Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf

130 

У

праву

руку

беруть

вставлений

у

спеціальний

санітарний

чохол

чи

гінекологічну

рукавицю

відповідно

підготовлений

і

заправлений

ембріоном

катетер

і

вводять

його

по

верхньому

склепінню

піхви

до

шийки

матки

. 

Ліву

руку

вводять

у

пряму

кишку

, 

промацують

мат

-

ку

, 

визначають

, 

у

якому

яєчнику

є

жовте

тіло

. 

Далі

проривають

са

-

нітарний

чохол

і

обережно

проводять

інструмент

крізь

шийку

матки

в

іпсілатеральний

ріг

на

глибину

 7 – 12 

см

. 

Пересвідчившись

, 

що

інструмент

введено

правильно

, 

вводять

вміст

катетера

в

матку

. 

Після

цього

обережними

рухами

виймають

катетер

і

передають

його

на

обробку

. 

Аналогічно

можна

ввести

ін

-

ший

катетер

у

другий

ріг

матки

і

зробити

так

звану

білатеральну

(

двосторонню

) 

пересадку

ембріонів

, 

хоча

відсоток

приживлення

їх

у

контрлатеральному

розі

буває

дещо

нижчим

. 

Не

рекомендується

протягом

двох

місяців

після

пересадки

ембріо

-

нів

вакцинувати

реципієнтів

, 

перегруповувати

їх

чи

піддавати

ін

-

шим

стресовим

впливам

. 

Через

 60 – 75 

днів

після

пересадки

ембріо

-

нів

реципієнтів

досліджують

на

вагітність

.  

131 

4

4. 

А

КУШЕРСТВО

4.1. 

Морфологічні

особливості

статевих

органів

вагітних

тварин

. 

Визначення

віку

плода

Місце

проведення

заняття

:

лабораторія

кафедри

. 

Мета

заняття

:

вивчити

будову

й

топографію

статевих

органів

самок

сільсько

-

господарських

тварин

на

різних

стадіях

вагітності

; 

ознайомитися

з

будовою

на

-

вколоплідних

оболонок

і

різних

типів

плацент

; 

ознайомитися

з

методикою

ви

-

значення

віку

плода

. 

Оснащення

заняття

: 

статеві

органи

забитих

вагітних

тварин

, 

музейні

препарати

, 

схеми

розвитку

ембріона

та

плода

, 

навколоплідних

оболонок

і

плаценти

, 

кровообігу

плода

; 

великі

кювети

, 

ножиці

, 

анатомічні

пінцети

, 

скальпелі

, 

зонди

ґудзикуваті

, 

ви

-

мірювальні

стрічки

, 

терези

з

важками

, 

лупи

. 

Короткі

методичні

вказівки

. 

Після

пояснення

викладачем

основних

положень

розвитку

зародка

, 

плодових

оболонок

і

плода

, 

а

також

після

з

’

ясування

незрозумілих

питань

студенти

самостійно

вивчають

матеріал

у

наведеній

нижче

послідовності

за

допомогою

схем

, 

таблиць

, 

музейних

препаратів

, 

статевих

органів

забитих

тварин

. 

Зміни

будови

і

топографії

статевих

органів

та

навколоплідних

оболонок

у

вагітних

тварин

. 

Оглядаючи

анатомічні

препарати

ва

-

гітних

тварин

, 

треба

звернути

увагу

насамперед

на

характерні

ознаки

вагітності

. 

У

вагітних

тварин

матка

значно

збільшена

в

об

’

ємі

, 

форма

її

, 

особливо

у

корів

, 

асиметрична

через

різке

збіль

-

шення

рогу

-

плодовмістища

. 

Довжина

рогів

матки

у

вагітних

сви

-

ней

досягає

 2 – 3,5 

м

, 

а

ширина

  17 – 18 

см

; 

у

місцях

розміщення

плодів

вона

розширена

у

вигляді

ампул

  (

такі

самі

зміни

ха

-

рактерні

для

маток

собак

, 

кролематок

). 

У

кобил

плід

розміщується

у

тілі

й

розі

матки

. 

На

яєчниках

помітні

різного

розміру

фолікули

, 

особливо

з

боку

вільного

рога

, 

і

обов

’

язково

жовті

тіла

. 

