Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6920
Скачиваний: 1
285
поверхневі
шари
калитки
протягом
2 – 3
місяців
злущуються
або
відторгаються
.
Лікування
.
Тварину
ставлять
у
тепле
приміщення
і
накладають
на
калитку
3 – 4
шари
тканини
,
просоченої
гарячою
(40 – 45
º
С
)
во
-
дою
,
обгортають
її
шматком
овчини
чи
ватником
.
Наступної
доби
пов
’
язку
знімають
і
обмивають
уражені
ділянки
5-
або
10 %-
м
роз
-
чином
калію
перманганату
і
втирають
мазь
АСД
-
Ф
3
або
рівнознач
-
ну
суміш
камфорної
олії
та
олії
блекоти
.
Можна
ввести
внутрішньовенно
0,5 %-
й
розчин
новокаїну
в
дозі
бугаям
110 – 120
мл
,
баранам
35 – 40
мл
.
При
травматичних
пошкодженнях
калитки
,
укусах
її
комахами
чи
кліщами
і
проникненні
у
неї
мікробів
можуть
виникати
абсцеси
калитки
розміром
від
насінини
до
кулака
,
які
можуть
спонтанно
лопатись
.
Лікування
хірургічне
—
видаляють
волоски
в
ділянці
шийки
ка
-
литки
і
проводять
циркулярну
анестезію
0,5 %-
м
розчином
новокаї
-
ну
з
пролонгатором
,
накладають
на
шкіру
10 %-
ну
іхтіолову
мазь
.
Поверхнево
розміщені
і
вже
відмежовані
абсцеси
розтинають
,
про
-
водять
їх
кюретаж
,
підсушують
рану
тампоном
і
вставляють
дренаж
з
рідкою
маззю
Вишневського
,
який
змінюють
у
бугаїв
через
3 – 4
дні
,
а
у
баранів
щодня
.
У
баранів
,
рідше
у
бугаїв
,
часто
трапляється
гостре
гнійне
розли
-
те
запалення
стінки
калитки
—
флегмона
калитки
.
При
цьому
швидко
розвивається
набряк
її
тканин
,
вона
відвисає
,
перешкоджа
-
ючи
самцю
пересуватися
,
він
більше
лежить
.
Підвищується
загаль
-
на
і
місцева
температура
,
зникає
апетит
.
На
4 – 5-
й
день
починає
випадати
вовна
на
череві
й
стегнах
,
різко
збільшується
кількість
гною
між
шарами
стінки
калитки
,
утворюються
нориці
,
через
які
виділяється
гній
з
неприємним
запахом
.
Лікування
хірургічне
.
Проводять
знеболення
,
роблять
цирку
-
лярний
розріз
шкіри
та
глибокої
фасції
,
розтинають
загальну
піхво
-
ву
оболонку
,
звільняють
її
від
ексудату
,
каструють
тварину
і
забез
-
печують
післяопераційний
догляд
.
Вагіноліт
—
запалення
загальної
піхвової
оболонки
,
що
виникає
як
післякастраційне
ускладнення
і
виявляється
розростанням
фіб
-
розної
тканини
,
яка
у
вигляді
панцира
опускається
від
підшкірного
пахового
кільця
на
всю
протяжність
калитки
.
Сім
’
яник
і
його
при
-
даток
при
цьому
не
промацуються
.
Лікування
поки
що
не
опрацьоване
.
Скупчення
крові
у
піхвовій
порожнині
калитки
(haematocele) —
як
симптом
травматичного
пошкодження
чи
переродження
судин
-
ної
системи
сім
’
яника
,
що
виявляється
у
рівномірному
чи
однобіч
-
ному
збільшенні
калитки
,
флуктуації
.
З
часом
кров
зсідається
і
при
286
промацуванні
відчувається
крепітація
.
Розсмоктується
кров
повіль
-
но
,
можливі
фіброзні
спайки
у
місцях
відкладання
фібрину
.
