Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6915
Скачиваний: 1
25
велику
кількість
жовтих
тіл
на
різних
стадіях
регресії
.
У
великої
рогатої
худоби
періодичне
жовте
тіло
затримується
триваліший
час
,
ніж
в
інших
видів
тварин
,
що
пов
’
язано
з
рівнем
ЛТГ
у
крові
.
Зви
-
чайно
на
21-
й
день
чергового
циклу
дозріває
і
лопається
новий
фо
-
лікул
.
Регресуюче
жовте
тіло
при
цьому
ще
більше
зменшується
.
На
43-
й
день
,
коли
дозріває
і
лопається
новий
фолікул
,
тобто
настає
третій
цикл
,
жовте
тіло
має
вигляд
червоної
або
коричневої
зернини
й
нарешті
перетворюється
на
білковий
слід
,
або
фіброзне
тіло
(corpus albicans).
Якщо
з
будь
-
яких
причин
регресія
жовтого
тіла
затримується
і
воно
залишається
у
яєчнику
довше
30
днів
після
родів
чи
овуляції
(
для
періодичного
жовтого
тіла
),
то
його
називають
персистентним
(
перестоялим
)
жовтим
тілом
.
Воно
затримує
настання
нового
стате
-
вого
циклу
й
,
отже
,
знижує
відтворну
здатність
тварини
.
Зробивши
розріз
яєчника
,
можна
простим
оком
побачити
в
ньому
його
шари
:
зовнішній
фолікулярний
та
внутрішній
судинний
.
Яєчники
,
яйцепроводи
і
матка
підвішені
у
черевній
порожнині
на
широких
маткових
зв
’
язках
,
які
мають
вигляд
подвійної
складки
очеревини
,
у
якій
розміщені
гладенькі
м
’
язові
волокна
,
судини
та
нерви
.
Розглядаючи
зв
’
язки
,
можна
знайти
серед
них
власне
зв
’
язку
яєчника
і
підтримуючу
зв
’
язку
яйцепроводу
.
Статеві
органи
забезпечуються
кров
’
ю
переважно
трьома
артері
-
ями
:
внутрішньою
сім
’
яною
,
середньою
матковою
і
задньою
матко
-
вою
.
Внутрішня
сім
’
яна
артерія
у
корів
бере
початок
у
ділянці
чет
-
вертого
поперекового
хребця
від
нижньої
стінки
аорти
і
розділяється
на
яєчникову
та
передню
маткову
артерії
,
остання
живить
передній
край
рога
матки
.
Середня
маткова
артерія
відходить
від
початкової
частини
пупкової
артерії
і
розгалужується
у
рогах
і
тілі
матки
,
утво
-
рюючи
численні
анастомози
з
гілками
передньої
і
задньої
маткових
артерій
.
Задня
маткова
артерія
відходить
від
сечостатевої
артерії
і
постачає
кров
’
ю
каудальну
частину
матки
і
піхву
.
В
коней
задня
маткова
артерія
відходить
від
гемороїдальної
артерії
.
Переддвер
’
я
піхви
і
піхва
живляться
за
рахунок
внутрішньої
соромітної
(
у
коней
—
замикальної
)
артерії
.
Відтікає
кров
із
статевих
органів
по
одно
-
йменних
венах
.
У
статевих
органах
самки
добре
розвинена
лімфатична
система
.
В
слизовій
оболонці
та
між
волокнами
сполучної
тканини
розсіяні
лімфатичні
щілини
,
а
в
м
’
язовому
шарі
є
ще
й
сітка
капілярів
.
Із
щілин
та
капілярів
лімфа
спрямовується
по
великих
лімфатичних
судинах
у
поперекові
й
тазові
лімфатичні
вузли
.
Іннервуються
статеві
органи
симпатичними
та
парасимпатич
-
ними
нервами
,
що
утворюють
у
деяких
ділянках
статевої
системи
нервові
сплетіння
.
Особливо
складною
є
іннервація
шийки
матки
,
у
стінках
якої
переплітаються
численні
волокна
вегетативної
нерво
-
вої
системи
.
26
Відмінністю
статевих
органів
сви
-
ней
(
рис
. 10)
є
те
,
що
піхва
в
них
вузь
-
ка
й
коротка
,
слизова
оболонка
її
зі
-
брана
в
грубі
поздовжні
та
поперечні
складки
,
вона
без
різких
меж
поступо
-
во
переходить
у
довгу
шийку
матки
.
На
слизовій
оболонці
шийки
матки
є
два
ряди
сполучнотканинних
висту
-
пів
,
розміщених
у
шаховому
порядку
,
які
роблять
канал
шийки
матки
зви
-
вистим
.
