Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6917
Скачиваний: 1
30
Тічка
(oestrus)
виявляється
в
морфологічних
змінах
у
геніталі
-
ях
—
активна
гіперемія
,
проліферація
,
набрякання
слизових
оболо
-
нок
,
активна
секреція
залоз
переддвер
’
я
піхви
та
шийки
матки
,
роз
-
криття
шийки
матки
й
виділення
тічкового
слизу
в
піхву
і
назовні
.
Загальне
збудження
самки
(
загальна
реакція
—
геас
tio)
виявля
-
ється
в
неспокійному
стані
,
відмові
від
корму
,
іноді
в
агресивності
,
зниженні
молочної
продуктивності
та
погіршенні
якості
молока
.
Охота
(
статева
охота
— libido sexualis) —
позитивна
сексуальна
реакція
самки
на
самця
,
коли
вона
прагне
наблизитися
до
нього
,
стає
в
позу
для
статевого
акту
,
часто
виділяє
сечу
,
допускає
садку
.
Овуляція
(ovulatio) —
вихід
яйцеклітини
з
дозрілого
фолікула
.
Всі
ці
ознаки
є
проявом
,
за
А
.
П
.
Студенцовим
,
стадії
збудження
статевого
циклу
чи
,
за
К
.
Братановим
, —
фолікулінової
стадії
.
Наступна
стадія
(
за
А
.
П
.
Студенцовим
—
гальмування
чи
за
К
.
Братановим
—
лютеїнова
)
характеризується
зниженням
ознак
тічки
,
інволюцією
(
зворотним
розвитком
)
морфологічних
і
фі
-
зіологічних
процесів
,
характерних
для
попередньої
стадії
.
Самка
заспокоюється
,
у
неї
поліпшуються
апетит
і
продуктивність
,
вона
негативно
чи
байдуже
реагує
на
самця
;
у
яєчнику
,
на
місці
фолі
-
кула
,
що
овулював
,
утворюється
жовте
тіло
,
яке
виробляє
гормон
прогестерон
.
Стадія
зрівноваження
характеризується
зрівноваженим
загаль
-
ним
станом
самки
,
байдужим
чи
негативним
ставленням
до
самця
,
наявністю
в
яєчниках
фолікулів
та
жовтих
тіл
.
У
матці
однаковою
мірою
виражені
проліферативні
та
дегенеративні
процеси
.
Шийка
матки
закрита
.
При
визначенні
описаних
стадій
статевого
циклу
враховують
:
зміни
загального
стану
тварини
,
причому
вона
може
бути
у
збу
-
дженому
,
спокійному
чи
зрівноваженому
стані
;
реакцію
самки
на
самця
,
яка
буває
позитивною
,
негативною
,
байдужою
;
наявність
тічкових
змін
у
піхві
та
матці
;
наявність
дозрілих
фолікулів
,
овуляції
,
жовтих
тіл
.
Регуляція
статевої
функції
в
організмі
самки
досить
складна
.
Умовно
в
ній
можна
виділити
такі
ланки
: 1)
надходження
в
централь
-
ну
нервову
систему
потоку
екзо
-
та
ендогенних
імпульсів
,
їх
аналіз
і
формування
тут
відповідної
домінанти
(
статевої
,
материнської
,
лак
-
таційної
,
родової
); 2)
при
формуванні
статевої
домінанти
відповідний
імпульс
передається
в
проміжний
мозок
,
до
гіпоталамуса
,
який
є
своє
-
рідним
біологічним
годинником
статевої
функції
і
виділяє
,
залежно
від
характеру
імпульсів
,
так
звані
гонадотропін
-
релізінг
-
фактори
,
що
надходять
звідси
в
гіпофіз
.
Одні
з
цих
факторів
є
ліберинами
(
стиму
-
люючими
),
а
другі
—
статинами
(
інгібіторами
); 3)
надходячи
в
гіпо
-
фіз
,
фоліліберин
стимулює
виділення
фолікулостимулюючого
гормо
-
31
ну
(
ФСГ
),
який
,
потрапляючи
з
течією
крові
в
яєчник
,
стимулює
до
-
зрівання
фолікула
і
секрецію
естрогенних
гормонів
; 4)
останні
,
розно
-
сячись
з
течією
крові
по
організму
,
викликають
тічкові
зміни
в
стате
-
вих
органах
,
статеве
збудження
самки
і
гальмують
дальше
виділення
гіпофізом
ФСГ
; 5)
слідом
за
цим
з
гіпофіза
виділяється
лютеїнізую
-
чий
гормон
(
ЛГ
),
який
зумовлює
лопання
дозрілого
фолікула
(
ову
-
ляцію
)
і
утворення
на
його
місці
жовтого
тіла
,
яке
з
часом
починає
виділяти
прогестерон
,
що
гальмує
охоту
,
посилює
проліферативні
процеси
у
слизовій
оболонці
матки
та
секреторну
функцію
ендомет
-
рію
,
а
це
сприяє
живленню
та
приживленню
ембріона
; 6)
у
разі
за
-
пліднення
та
розвитку
вагітності
в
самки
виділюваний
передньою
часткою
гіпофіза
пролактин
(
лютеотропний
гормон
)
підтримує
існу
-
вання
та
секреторну
активність
жовтого
тіла
,
забезпечує
збереження
вагітності
та
підготовляє
молочну
залозу
до
лактації
; 7)
подразнення
органами
плода
рецепторів
матки
в
кінці
вагітності
рефлекторно
стимулює
виділення
задньою
часткою
гіпофіза
окситоцину
,
що
ви
-
кликає
скорочення
матки
і
настання
родів
.