Лікування
.
Накладають
на
калитку
5 – 6
шарів
марлі
,
прибин
-
товують
її
бинтом
і
рясно
зволожують
настоянкою
календули
чи
ар
-
ніки
.
На
другий
день
уводять
у
ділянку
колінної
складки
тканин
-
ний
препарат
:
бугаям
– 10
мл
,
баранам
3 – 4
мл
.
Водянка
піхвової
порожнини
калитки
(hydrocele),
як
наслідок
порушень
кровообігу
сім
’
яника
чи
як
симптом
асциту
виявляється
у
збільшенні
,
заокругленні
,
відвисанні
калитки
,
її
флуктуації
.
Мошонкова
та
піхвова
грижа
,
одно
-
або
двостороння
, —
проник
-
нення
у
порожнину
загальної
піхвової
оболонки
через
паховий
ка
-
нал
кишок
або
сальника
і
здавлювання
ними
сім
’
яника
та
його
су
-
дин
,
внаслідок
чого
виникає
сильний
біль
під
час
садки
.
З
часом
розвивається
атрофія
сім
’
яника
.
Лікування
оперативне
.
11.4.4.
Набуті
захворювання
статевих
органів
бугаїв
Периорхіт
,
орхіт
та
епідидиміт
—
запалення
оболонок
сім
’
яника
,
сім
’
яника
і
придатка
сім
’
яника
,
яке
може
бути
одно
-
або
двосторон
-
нім
,
гострим
чи
хронічним
,
асептичним
або
гнійним
.
Виникає
на
ґрунті
бактеріальної
чи
вірусної
інфекції
(
при
бруцельозі
,
туберку
-
льозі
,
вірусному
пустульозному
баланопоститі
та
епідидиміті
)
або
травм
.
При
гострому
орхіті
та
периорхіті
виявляють
значне
збільшення
розмірів
сім
’
яника
,
набряки
,
підвищення
місцевої
температури
і
сильну
болючість
.
Об
’
єм
еякуляту
спочатку
збільшується
,
дещо
під
-
вищується
його
рН
,
спостерігається
аглютинація
сперміїв
.
Бруце
-
льозний
орхіт
характеризується
скупченням
великої
кількості
рід
-
кого
ексудату
в
порожнині
сім
’
яного
мішка
,
тоді
як
гнійний
і
тубер
-
кульозний
орхіт
супроводжується
формуванням
тут
одного
або
кіль
-
кох
абсцесів
,
які
можуть
лопатись
у
піхвову
порожнину
з
розвитком
гнійного
фунікуліту
і
перитоніту
.
У
тварини
погіршується
загаль
-
ний
стан
,
підвищується
температура
тіла
,
гальмуються
статеві
реф
-
лекси
,
погіршується
якість
сперми
,
у
ній
спостерігається
аглютина
-
ція
сперміїв
,
з
’
являються
їх
патологічні
форми
,
лейкоцити
.
Оскільки
орхіт
,
периорхіт
та
епідидиміт
можуть
бути
симптома
-
ми
інфекційної
хвороби
,
при
постановці
діагнозу
обов
’
язково
треба
проводити
дослідження
на
ці
хвороби
.
Лікування
буває
ефективним
лише
на
початкових
стадіях
орхі
-
ту
,
периорхіту
та
епідидиміту
.
При
асептичному
запаленні
засто
-
совують
сухий
холод
,
новокаїно
-
та
антибіотикотерапію
.
На
3 – 4-
ту
добу
вдаються
до
теплових
процедур
,
втирання
мазей
,
тканинної
терапії
.