Висота
цих
виступів
збіль
-
шується
у
напрямку
до
тіла
матки
.
Довгі
й
тонкі
роги
матки
розміщені
петлеподібно
,
на
їх
слизовій
оболонці
є
багато
невеликих
складок
.
Лійка
яй
-
цепроводу
та
його
кайма
добре
виражені
,
яєчники
мають
гроноподі
-
бну
форму
.
Статеві
органи
овець
і
кіз
мають
переважно
таку
саму
будову
,
як
і
в
корів
,
тільки
розміри
їх
значно
менші
.
Крім
того
,
піхвова
частина
шийки
матки
має
загострену
форму
.
Поперечні
складки
слизової
оболонки
шийки
матки
утворюють
біля
своєї
основи
кишенькоподібні
заглиблення
,
які
є
також
у
центрі
карункулів
.
Характерними
для
статевих
органів
кобили
є
коротка
шийка
ма
-
тки
із
слаборозвиненим
шаром
м
’
язів
та
дрібною
поздовжньою
складчастістю
слизової
оболонки
(
поперечних
складок
немає
);
тіло
матки
добре
розвинене
;
роги
матки
(
плоскі
й
прямі
),
відійшовши
від
тіла
,
зразу
розходяться
,
їх
слизова
оболонка
складчаста
;
яєчники
великі
,
бобоподібні
з
гладенькою
поверхнею
,
яка
по
всій
довжині
(
крім
овуляційної
ямки
)
має
масивну
фіброзну
оболонку
.
Піхвове
дослідження
корови
.
Зафіксувавши
корову
в
станку
,
об
-
мивають
у
неї
зовнішні
статеві
органи
,
відводять
її
хвіст
убік
і
фік
-
сують
його
бинтом
.
Беруть
у
праву
руку
простерилізоване
й
зволоже
-
не
фізіологічним
розчином
піхвове
дзеркало
(
рис
. 11)
з
прикріпле
-
ним
до
нього
освітлювачем
і
,
трохи
відкривши
вульву
пальцями
лі
-
вої
руки
,
обережно
вводять
його
у
піхву
.
Бранші
дзеркала
при
цьо
-
му
мають
бути
зімкненими
,
а
ручки
—
спрямовані
убік
.
Повертають
дзеркало
ручками
донизу
,
натискуючи
на
них
,
розкривають
його
бранші
і
оглядають
стан
піхви
та
шийки
матки
,
звертаючи
увагу
на
їх
колір
,
наявність
слизу
чи
ексудату
і
їх
характер
,
розкритий
чи
за
-
критий
цервікальний
канал
,
чи
є
в
ньому
слизова
пробка
.
У
корів
клінічно
здорових
невагітних
і
не
в
стані
охоти
стінки
піх
-
ви
гладенькі
,
блідо
-
рожеві
,
блискучі
,
шийка
матки
закрита
,
в
її
ка
-
налі
видно
в
’
язкий
слиз
.
Рис
. 10.
Статеві
органи
свині
:
1
—
черевна
порожнина
,
2
—
яєчник
,
3
—
ріг
матки
,
4
—
пряма
кишка
,
5
—
сечовий
міхур
,
6
—
тазова
кістка
,
7
—
статеві
губи
27
Мануальне
дослі
-
дження
піхви
та
шийки
матки
.
Зафіксувавши
корову
в
станку
,
обми
-
вають
задню
частину
її
тулуба
і
відводять
хвіст
убік
.
Підготувавши
ру
-
ки
(
обрізують
нігті
,
ми
-
ють
руки
з
милом
,
зма
-
щують
нейтральним
жиром
—
гліцерином
чи
антисептичною
емуль
-
сією
)
і
,
склавши
пальці
руки
конусом
,
вводять
її
обережно
у
піхву
,
звер
-
таючи
увагу
на
стан
слизових
оболонок
—
чи
гладкі
вони
,
чи
містить
-
ся
в
них
клейкий
сек
-
рет
,
розкритий
чи
за
-
критий
цервікальний
канал
,
якою
є
складчас
-
тість
піхвової
частини
шийки
матки
.
Ректальне
дослі
-
дження
статевих
орга
-
нів
корів
і
телиць
.
Фік
-
сують
тварину
в
станку
і
обмивають
задню
час
-
тину
її
тулуба
.
Обрізу
-
ють
коротко
нігті
на
ру
-
ках
,
вирівнюють
пилоч
-
кою
їх
гострі
краї
.
