Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6914
Скачиваний: 1
290
Гальмування
статевих
рефлексів
може
бути
постійним
,
або
безу
-
мовним
(
зовнішнє
,
замежне
,
охоронне
),
або
тимчасовим
,
умовним
(
загальне
,
диференційоване
,
запізнілого
рефлексу
).
Безумовне
(
постійне
)
гальмування
.
Зовнішнє
гальмування
(
яви
-
ще
негативної
індукції
,
орієнтовний
рефлекс
)
розвивається
у
плід
-
ників
у
незнайомій
для
них
обстановці
,
при
появі
в
манежі
сторон
-
ніх
осіб
,
а
також
внаслідок
шуму
,
криків
.
У
плідників
на
такі
подра
-
зники
виникають
орієнтовні
реакції
.
Вони
оглядаються
,
прислухо
-
вуються
,
внаслідок
чого
статевий
потяг
у
них
тимчасово
гальмуєть
-
ся
,
садку
вони
роблять
мляво
чи
зовсім
від
неї
відмовляються
.
Частіше
таке
гальмування
спостерігається
у
плідників
із
слаб
-
ким
темпераментом
,
рідше
–
в
урівноважених
і
зовсім
не
буває
його
у
тварин
неврівноваженого
,
нестримного
типу
.
Зовнішньому
галь
-
муванню
піддається
рефлекс
статевого
потягу
та
ерекції
.
Замежне
гальмування
.
У
дуже
збудливих
плідників
,
яких
три
-
валий
час
не
використовували
,
статевий
потяг
буває
настільки
си
-
льним
,
що
замість
підвищення
інтенсивності
наступних
статевих
рефлексів
,
як
це
повинно
бути
,
вони
гальмуються
.
Такий
плідник
робить
енергійну
садку
,
але
ерекція
статевого
члена
виявляється
недостатньою
або
її
не
буває
.
Те
саме
спостерігається
і
з
еякуляцією
.
Для
профілактики
таких
видів
гальмування
статевих
рефлексів
плідників
стримують
при
перших
спробах
зробити
садку
.
Через
5 – 10
хв
після
першої
садки
у
бугаїв
беруть
другий
еякулят
.
У
пе
-
рерві
між
садками
плідника
проводять
.
Внутрішнє
охоронне
гальмування
(
сонно
-
гальмівний
стан
).
Якщо
тривалий
час
брати
сперму
у
бугая
в
одноманітній
обстановці
(
в
одному
і
тому
самому
місці
,
на
одну
й
ту
саму
тварину
),
у
нього
мо
-
же
виникнути
пригнічення
нервової
системи
.
Він
стає
млявим
,
ста
-
тевий
потяг
у
нього
згасає
,
в
манеж
він
йде
неохоче
,
довго
обнюхує
тварину
,
на
яку
беруть
сперму
,
так
і
не
зробивши
садки
,
стоїть
у
на
-
півсонному
стані
.
Цей
вид
гальмування
виникає
внаслідок
своєрід
-
ної
«
втоми
»
деяких
ділянок
головного
мозку
під
впливом
одномані
-
тних
подразників
.
Цей
стен
частіше
спостерігається
у
бугаїв
з
рухливим
темперамен
-
том
.
Його
профілактика
полягає
у
правильному
режимі
використан
-
ня
плідників
.
Сперму
беруть
не
частіше
як
один
раз
на
три
дні
;
час
від
часу
змінюють
місце
взяття
її
і
тварин
,
на
яких
її
беруть
;
застосо
-
вують
«
холості
приводи
»
через
кожні
2 – 3
взяття
сперми
(
підводять
бугая
до
місця
взяття
сперми
,
дають
йому
змогу
обнюхати
тварину
,
що
стоїть
у
станку
,
і
,
не
дозволивши
зробити
садку
,
відводять
).
Якщо
такі
заходи
не
допомагають
,
можна
спробувати
взяти
сперму
«
на
хо
-
ду
» —
бугая
ведуть
уздовж
двору
слідом
за
твариною
,
на
яку
беруть
сперму
,
і
при
виникненні
статевого
збудження
самку
швидко
фіксу
-
ють
у
станку
або
просто
затримують
її
і
беруть
сперму
у
бугая
.