Важливу
роль
при
цьому
відіграє
гормональна
активність
плода
.
Середня
тривалість
статевого
циклу
(
тобто
інтервал
від
овуляції
до
овуляції
у
невагітних
тварин
)
становить
:
у
корів
18 – 22
доби
(
у
середньому
21),
у
кобил
20 – 21,
у
свині
20 – 21,
у
вівці
14 – 19 (
час
-
тіше
16 – 17)
діб
.
Діагностика
тічки
,
статевого
збудження
та
охоти
у
корів
і
телиць
.
Виявляють
тічку
та
охоту
у
тварин
,
спостерігаючи
за
їх
поведінкою
та
оглядаючи
статеві
органи
.
Звичайно
у
них
спочатку
виникає
тіч
-
ка
,
потім
збудження
,
охота
й
нарешті
овуляція
.
Зовнішньо
тічка
виявляється
у
набряканні
та
почервонінні
стате
-
вих
губ
.
Волоски
біля
нижнього
кута
статевої
щілини
бувають
воло
-
гими
.
На
нижній
поверхні
кореня
хвоста
,
на
сідничних
горбах
можна
побачити
слиз
,
який
виділився
із
статевої
щілини
.
Частіше
можна
помітити
виділення
слизу
вранці
,
коли
тварина
лежить
на
підлозі
або
на
підстилці
(
під
коренем
хвоста
видно
невелику
кількість
слизу
).
Тварин
з
ознаками
тічки
вилучають
із
стада
,
фіксують
у
станку
,
обмивають
їм
теплою
водою
зовнішні
статеві
органи
та
корінь
хвос
-
та
,
витирають
насухо
і
зволожують
розчином
фурациліну
.
Великим
і
вказівним
пальцями
рук
розкривають
статеві
губи
й
оглядають
клітор
та
передню
частину
переддвер
’
я
піхви
:
під
час
тічки
вони
набряклі
,
яскраво
-
червоні
,
вкриті
прозорим
слизом
.
Беруть
чисте
сухе
піхвове
дзеркало
,
фламбують
його
над
по
-
лум
’
ям
спиртового
тампона
,
зволожують
1 %-
м
стерильним
розчи
-
ном
натрію
хлориду
чи
двовуглекислої
соди
і
вводять
у
піхву
твари
-
ни
.
При
цьому
дзеркало
має
бути
закритим
,
а
ручки
його
повернені
убік
.
Вводити
дзеркало
слід
обережно
,
не
застосовуючи
сили
і
спря
-
мовуючи
його
дещо
вгору
.
Дзеркало
вводять
до
упору
,
повертають
32
його
ручками
донизу
і
,
обережно
натискуючи
на
ручки
,
розкри
-
вають
бранші
.
Підключивши
живлення
до
освітлювача
або
корис
-
туючись
лобовим
рефлектором
чи
відбитим
від
дзеркала
світлом
вікна
,
освітлюють
стінки
піхви
та
шийку
матки
й
оглядають
їх
.
Слизова
оболонка
піхви
та
піхвові
ділянки
шийки
матки
мають
бу
-
ти
набряклими
,
почервонілими
,
канал
шийки
матки
—
розкритим
з
витіканням
слизу
,
спочатку
тягучого
й
прозорого
,
а
під
кінець
тічки
в
’
язкого
й
мутного
.
Ці
ознаки
слід
відрізняти
від
ознак
тільності
,
тим
більше
,
що
у
ва
-
гітних
тварин
також
іноді
може
виникати
охота
.
На
третьому
місяці
тільності
в
піхві
корів
також
буває
слиз
,
але
густий
,
мутний
,
клейкий
.
З
4 – 5-
го
місяця
тільності
шийка
матки
може
бути
заліплена
густим
слизом
.