Жовте

тіло

в

одноплідних

тварин

завжди

знаходиться

з

боку

вагітного

рога

, 

у

багатоплід

-

них

 — 

в

обох

яєчниках

. 

Можна

підрахувати

кількість

фолікулів

та

жовтих

тіл

у

яєчниках

корови

, 

свині

й

визначити

стадії

їх

розвитку

. 

Розрізавши

дорзально

вульву

й

верхню

стінку

піхви

аж

до

верхньо

-

го

її

склепіння

, 

звертають

увагу

на

стан

слизової

оболонки

перед

-

двер

’

я

і

піхви

. 

У

вагітних

тварин

вона

бліда

з

синюватим

відтінком

, 

незначно

вкрита

липким

слизом

, 

канал

шийки

матки

щільно

за

-

критий

і

закупорений

густим

липким

слизом

. 

Якщо

розрізати

ска

-

льпелем

по

великій

кривизні

ріг

вагітної

матки

і

подовжити

далі

розріз

ножицями

, 

то

відкриється

зовнішня

оболонка

плода

 — 

су

-

132 

динна

 (

хоріон

). 

Обережно

, 

не

порушуючи

її

цілості

, 

треба

відокреми

-

ти

 (

завернути

) 

стінку

матки

від

хоріона

і

розглянути

її

слизову

обо

-

лонку

. 

На

ній

у

кобил

добре

помітні

бархатистість

, 

численні

крипти

(

заглиблення

); 

у

жуйних

 — 

карункули

різного

розміру

, 

на

яких

теж

є

крипти

. 

На

слизовій

оболонці

матки

у

свиней

видно

маткові

 (

пла

-

центарні

) 

зони

й

вільні

від

крипт

ділянки

. 

Розрізавши

яєчник

, 

мо

-

жна

візуально

визначити

розмір

і

будову

жовтого

тіла

, 

його

колір

, 

консистенцію

, 

часточковість

. 

Характерним

є

глибоке

вростання

жов

-

того

тіла

у

тканини

яєчника

. 

Щоб

перейти

до

вивчення

навколоплідних

оболонок

та

рідин

, 

плаценти

і

плода

, 

продовжують

розріз

рога

матки

настільки

, 

щоб

повністю

роз

’

єдналися

плодова

й

материнська

частини

плаценти

. 

Під

час

огляду

форми

судин

-

ної

оболонки

  (

хоріона

) 

у

корів

можна

переконатися

, 

що

вона

нагадує

дворогий

мішок

. 

На

зов

-

нішній

її

поверхні

, 

у

місцях

з

’

єд

-

нання

з

карункулами

, 

видно

ко

-

тиледони

 — 

ділянки

плодової

частини

плаценти

, 

які

є

скуп

-

ченнями

ворсинок

хоріона

(

рис

. 67). 

Треба

визначити

їх

кі

-

лькість

і

розмір

. 

Чим

більший

строк

вагітності

, 

тим

більші

ко

-

тиледони

, 

а

отже

, 

й

карункули

на

слизовій

оболонці

матки

. 

Для

відокремлення

котиледона

від

карункула

затискають

його

в

основі

між

середнім

і

вказівним

пальцями

, 

а

великим

пальцем

вилущують

котиледон

. 

На

по

-

верхні

відокремленого

від

коти

-

ледона

карункула

добре

помітні

крипти

, 

а

на

котиледоні

 — 

згруповані

гіллясті

ворсинки

, 

серед

яких

виділяються

артеріальна

та

венозна

гілки

пупкових

судин

, 

що

під

-

ходять

до

котиледона

. 

Крізь

лупу

можна

розглянути

ворсинки

й

крипти

 (

рис

. 68).  

При

огляді

котиледонів

у

дрібних

жуйних

чітко

помітно

, 

що

вор

-

синки

хоріона

згруповані

в

напівкулясту

головку

, 

яка

заходить

у

заглиблення

в

центрі

карункула

. 

Вивчаючи

судинну

оболонку

свиней

, 

розглядають

розміщення

на

її

поверхні

ворсинок

, 

які

розсіяні

дифузно

, 

але

в

окремих

зонах

згруповані

у

невеликі

пучки

на

зразок

хоріальних

вузликів

плацен

-

ти

корови

. 

