Файл: BZhD_metodichka.doc

Вибухи газо і пароповітряної суміші в замкнутих приміщеннях (в технологічній апаратурі, в приміщеннях промислових і житлових будівель) починаються пошаровим окисленням суміші з дозвуковою швидкістю поширення полум'я (дефлаграційне горіння). З підвищенням тиску і температури у приміщенні швидкість процесу збільшується й досягає значень в 1,5 − 2 рази більших, ніж при аналогічних вибухах у відкритому просторі.

Надмірний тиск ударної хвилі в приміщеннях можна визначити за формулою:

ΔР_ф = (М_г Q_г P₀ Z)/(V_в ρ_п С_п Т₀ К₁), (2.2.3)

де М_г – маса горючого газу, що потрапив у приміщення в результаті аварії, кг;

Q_г – питома теплота згоряння газу, Дж/кг, (табл. 2.2.12);

P₀ – початковий тиск в приміщенні (P₀ = 101 кПа);

Z – частка горючого газу, що приймає участь у вибуху (при виконанні розрахунків Z = 0,5) (табл. 2.2.12);

V_в – вільний обсяг приміщення − 80% від повного (V_п) обсягу приміщення, м³ .

Ρ_п – густина повітря до вибуху, кг/м³. При температурі повітря до вибуху − Т₀, в розрахунках пропонується приймати ρ_п – 1,225 кг/м³ (табл. 2.2.12);

С_п − питома теплоємність повітря, Дж/(кг·⁰К); приймають, що С_п = 1,01·10³ Дж/(кг·⁰К) (табл. 2.2.12);

К₁ – коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення та неадіабатичність процесу горіння, К₁ = 2 або 3;

Т₀ – початкова температура повітря в приміщенні, ⁰К.

Приклад. В результаті витоку побутового газу пропану в кухні з площею 10 м² і заввишки 2,5 м при температурі 20⁰С утворилася рівноважна пропано-повітряна суміш. Розрахувати надмірний тиск вибуху такої суміші при К₁ = 2 і К₁ = 3.

Виконання завдання:

ΔР_ф = (М_г Q_г P₀ Z)/(V_в ρ_п С_В Т₀ К₁)

1. М_г = ρ_п V_в;

2. V_в = 0,8V_п = 0,8·10·2,5 = 20 (м³);

3. М_г = V_в· ρ_п /К₁ = (20 ·1,225)/2 = 12,2 (кг).

4. За допомогою табл. 2.2.12 для пропанаповітряної суміші при Т₀ = 293 ⁰К визначають Q_г, яка дорівнює 2,8·10⁶ Дж/кг.

5. В розрахунках приймаються значення параметрів: Р₀ = 101 кПа; Z = 0,5 ; ρ_п= 1,225 кг/м³; С_п = 1,01·103 Дж/(кг·⁰К).

6. Підставивши ці значення параметрів у формулу (2.2.3), отримують

ΔР_ф1 = 119 кПа при К₁ = 2; та ΔРф₁ = 80 кПа при К₁ = 3.

Висновок: в першому випадку приміщення опиняється в зоні суцільних зруйнувань, у другому – в зоні сильних зруйнувань.

Практична частина заняття.

І. Виявлення та оцінка гідродинамічної обстановки на об’єкті господарювання.

Гідродинамічна обстановка – це сукупність факторів та умов, що склалися на території об’єкта господарювання в результаті зруйнування (аварії) на гідродинамічному об’єкті (греблі, дамбі, тощо), та прогноз їх динаміки.

При прогнозуванні (оцінюванні) гідродинамічної обстановки визначають:

• відстань від гідродинамічного об’єкту до населених пунктів;

• час приходу хвилі до створу об’єкту господарювання;

• висоту хвилі прориву (попуску);

• тривалість дії хвилі прориву (попуску) в межах об’єкту;

• зону затоплення (можливого затоплення).

Для планування аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт у районі затоплення додатково визначають:

• необхідність евакуації населення та персоналу із районів можливого затоплення;

• обсяг аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт у районі затоплення;

• обсяг режимно-обмежувальних заходів та охорона районів затоплення і окремих важливих об’єктів;

• наявність та можливості підрозділів цивільного захисту щодо виконання аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт.

Вихідні дані:

• місце знаходження населених пунктів в створі русла річки (дивись схему, додаток 2.2.1);

• характеристики водосховища;

• розміри прорану;

• середня швидкість хвилі прориву (попуску);

• характеристика споруди об’єкта господарювання;

• гідро топографічна характеристика місцевості (дивись схему, додаток 2.2.1).

Порядок виявлення та оцінки обстановки:

1. На схемі місцевості (карті) визначають відстань R, яку проходить хвиля прориву (попуску) по руслу річки від прорану до населеного пункту БЕЛЬЦИ, R = 16 км.