291
Умовне
(
тимчасове
)
гальмування
.
Загальне
гальмування
розви
-
вається
при
відсутності
підкріплення
умовного
рефлексу
безумов
-
ним
.
Якщо
утримувати
плідників
в
одному
приміщенні
із
самками
,
вигляд
і
запах
останніх
спочатку
збуджує
статеві
рефлекси
.
Але
ко
-
ли
не
дозволити
їм
статевого
акту
,
тобто
не
дати
підкріплення
ста
-
тевого
рефлексу
,
самець
швидко
перестає
збуджуватись
на
вигляд
і
запах
присутньої
самки
.
Щоб
запобігти
загальному
гальмуванню
,
плідників
утримують
ізольовано
від
самок
,
систематично
змінюють
тварин
,
на
яких
беруть
сперму
.
При
диференційованому
гальмуванні
плідник
«
відмовляється
»
робити
садки
за
певних
умов
,
з
якими
у
нього
пов
’
язані
невдалі
спроби
здійснити
садку
.
Наприклад
,
якщо
при
взятті
сперми
були
допущені
болючі
для
плідника
прийоми
(
необережне
доторкання
до
статевого
члена
,
груба
або
незмащена
гума
приладу
тощо
),
то
у
ньо
-
го
все
це
пов
’
язується
з
присутністю
техніка
.
Іноді
варто
техніку
ві
-
дійти
або
змінити
одяг
,
як
плідник
відразу
збуджується
і
нормально
виділяє
сперму
на
штучну
вагіну
.
Для
профілактики
такого
гальмування
треба
суворо
додержува
-
ти
правил
підготовки
штучних
вагін
і
взяття
на
них
сперми
.
Не
мо
-
жна
ставити
у
станок
для
взяття
сперми
тварин
з
широким
крупом
,
оскільки
різке
відведення
статевого
члена
убік
(
у
штучну
вагіну
)
спричинятиме
біль
у
плідника
.
Гальмування
запізнілого
рефлексу
виникає
тоді
,
коли
плідника
приводять
у
манеж
задовго
до
взяття
сперми
або
,
привівши
його
,
затримують
тут
з
якоїсь
причини
.
Спочатку
в
нього
під
впливом
умовних
подразників
(
манеж
,
час
тощо
)
виникає
статеве
збудження
,
та
оскільки
безумовний
подразник
(
садка
)
запізнюється
,
то
це
збу
-
дження
поступово
згасає
і
плідник
мляво
робить
садку
або
«
відмов
-
ляється
»
від
неї
.
У
таких
випадках
його
виводять
з
манежу
,
роблять
10 – 15-
хвилинну
проводку
,
після
чого
знову
заводять
у
манеж
і
не
-
гайно
беруть
у
нього
сперму
.
У
разі
нерегулярного
використання
плідників
,
відсутності
моціо
-
ну
в
бугаїв
і
жеребців
часто
спостерігається
спотворення
статевих
рефлексів
у
вигляді
онанізму
.
Щоб
запобігти
цьому
,
бугаям
рано
-
вранці
дають
концентрований
корм
у
годівниці
,
підв
’
язують
голову
вверх
.
Як
тільки
якийсь
із
бугаїв
починає
онанувати
,
черговий
по
манежу
різко
його
окрикує
або
навіть
легенько
б
’
є
.
Буйна
поведінка
плідників
є
наслідком
невмілого
,
грубого
поводження
з
ними
,
відсутності
моціону
,
нерегулярного
взяття
сперми
,
болючих
по
-
дразнень
під
час
ветеринарних
обробок
та
ін
.,
що
,
врешті
-
решт
призво
-
дить
до
вироблення
у
тварин
захисних
рефлексів
переслідування
.
Профілактика
цього
виду
негативних
рефлексів
полягає
в
уміло
-
му
,
урівноваженому
й
суворому
,
але
не
грубому
,
поводженні
з
плід
-
никами
.