287
Дегенерація
,
атрофія
та
фіброз
сім
’
яників
виникають
на
ґрунті
місцевих
патологічних
процесів
(
варикозне
розширення
та
тромбоз
судин
сім
’
яного
канатика
;
скупчення
в
порожнині
загальної
піхво
-
вої
оболонки
транссудату
,
ексудату
,
крові
;
набряк
,
дерматит
та
ек
-
зема
мошонки
),
порушень
зоогігієнічних
правил
утримання
,
годівлі
та
використання
плідників
,
при
тривалому
застосуванні
препаратів
йоду
,
миш
’
яку
,
нітрофуранів
та
антибіотиків
.
Перебігає
захворю
-
вання
хронічно
в
субклінічній
формі
і
характеризується
дегенера
-
тивними
змінами
зародкового
епітелію
сім
’
яних
канальців
всього
сім
’
яника
чи
окремої
його
частки
,
що
викликає
спочатку
гальму
-
вання
,
потім
—
розлади
сперміогенезу
.
При
цьому
в
спермі
,
поряд
з
олігоспермією
,
виявляють
велику
кількість
недозрілих
та
мертвих
сперміїв
(
азоспермія
,
некроспермія
),
а
також
окремі
круглі
одноядер
-
ні
чи
багатоядерні
клітини
(
тератоспермія
).
Якщо
одночасно
розви
-
вається
і
атрофія
сім
’
яника
,
то
сперміогенез
припиняється
.
Еякулят
у
таких
випадках
нагадує
позбавлену
сперміїв
водянисту
рідину
(
аспермія
)
або
в
ньому
виявляють
невелику
кількість
деформованих
і
мертвих
сперміїв
(
некроспермія
).
Поступово
паренхіма
сім
’
яників
заміщується
фіброзною
тканиною
,
у
якій
можуть
відкладатися
солі
кальцію
.
Процес
охоплює
і
клітини
Лейдіга
,
внаслідок
чого
зменшується
або
припиняється
виробництво
тестостерону
.
Сім
’
яники
зменшують
-
ся
,
ущільнюються
,
статеві
рефлекси
згасають
,
зникають
вторинні
статеві
ознаки
.
Лікування
на
початкових
стадіях
зводиться
до
усунення
причи
-
ни
і
створення
для
тварин
нормальних
умов
утримання
і
годівлі
.
Бугаїв
забезпечують
вітамінами
А
, D
2
та
Е
,
вводячи
щодня
внутрі
-
шньом
’
язово
концентрати
вітаміну
А
(200 – 300
тис
.
ОД
),
вітаміну
Е
(0,2
г
на
добу
)
або
роблять
ін
’
єкції
концентрату
вітамінів
(
тетравіт
).
Доцільно
також
робити
внутрішньоаортальні
ін
’
єкції
0,5 %-
го
роз
-
чину
новокаїну
з
інтервалом
48
год
.
У
випадках
припинення
сперміогенезу
бугаїв
вибраковують
.
Фунікуліт
(funiculitis) —
запалення
сім
’
яного
канатика
(
як
пере
-
хід
запального
процесу
із
сім
’
яника
,
придатка
чи
інших
органів
),
що
супроводжується
глибокими
змінами
в
сім
’
янику
,
його
судинній
сис
-
темі
з
порушенням
прохідності
сперміопроводів
та
аспермією
.
Кісти
сім
’
яників
(cystes testis) —
уроджені
чи
набуті
,
одно
-
або
багатокамерні
,
що
виникають
внаслідок
заростання
сім
’
яних
кана
-
льців
,
сперміовиносних
проток
або
каналу
придатка
розміром
від
мікроскопічних
до
порожнин
діаметром
1 – 15
см
.
Кісти
зумовлюють
імпотенцію
та
аспермію
,
тому
при
двосторонніх
кістозних
уражен
-
нях
самців
вибраковують
.
Запалення
міхурцеподібних
,
простатичної
та
куперових
залоз
(vesiculitis, prostatitis et adenitis bulbo-urethritis)
спричинюється
бак
-
288
теріальною
та
вірусною
інфекцією
(
бруцельоз
,
туберкульоз
,
інфек
-
ційний
ринотрахеїт
—
інфекційний
вагініт
)
і
перебігає
в
гострій
та
хронічній
формі
,
звичайно
буває
двостороннім
.
