ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.07.2024
Просмотров: 258
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1. Система музыкального воспитания с . Кодая .
2. Система музыкального воспитания Карла Орфа
03 Отличия в подготовке кадров для профессиональной и просветительской музыкальной педагогики
04 Первые университеты и музыка в них
06 Перетворення консерваторій у вищі навч закл
07 Европейские консерватории в XIX – XX вв.
2) «Техникум» для подготовки музыканта; 3) Институт по исполнительным, научным и
1983-2004 P .; сейчас ректором является профессор Владимир Рожок.
14 Современные тенденции развития музыкального образования
15 Исторический путь муз. Педагогики от авторитарной к гуманной модели
18. Средства воздействия на особист и во музыканта в вузе
19. Інтерпретаційність як прояв креативної природи музичного мистецтва та педагогіки
20. Міжособ діалог у процесі формування муз-професіонала у муз внз
1. Властивості наочностей . Бажано застосовувати наочності , що є
25 Принцип послідовності навчання у музичній педагогіці вищої школи
академия имени П.И. Чайковского стала правопреемницей Киевской государственной консерватории
имени П.И. Чайковского, основанная в ноябре 1913
Сегодня Академия - это крупнейший в Украине высшее музыкальное учебное заведение, в котором на
4-х факультетах и 27 кафедрах обучаются более тысячи студентов. Научный потенциал
учреждения обеспечивают 9 Героев Украины, 4 академика и 10 членов-корреспондентов Академии
искусств Украины, 69 народных артистов Украины, 82 профессора и 131 доцент, 29 докторов наук и
93 кандидата наук, 50 заслуженных артистов Украины и 31 заслуженный деятель искусств Украины, 6
заслуженных работников культуры и 2 заслуженных работника образования, 24 лауреаты государственных
премий Украины, 1 мастер спорта.
12 Этапы Становление Львовской консерватории, своеобразие ее довоенной истории.
12. Етапи Становлення Львівської консерваторії , своєрідність її довоєнної історії .
Поява у Львові професійних музикантів пов " язана з утворення в кін .16 ст . Братства музикантів ( виникло з об " єднання інструментальних капелій - італійської , сербської , єврейської ). Основну роль у становленні музичної культури Львова грали товариства - Львівськебратство та школа , утворені в 1585 р . ( изучалось нотолинийне письмо , партесный пение ).
1615 - Бурса музикантів - перший спеціалізований муз навч заклад - навчання велося на зразок італійського .
1776 - діє у Львові австрійський Цісарсько - Королівський Привілейований театр , що сприяв демократизації музичного життя ( оскільки воно існувало у вигляді домашнього музикування ).
Постаті , що відвідували Львів і вплинули на розвиток муз мистецтва : Франц Ксавер Моцарт - 1826 заснував тов - ство св . Цецилії , Юзеф Ельснер , Карл Ліпінський . Ельснер створив Музичну академію (1796-1997), яка займалась організацією концертів камерної і симфонічної музики . Ліпінський впровадив щотижневі коонцерти квартетної музики .
1852 - заснування консерваторії в Галицькому музичному товаристві ( засновано в 1838 р австрійцями для поширення європейського мистецтва . Музичні класи при ГМТ були відкриті в 1839). Директор конси – Йоган Рукгабер
1854 - ГМТ відкрило школу співу , гри на скрипці та віолончелі , яку згодом стали називати консерваторією .
Викладання композиції як самостійної дисципліни починається з 1858 р ., коли директором консерваторії Галицького Музичного товариства став Кароль Мікулі . В Галицькій консі викладали - Кароль Мікулі , Мечислав Солтис , Ян Галь , Адам Солтис , Юзеф Коффлер . Солтис , Кофлер і Маєрський продовжили викладати в Львівській держ . консі ім . Лисенка .
Кароль Мікулі як директор конси в 1859 запровадив вперше в ГМТ і ввів клас фортепіано в навчання в консерваторії .
1880 - декретом намісництва у Львові консерваторія ГМТ набула офіційного статуса
1902 - засновано Анной Нєментовською музичний інститут - приватний навч . муз . заклад
1905 - Музичний інститут реорганізовано в Львівський Музичний інститут
1912 - Высшем муз . институту присвоено им " я Николая Лысенко
У 1923 р . – керівничка навчального закладу проф . Нєментовська виїжджає до Америки з метою дослідження тамтешніх методів навчання . На зворотній дорозі вона відвідує музичні школи Англії , Франції і Швейцарії , особливу увагу звертаючи на методику музичного виховання дітей .
1931 - Львівський муз . інститут отримав назву Львівська музична консерваторія ім . К . Шимановського . Засновуються провінційні філії Львівського музичного Інституту в Гродно , Рівному , Кременці , Дубно , Стрию , Коломиї .
1939 - згідно до Постанови Ради Народних Комісарів УРСР від 19 грудня 1939 р . на базі трьох навчальних закладів , а саме Вищого муз . інституту ім . Лисенка , консерваторії Польськго муз . товариства , консерваторії ім . Шимановського було утворено " Державну українську консерваторії з польським відділом , надавши їй приміщення польського музичного товариства ". Всі 3 навчальні заклади передали новоствореному ВНЗ свою матеріальну базу , обладнання , кращих педагогів і підготовлених студентів . Заняття розпочались 15 січня 1940 р .
