Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6936
Скачиваний: 1
240
влаштування
тваринам
щоденних
активних
моціонів
(
за
винят
-
ком
непогожих
днів
);
своєчасна
ізоляція
хворих
тварин
,
дезінфекція
їх
стійл
;
своєчасний
запуск
тільних
корів
(
за
50 – 60
днів
до
очікуваного
отелення
)
і
через
7 – 10
днів
після
цього
проведення
обстеження
у
корів
вим
’
я
щодо
захворювання
на
мастит
;
за
10 – 12
днів
до
отелення
переведення
корів
у
родильне
відді
-
лення
,
а
на
малих
фермах
—
в
окреме
стійло
або
просто
очищення
і
дезінфекція
їх
стійл
,
регулярна
зміна
в
них
підстилки
;
суворе
додержання
зоогігієнічних
вимог
при
доїнні
корів
:
доїти
завжди
в
один
і
той
самий
час
,
на
час
доїння
підв
’
язувати
хвіст
ко
-
рови
до
її
задньої
кінцівки
або
фіксувати
спеціальним
зажимом
;
пе
-
ред
доїнням
вим
’
я
обмивати
теплою
водою
з
шланга
з
розпилюва
-
чем
і
витирати
рушником
або
серветкою
,
яка
зволожена
0,5 %-
м
розчином
дезмолу
або
однохлорного
йоду
;
обов
’
язкове
проведення
перед
доїнням
легкого
30 – 40-
секундного
масажу
вим
’
я
;
здоювання
перших
цівок
молока
в
окрему
кружку
,
визначення
його
якості
(
лише
після
цього
можна
доїти
корову
);
суворе
додержання
правил
експлуатації
доїльних
машин
,
сте
-
ження
під
час
доїння
за
поведінкою
корів
та
роботою
доїльних
апа
-
ратів
,
запобігання
наповзанню
,
спаданню
та
забрудненню
стаканів
доїльних
апаратів
,
запізнілому
зняттю
їх
з
вим
’
я
,
несправності
їх
вакуумної
системи
,
перевищенню
частоти
пульсації
тощо
;
трива
-
лість
доїння
—
не
більше
6 – 7
хвилин
;
обов
’
язкове
«
додоювання
»,
оскільки
після
доїння
в
молочній
за
-
лозі
залишається
до
15 %
молока
і
45 %
жиру
від
загального
надою
;
забезпечення
належної
чистоти
вим
’
я
,
доїльних
апаратів
і
рук
доярок
;
проведення
не
рідше
одного
разу
на
місяць
,
а
сухостійних
ко
-
рів
—
одного
разу
на
тиждень
обстеження
тварин
щодо
захворю
-
вання
на
субклінічний
мастит
,
виявлення
хворих
і
лікування
їх
;
для
профілактики
післяродових
маститів
введення
сухостійним
ко
-
ровам
у
кожну
частку
вим
’
я
біциліну
-3,
мастисану
,
мастикуру
або
інших
препаратів
.
При
великому
поширенні
в
господарстві
маститу
треба
після
до
-
їння
занурювати
кінчики
дійок
в
0,5 %-
й
розчин
однохлорного
йоду
,
дезмолу
або
змащувати
їх
антисептичною
емульсією
.
Надійним
засобом
профілактики
маститу
є
проведення
отелень
у
боксах
та
утримання
роділь
у
перші
дні
після
отелення
разом
з
новонародженими
телятами
.
241
1
1
0
0.
Г
ІНЕКОЛОГІЯ
10.1.
Причини
неплідності
корів
Гінекологія
вивчає
захворювання
самок
,
що
виникли
після
за
-
вершення
післяродового
періоду
.
Більшість
гінекологічних
хвороб
виникає
у
післяродовий
період
,
але
через
несвоєчасну
діагностику
або
неефективне
лікування
переходять
у
хронічну
або
приховану
форму
і
виявляються
із
значним
запізненням
,
зумовлюючи
тимча
-
сову
чи
постійну
втрату
організмом
відтворної
здатності
(
не
-
плідність
).
Головною
передумовою
виникнення
гінекологічних
за
-
хворювань
є
недостатня
організація
роботи
з
відтворення
стада
,
неповноцінна
годівля
тварин
,
особливо
у
стійловий
період
,
недо
-
держання
зоогігієнічних
вимог
у
приміщеннях
для
тварин
,
неза
-
довільне
вирощування
теличок
,
осіменіння
недорозвинених
те
-
лиць
або
запізніле
їх
осіменіння
,
незадовільна
підготовка
тварин
до
отелення
,
погана
організація
проведення
родів
,
некваліфікова
-
на
родова
допомога
,
недосконала
організація
штучного
осіменіння
,
низький
рівень
ветеринарної
профілактичної
та
лікувальної
робо
-
ти
.