Тваринам
слід
обов
’
язково
чистити
лоб
і
потилицю
від
пилу
,
292
після
садки
давати
їм
у
стійла
смачний
корм
.
Перед
ними
не
можна
виявляти
страху
.
В
стійлах
для
них
повинні
бути
міцні
бар
’
єри
.
Для
надійної
фіксації
тварин
їм
у
молодому
віці
вставляють
носові
кіль
-
ця
.
Виводити
бугая
треба
тільки
за
допомогою
палиці
-
водила
.
Пози
-
тивні
результати
дає
їх
фізичне
навантаження
.
Буйним
тваринам
можна
також
призначати
препарати
брому
у
вигляді
3 %-
го
розчину
в
дозі
від
0,4
до
2,8
л
на
добу
протягом
двох
тижнів
.
11.5.
Оперативні
способи
підготовки
та
методика
використання
самців
-
пробників
Мета
заняття
:
оволодіти
способами
підготовки
бугаїв
-
пробників
.
Місце
проведення
заняття
:
операційна
.
Оснащення
заняття
:
бугайці
8 – 10-
місячного
віку
,
фіксаційний
станок
,
опера
-
ційний
стіл
,
великий
хірургічний
набір
,
халати
,
ковпаки
,
фартухи
,
мило
,
рушники
,
5 %-
й
розчин
йоду
, 0,5-, 1-
та
2 %-
ні
розчини
новокаїну
,
антибіотики
,
шприци
,
коло
-
дій
,
вата
гігроскопічна
,
ватно
-
марлеві
тампони
,
кетгут
,
шовк
.
Короткі
методичні
вказівки
.
На
початку
заняття
викладач
,
користуючись
музей
-
ними
препаратами
,
рисунками
,
схемами
,
слайдами
,
пояснює
студентам
методи
під
-
готовки
самців
-
пробників
різних
видів
тварин
,
порівнює
складність
кожного
з
них
і
можливість
практичного
його
застосування
у
виробничих
умовах
.
Потім
,
залежно
від
наявності
модельних
тварин
,
вибравши
один
з
наведених
нижче
методів
,
проводить
демонстраційну
операцію
,
у
якій
студенти
беруть
участь
як
помічники
.
Попередні
зауваження
.
За
В
.
С
.
Шипіловим
,
достовірно
визначи
-
ти
охоту
у
самки
можна
лише
за
допомогою
пробника
,
який
,
крім
того
,
є
сильним
природним
стимулятором
у
неї
статевої
функції
.
Го
-
тують
пробників
з
молодих
8 – 10-
місячних
бугайців
,
яких
вирощу
-
ють
на
м
’
ясо
,
з
розрахунку
один
пробник
на
150 – 200
корів
.
Молодих
бугаїв
-
пробників
використовують
для
виявлення
охоти
у
телиць
,
а
дорослих
—
у
корів
.
При
цьому
треба
знати
,
що
перебу
-
вати
в
загоні
серед
корів
і
телиць
пробник
може
не
більше
1,5 – 2
год
вранці
і
ввечері
.
Для
цього
на
фермі
обладнують
спеціальний
майданчик
,
на
який
разом
з
проб
-
ником
заганяють
корів
у
післяродо
-
вий
період
(
з
4 – 5-
го
дня
після
оте
-
лення
),
неплідних
корів
,
ремонт
-
них
телиць
,
а
також
осіменених
корів
і
телиць
(
з
10-
го
по
30-
й
день
).
Тварин
,
у
яких
виявлено
охоту
,
ви
-
лучають
із
загону
.
Тривалість
використання
проб
-
ника
1 – 1,5
року
.
Для
підготовки
пробників
можна
користуватися
одним
з
наведених
нижче
методів
.
Вазектомія
—
вирізання
сім
’
япроводів
,
після
якого
у
плід
-
ника
зберігаються
статеві
рефлек
-
Рис
. 133.