Ще
пізніше
вона
значно
збільшується
,
куполоподібно
висту
-
пає
у
піхву
,
отвір
її
знаходиться
на
дні
піхви
,
повернений
догори
.
У
міжтічковий
період
слизова
оболонка
піхви
буває
сухою
і
блідою
,
шийка
матки
закрита
,
канал
її
заповнений
густим
слизом
.
Визначають
кількість
,
колір
і
консистенцію
тічкового
слизу
,
роб
-
лять
з
нього
мазок
.
Для
цього
беруть
дротяну
петлю
,
фламбують
її
над
полум
’
ям
спиртового
тампона
,
опускають
у
дистильовану
воду
й
наносять
краплю
на
предметне
скло
.
Розкривши
пальцями
лівої
руки
статеві
губи
,
вводять
петлю
в
переддвер
’
я
піхви
на
глибину
2 – 3
см
і
роблять
кілька
колових
рухів
по
слизовій
оболонці
.
Вий
-
мають
петлю
,
опускають
її
у
краплю
води
на
предметному
склі
і
роб
-
лять
мазок
.
Висушують
його
на
повітрі
,
фіксують
в
банці
з
метило
-
вим
спиртом
,
споліскують
водою
і
фарбують
протягом
2 – 3
хв
роз
-
чином
метиленбляу
.
Змивають
фарбу
водою
,
висушують
мазок
і
роз
-
глядають
під
мікроскопом
.
У
фазі
тічки
в
мазку
не
повинно
бути
лейкоцитів
(
у
ньому
мо
-
жуть
міститися
лише
великі
багатогранні
епітеліальні
клітини
з
малим
ядром
).
Через
1 – 1,5
доби
до
ознак
тічки
додаються
ознаки
загального
збудження
—
корова
стає
рухливішою
,
неспокійною
,
реве
,
часто
пере
-
ступає
з
ноги
на
ногу
,
в
неї
погіршується
апетит
,
знижується
надій
.
На
прогулянці
або
на
пасовищі
вона
стрибає
на
інших
корів
чи
на
бугая
-
пробника
і
робить
крупом
рухи
,
що
нагадують
парувальні
рухи
самця
.
Через
деякий
час
у
неї
виникає
обіймальний
рефлекс
на
сам
-
ку
—
вона
дозволяє
стрибати
на
неї
іншим
самкам
,
але
ще
не
завжди
допускає
садку
бугая
.
Іноді
статевого
збудження
у
корів
не
буває
.
Для
виявлення
статевого
збудження
придивляються
уважно
до
корів
у
загоні
,
виокремлюють
серед
них
тварин
з
ознаками
збу
-
дження
і
стежать
за
їхньою
поведінкою
,
виділивши
їх
із
стада
і
до
-
сліджуючи
наявність
інших
ознак
статевого
циклу
.
33
Характерною
ознакою
статевої
охоти
є
позитивна
реакція
самки
на
самця
.
Вона
сама
розшукує
його
,
стає
в
позу
для
статевого
акту
і
допускає
садку
як
самця
,
так
і
самок
.
Корова
в
охоті
дозволяє
стри
-
бати
на
себе
не
тільки
коровам
не
в
охоті
,
а
й
вагітним
,
тому
осіме
-
няти
слід
ту
корову
,
яка
допускає
робити
садку
на
себе
і
в
якої
ви
-
ражені
ознаки
тічки
.
Одночасно
з
охотою
у
корови
виявляються
також
інші
ознаки
за
-
гального
збудження
й
тічки
—
вона
неспокійна
,
часто
мукає
,
відста
-
вляє
корінь
хвоста
,
втрачає
апетит
,
у
неї
знижується
надій
.
Охота
у
корів
триває
17 – 20
год
.
У
деяких
корів
ознаки
охоти
виявляються
дуже
слабко
:
у
стаді
вони
приєднуються
до
інших
корів
в
охоті
,
про
-
те
поводяться
спокійно
.
Таких
корів
слід
досліджувати
за
допомогою
піхвового
дзеркала
.
Розпал
охоти
звичайно
збігається
з
початком
помутніння
тічкового
слизу
,
коли
він
найменш
в
’
язкий
і
найеластич
-
ніший
,
що
сприяє
просуванню
сперміїв
по
статевих
шляхах
.
Це
най
-
кращий
час
для
осіменіння
.
Спостерігаючи
за
тваринами
в
охоті
,
варто
переконатися
у
наяв
-
ності
в
них
ознак
тічки
,
оскільки
без
цього
(
анестральний
цикл
)
осі
-
меніння
буде
безрезультатним
.
Можна
провести
і
ректальне
дослідження
(
див
.
техніку
ректаль
-
ного
дослідження
).
