Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6949
Скачиваний: 1
120
жовтих
тіл
)
і
захоплюють
рукою
з
’
єднаний
з
ним
ріг
матки
.
Вводять
у
цей
ріг
через
прокол
його
стінки
біля
біфуркації
катетер
Фолея
і
про
-
мивають
,
вливаючи
і
відсмоктуючи
промивну
рідину
.
При
застосуванні
двох
інших
способів
виводять
іпсілатеральний
ріг
матки
через
розріз
черевної
стінки
назовні
і
промивають
його
матковим
або
матково
-
трубним
методом
.
При
матковому
вимиванні
(
рис
. 61,
а
)
проколюють
тупим
гемостатичним
пінцетом
або
тупою
голкою
з
оливою
стінку
рога
матки
і
вводять
у
нього
стерильний
ка
-
тетер
Фолея
з
надувною
кулькою
,
нагнітаючи
в
неї
повітря
.
Наби
-
рають
у
стерильний
шприц
Люера
50
мл
фосфатно
-
буферного
сере
-
довища
Дюльбекко
,
з
’
єднують
його
з
катетером
Фолея
і
вводять
роз
-
чин
під
малим
тиском
у
ріг
матки
.
Не
відокремлюючи
шприца
,
від
-
смоктують
назад
промивну
рідину
і
зливають
її
у
стерильний
ци
-
ліндр
,
який
накривають
стерильною
фольгою
.
Повторюють
вимиван
-
ня
кілька
разів
.
Аналогічно
промивають
другий
ріг
матки
.
Рис
. 62.
Нехірургічне
вимивання
ембріонів
Рис
. 63.
Вимивання
ембріонів
за
французькою
технологією
Рис
. 61.
Схема
маткового
(
а
)
і
матково
-
трубного
(
б
)
вимивання
ембріонів
:
1
—
шприц
;
2
—
тупа
голка
,
введена
у
верхівку
рога
матки
;
3
—
тупа
голка
,
введена
в
ампулу
яйцепроводу
;
4
—
катетер
Фолея
;
5
—
надувна
кулька
катетера
;
6
—
місткість
для
ембріонів
4
5
2
3
6
1
а
б
1
3
5
4
6
121
При
матково
-
трубному
методі
(
рис
. 61,
б
)
промивну
рідину
вво
-
дять
у
матку
через
ампулу
яйцепроводу
,
ввівши
в
нього
тупу
голку
,
з
’
єднану
гумовим
шлангом
із
шприцом
,
а
відсмоктують
рідину
кате
-
тером
Фолея
,
введеним
у
ріг
,
як
зазначено
вище
.
На
один
ріг
матки
затрачають
120 – 140
мл
ФБС
.
Проте
хірургічні
методи
є
надто
складними
і
трудомісткими
.
Їх
можна
застосовувати
в
однієї
тварини
не
більше
3
разів
.
Тому
на
практиці
звичайно
користуються
нехірургічним
методом
(
рис
. 62, 63),
який
полягає
у
введенні
в
матку
інструмента
через
закриту
шийку
матки
.
Цей
метод
можна
застосовувати
безпосередньо
на
фермі
на
7 – 8-
й
день
після
осіменіння
.
Голодне
витримування
тварин
не
обов
’
язкове
(
табл
. 9).
9.
Порівняльна
оцінка
методів
вимивання
ембріонів
Хірургічні
Нехірургічні
Переваги
Донор
нерухомий
Донор
відносно
рухомий
Забезпечення
стерильності
Можливість
пересадок
в
умовах
ферми
Безпосереднє
маніпулювання
з
маткою
Не
потрібна
голодна
витримка
Точна
оцінка
стану
яєчників
Менші
затрати
часу
Потрібна
невелика
кількість
промивної
рідини
Немає
хірургічного
ризику
Недоліки
Утворення
спайок
Необхідна
висока
техніка
маніпулю
-
вання
з
рогами
матки
Ризиковане
застосування
загального
наркозу
Потрібно
близько
500
мл
промивної
рідини
на
один
ріг
Складності
застосування
методу
у
лак
-
туючих
тварин
Важко
забезпечити
стерильність
Необхідне
складне
хірургічне
облад
-
нання
Іноді
неможливо
пройти
цервікальний
канал
Потрібна
голодна
витримка
тварин
Для
хірургічного
вимивання
користуються
гнучкими
металеви
-
ми
,
пластмасовими
,
латексними
,
гумовими
дво
-
або
триканальними
катетерами
.