Схема
підготовки
бугая
-
пробника
шляхом
вазектомії
293
си
,
проте
запліднення
не
відбувається
,
оскільки
його
еякулят
не
мі
-
стить
сперміїв
(
рис
. 133).
Спосіб
А
.
Я
.
Красницького
.
Зафіксувавши
тварину
в
правому
бо
-
ковому
положенні
,
видаляють
волосся
на
калитці
,
очищають
та
об
-
мивають
промежину
та
внутрішню
поверхню
стегон
теплою
водою
з
милом
і
витирають
чистою
серветкою
;
старанно
протирають
спиртом
шкіру
шийки
калитки
і
змащують
двічі
розчином
йоду
її
задню
по
-
верхню
.
Вводять
під
шкіру
калитки
по
лінії
очікуваного
розрізу
5 – 10
мл
0,5 %-
го
розчину
новокаїну
з
адреналіном
.
Обхопивши
кіль
-
цем
великим
і
вказівним
пальцями
лівої
руки
шийку
калитки
,
а
іншими
пальцями
—
сім
’
яники
,
відтискують
їх
до
дна
калитки
й
перегинають
шийку
калитки
через
валик
.
Відступивши
на
1 – 1,5
см
від
шва
калитки
,
роблять
паралельно
до
нього
розріз
шкіри
калит
-
ки
довжиною
4 – 5
см
,
потім
—
м
’
язово
-
еластичної
оболонки
,
фасції
,
волокон
м
’
яза
-
підіймача
сім
’
яника
і
загальної
піхвової
оболонки
.
Останню
слід
розрізати
обережно
,
щоб
не
травмувати
численних
судин
сім
’
яного
канатика
.
Для
цього
двома
пінцетами
захоплюють
загальну
піхвову
оболо
-
нку
так
,
щоб
утворилася
поперечна
складка
її
в
операційній
рані
,
підіймають
її
,
надрізають
верхівку
складки
скальпелем
і
тупокінце
-
вими
ножицями
продовжують
розріз
до
потрібного
розміру
.
При
розрізі
загальної
піхвової
оболонки
можна
побачити
на
дні
рани
на
фоні
темних
вен
сім
’
яний
канатик
голубувато
-
білого
сперміопроводу
Його
захоплюють
анатомічним
пінцетом
разом
з
брижою
,
розрізають
останню
тупим
способом
,
відпрепаровують
від
неї
сперміопровід
і
ви
-
різають
шматок
його
довжиною
1 – 2
см
,
а
вільні
кінці
опускають
у
порожнину
рани
.
Після
цього
накладають
на
рану
загальної
піхвової
оболонки
кушнірський
шов
з
кетгуту
,
а
на
шкірну
рану
—
вузловий
шов
№
4
або
№
6.
Аналогічно
роблять
резекцію
другого
сперміопро
-
воду
.
Поверхню
рани
закривають
ватно
-
колодійною
пов
’
язкою
.
Спосіб
В
.
С
.
Шипілова
відрізняється
від
попереднього
тим
,
що
розріз
шийки
калитки
роблять
не
на
задньому
,
а
на
передньому
її
боці
,
не
розтинаючи
м
’
язів
підіймача
сім
’
яника
.
Фіксують
бугайця
у
спинному
положенні
,
наводять
туалет
калит
-
ки
,
змащують
передній
її
бік
(
у
місці
наміченого
розрізу
)
двічі
роз
-
чином
йоду
і
вводять
підшкірно
7 – 10
мл
1 %-
го
розчину
новокаїну
.
Відтісняють
сім
’
яники
максимально
до
дна
калитки
і
роблять
по
-
шаровий
вертикальний
розріз
(
довжиною
5 – 6
см
)
її
шкіри
,
м
’
язово
-
еластичної
оболонки
,
фасції
,
відступивши
1 – 1,5
см
від
серединної
лінії
калитки
.
Для
розрізу
загальної
піхвової
оболонки
захоплюють
її
у
поперечну
складку
двома
пінцетами
і
трохи
піднімають
.