Одя
-
гають
халат
,
фартух
,
гумові
чоботи
,
засукують
рукави
халата
по
плече
,
одягають
нару
-
кавник
,
миють
теплою
водою
з
милом
руки
,
дезінфікують
наявні
по
-
дряпини
та
садна
розчином
йоду
і
змащують
зверху
колодієм
(
або
надівають
гінекологічну
чи
п
’
ятипалу
полістиролову
рукавичку
),
змащують
руку
вазеліном
,
іхтіоловою
маззю
або
добре
намилюють
.
Підходять
до
тварини
ззаду
і
дещо
зліва
,
беруть
вільною
рукою
за
корінь
хвоста
,
відводять
його
убік
і
,
склавши
пальці
підготовле
-
ної
руки
конусом
,
вводять
її
через
анальний
отвір
до
рівня
третіх
фаланг
.
Рис
. 11.
Піхвові
дзеркала
та
освітлювачі
до
них
:
1
—
дзеркало
Полянського
;
2
,
3
—
дзеркало
системи
«
Ско
-
товод
»
для
великих
тварин
та
овець
;
4
—
дзеркало
Фріч
—
Дауена
;
5
—
дзеркало
для
дрібних
овець
;
6
—
дзеркало
системи
«
Скотовод
»
з
освітлювачем
;
7
—
налобний
освітлю
-
вач
з
трансформатором
;
8
—
освітлювач
для
дзеркала
ве
-
ликих
та
9
—
дрібних
тварин
28
Розширюють
пальці
так
,
щоб
через
утворену
між
ними
щілину
повітря
могло
проникнути
в
пряму
кишку
.
Це
викликає
її
рефлек
-
торне
скорочення
та
звільнення
від
калу
.
Якщо
дефекація
не
відбу
-
лася
,
то
пробують
викликати
її
,
погладжуючи
пучками
пальців
сли
-
зову
оболонку
прямої
кишки
або
просто
,
ввівши
руку
глибоко
в
пря
-
му
кишку
,
звільняють
її
рукою
від
калу
.
Калові
маси
містяться
в
прямій
кишці
завжди
,
видаляють
їх
лише
тоді
,
коли
вони
заважа
-
ють
дослідженню
.
Кількаразові
введення
руки
в
пряму
кишку
мо
-
жуть
викликати
кровотечу
із
слизової
оболонки
.
Приступати
до
пальпації
статевих
органів
можна
лише
під
час
розслаблення
прямої
кишки
.
При
її
скороченні
лег
-
ко
масажують
слизову
обо
-
лонку
і
чекають
її
розслаблен
-
ня
.
Знайшовши
шийку
матки
,
підтягують
її
трохи
до
себе
і
,
просунувши
руку
вперед
,
знаходять
тіло
матки
(
коротке
,
м
’
яке
),
за
ним
спрямовані
впе
-
ред
два
роги
і
добре
виражена
між
ними
міжрогова
борозна
(
рис
. 12).
Просовують
середній
палець
у
борозну
і
вперед
,
доходять
до
бі
-
фуркації
матки
,
після
чого
обережно
пальпують
пучками
пальців
ро
-
ги
матки
.
Дійшовши
до
верхівки
правого
рога
матки
,
зразу
знаходять
внизу
чи
трохи
збоку
яєчник
.
Повернувши
руку
уздовж
рога
назад
до
біфуркації
,
пальпують
так
само
лівий
ріг
матки
.
Під
час
пальпації
матки
та
яєчників
звертають
увагу
на
їх
по
-
ложення
,
симетричність
рогів
матки
,
розмір
,
форму
,
поверхню
,
кон
-
систенцію
,
чутливість
,
наявність
у
яєчнику
фолікулів
та
жовтих
тіл
.
У
невагітної
самки
матка
міститься
у
тазовій
порожнині
,
її
роги
си
-
метричні
;
під
час
пальпації
і
легкого
погладжування
матка
швидко
скорочується
,
її
можна
зібрати
під
долонею
і
пальцями
руки
,
міжро
-
гова
борозна
чітко
промацується
,
яєчники
розміщені
у
тазовій
по
-
рожнині
.
Роги
матки
у
старих
корів
,
як
і
в
гінекологічно
хворих
,
часто
опущені
в
черевну
порожнину
й
можуть
бути
наповнені
ексудатом
.
1.3.
Діагностика
тічки
,
статевого
збудження
,
охоти
та
овуляції
у
самок
свійських
тварин
Місце
проведення
заняття
:
ферма
навчального
господарства
,
м
’
ясокомбінат
,
клі
-
ніка
.
Мета
заняття
:
оволодіти
методами
діагностики
тічки
,
статевого
збудження
,
стате
-
вої
охоти
та
овуляції
у
самок
сільськогосподарських
тварин
.
