ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.07.2024
Просмотров: 256
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1. Система музыкального воспитания с . Кодая .
2. Система музыкального воспитания Карла Орфа
03 Отличия в подготовке кадров для профессиональной и просветительской музыкальной педагогики
04 Первые университеты и музыка в них
06 Перетворення консерваторій у вищі навч закл
07 Европейские консерватории в XIX – XX вв.
2) «Техникум» для подготовки музыканта; 3) Институт по исполнительным, научным и
1983-2004 P .; сейчас ректором является профессор Владимир Рожок.
14 Современные тенденции развития музыкального образования
15 Исторический путь муз. Педагогики от авторитарной к гуманной модели
18. Средства воздействия на особист и во музыканта в вузе
19. Інтерпретаційність як прояв креативної природи музичного мистецтва та педагогіки
20. Міжособ діалог у процесі формування муз-професіонала у муз внз
1. Властивості наочностей . Бажано застосовувати наочності , що є
25 Принцип послідовності навчання у музичній педагогіці вищої школи
14 Современные тенденции развития музыкального образования
Сучасні тенденції розвитку музичної освіти
національній музичній освіті останніх років пріоритетними тенденціями розвитку стають :
·
гуманізація ( полягає в утвердженні людини як найвищої цінності , тобто особистісно орієнтоване навчання , стверджує створення нового зразка музичної освіти , орієнтованої на особистість учня );
·
фундаменталізація ( як пріоритет галузей і методів пізнання ; забезпечує багатопрофільність , вихід у суміжні сфери , сприйнятливість до інновацій , здатність до продуктивної переробки інформації і творчого пошуку );
·
гуманітаризація ( покликана формувати духовність особистості , планетарне мислення , художню картину світу ; самовизначення особистості в музичній культурі є стрижневою лінією гуманітаризації );
·
національна спрямованість ( полягає в органічному поєднанні музичної освіти з історією і традиціями українського народу , у збереженні і збагаченні національних цінностей );
·
перехід від інформативних форм до активних методів музичного навчання ( передбачає використання наукового пошуку , проблемного підходу , мультимедійних технологій , інноваційних моделей , які активізують інтелектуальну діяльність );
·
створення умов для творчої самореалізації учнів ( передбачає самоактуалізацію творчого підходу , дає можливість особистості пережити радість творчого досягнення );
·
безперервність музичної освіти ( дає змогу постійно поглиблювати підготовку , досягати цілісності і послідовності в музичному навчанні і вихованні );
·
органічне поєднання музичного навчання , виховання і розвитку ( сприяє формуванню цілісної , гармонійно розвиненої особистості );
·
открытость системы музыкальной образования .
15 Исторический путь муз. Педагогики от авторитарной к гуманной модели
№ 15. Історичний шлях муз . педагогіки від авторитарної до гуманної моделі
Авторитаризм – влада ; повновладдя однієї особи . Гуманізм – озн . людяний .
Авторитарная педагог и ка
Гуманная педагогика
ученики НЕ уровне , одни могут научиться и достичь чего-то , а
другие - ни . Монолог учителя является основным способом союз -
вання . Формат лекції дає учням розуміння того , що вчити – означає розповідати , а вчитися - означає слухати .
все ученики - уровне , каждый может научиться , в каждой есть потен ц .
досягти результату . Діалог у групах , керовані дискусії , дають
змогу учням та вчителеві дійти істиного розуміння і нових пи -
тай , которые способствуют более глубокому усвоению информации .
принудительные методы , что используют страх , стыд , пог -
розу наказание и репрессивный контроле , приме ются
для того , чтобы ученики " хорошо вели себя и учились " .
спонукання до одержання знань , що передбачає добровільну співпрацю , самодісципліну , взаємообумовлені зобов ” язання ,
змиц ь ет желание и стремление детей учиться .
конфликты , ошибки , ложные взгляды рассматриваются как НЕ -
бил и часто приводят к осуждению ученика , плохой оценки и
немедленного наказания .
конфликты , ошибки , ложные мысли дают возможность ученикам учи
тися оцінювати свої мислення та дії , допомагають „ удоскона -
лить мастерство " . способствует признанию труда
Для авторитарного вчителя любити дитину означає : міцно тримати в руках , привчати до дисципліни , змушувати вчитися і вести себе морально , вимагати від нього суворо і все це в ім ' я його ж майбутніх благ .
