Файл: Ответы по муз. пед. высшей школы с сайта.docx

Для розвитку потреби в знаннях та інтересу до оволодіння ними педагогами використовуються різноманітні шляхи і засоби . Серед них : викладання , що захоплює , новизна навчального матеріалу , використання яскравих прикладів і фактів в процесі викладу нового матеріалу , історизм , зв ' язок знань із долею людей , які їх відкрили , показ практичного застосування знань у зв ' язку з життєвими планами і орієнтаціями учнів ;

використання нових і нетрадиційних форм навчання , проблемне навчання , евристичне навчання , навчання з комп ' ютерною підтримкою , застосування мультимедіа - систем , використання інтерактивних комп ' ютерних засобів ;

взаємонавчання , рецензування відповідей товаришів , оцінка усних відповідей і письмових робіт однокласників , допомога слабшим учням ;

уч асть у дискусіях і обговореннях , відстоювання власної думки , постановка запитань до своїх товаришів і учителів , створення ситуацій самоперевірки , аналізу особистих пізнавальних і практичних дій тощо .

Стимулювати навчально - пізнавальну діяльність учнів у сучасному розумінні означає спонукати їх до активної навчально - пізнавальної діяльності шляхом використання об ' єктивних джерел стимулів - стимуляторів ( практичне значення нових знань , можливість з їх допомогою вирішувати життєві проблеми , здійснювати самореалізацію , навчатися з комп ' ютерною підтримкою , використовувати мультимедіа системи тощо ). Оскільки зовнішні фактори виступають реальною спонукальною причиною діяльності лише за умови зустрічі потреби із ситуацією свого задоволення , то стимулювання передбачає спеціальні зусилля педагога , спрямовані на сприймання , осмислення учнем об ' єктивного значення зовнішніх факторів , формування його особистісних смислів .

Активность в системе других принципов

Загальні закономірності навчального процесу в умовах сучасної освіти є :

залежність основної мети та завдань навчання від рівня , темпів , потреб і можливостей суспільства , рівня розвитку педагогічної науки і практики ;

залежність результативності навчання від поєднання внутрішніх ( особистісних ) мотивів з зовнішніми ( суспільно економічними ) умовами ;

залежність рівня продуктивності навчання від матеріально технічного та методичного забезпечення навчального процесу , оптимального застосування

средств и методов обучения , форм его организации ;

обумовлення результативності навчання інтенсивністю зворотних зв ' язків , врахування результатів попередніх етапів .

28. Принцип состязательности и

Конкурсом вважається процес визначення найкращого претендента на перемогу ( конкурсанта , або конкурсантів ), згідно з правилами , визначеними перед початком проведення процесу . Визначення переможців здійснюється шляхом « якісного дослідження » ( експертне журі ) та / або « кількісного дослідження » ( громадське голосування ). Також існують комплексні методики оцінювання , де переможців одночасно визначають одне або кілька експертних журі , разом із кількісним опитуванням громадської думки .

Змагальність в епоху античності – це олімпіади . В епоху середньовіччя – необхідно згадати про Тангейзера – лицаря - міннезінгера , головного героя співочих змагань .

Важливу роль у розвитку вокального мистецтва зіграли турніри міннезінгерів , мейстерзінгерів , трубадурів , труверів . Що ж стосується інструментальної музики цього періоду – це змагальні виступи шпільманів , вагантів , жонглерів , скоморох , що проходили в присутності натовпу . Менестрелі та мейстерзінгери змагались у вмінні створювати і зразу ж виконувати свою музику . Про те , що елементи змагання були невід ' ємною частиною мистецтва « бродячих людей » , ми можемо судити по збережених до наших днів « кодексу » правил і умінь , якими вони повинні були володіти [1] .

Церковна музика середньовіччя , стосовно до якої , здавалося б , не можна говорити про змагання , включала елементи професійної конкуренції . Самі вступи на службу кантора , органіста зазвичай проводились за допомогою доволі складного конкурсу .

Офіційна історія музичних конкурсів розпочалась в кінці ХІХ століття . Перший конкурс ( фортепіанний ) організував в Москві у 1890 році Антон Рубінштейн разом із П . Чайковським .

З 1927 р . у Варашаві конкурс піаністів ім . Ф . Шопена – переможець Лев Агорін .

С 1935 г. . – конкурс Генріка Венявського – переможець Давид Ойстрах + він же переможець конкурсу скрипачів імені Ежена Ізаї в Брюсселі (1937 р .).

С 1938 г. . – конкурс піаністів ім . Ежена Ізаї в Брюсселі – переможець Еміль Гілельс .

З 1958 року раз в чотири роки проводиться Міжнародний конкурс імені П . І . Чайковського . Не дивлячись на успіх перших конкурсів , вже в 1982 році телещоденник привячений конкурсу розпочався із запитання : « Чи потрібні взагалі конкурси ? Чи піддається мистецтво оцінці ? » Конкурс не тільки підсумок , але й прогноз . Сьогодні муз . конкурс є майже у кожного великого музиканта . Надпис лауреат міжнародного конкурсу на афіші не значить майже нічого . З іншої сторони , кожний крупний конкурс керівники оркестрів чекають з нетерпінням , в очікуванні нових талантів .

За довгу конкурсну історії члени журі випрацювали свою стратегію і тактику по необхідному розподіленні місць , тому багато сильних виконавців злітають вже з перших турів . Є багато випадків першокласних музикантів , які не отримували премії . Тому конкурси це ще не все , але багато що , адже на сьогоднішній день , щоб розпочати сольну кар ' єру , необхідно стати лауреатом конкурсу .

Татьяна Юдовина - Гальперина « За роялем без с л ё з , или я - детский педагог ». Мета : щоб всі діти , незалежно від їх здібностей , навчались музиці з самого юного віку ( від 2 х -3 х років ).