Головними
симпто
-
мами
везикуліту
є
збільшення
об
’
єму
еякуляту
,
його
водяниста
кон
-
систенція
,
підвищення
рН
до
8 – 8,5,
а
в
спермі
виявляють
олігоспер
-
мію
та
олігокінеспермію
,
аглютинацію
сперміїв
,
наявність
лейкоцитів
та
бактеріоспермію
.
Спостерігається
також
везикулярний
больовий
синдром
—
біль
і
підтягування
сім
’
яника
(
сім
’
яників
)
до
пахових
ка
-
налів
при
ректальному
дослідженні
залози
.
Міхурцеподібна
залоза
збільшена
,
її
капсула
напружена
,
зникає
часточковість
.
З
розвитком
гнійного
везикуліту
погіршується
загальний
стан
плідника
і
якість
виділюваної
ним
сперми
(
вона
набуває
жовтувато
-
го
,
бурого
чи
зеленуватого
відтінку
,
слизоподібної
консистенції
з
домішками
пластівців
і
характеризується
олігоспермією
,
тератоспе
-
рмією
,
некроспермією
,
піоспермією
).
Паралельно
можуть
реєструва
-
тись
ампуліт
,
простатит
та
бульбо
-
уретральний
аденіт
.
Лікування
буває
ефективним
лише
на
початку
захворювання
.
Пе
-
ревагу
надають
внутрішньоаортальним
введенням
0,5 %-
го
розчину
новокаїну
з
антибіотиками
,
до
яких
чутлива
виділена
мікрофлора
.
Рідко
у
бугаїв
трапляються
новоутворення
статевого
члена
та
пре
-
пуційного
мішка
—
папілоформні
(
дрібні
,
гладенькі
,
щільної
консис
-
тенції
),
фунгіформні
(
з
горбкуватою
поверхнею
,
яскраво
-
червоні
,
м
’
якої
консистенції
)
та
фіброформні
(
поодинокі
,
часточкові
утворення
щільної
консистенції
,
що
нагадують
цвітну
капусту
),
які
потрібно
оперативно
видаляти
.
Звичайно
таких
бугаїв
вибраковують
.
11.4.5.
Запліднювальна
імпотенція
Уроджені
та
спадково
обумовлені
аномалії
статевих
органів
.
Гермафродитизм
(
інтерсексуалізм
,
двостатевість
) —
уроджена
ано
-
малія
,
за
якої
в
одного
індивіда
одночасно
розвиваються
елементи
мюллєрових
та
вольфових
проток
,
що
може
виявлятися
у
справжній
двостатевості
,
коли
у
статевих
залозах
є
як
тестикулярна
,
так
і
яєч
-
никова
тканини
,
чи
у
несправжній
,
коли
у
тварини
є
і
сім
’
яники
,
і
зовнішні
статеві
органи
самки
(
статеві
губи
,
переддвер
’
я
піхви
,
клі
-
тор
).
Таких
тварин
вибраковують
.
Крипторхізм
—
уроджена
аномалія
,
що
виявляється
в
затриман
-
ні
опускання
сім
’
яників
у
калитку
(
найчастіше
—
лівого
сім
’
яника
).
Гіпоплазія
сім
’
яників
—
недостатній
розвиток
сім
’
яників
як
про
-
яв
спадково
зумовленого
розладу
ембріонального
розвитку
.
Одно
-
стороння
гіпоплазія
(
звичайно
лівого
сім
’
яника
)
виявляється
у
різ
-
ного
ступеня
олігоспермії
та
тератоспермії
,
а
двостороння
—
в
аспе
-
рмії
.
Бугаїв
з
ознаками
гіпоплазії
сім
’
яників
вибраковують
.