Піднімають

пінцетом

невелику

ділянку

хоріона

, 

розріза

-

Рис

. 67. 

Схема

розміщення

плодових

оболонок

у

теляти

: 

1

 — 

плід

; 

2

 — 

амніон

; 

3

 — 

навколоплідна

рі

-

дина

; 

4

   — 

алантоїс

; 

5

 — 

порожнина

сечової

оболонки

; 

6 

— 

хоріон

; 

7

 — 

котиледони

; 

8

  —

плацентарні

артерії

; 

9

 — 

плацентарні

вени

; 

10

 — 

пупкова

артерія

; 

11

 — 

пупкова

вена

; 

12

 — 

частина

плодового

міхура

з

вільного

рога

133 

ють

його

ножицями

і

, 

відгор

-

таючи

розрізаний

край

убік

, 

переконуються

, 

що

хоріон

у

жуйних

рихло

сполучений

з

амніотичною

  (

водною

) 

і

алан

-

тоїсною

 (

сечовою

) 

оболонками

. 

Обережно

розрізаючи

хорі

-

он

і

відокремлюючи

його

від

алантоїса

й

амніона

, 

зверта

-

ють

увагу

на

те

, 

що

над

спин

-

кою

плода

у

жуйних

алантоїса

немає

, 

тому

хоріон

тут

приля

-

гає

безпосередньо

до

амніона

. 

Звільняють

плід

від

судин

-

ної

оболонки

і

розглядають

будову

та

розміри

сечової

обо

-

лонки

  (

алантоїса

). 

Вона

починається

від

верхівки

сечового

міхура

плода

і

виходить

через

пупкове

кільце

у

вигляді

сечової

протоки

(

урахуса

), 

розміщеної

у

товщі

пупкового

канатика

. 

Лійкоподібно

розширюючись

, 

алантоїс

утворює

порожнину

сечової

оболонки

, 

де

нагромаджується

сеча

зародка

.  

У

корів

, 

овець

і

кіз

алантоїс

утворює

два

сліпих

мішки

, 

які

мають

форму

й

розмір

рогів

матки

. 

У

свиней

тупі

кінці

його

рівномірно

розходяться

від

плода

уздовж

матки

. 

У

кобил

алантоїс

розміщується

між

амніоном

і

хоріоном

, 

вкриваючи

плід

з

усіх

боків

. 

Тому

у

кобил

(

а

також

кролематок

, 

собак

, 

ослиць

) 

розрізняють

алантоамніон

і

алан

-

тохоріон

  (

рис

. 69). 

За

допомогою

ін

’

єкційної

голки

з

гумовою

трубкою

проколюють

алантоїс

і

набирають

се

-

чову

рідину

у

велику

градуйовану

мензурку

чи

циліндр

, 

щоб

визначити

її

об

’

єм

, 

колір

, 

прозорість

, 

консистен

-

цію

. 

Після

цього

звільняють

плід

від

судинної

й

сечової

оболонок

, 

і

він

за

-

лишиться

оточеним

лише

однією

на

-

вколоплідною

оболонкою

 — 

водною

(

амніотична

, 

амніон

). 

Це

внутрішня

оболонка

, 

яка

оточує

плід

з

усіх

боків

. 

Вона

тоненька

, 

прозора

, 

крізь

неї

доб

-

ре

видно

плід

, 

який

плаває

в

ам

-

ніотичній

рідині

.  

Необхідно

оглянути

водну

оболон

-

ку

, 

потім

проколоти

і

, 

зібравши

амніо

-

Рис

. 68. 

Маткова

і

плодова

частини

плацен

-

ти

у

корови

:  

1 

—  

стінка

матки

; 

2 

—  

крипти

карункула

; 

3

 — 

безворсинкова

зона

хоріону

; 

4

 — 

кровоносні

суди

-

ни

хоріону

; 

5 

—  

плодова

частина

плаценти

  — 

котиледон

Рис

. 69. 