1941-44 - німецькою окупаційною владою закрито консерваторію , і діяла тільки музична школа з українською мовою викладання .
1944 – на підставі Постанови Ради Народних Комісарів УРСР Львівській державній консерваторії надо ім ' я М . В . Лисенка .
На кінець грудня 1944 консерваторія та музична школа - десятирічка відновили свою діяльність .
1992 – Львівська державна консерваторія ім . Лисенка перейменована на Вищий музичний інститут ім . Лисенка .
1997 - Высший музыкальный институт получает IV уровень аккредитации .
2000 – перейменовано на Львівську державну музичну академію ім .. Лисенка .
2007 - предоставление статуса Национального вместо государственной .
З 1939 р . постала Львівська дер конса ім Лисенка , де й розпочав роботу композиторськиій факультет . Працювали - барвінський , Людкевич , сімович , ю солтис Євген Козак , Лєшек Мазепа , Анатолій кос - анатольський , дезидерій задор , володимир флис , скорик , віктор камінський , юрій ланюк , олександр козаренко , ольга криволап , богдана фроляк , остап мануляк .
13. Высший музыкальный институт им . М . Лысенко в Киеве .
З Вищим Музичним інститутом Лисенка були пов ' язані композитори Анатоль Вахнянин , Станіслав Людкевич , Василь Барвінський . Тут працювали Галь , Коффлер , Ф . Колесса . З 1930 х років до викладання залучаються галицькі музиканти , що здобули освіту закордоном - Микола Колесса , Антон Рудницький , Нестор Нижанківський , Роман Сімович .
Питання про створення спеціального музичного навчального закладу вищого типу з викладанням рідною мовою для української громади Львова й Галичини неодноразово порушувалося на сторінках львівської преси в ХІХ - ХХст . Передвісники такої інституції були : у 1870 р А . Вахнянин утворив при товаристві « Теорбан » музичну школу для науки інструментальної , вокальної , гармонії і контрапункту . Оскільки згадане Товариство проіснувало недовго , то школа теж припинила своє існування .
Заснування першого українського музичного закладу , що мав на меті виховання професійних музикантів , нерозривно пов ' язане з діяльністю хорового товариства « Боян » - ще однієї спроби А . Вахнянина вже у 1891 р . Тоді « Боян » розповсюдив свої філії по цілому краї , котрі були об ' єднані в Союз співацьких і музичних товариств . Саме під його патронатом було створено Вищий Музичний Інститут .
Перший рік навчання ВМІ розпочався 10 жовтня 1903 р . Директор – А . Вахнянин ( теорія музики , історія музики і гармонії ).
* У перший рік до роботи зголосилося 7 професорів і 66 учнів .
На перших порах існувало тільки 3 спеціальності : фортепіано , скрипка і сольний спів .
21 Квітня 1907 р . Збори « Союзу Співацьких і Музичних Товариств » ухвалили змінити його назву на « Музичне Товариство імені Миколи Лисенка » .
Важким ударом для Інституту стала смерть у 1908 р . Анатоля Вахнянина . В тому ж році було встановлено його стипендію .
Курс гармонії і теорії перейняв Філарет Колесса і викладав , доки у цій роботі його не змінив С . Людкевич (1910). Невдовзі артистичним директором іменовано піаністку Олену Ясеницьку - Волошин .
У березні 1908 р . вона запрошує для викладання скрипки Євгена Перфецького (1882-1936), котрий запропонував оновити застарілі навчальні плани і доповнити їх творами сучасних композиторів , а також відкрити науку гри на віолончелі ( учителем став Арнольд Вольфсталь ) і початки гри на фортепіано як додатковий предмет для скрипалів (!!!).
Важливим досягненням директорства Людкевича було прийняття нової редакції статуту Товариства імені М . Лисенка , куди ввівся окремий розділ під назвою « Філії Товариства » . Було вперше поставлене питання про заснування філій Товариства , котрі б могли вести музичні школи на провінції . Перша філія була відкрита 1913 р . в Стрию .
* До речі , філія ВМІ існувала навіть у Торонто .
Зазнав змін і обсяг шкільних предметів . Було запроваджено навчання гри на альті та духових інструментах і через певний час вирішили сформувати повноцінний симфонічний оркестр .
С . Людкевич був австрійським підданим та з початком розгортанням війни був мобілізованим на російський фронт , де незабаром був взятий у полон . Інститут залишився без директора .
Замість нього 1915 р . директором ВМІ став Василь Барвінський , який цю посаду обіймав до кінця існування закладу .
Відділ композиції презентували – Ян Галль , Філарет Колесса , Станіслав Людкевич , Василь Барвінський .
ВМІ проіснував 36 років . Виникнення цього навчального закладу у Львові було історичною необхідністю . Цей Інститут носив виразно однонаціональний характер .
Заклад став справжнім центром української культури у Львові , та містах , в яких були філії .
Вищий Музичний Інститут імені М . Лисенка , який діяв під егідою Музичного товариства імені М . Лисенка , протягом свого існування здобув авторитет і визнання своєї діяльності не тільки в українському , але й польському середовищі Львова , Галичини , Польщі . Тому й став у 1939 р . однією із важливих складових частин організованої на підставі кількох музичних навчальних закладів Львівської Державної Консерваторії .