Рис
. 12.
Ректальне
дослідження
корови
:
а
—
промацування
міжрогової
борозенки
;
б
—
підтягування
матки
а
б
29
Оснащення
заняття
:
тварини
різних
видів
(
самки
та
самці
-
пробники
),
піхвові
дзеркала
з
освітлювачами
,
ложка
Фолькмана
,
бактеріологічні
чашки
,
предметні
та
накривні
скельця
,
мікроскопи
,
фізрозчин
,
розчин
фурациліну
(1 : 5000),
просочені
спиртом
тампони
,
мило
,
вата
,
рушники
,
рефлектори
,
носові
щипці
,
ножиці
,
дисти
-
льована
вода
,
метиловий
спирт
,
розчин
метиленбляу
.
Короткі
методичні
вказівки
.
Після
короткого
пояснення
особливостей
форму
-
вання
,
перебігу
та
проявів
статевого
циклу
у
різних
видів
свійських
тварин
треба
розподілити
студентів
на
підгрупи
по
4 – 5
осіб
,
приступити
до
самостійного
ово
-
лодіння
клінічними
та
лабораторними
методами
визначення
тічки
,
охоти
,
статевого
збудження
у
корів
,
овець
,
свиней
і
кобил
.
Попередні
зауваження
.
Для
статевої
функції
самок
характерна
виражена
періодичність
,
тобто
вона
має
циклічний
характер
.
Ком
-
плекс
фізіологічних
і
морфологічних
змін
у
статевій
системі
і
орга
-
нізмі
самки
загалом
від
овуляції
до
овуляції
називається
статевим
(
естральним
)
циклом
.
Це
складний
нейрогуморальний
ланцюговий
рефлекторний
процес
,
який
розвивається
поступово
і
спрямований
на
створення
в
організмі
самки
сприятливих
умов
для
запліднення
та
розвитку
зародка
.
Характерні
для
статевого
циклу
специфічні
зміни
у
статевій
сис
-
темі
самок
,
їх
поведінці
,
як
і
в
організмі
в
цілому
,
періодично
повто
-
рюються
протягом
усього
репродуктивного
життя
самки
аж
до
клі
-
мактеричного
періоду
.
Вони
пов
’
язані
насамперед
із
змінами
гор
-
монального
співвідношення
в
гіпоталамо
-
гіпофізарно
-
яєчниковому
ланцюзі
,
змінами
процесів
збудження
та
гальмування
в
нервовій
системі
,
ростом
у
яєчниках
фолікулів
і
дозріванням
у
них
статевих
клітин
,
овуляцією
,
утворенням
і
зворотним
розвитком
жовтих
тіл
.
Вирішальну
роль
при
цьому
відіграють
зміни
гормонального
стану
і
пов
’
язане
з
ним
дозрівання
фолікула
з
нагромадженням
у
ньому
естрогенних
гормонів
;
його
лопання
;
утворення
на
його
місці
жовто
-
го
тіла
і
виділення
ним
прогестерону
.
Вперше
циклічний
характер
змін
у
геніталіях
самки
описав
у
1900
р
.
англійський
біолог
В
.
Хіпп
і
виділив
у
статевому
циклі
чо
-
тири
стадії
: 1) prooestrum —
передтічкова
; 2) oestrus —
стадія
тічки
і
характерної
статевої
активності
; 3) metoestrum —
післятічкова
; 4)
dioestrum —
стадія
статевого
спокою
.
У
50-
х
роках
XX
ст
.
А
.
П
.
Сту
-
денцов
,
надаючи
важливого
значення
нервовій
регуляції
статевої
функції
,
виділив
у
статевому
циклі
три
стадії
—
збудження
,
галь
-
мування
і
зрівноваження
,
а
К
.
Братанов
—
дві
—
фолікулінову
та
лютеїнову
.
Деякі
учені
(
наприклад
,
В
.
К
.
Милованов
)
взагалі
відки
-
дали
поняття
«
статевий
цикл
»,
підмінюючи
його
почерговою
зміною
чотирьох
домінант
—
статевої
,
вагітності
,
родів
та
лактаційної
.
Пе
-
ремогла
теорія
статевого
циклу
.
Зміна
процесів
збудження
та
гальмування
і
надходження
у
кров
підвищених
концентрацій
гонадотропних
і
статевих
гормонів
ви
-
кликає
появу
у
самок
ознак
статевого
циклу
:
тічку
,
загальне
збу
-
дження
(
загальна
реакція
),
охоту
,
дозрівання
фолікулів
та
овуляцію
.