У
рану
вводять
вказівний
палець
,
відпрепаровують
сперміопровід
від
роз
-
міщених
паралельно
кровоносних
та
лімфатичних
судин
,
наклада
-
ють
на
нього
(
ближче
до
пахвинного
каналу
)
лігатуру
і
нижче
неї
294
вирізають
частину
сперміопроводу
.
У
ве
-
ликих
бугаїв
вазектомію
другого
сперміо
-
проводу
проводять
аналогічно
через
дру
-
гий
розріз
калитки
,
а
в
молодих
бугай
-
ців
—
через
один
розріз
.
При
цьому
розрі
-
зають
поздовжню
перегородку
калитки
,
мускульно
-
еластичну
оболонку
,
фасцію
та
загальну
піхвову
оболонку
другого
сім
’
яни
-
ка
,
виводять
назовні
його
сім
’
яний
канатик
і
вирізають
таким
чином
ділянку
другого
сперміопроводу
.
Присипають
рану
білим
стрептоцидом
,
накладають
на
шкіру
5 – 6
стібків
вузлового
шва
з
шовку
,
змащують
краї
рани
розчином
йоду
,
накривають
тон
-
ким
шаром
гігроскопічної
вати
і
заливають
колодієм
або
заклеюють
лейкопластиром
.
Спосіб
В
.
Я
.
Андрієвського
та
Г
.
Гільма
-
на
(
рис
. 134)
Фіксують
тварину
на
лівому
боці
,
обмивають
калитку
теплою
водою
з
милом
,
роблять
інфільтраційну
анестезію
тканин
калитки
в
ділянці
нижнього
полюса
сім
’
яника
(6 – 7
мл
)
та
хвоста
придатка
(2 – 3
мл
3 %-
го
розчину
новокаїну
).
Через
5 – 7
хв
обхоплюють
щільно
рукою
верхню
частину
калитки
і
відтісняють
сім
’
яники
до
її
дна
(
при
цьому
через
натягнуту
шкіру
чі
-
тко
виділяються
контури
хвоста
придатка
)
і
роблять
неглибокий
роз
-
різ
калитки
(
шкіри
,
мускульно
-
еластичної
оболонки
,
фасції
та
зага
-
льної
піхвової
оболонки
)
у
ділянці
нижнього
кінця
одного
(
нижнього
)
сім
’
яника
,
відступивши
3 – 4
см
від
шва
.
Захоплюють
хірургічним
пінцетом
виступаючий
з
рани
хвіст
придатка
й
ізолюють
його
двома
кетгутовими
лігатурами
(
одну
накладають
у
місці
переходу
тіла
сім
’
яника
у
придаток
,
а
другу
—
на
початку
сперміопроводу
).
Відрі
-
зають
хвіст
придатка
,
вкорочують
кінці
лігатури
,
зшивають
кетгутом
краї
рани
загальної
піхвової
оболонки
і
накладають
на
краї
шкірної
рани
кілька
стібків
вузлуватого
шва
.
Змащують
рану
розчином
йоду
,
накривають
її
тонким
шаром
марлі
і
заливають
колодієм
.
Аналогічно
можна
робити
вазектомію
у
баранів
,
козлів
та
кнурів
.
Зшивання
верхнього
і
нижнього
колін
прутня
методом
В
.
С
.
Шипілова
.
Треба
попередньо
витримати
бугая
протягом
10 – 12
год
на
голодній
дієті
.
Фіксують
бугая
так
,
як
для
кастрації
,
готують
операційне
поле
в
ділянці
промежини
на
відстані
3 – 4
см
від
каудальної
частини
ка
-
литки
і
роблять
місцеву
анестезію
0,5 %-
м
розчином
новокаїну
.
Роз
-
різавши
по
середній
лінії
промежину
(
шкіру
,
підшкірну
клітковину
,
пухку
сполучну
тканину
)
на
5 – 7
см
,
дістають
крізь
нього
S-
подіб
-
Рис
. 134.
Спосіб
підготовки
бугая
-
пробника
за
В
.
Я
.
Андрієвським
та
Г
.
Гільманом