Внаслідок
неплідності
тварин
(
яловості
)
господарства
недоодер
-
жують
від
них
приплоду
.
При
визначенні
обсягів
і
причин
неплідності
худоби
керуються
такими
міркуваннями
:
чим
більше
телят
народилося
від
корови
протягом
її
продуктивного
життя
,
тим
повніше
реалізується
її
гене
-
тичний
потенціал
.
З
точки
зору
господарської
доцільності
бажано
мати
від
кожної
корови
щороку
теля
.
Щоб
цього
домогтися
,
тварина
має
бути
під
постійним
ветеринарним
наглядом
.
Післяродова
інво
-
люція
статевих
органів
у
неї
має
завершитися
не
пізніше
25 – 30-
го
дня
.
Інтервал
між
отеленням
і
новою
вагітністю
—
не
більше
80
днів
,
а
міжотельний
період
— 365
днів
.
Відповідно
до
запропонованої
у
50-
х
роках
А
.
П
.
Студенцовим
класифікації
,
розрізняють
неплідність
уроджену
,
старечу
,
кліматич
-
ну
,
експлуатаційну
,
аліментарну
,
симптоматичну
і
штучно
набуту
.
Перші
чотири
форми
трапляються
рідко
й
істотно
не
впливають
на
стан
відтворення
.
Основними
фактично
є
аліментарна
і
симптома
-
тична
форми
неплідності
і
,
як
наслідок
незадовільної
організації
242
відтворення
, —
штучно
набута
.
Жодна
з
причин
неплідності
не
діє
окремо
,
тому
в
умовах
господарств
важко
диференціювати
причини
неплідності
.
Основним
критерієм
визнання
тварини
здатною
чи
не
-
здатною
до
відтворення
(
тобто
плідною
чи
неплідною
)
є
дані
гінеко
-
логічної
диспансеризації
.
Найпоширенішою
причиною
неплідності
в
усіх
регіонах
є
непов
-
ноцінна
годівля
тварин
—
гостра
нестача
в
раціоні
білка
,
вуглево
-
дів
,
вітамінів
,
мінеральних
речовин
;
неправильна
структура
раці
-
онів
,
згодовування
недоброякісних
кормів
,
що
викликає
передусім
такі
розлади
статевої
функції
,
як
тривала
анафродизія
,
ановуля
-
торні
та
асинхронні
статеві
цикли
,
атонія
та
гіпотонія
матки
,
роз
-
лади
ово
-
та
сперміогенезу
,
знижена
життєвість
статевих
клітин
,
ембріональна
смертність
.
Недостатня
енергетична
цінність
раціо
-
нів
,
нестача
в
них
білка
,
макро
-
та
мікроелементів
,
вітамінів
зни
-
жують
рівень
обмінних
процесів
у
тварин
,
імунобіологічну
реактив
-
ність
організму
,
особливо
вагітних
самок
.
Роди
в
них
ускладню
-
ються
,
частим
буває
затримання
посліду
,
затягуються
строки
понов
-
лення
відтворної
здатності
після
родів
,
осіменіння
буває
без
-
результатним
.
Окремі
господарства
недостатньо
уваги
приділяють
вирощуван
-
ню
телят
,
що
часто
призводить
до
так
званого
кормового
інфантиліз
-
му
—
недорозвитку
статевих
органів
у
телиць
,
значного
запізнення
в
досягненні
ними
фізіологічної
(
племінної
)
зрілості
,
що
негативно
позначається
на
імунобіологічній
реактивності
та
відтворній
здат
-
ності
тварин
.
Істотну
роль
у
зниженні
відтворної
функції
відіграють
незадовільні
умови
утримання
тварин
,
бруд
у
тваринницьких
при
-
міщеннях
,
недостатнє
їх
освітлення
,
насичення
повітря
аміаком
та
вуглекислим
газом
,
особливо
при
відсутності
регулярного
активного
моціону
та
сонячного
опромінення
у
стійловий
період
,
нерегулярні
моціони
.
Зниження
відтворної
здатності
корів
зумовлюють
і
тривала
по
-
передня
лактація
(
особливо
при
незбалансованій
годівлі
),
вкороче
-
ний
або
подовжений
сухостійний
період
,
інтенсивне
роздоювання
їх
у
перший
місяць
після
отелення
,
порушення
режимів
машинного
доїння
та
догляду
за
вим
’
ям
і
виникнення
на
цьому
ґрунті
захворю
-
вання
молочної
залози
.