Особливе
значення
тут
має
техніка
«
м
’
якого
»
прохо
-
дження
інструмента
через
шийку
матки
.
Роботу
виконують
оператор
і
два
помічники
.
Корову
заводять
у
манеж
,
фіксують
у
станку
,
звільняють
пряму
кишку
від
калових
мас
,
визначають
стан
статевих
органів
і
кількість
жовтих
тіл
у
кож
-
ному
яєчнику
,
наводять
туалет
перинеальної
ділянки
і
роблять
епі
-
дуральну
анестезію
,
вводячи
5
мл
2 %-
го
розчину
новокаїну
,
або
ксилокаїну
або
медокаїну
,
або
8 – 10
мл
2 %-
го
розчину
прокаїну
.
Напруження
кишки
можна
зняти
введенням
внутрішньом
’
язово
0,5 – 0,7
мл
ромпуну
або
0,7 – 1,0
мл
комбелену
.
Беруть
чистий
стерильний
катетер
,
вставляють
у
його
канал
ме
-
талевий
стилет
,
надівають
іззовні
санітарний
захисний
чохол
і
гі
-
122
некологічну
рукавицю
і
вводять
у
піхву
в
напрямку
шийки
матки
.
Ліву
руку
вводять
у
пряму
кишку
,
намацують
катетер
,
спрямовують
кінець
його
в
устя
шийки
матки
,
захоплюють
її
рукою
і
натягують
обережно
на
катетер
(
прорвавши
санітарний
чохол
та
гінекологічну
рукавицю
).
Після
цього
просовують
катетер
на
всю
глибину
в
іпсіла
-
теральний
ріг
матки
(
з
’
єднаний
через
яйцепровід
з
яєчником
,
у
якому
овулювало
більше
фолікулів
),
виймаючи
обережно
стилет
.
Помічник
нагнітає
в
кульку
10 – 15
см
3
повітря
і
,
з
’
єднавши
зовніш
-
ній
кінець
катетера
з
наповненим
промивною
рідиною
50-
мілі
-
літровим
шприцом
Люера
,
вводить
його
вмістище
у
порожнину
рога
матки
і
відсмоктує
назад
.
Оператор
при
цьому
легко
масажує
ріг
матки
і
трохи
піднімає
його
верхівку
.
Зливши
обережно
промивну
рідину
по
стінці
у
стери
-
льний
циліндр
або
мензурку
і
накривши
її
стерильною
фольгою
,
помічник
набирає
нову
порцію
розчину
у
шприц
і
промиває
ним
ріг
матки
і
т
.
д
.
На
один
ріг
матки
потрібно
400 – 500
мл
розчину
.
При
цьому
слід
уникати
зворотного
введення
відсмоктаної
рідини
і
по
-
трапляння
в
неї
крові
.
Введена
кількість
рідини
має
відповідати
кі
-
лькості
відсмоктаної
.
Закінчивши
промивання
одного
рога
матки
,
випускають
з
кульки
повітря
і
вводять
у
ріг
суміш
антибіотиків
,
розчинених
у
20
мл
0,5 %-
го
розчину
новокаїну
.
Потім
беруть
інший
стерильний
катетер
,
вводять
його
у
такій
самій
послідовності
у
дру
-
гий
(
контрлатеральний
)
ріг
матки
і
промивають
його
.
Збирають
промивну
рідину
у
стерильний
мірний
циліндр
чи
ді
-
лильну
лійку
,
накривають
фольгою
і
ставлять
у
термостат
для
від
-
стоювання
.
3.7.
Оцінка
якості
ембріонів
Мета
заняття
:
ознайомити
студентів
з
основними
методами
оцінки
якості
ембріонів
.