Гуманна педагогіка , на противагу авторитарної , формує творчу особистість , котра має свою власну думку і здатність вирішувати проблеми .
Схож ость медицины и педагогики - НЕ навреди !
Книги :
· Бертрам Джеймс Глас . История розгами . Том 2 и 3. ( Преступление и наказание в мировой практике ):
- телесные наказания ;
- унижение ученика .
· Марк Фабий Квинтилиан « О воспитании оратора » ( Краткая хрестоматия по истории зарубежной и отечественной педагогической мысли : учебное пособие );
· Августин « Об обучении оглашаемых » . – це катехізація « новообращаемых » .
- не можна голови учнів забивати деталями , необхідно давати саме головне та саме цікаве ;
- подносить материал , чтобы заинтриговать .
· Иоанн Златоуст « Слова о воспитании детей » .
В середньовіччі – немає гуманної педагогіки . Ренесанс – до античного досвіду ; повернення до гуманної пед - ки .
· Жан - Жак Руссо " Эмиль или О воспитании " – педагогічний трактат в романі ( педагогічні ідеї епохи Просвітництва ).
16 Личностный аспект
Особистісний аспект виражає відношення певної особистості до цінностей культури , з якою вона взаємодіє . Особистісна сутність визначається спрямованістю особистості , її соціальною позицією , самосвідомістю , світоглядом .
« Якщо педагогіка хоче виховати людину різнобічно розвинену , то вона повинна спочатку пізнати її теж різнобічно » , зауважував К . Ушинський . Щоб правильно виховувати , необхідно знати , що являє собою людина , який рівень її розвитку .
Существует две концепции развития личности :
1) метафорична ( метафора ( грец . metaphora — перенесення ). У метафорі певні поняття розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю );
2) диалектическая ( диалектика ( греч . διαλεκτική - « мистецтво сперечатись » , « міркувати » ) — метод філософії , що досліджує категорії розвитку ).
Найвищий смисл музичної педагогіки у розвитку особистості , виходячи із сучасних наукових уявлень , полягає у тому , щоб через музичну інтонацію осягати навколишню дійсність , власний внутрішній світ . Таке розуміння сучасної музичної освіти утвердилось не без впливу філософії , накопиченого в ній досвіду осмислення сутності та ролі музики та мистецтва .
У педагогічній концепції О . Рудницької стверджується розуміння світогляду як центрального елементу духовного світу особистості . Світогляд є призмою духовності .
Факторы формирования и развития личности :
- биологические проявления природы человека
- общественные и нравственные отношения
- воспитание .
Рівні музичної освіти ( початковий , середній , вищий ) мають спільні критерії , які характеризують певні якості музичного розвитку особистості . За твердженням О . Рудницької , ці критерії визначаються в процесі діагностики художнього розвитку особистості в контексті проведення науково - педагогічних досліджень .
Ціннісні орієнтації , естетичні оцінки та самооцінки тісно пов ' язані між собою як цілісне функціональне утворення і у своїй сукупності визначають загальний рівень музично - естетичного розвитку особистості .
Станіславський : « Люби мистецтво у собі , а не себе у мистецтві » .
17 Типология индивидуальностей и их роль в формировании музыканта ВУЗа.
17. Типология индивидуальностей и их роль в формировании музыканта ВУЗа.
Правильный педагогический подход к ученику возможен только на основе глубокого анализа его особенностей, опираясь на знание психологии и особенностей психологических типов, творческих типов и темпераментов.
Существует несколько классификаций типов индивидуальности человека. Одна из них – классификация К. Юнга. По его концепции, существует 2 ясно выраженных типа характера, фундаментально отличающихся друг от друга. (с третьим, промежуточным): у одного типа тенденция к активности сильна, а тенденция к рефлексии слаба; у другого же склонность к рефлексии преобладает, тогда как влечение к деятельности оказывается более слабым. Речь идет об интровертах и экстравертах. Интровертный тип – мыслительный, замкнутый, менее подвижный. Такой ученик медленнее реагирует, но обладает большей самостоятельностью и усердием. Экстравертный – наоборот, подвижный, чувствующий, эмоциональный, открытый. Такой ученик моментально выполняет задание, но не настолько детально и тщательно. Между этими двумя крайностями существует бесчисленное множество ступеней. У промежуточного, 3-го типа, у способность к мыслительной деятельности и способность к действию находятся более или менее в равновесии.