Внаслідок
безвигульного
утримання
тварин
під
час
зимово
-
стійлового
періоду
в
багатьох
господарствах
несвоєчасно
виявляють
тварин
в
охоті
.
Цьому
сприяє
і
значно
слабший
вияв
ознак
статевого
циклу
у
зимово
-
стійловий
період
,
коротша
тривалість
охоти
у
де
-
яких
корів
,
виникнення
її
вночі
.
Таких
тварин
звичайно
не
поміча
-
ють
,
а
отже
,
не
осіменяють
.
243
Часто
тварин
доставляють
на
пункт
осіменіння
і
фіксують
їх
,
за
-
стосовуючи
грубі
прийоми
.
Це
викликає
у
них
стрес
,
виділення
ад
-
реналіну
,
гальмування
скорочень
матки
,
внаслідок
чого
блокується
переміщення
сперміїв
з
місця
введення
до
яйцепроводів
.
Слід
враховувати
і
те
,
що
у
спермі
бугаїв
часто
міститься
вели
-
ка
кількість
мікробів
та
грибів
,
які
при
потраплянні
в
геніталії
самки
,
особливо
при
незавершеній
інволюції
,
можуть
викликати
запальні
процеси
,
ранню
ембріональну
смертність
,
аборт
.
Крім
то
-
го
,
сперма
як
чужорідний
для
самки
антиген
викликає
утворення
антитіл
(
сперміотоксинів
,
сперміолізинів
,
сперміоаглютинінів
).
Отже
,
якщо
від
першого
осіменіння
не
настало
запліднення
,
то
во
-
но
було
лише
спермоімунізацією
.
При
наступних
осіменіннях
спер
-
мії
стикаються
з
наявними
у
геніталіях
самки
сперміоантитілами
,
що
можуть
виявляти
свою
токсичну
,
літичну
або
аглютинуючу
дію
.
До
того
ж
кожне
наступне
осіменіння
є
додатковою
імунізацією
,
яка
зумовлює
зростання
титру
сперміоантитіл
.
Особливо
зростає
ефект
імунізації
при
порушенні
цілості
і
зниженні
резистентності
слизових
оболонок
статевих
шляхів
,
травмуванні
їх
при
застосу
-
ванні
грубих
прийомів
під
час
осіменіння
,
при
наявності
прихова
-
них
запальних
процесів
у
геніталіях
,
субінволюції
матки
,
А
-
гіпо
-
вітамінозі
.
Вагітність
і
роди
,
особливо
в
умовах
неповноцінної
годівлі
,
гіпо
-
та
адинамії
,
викликають
фізичну
втому
організму
,
зниження
його
резистентності
,
на
ґрунті
чого
виникають
різні
ускладнення
відтвор
-
ної
здатності
у
вигляді
запальних
процесів
та
функціональних
роз
-
ладів
матки
і
яєчників
,
захворювань
інших
органів
,
що
уражують
і
статеву
систему
.
Особливої
уваги
потребують
корови
у
післяродовий
період
.
В
цей
час
у
їх
ослабленому
вагітністю
та
родами
організмі
,
на
фоні
змін
його
гормонального
балансу
,
відбувається
два
протилежних
проце
-
си
:
інволюція
матки
й
еволюція
молочної
залози
,
початок
лактації
.
Навіть
незначні
порушення
умов
утримання
та
догляду
тварини
в
цей
час
можуть
призвести
до
складних
патологічних
процесів
,
а
за
-
тримання
посліду
(
навіть
короткочасне
,
до
6 – 12
год
),
яке
супро
-
воджується
його
розкладом
та
інфікуванням
геніталій
,
спричинює
виникнення
ендометриту
,
маститу
та
інших
патологій
,
що
може
ускладнитися
тривалою
неплідністю
тварин
.
Цьому
сприяють
також
зниження
скоротливості
матки
,
скупчення
в
її
порожнині
лохій
,
продуктів
їх
розкладу
,
мікробів
і
токсинів
,
дегенеративні
зміни
у
тканинах
статевих
органів
.
Таким
чином
,
при
з
’
ясуванні
причин
неплідності
в
господарстві
треба
уважно
проаналізувати
стан
відтворення
поголів
’
я
,
кормову
базу
господарства
та
організацію
годівлі
тварин
;
вивчити
умови
244
утримання
тварин
;
перевірити
стан
пункту
штучного
осіменіння
і
організацію
його
роботи
;
провести
детальний
клінічний
огляд
ма
-
точного
поголів
’
я
і
встановити
конкретні
причини
неплідності
у
кож
-
ної
тварини
.
10.2.