Оснащення
заняття
:
свіжі
ембріони
,
вимиті
у
корів
-
донорів
на
7 – 8-
й
день
розви
-
тку
,
середовища
для
вимивання
та
культивування
ембріонів
,
великі
і
малі
чашки
Петрі
,
годинникові
скельця
,
пробірки
для
зберігання
ембріонів
,
мікропіпетки
для
мікроманіпуляцій
з
ембріонами
,
пайєти
,
термостат
,
скринька
-
термостат
,
бінокулярні
лупи
з
освітлювачами
(
типу
МБС
-9),
інвертований
мікроскоп
МБС
-13, 96 %-
й
спирт
-
ректифікат
,
спиртові
тампони
,
схеми
розвитку
ембріонів
,
таблиці
оцінки
якості
емб
-
ріонів
,
халати
,
ковпаки
,
бактерицидні
лампи
.
Короткі
методичні
вказівки
.
Заняття
проводиться
у
боксі
з
передбоксником
при
температурі
25 – 26 °
С
,
обладнаному
бактерицидними
лампами
,
які
вмикають
за
0,5 – 2
год
до
початку
заняття
.
Перед
тим
як
зайти
в
бокс
,
студенти
одягають
у
перед
-
бокснику
стерильні
халати
,
ковпаки
,
бахіли
,
миють
руки
теплою
водою
з
милом
та
щіткою
,
споліскують
водопровідною
,
а
потім
бідистильованою
водою
,
висушують
,
протирають
спиртовими
тампонами
.
Зайшовши
у
бокс
,
необхідно
протерти
просоче
-
ними
96 %-
м
спиртом
серветками
поверхню
робочих
столів
,
приладів
,
інструментів
.
Після
пояснення
студентам
змісту
заняття
,
правил
оцінки
якості
ембріонів
ви
-
кладач
поділяє
групу
на
підгрупи
по
2 – 3
особи
і
конкретизує
завдання
:
відстоюван
-
ня
вимитих
ембріонів
,
їх
пошук
,
оцінка
прозорої
оболонки
за
формою
,
її
цілістю
,
рів
-
номірністю
дроблення
бластомерів
,
станом
цитоплазми
,
прозорістю
перивітелінового
простору
.
123
Промивну
рідину
став
-
лять
на
відстоювання
і
через
півгодини
відсмоктують
з
неї
за
допомогою
сифона
верхній
шар
,
а
решту
50 – 100
мл
обережно
розливають
по
20 – 30
мл
в
чашки
Петрі
,
дно
яких
для
зручності
роз
-
креслене
на
квадрати
роз
-
міром
1
×
1
см
,
і
досліджують
під
стереоскопічним
мікро
-
скопом
(
МБС
-13)
чи
біноку
-
лярною
лупою
(
МБС
-9)
при
15 – 25-
кратному
збільшенні
.
Під
час
дослідження
промивної
рідини
під
мікроскопом
треба
намагатися
«
виловити
»
в
ній
усі
ембріони
й
незапліднені
яйцеклі
-
тини
і
перенести
їх
у
маленьку
чашку
Петрі
для
того
,
щоб
детально
оцінити
і
далі
проводити
роботу
з
ними
.
При
цьому
враховують
ста
-
дії
розвитку
зародка
і
характерні
для
них
його
морфологічні
зміни
.
Найбільш
придатний
для
вимивання
період
розвитку
ембріона
7 – 8-
й
день
,
коли
він
ще
захищений
прозорою
оболонкою
(
рис
. 64).
Через
«
розтягнутість
»
суперовуляції
тут
виявляють
різного
віку
(
морули
,
пізні
морули
,
ранні
бластоцисти
,
бластоцисти
,
пізні
бласто
-
цисти
,
вилуплені
бластоцисти
)
та
різної
якості
ембріони
та
незаплід
-
нені
яйцеклітини
.
Змінюється
також
склад
середовища
геніталій
.
Оцінюючи
стан
кожного
ембріона
,
звертають
увагу
на
:
відповід
-
ність
стадії
розвитку
ембріона
його
віку
,
форму
прозорої
оболонки
та
її
цілість
,
рівномірність
дроблення
бластомерів
,
стан
цитоплазми
,
прозорість
перивітелінового
простору
.