2. Визначають час надходження хвилі прориву (попуску) до об’єкту t_під:

= 16·10³/5·3600 = 0,89 год. = 54 хв.

3. Оцінюють висоту хвилі прориву (попуску) h у створі об’єкту:

за допомогою табл. 2.2.6 або табл. 2 додатку 2.2.2 знаходять коефіцієнт m, як функцію відстані R, на який множать параметр Н, щоб отримати значення h, тобто:

h = ((((0,25 − 0,20)/25)·(25 – 16)) + 0,2)·50 = 10,9 м.

На схемі (карті) в створі об’єкту спеціальною позначкою показують напрям поширення та параметри хвилі прориву (попуску): перше число, у чисельнику – висота хвилі, друге, у знаменнику − час підходу до створу з моменту її утворення (див. додаток 2.2.1).

4. Визначають тривалість дії хвилі прориву (попуску) Т_хв в межах населеного пункту БЕЛЬЦИ:

• розраховують витрати води через 1 м прорану N, як функцію Н (табл. 1 додаток 2.2.2): Н = 50, тоді N = 350 м³/ м·с;

• оцінюють час витікання води з водосховища:

• за допомогою табл. 2 додатку 2.2.2 розраховують тривалість дії хвилі прориву в межах населеного пункту БЕЛЬЦИ:

Т_хв = ((((1,7 – 1,0)/25)16 + 1,0)0,56 = 0,81 год. = 48,7 хв.

5. Визначають зону можливого затоплення.

На схемі (карті) за допомогою топогеодезичних знаків вивчають характер коливання висоти місцевості в районі розташування водосховища. Дослідження свідчать про те, що на південь, південний захід і південний схід від греблі висота поверхні землі суттєво нижча за висоту іншої частини регіону. Це означає, що такі території можуть бути затопленими, а хвиля прориву та катастрофічне затоплення, як фактори ураження, будуть поширюватися заплавою річки на південний захід.

Результати даного дослідження відображають на схемі (карті) місцевості спеціальною позначкою (дивись додаток 2.2.1).

Термін затоплення місцевості (на південь від греблі водосховища) спокійними водами може коливатися від декількох годин до тижня.

Висновок:

1. Час надходження хвилі прориву (попуску) до створу об’єкту − 0,89 год.

2. Висота хвилі прориву (попуску) оцінюється у 10,9 м.

3. Час, на протязі якого вода витікає з водосховища − 0,56 год; тривалість дії хвилі прориву (попуску) у створі об’єкту − 0,81 год.

4. Місцевість, що розташована на південь від греблі водосховища (див. додаток 1), підлягає затопленню тривалістю від декількох годин до тижня. Ці райони не придатні для проживання до повної ліквідації надзвичайної ситуації у зв’язку з відсутністю питної води, продуктів харчування та джерел енергопостачання.

5. З метою запобігання ураження персонал підприємства підлягає терміновій евакуації (не пізніше ніж за 40 хвилин з моменту землетрусу) у північні райони, наприклад, у філії фірми, які знаходяться в населених пунктах САДИ та ДАЧІ.

Іі. Виявлення та оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки на об’єкті господарювання.

Обстановка після вибухового перетворення паливо повітряної суміші – це сукупність факторів та умов, що можуть скластися на об’єкті господарювання в результаті вибуху, та прогноз динаміки супутніх факторів (пожежного, хімічного, тощо).

Виявлення та оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки включає такі визначення:

• відстані від осередку вибуху до об’єкта;

• ступеня зруйнування об’єкта;

• можливих втрат людей.

Для планування аварійно – рятувальних та відновлювальних робіт додатково визначають:

• необхідність розшуку та евакуації потерпілих у районі вибуху;

• необхідність введення обмежень на в’їзд до вибухонебезпечного району;

• обсяг робіт по розчищенню завалів, прокладанню шляхів;

• наявність та можливості рятувальних підрозділів (техніки та інших засобів для проведення таких робіт);

Вихідні дані:

• розміщення об’єкту та осередку вибуху;

• характеристика і обсяги вибухонебезпечних матеріалів на об’єкті;

• загальна характеристика об’єкта (наявність пожежа вибухонебезпечних і хімічно небезпечних матеріалів).

Порядок виявлення та оцінки обстановки:

1. Визначають радіус зони детонації (R₁) за допомогою формули:

,

де Q — маса газу чи палива в резервуарі, Q = 0,5 М (одиничний резервуар), Q = 0,9 М (групове зберігання), тут М — ємність резервуара, т.

2. Оцінюють межі поширення продуктів вибуху (R₂):

,

3. Визначають надмірний тиск (ΔР_ф) у зоні вогняної кулі використовуючи залежність:

, кПа.

4. Розраховують надлишковий тиск в зоні дії повітряної ударної хвилі.

Якщо x = 0,24·R₃/R₁ ≤ 2 надлишковий тиск у зоні R₃ визначається за формулою: ;