Гінекологічна
диспансеризація
корів
і
телиць
Мета
заняття
:
оволодіти
методикою
проведення
гінекологічної
диспансеризації
,
визначення
відтворної
здатності
тварин
,
діагностики
їх
неплідності
;
вивчити
морфо
-
логічні
зміни
статевих
органів
та
функціональні
порушення
їх
діяльності
за
різних
форм
неплідності
;
набути
практичних
навичок
діагностики
гінекологічної
патології
та
розробки
заходів
щодо
її
профілактики
.
Місце
проведення
заняття
:
лабораторія
і
клініка
кафедри
,
м
’
ясокомбінат
,
ферми
навчального
господарства
та
сусідніх
господарств
.
Оснащення
заняття
:
музейні
препарати
статевих
органів
тварин
з
різними
фор
-
мами
аномалій
та
акушерських
і
гінекологічних
захворювань
,
стенди
та
таблиці
за
темою
;
халати
,
фартухи
,
нарукавники
,
гінекологічні
рукавиці
,
гумові
чоботи
;
піхвові
дзеркала
з
освітлювачами
,
лобні
рефлектори
,
кружка
Есмарха
,
корнцанги
,
фонендо
-
скопи
,
термометри
,
перкусійні
молоточки
,
плесиметри
,
скляні
палички
,
предметні
скельця
,
ножиці
,
стерилізатори
,
стерильні
пробірки
,
прилади
і
реактиви
для
взяття
та
аналізу
крові
,
сечі
та
вмісту
статевих
органів
,
марлеві
і
ватні
стерильні
тампони
;
розчин
йоду
,
фізіологічний
розчин
,
розчини
калію
перманганату
,
фурациліну
,
етак
-
ридину
лактату
,
СЖК
,
гравогормон
,
очищений
гонадотропін
з
СЖК
,
ХГ
,
естрогенні
препарати
,
прогестерон
,
простагландини
,
окситоцин
та
пітуїтрин
,
карбахолін
,
про
-
зерин
,
фурамон
,
концентрат
вітаміну
А
,
тривітамін
,
тривіт
,
тетравіт
,
концентрат
вітаміну
Е
;
мило
,
стерильний
вазелін
,
рушники
;
дані
про
стан
відтворення
,
книги
обліку
отелень
та
осіменінь
,
облікові
картки
корів
,
раціони
годівлі
тварин
,
дані
біо
-
хімічних
досліджень
кормів
та
крові
корів
,
лінійки
,
калькулятори
,
тварини
ферми
.
Короткі
методичні
вказівки
.
Завдання
за
темою
виконують
поетапно
за
кілька
занять
.
Спочатку
студенти
оволодівають
методикою
гінекологічної
диспансеризації
корів
,
вивчення
стану
відтворення
поголів
’
я
у
господарстві
;
потім
,
досліджуючи
нева
-
гітних
тварин
,
вивчають
клінічні
зміни
у
їх
органах
,
опрацьовують
прийоми
терапії
гінекологічних
захворювань
та
стимуляції
відтворної
функції
і
розробляють
заходи
щодо
профілактики
неплідності
.
Для
цього
викладач
розподіляє
студентів
на
підгру
-
пи
по
3 – 4
чоловіки
і
дає
кожній
із
них
завдання
для
самостійної
роботи
.
Під
час
виїзного
заняття
на
ферму
навчального
чи
іншого
господарства
кожна
підгрупа
ана
-
лізує
стан
відтворення
поголів
’
я
,
поширення
неплідності
у
минулому
році
,
оцінює
ефективність
профілактичних
заходів
,
відпрацьовує
способи
вагінального
та
ректаль
-
ного
дослідження
тварин
,
методику
взяття
проб
крові
,
сечі
,
вмісту
геніталій
,
визна
-
чення
поширення
неплідності
на
день
проведення
заняття
,
намічає
і
разом
з
лікарем
ветеринарної
медицини
проводить
відповідні
лікувально
-
профілактичні
заходи
.
Попередні
зауваження
.
Гінекологічна
диспансеризація
—
це
комплекс
діагностичних
,
лікувальних
та
профілактичних
заходів
,
спрямованих
на
виявлення
гінекологічних
захворювань
та
неплід
-
ності
самок
,
їх
причин
,
відновлення
у
тварин
відтворної
здатності
та
підвищення
продуктивності
.
Гінекологічну
диспансеризацію
зви
-
чайно
проводять
разом
з
акушерською
.
Гінекологічній
диспансери
-
зації
підлягають
усі
корови
,
які
після
завершення
післяродового
періоду
(30
днів
після
отелення
)
не
приходили
в
охоту
,
не
осіменя
-
лися
і
не
запліднилися
після
осіменіння
,
а
також
усі
фізіологічно