Рис
. 64.
Ранні
стадії
розвитку
емб
-
ріона
великої
рогатої
худоби
:
1
—
незапліднена
яйцеклітина
та
спер
-
мій
(
ПО
—
прозора
оболонка
,
Ж
—
жовт
-
кова
оболонка
, 1
ПТ
—
перше
напрямне
тільце
,
С
—
спермій
);
2
—
зигота
, 1-
й
день
розвитку
(
ПВП
—
перивітеліновий
простір
);
3
— 2-
й
день
,
ембріон
на
стадії
2
бластомерів
(
Б
);
4
— 2 – 3-
й
день
,
чоти
-
риклітинна
стадія
розвитку
ембріона
;
5
— 3 – 4-
й
день
,
те
саме
восьмиклітинна
стадія
;
6
— 5 – 6-
й
день
,
морула
;
7
— 8-
й
день
,
експандована
бластоциста
;
8
—
диференціал
бластомерів
(
Е
—
ембріоб
-
ласт
,
Тр
—
трофобласт
);
9
— 8 – 9-
й
день
,
бластоциста
на
стадії
вилуплення
;
10
—
9 – 11-
й
день
,
вилуплена
бластоциста
;
11
— 12-
й
день
,
пізня
бластоциста
;
12
—
14-
й
день
,
видовжений
бластодермічний
міхурець
124
Біологічно
повноцінні
ембріони
мають
чітку
кулясту
форму
,
про
-
зору
гомогенну
цитоплазму
,
непошкоджену
прозору
оболонку
,
одна
-
кового
розміру
бластомери
з
щільним
міжклітинним
комплексом
.
Ембріони
,
що
містять
різних
розмірів
бластомери
з
нечіткими
клі
-
тинними
мембранами
та
іншими
ознаками
дегенерації
,
вважаються
неповноцінними
.
Ембріони
,
які
різко
відстали
в
розвитку
,
з
вираженими
ознака
-
ми
асинхронності
дроблення
бластомерів
,
їх
дегенерації
неприда
-
тні
для
трансплантації
,
а
ембріони
з
невеликими
морфологічними
змінами
вважаються
умовно
придатними
.
Значно
більші
зміни
спостерігаються
в
ембріонів
,
які
зберігалися
в
замороженому
стані
(
табл
. 10).
10.
Показники
розвитку
ембріонів
Стадія
розвитку
Кількість
бластомерів
Діаметр
,
мк
Морфологічна
характеристика
Морула
8 – 16
130 – 150
Чітка
сферична
форма
,
ціла
прозора
оболонка
,
чіткі
,
однакової
форми
бластомери
Пізня
морула
>16
130 – 150
Бластомери
щільно
зрощені
в
компактну
масу
Рання
блас
-
тоциста
80 – 120
130 – 150
Немає
розмежування
окремих
бластомерів
;
ембріон
трохи
здавлений
,
виділяються
трофобласт
,
ембріобласт
та
невелика
порожнина
бластоцеля
Бластоциста
300 – 480 140 – 200
Чітко
видно
ембріональний
диск
та
трофобласт
,
порожнина
бластули
розширена
Пізня
бласто
-
циста
1200 – 1500
Прозора
оболонка
стоншена
,
розтягнута
;
порожнина
бластоцисти
займає
всю
прозору
оболонку
Вилуплена
бластоциста
>1500
200 – 1000
Дещо
витягнута
форма
,
немає
прозорої
оболонки
,
ембріон
оточений
одним
шаром
клітин
трофобласту
,
на
одному
полюсі
зародковий
диск
Існує
кілька
методів
оцінки
якості
ембріонів
.
За
характером
розвитку
розрізняють
ембріони
:
життєздатні
,
стадія
розвитку
яких
збігається
з
їх
віком
;
сповільнені
(
ретардовані
),
що
виявляються
на
більш
ранніх
стадіях
розвитку
,
ніж
очікувалося
у
зв
’
язку
з
їх
ві
-
ком
;
вироджені
(
дегенеровані
)
ембріони
з
різними
ознаками
деге
-
нерації
.