Схема

розміщення

плодо

-

вих

оболонок

у

лошати

:  

1

 — 

плід

; 

2

 — 

алантоамніон

; 

3

 — 

алан

-

тохоріон

; 

4

 — 

ворсинки

прохоріону

; 

5

 — 

ворсинки

хоріону

; 

6

 — 

жовтковий

міху

-

рець

; 

7

 —

порожнина

сечової

оболонки

; 

8

 — 

порожнина

водної

оболонки

1 

3 

2 

7 

6 

4 

7 

8 

5 

4 

134 

тичну

рідину

, 

визначити

її

кількість

, 

колір

, 

запах

, 

консистенцію

, 

вміст

включень

 (

меконій

, 

частки

плода

). 

Оглядають

також

внутріш

-

ню

поверхню

оболонки

. 

На

ній

видно

велику

кількість

вузликів

жов

-

туватого

кольору

розміром

від

макової

зернини

до

зерна

сочевиці

. 

Це

так

звані

епітеліальні

бляшки

 (

скупчення

епітеліальних

клітин

). 

Оголюючи

таким

чином

плід

від

навколоплідних

оболонок

, 

мож

-

на

переконатися

, 

що

він

з

’

єднується

з

ними

за

допомогою

пупкового

канатика

 (

пуповини

), 

що

складається

з

артерій

, 

вен

та

сечової

про

-

токи

 (

урахуса

). 

Для

їх

розгляду

відпрепаровують

структури

пупови

-

ни

на

кілька

сантиметрів

уздовж

пуповини

. 

Після

цього

визначають

кількість

ембріонів

 (

плодів

) 

у

матці

свині

.  

Визначення

віку

плода

  (

ембріона

). 

Вік

плода

встановлюють

за

довжиною

його

тіла

, 

масою

, 

наявністю

волосяного

покриву

на

окре

-

мих

ділянках

шкіри

та

ін

. 

Вийнявши

плід

із

водної

оболонки

, 

ви

-

значають

його

вік

за

цими

показниками

. 

Для

цього

його

оглядають

, 

зважують

, 

вимірюють

довжину

його

тіла

, 

записуючи

всі

виміри

за

табл

. 12 

визначають

вік

. 

Для

того

щоб

установити

, 

як

розвиваються

окремі

органи

плода

, 

його

кладуть

в

емальовану

металеву

кювету

й

, 

розрізаючи

по

білій

лінії

черева

, 

знаходять

у

черевній

порожнині

пупкові

артерії

та

вени

, 

звертаючи

увагу

на

їх

розгалуження

, 

та

аранцієву

і

боталову

протоки

, 

і

зіставляють

побачене

зі

схемами

кровообігу

плода

. 

12. 

Основні

показники

віку

зародка

та

плода

(

за

В

. 

С

. 

Шипіловим

, 

Г

. 

В

. 

Звєрєвою

, 

І

. 

І

. 

Родіним

та

В

. 

Я

. 

Нікітіним

, 1988) 

Вік

зародк

а

і

пло

да

, 

мі

с

Довжина

, 

см

Маса

Інші

ознаки

Велика

рогата

худоба

1 

0,9 – 1,3 

0,1 – 0,3 

г

Невеликі

виступи

на

місцях

кінцівок

; 

помітне

закла

-

дання

рота

і

очей

, 

зяброві

щілини

2 

6 – 7 

17 – 20 

г

Зародок

набуває

характерних

для

виду

ознак

, 

видно

зачатки

молочної

залози

3 

12 – 16 

135 – 150 

г

Дуже

збільшений

живіт

, 

у

самців

оформлена

мошонка

4 

22 – 26 

До

 2 

кг

Рідкі

волосинки

на

верхній

губі

та

бровах

;  

формуються

діафізи

трубчастих

кісток

та

кістки

голови

5 

35 – 40 

2,5 – 4 

кг

З

’

являються

окремі

волосинки

на

кінчиках

вух

; 

сім

’

яники

опускаються

в

мошонку

6 

45 – 60 

3,5 – 6 

кг

На

шкірі

губ

та

надбрівних

дуг

густі

волосинки

; 

з

’

явля

-

ються

вії

, 

рідкі

волосинки

в

ділянці

кінцівок

до

скака

-

льних

і

зап

’

ясних

суглобів

7 

50 – 75 

10 – 14 

кг

Добре

розвинений

волосяний

покрив

у

ділянці

губ

, 

надбрівних

дуг

, 

на

периферії

кінцівок

, 

хвості

;  

подекуди

волосинки

на

кінцях

вух

і

шкірі

вздовж

хреб

-

та