При
цьому
відшукують
яєчники
,
визначають
їх
положення
,
розмір
,
форму
,
поверхню
,
консистенцію
,
чутливість
;
оцінюють
стан
фолікула
та
визначають
орієнтовний
час
овуляції
.
На
початку
охоти
фолікул
промацується
у
вигляді
міхурця
роз
-
міром
0,5 – 0,75
см
з
пружною
гладенькою
поверхнею
.
Дозрілий
фо
-
лікул
досягає
розміру
1,5 – 2
см
.
Пальпуючи
його
,
можна
відчути
флуктуацію
(
коливання
)
рідини
.
При
легкому
натисканні
фолікул
лопається
.
Звичайно
овуляція
настає
через
10 – 15
год
після
закін
-
чення
охоти
(
тобто
через
24 – 30
год
від
початку
охоти
).
Після
овуля
-
ції
фолікул
зменшується
в
розмірі
,
стінки
його
спадаються
і
на
його
місці
утворюється
заглиблення
з
рихлими
краями
.
Діагностика
тічки
,
статевого
збудження
та
охоти
в
овець
.
Стате
-
ва
циклічність
в
овець
поновлюється
через
1 – 2
міс
після
окоту
,
проте
вигодовування
ягнят
та
кліматичні
фактори
гальмують
її
.
Тому
вона
поновлюється
лише
в
другій
половині
літа
.
З
ознак
ста
-
тевого
збудження
в
овець
добре
виражена
лише
охота
.
Вівці
нале
-
жать
до
поліциклічних
тварин
із
статевим
сезоном
,
який
триває
звичайно
із
серпня
до
березня
(
залежно
від
місцевості
).
Виявляють
охоту
в
овець
за
допомогою
баранів
-
пробників
.
У
якості
пробників
відбирають
молодих
активних
баранів
з
роз
-
рахунку
1 – 2
пробники
на
100
маток
.
Щоб
запобігти
можливості
коїтусу
,
баранам
-
пробникам
підв
’
язують
на
живіт
полотняний
або
клейонковий
фартух
.
Проте
в
таких
баранів
можуть
гальмуватися
статеві
рефлекси
,
тому
доцільніше
використовувати
вазектомованих
34
баранів
, «
стерильний
коїтус
»
з
якими
вкорочує
охоту
,
посилює
мото
-
рику
матки
і
стимулює
овуляцію
.
Добрі
наслідки
дає
використання
баранів
-
пробників
із
забарвлюючими
мітчиками
—
спеціальними
ременями
-
нагрудниками
з
ємністю
для
барвника
.
Видавлюваний
під
час
садки
барвник
робить
позначку
на
крижах
вівці
.
Можна
ви
-
користовувати
і
баранів
-
пробників
з
оперативним
відведенням
убік
статевим
членом
,
щоб
запобігти
коїтусу
.
Для
виявлення
овець
в
охоті
рано
-
вранці
з
отари
відбирають
групу
овець
150 – 200
голів
і
заганяють
у
загін
площею
180 – 200
м
2
.
Пускають
до
них
2 – 3
пробники
з
підв
’
язаними
фартухами
і
уважно
стежать
за
поведінкою
овець
.
Вівці
в
охоті
не
тікають
від
пробника
,
стоять
спокійно
при
його
наближенні
,
дають
змогу
зробити
на
себе
садку
.
Таких
маток
виловлюють
і
вміщують
в
окремий
загін
.
Виявляючи
овець
в
охоті
,
звертають
увагу
на
їх
поведінку
в
при
-
сутності
пробника
.
Для
детальнішого
дослідження
студентами
ознак
статевого
циклу
доцільно
розділитися
на
підгрупи
по
3 – 5
чоловік
,
вибрати
одну
вівцю
з
ознаками
охоти
,
зафіксувати
її
у
ста
-
нку
,
протерти
статеві
губи
тампоном
,
просоченим
спиртом
,
й
до
-
слідити
стан
статевих
органів
за
допомогою
піхвового
дзеркала
.
Ознаки
тічки
в
овець
такі
самі
,
як
і
в
корів
,
лише
слабше
виражені
(
рис
. 13).
Діагностика
тічки
,
статевого
збудження
та
охоти
у
свиней
.
Озна
-
ки
статевого
циклу
у
свиноматки
виявляються
синхронно
,
однак
іноді
влітку
між
тічкою
,
загальним
збудженням
та
охотою
можуть
спостерігатися
паузи
тривалістю
від
однієї
доби
до
кількох
діб
.
У
практичних
умовах
тічку
у
свиноматок
визначають
за
станом
їх
ста
-
Рис
. 13.
Виявлення
овець
в
охоті
за
допомогою
баранів
-
пробників