289
Сегментальна
аплазія
та
гіпоплазія
похідних
вольфової
прото
-
ки
—
одно
-
чи
двостороння
відсутність
або
недостатність
розвитку
придатків
сім
’
яників
,
сім
’
япроводів
та
міхурцеподібних
залоз
.
Промацуванням
сім
’
яника
на
місці
придатка
виявляють
тонкий
щільний
тяж
без
чітко
вираженого
хвоста
придатка
.
При
ректаль
-
ному
дослідженні
іноді
встановлюють
повну
відсутність
або
недо
-
статній
розвиток
додаткових
статевих
залоз
.
Хоч
статеві
рефлекси
у
самців
можуть
зберігатися
,
але
дуже
рідко
вдається
отримати
еяку
-
лят
,
який
до
того
ж
відзначається
олігосперматизмом
чи
аспермією
.
Якщо
аплазія
поширилась
на
сім
’
япроводи
,
то
придаток
сім
’
яника
,
внаслідок
переповнення
його
каналу
сперміями
,
виявляється
збі
-
льшеним
з
нерівномірними
потовщеннями
.
Бугаї
з
симптомами
аплазії
та
гіпоплазії
придатків
сім
’
яників
,
сім
’
япроводів
та
міхурцеподібних
залоз
підлягають
вибракуванню
.
Розлади
статевих
рефлексів
.
До
розладів
статевих
рефлексів
від
-
носять
спотворення
їх
прояву
та
гальмування
.
Спотворення
статевих
рефлексів
—
відхилення
від
нормального
їх
прояву
:
спроба
протиприродно
паруватися
з
іншим
самцем
(
на
зразок
гомосексуалізму
у
людей
)
чи
прояв
статевих
рефлексів
при
відсутності
іншої
тварини
або
штучної
вагіни
(
онанізм
).
Найчастіше
«
гомосексуалізм
»
спостерігається
при
груповому
вирощуванні
та
утриманні
молодих
бугаїв
(
при
цьому
у
багатьох
бугаїв
виробляють
-
ся
умовні
рефлекси
,
які
сприяють
прояву
безумовних
статевих
реф
-
лексів
ерекції
та
еякуляції
).
Механічні
подразнення
кінцевої
части
-
ни
статевого
члена
та
стінок
препуційного
мішка
сторонніми
пред
-
метами
або
патологічними
процесами
(
механічні
пошкодження
,
пе
-
рсистуюча
вуздечка
,
новоутворення
)
сприяють
закріпленню
у
бугаїв
спотворених
умовних
рефлексів
.
Звичайно
спотворені
статеві
реф
-
лекси
можуть
переходити
в
гальмування
статевих
рефлексів
.
У
системі
профілактики
цих
розладів
важливе
значення
має
до
-
держання
зоогігієнічних
норм
утримання
,
годівлі
та
використання
бугаїв
.
Не
дозволяється
вводити
в
групу
бугаїв
нових
тварин
.
При
-
вчати
бугаїв
до
взяття
сперми
на
штучну
вагіну
треба
заздалегідь
до
їх
статевого
використання
.
При
виникненні
спотворення
стате
-
вих
рефлексів
бугаям
роблять
внутрішньотазову
анестезію
.
Гальмування
статевих
рефлексів
.
Відтворення
тварин
—
склад
-
ний
багатоступінчастий
процес
,
можливий
лише
за
нормального
перебігу
усіх
його
ланок
,
починаючи
від
гаметогенезу
,
запліднення
,
внутрішньоутробного
розвитку
зародка
(
плода
),
його
народження
та
збереження
,
статевого
та
господарського
дозрівання
аж
до
вклю
-
чення
сформованого
організму
у
відтворення
з
безперервним
продо
-
вженням
цього
біологічного
ланцюга
впродовж
усього
продуктивно
-
го
життя
.