]
(
...
)
(
)
[(
0
2
0
1
0
n
a
a
a
a
a
a
n
+
+
+
−
+
+
−
+
−
=
Π
де
П
—
виживання
сперміїв
за
n
днів
зберігання
;
0
a
—
початкова
активність
сперміїв
;
n
a
a
a
...,
,
,
2
1
—
активність
сперміїв
після
1, 2,
…,
n
діб
зберігання
; 1, 2, …,
n —
дні
зберігання
.
Обчислений
таким
чином
показник
зниження
активності
сперміїв
у
балах
у
середньому
за
добу
зберігання
є
показником
виживання
.
Якщо
активність
сперміїв
знизилася
у
середньому
за
добу
більш
як
на
0,6
бала
,
то
виживання
сперміїв
добре
,
при
зниженні
на
0,6 – 0,9
бала
—
задовільне
,
якщо
більш
як
на
0,91 —
виживання
погане
.
При
визначенні
виживання
глибокозамороженої
сперми
дослі
-
джувані
проби
вносять
у
скляні
флакони
,
які
закривають
гумовими
корками
для
попередження
висихання
і
переносять
їх
у
термостат
або
у
водяну
баню
при
температурі
38
º
С
.
Оцінку
рухливості
спермі
-
їв
проводять
під
мікроскопом
,
при
збільшенні
у
120 – 200
разів
,
що
-
години
,
до
повної
їх
загибелі
.
Показник
абсолютного
виживання
сперміїв
обчислюють
за
формулою
∑
+
=
,
)
(
2
n
at
a
Sa